Договори по-новому
Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги»1 введено в дію з 01.05.2019. Він визначив нові моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг.
1 Далі за текстом — Закон про ЖКП.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Нові договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію Закону, тобто до 1 травня 2020 року (ст. 12 Закону про ЖКП). Але 02.04.2020 Президент України підписав Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, зокрема, переноситься кінцева дата переукладення договорів співвласників багатоквартирних будинків з виконавцями комунальних послуг. Відповідно до документу співвласники багатоквартирних будинків мають обрати модель договору на комунальні послуги (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) не до 01.05.2020, а протягом п’яти місяців із дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ. Співвласники багатоповерхівок, незалежно від обраної ними форми управління будинком, зобов’язані прийняти рішення щодо кожного виду комунальної послуги, а виконавці комунальних послуг — укласти з ними договори про надання комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Які особливості укладання договорів?
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до Закону про ЖКП. Типові договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та послуг з постачання теплової енергії затверджені відповідними постановами КМУ від 05.07.2019 № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» та від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».
Що стосується типових договорів про надання послуг з поводження з побутовими відходами та послуг у сфері постачання електроенергії, вони затверджені постановою КМУ від 27.03.2019 № 318 та від 14.03.2018 № 312 відповідно. Форма Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам затверджена постановою НКРЕ від 30.09.2015 № 2500.
Договори про надання житлово-комунальних послуг можуть затверджуватись окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
На сторінках видання ми вже зазначали, що Закон про ЖКП передбачає три базові моделі договірних відносин щодо надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку:
| 1 | індивідуальний договір |
| 2 | колективний договір |
| 3 | договір з об’єднанням співвласників багатоповерхової будівлі (ОСББ) як колективним споживачем |
Вибір тієї чи іншої моделі Закон про ЖКП залишає за співвласниками багатоповерхівки, крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, які надаються виключно на основі індивідуальних договорів. Виконавці комунальних послуг зобов’язані укладати договори в конкретному багатоквартирному будинку відповідно до моделі (моделей) організації договірних відносин, обраної співвласниками.
Цікавим є те, що на вибір моделі організації договірних відносин співвласникам багатоквартирного будинку давався лише один рік після набрання чинності Законом про ЖКП, тобто до 01.05.2020 (див. п. 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЖКП), але з урахуванням карантину цей строк подовжено ще на п’ять місяців із дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби. Надалі за співвласниками залишається право змінити обрану модель, заборон щодо цього не передбачено вимогами Закону про ЖКП. Якщо співвласники самостійно не визначаються із моделлю організації договірних відносин, Закон про ЖКП передбачає, так би мовити, модель «за замовчуванням», яка базується на виконанні вимог п. 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЖКП: між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону про ЖКП.
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Але, якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, він автоматично продовжується на черговий рік. Тобто Закон про ЖКП говорить про те, що переукладати договори щороку немає потреби.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова:
— будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному Законом про ЖКП;
— споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов’язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Як бачимо, Закон про ЖКП не передбачає участі ОМС у розробці, затвердженні та укладенні договорів із споживачами (індивідуальними, колективними) про надання житлово-комунальних послуг. Але це не означає, що в рад відсутня будь-яка відповідальність щодо договорів. Як засновник відповідного комунального підприємства ОМС має продовжувати виконувати розроблені настанови та здійснювати контроль за діяльністю своїх комунальних підприємств. Зокрема, підготовка та укладення із споживачем договорів про надання комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором віднесено до обов’язку виконавця комунальної послуги. Підставою є ч. 2 ст. 8 Закону про ЖКП.
До набрання чинності деяких положень Закону про ЖКП, що стосуються договорів, між комунальними підприємствами та споживачами вже укладені договори. Відтак, має бути з’ясовано факт необхідності їх переукладення, враховуючи нові вимоги Закону про ЖКП. Щоб це встановити, необхідно звернутись до вимог п. 3 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЖКП: договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію Закону про ЖКП, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними Законом про ЖКП.
Отже, договори мали бути укладеними між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення Закону про ЖКП в дію — до 01.05.2020, але з урахуванням карантину цей строк подовжено до п’яти місяців із дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби. Якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію Закону про ЖКП, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Переглянути умови своїх договорів із споживачами та прийняти нову форму договору, що повинна базуватись на істотних умовах, комунальні підприємства повинні протягом п’яти місяців із дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби.
До істотних умов договору про надання житлово-комунальної послуги належать (підстава ч. 3 ст. 12 Закону про ЖКП):
| 1 | перелік послуг |
| 2 | вимоги до якості послуг |
| 3 | права та обов’язки сторін |
| 4 | відповідальність сторін за порушення договору |
| 5 | ціна послуги |
| 6 | порядок оплати послуги |
| 7 | порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги |
| 8 | строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання |
Які моделі договірних відносин визначає Закон про ЖКП?
Повторимось: Закон про ЖКП передбачає, так би мовити, три моделі організації договірних відносин щодо надання комунальних послуг.
Отже, зупинимося на них.
Індивідуальний договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем комунальних послуг і споживачем (ст. 14 Закону про ЖКП), тобто індивідуально з кожним окремим співвласником багатоквартирного будинку. Особливості:
| 1 | обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), здійснюються виконавцем, який: — приймає платежі від співвласників безпосередньо (і, відповідно, сам забезпечує друк квитанцій, приймання платежів, претензійно-позовну роботу тощо); — відповідає за якість комунальної послуги у приміщенні споживача |
| 2 | технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання і газопостачання здійснюються суб’єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, та за їх рахунок |
| 3 | капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання комунальних послуг, здійснюється співвласниками або іншим суб’єктом, якого вибирають співвласники, та за їх рахунок |
Утримання абонентської служби для роботи з кожним окремим споживачем, а також обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку вимагають додаткових витрат виконавця.
Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії) за індивідуальним договором складається з:
| плати за послугу (розрахунок здійснюють виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг) + абонентської плати (граничний розмір визначає КМУ) + плати за обслуговування та поточний ремонт (визначаються договором між виконавцем та співвласником) |
Якщо багатоповерхівкою управляє управитель і в договорі з ним прописано, що він здійснює утримання відповідних внутрішньобудинкових систем, то при укладенні індивідуального договору в цьому більше немає потреби. З моменту укладення індивідуального договору це завдання знаходиться в компетенції виконавця відповідної комунальної послуги. Тож до договору з управителем треба не лише внести зміни щодо цього моменту, але й передивитись суму плати управителю (зменшити на суму утримання відповідних внутрішньобудинкових систем).
<...> У разі укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги в багатоквартирному будинку, управління яким здійснює управитель, до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком вносяться зміни в частині зменшення кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на суму витрат на утримання, обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги <...>
Як бачимо, це пряма вимога.
У випадку, коли співвласник уклав індивідуальний договір, але з будь-яких причин не вносить плату виконавцю комунальної послуги, виконавець має право звернутись із позовом до суду про стягнення заборгованості з боржника. При цьому за наявності чинного договору між виконавцем і споживачем зробити це можна в легкий спосіб — шляхом подання заяви про видачу судового наказу.
Коли між співвласниками не досягнуто згоди щодо обрання моделі організації договірних відносин або співвласник не дійшов згоди з виконавцем щодо плати за обслуговування та/або поточного ремонту внутрішньобудинкових систем, укладається індивідуальний договір відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону про ЖКП. Неофіційно його називають індивідуальний договір за замовчуванням. Так би мовити, це різновид моделі індивідуального договору, особливостями якого є такі:
| 1 | співвласники не вносять виконавцю плату за обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем |
| 2 | співвласники чи залучені ними уповноважені особи здійснюють роботи з технічного обслуговування, поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем за рахунок співвласників |
| 3 | фактично виконавець відповідає за якість послуги лише «на вході» |
| 4 | плата виконавцю складається з: плати за послугу + абонентської плати |
На офіційному сайті Мінрегіону у роз’ясненні «Про нові моделі організації договірних відносин у сфері комунальних послуг», розміщеному за посиланням new.minregion.gov.ua/eng-press/news/pro-novi-modeli-organizacziyi-dogovirn/?fbclid=IwAR2G0hpmx6-sO9hjFXoz3CeKhSWCp3aJKwil-Qbthqnnu5ddjLu97aWAeq4, про такий вид договору зазначено наступне, на що треба звернути увагу:
<...> Якщо мешканці багатоквартирного будинку не домовилися про тип договору, із кожним споживачем укладають індивідуальний договір з уточненням, що співвласники організовують технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт за власні кошти. За таким договором виконавець забезпечує відповідність кількісних і якісних характеристик комунальних послуг установленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця і внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку. До рахунку плати виконавцеві не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги.
Технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками або залученими ними особами за рахунок співвласників.
За неналежне виконання договору передбачена відповідальність відповідно до ст. 26 Закону. В разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі. Сума боргу за кожен день прострочення не може бути вище 0,01 %. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
<...> нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. <...>
Колективний договір про надання комунальної послуги (ч. 4 ст. 14 Закону про ЖКП) укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку.
Особливості:
| 1 | власники квартир можуть делегувати представлення своїх інтересів управителеві будинку або іншій уповноваженій особі. Крім управителя, такою уповноваженою особою можуть бути: — один із співвласників багатоквартирного будинку, уповноважений орган управління ОСББ; — правління житлово-будівельного кооперативу; — інша фізична або юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління ОСББ) |
| 2 | договір може бути укладений лише за наявності будинкового вузла обліку, який забезпечує загальний облік споживання комунальної послуги в будинку |
| 3 | технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку здійснюються за рахунок власників квартир |
| 4 | уповноважена особа відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою. Кошти, що знаходяться на такому рахунку, є власністю співвласників багатоквартирного будинку |
| 5 | виконавцю сплачується: плата за послугу |
| 6 | виконавцю не сплачується: абонентська плата + плата за обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем |
Додамо, що цей вид договору є новою моделлю договірних відносин між споживачем і виконавцем ЖКП. Фактично такий договір зводиться до того, що колективний споживач купує послугу на вході до будинку, а сам розподіл послуги між окремими споживачами здійснюється за домовленістю із співвласниками будинку. Колективний договір про надання комунальних послуг підписується на умовах, визначених у рішенні співвласників (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), та є обов’язковим для виконання всіма співвласниками. У випадку, коли хтось із споживачів має борг, у судовому порядку до нього має право звертатись саме виконавець комунальної послуги (а не уповноважена особа), але за умови дотримання процедури, передбаченої ч. 4 ст. 14 Закону про ЖКП.
Особа, яка буде укладати договір від імені та в інтересах всіх співвласників, має бути уповноважена загальними зборами співвласників. При цьому кількість голосів, поданих для прийняття рішення, залежить не від кількості співвласників багатоквартирного будинку, а від кількості площі, яка належить таким співвласникам.
Ваші комунальні підприємства ще мають трохи часу задля проведення інформаційної роботи та донесення до місцевих мешканців умов укладення такого договору. Як зразок надаємо примірний протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку щодо вирішення питання про уповноваження одного із співвласників на укладення колективного договору з виконавцем.
До протоколу додається реєстр голосування з підписами співвласників багатоквартирного будинку.
Договір із колективним споживачем про надання комунальної послуги укладається об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Особливості:
| 1 | виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку |
| 2 | умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об’єднання та рішеннями його уповноважених органів управління |
| 3 | технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників |
Договір з колективним споживачем дуже нагадує колективний договір про надання комунальної послуги. Однак, на відміну від нього, за боргами за комунальну послугу відповідальним визначено ОСББ, який є юридичною особою. Тобто виконавець буде звертатись із судовим позовом безпосередньо до ОСББ, а не до конкретного співвласника. Самі ж відносини між співвласниками та ОСББ регулює статут ОСББ та рішення створених ним органів управління. У разі, якщо ОСББ за судовим рішенням буде погашати борги, то останнє зможе звернутися вже до самих співвласників із регресними вимогами.
Як бачимо, плата за обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем не стягується у разі застосування індивідуального договору «за замовчуванням», колективного договору про надання комунальної послуги та договору з колективним споживачем.
Про побутові відходи
У зв’язку зі вступом в силу нових Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 27.03.2019 № 318, є нагальна необхідність у внесенні змін до програм поводження з побутовими відходами.
Раніше послуга називалась «вивезення побутових відходів». Тепер її назву змінено на «поводження з побутовими відходами». Зміна формулювання пов’язана не просто із заміною слів, а, зокрема, зі спробою змінити ситуацію з наданням цієї послуги.
Відповідно до Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи»2 (зі змінами) в поняття «поводження з відходами» включене не тільки їх вивезення на полігон, а дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення, тобто значно розширене коло завдань.
2 Далі за текстом — Закон про відходи.
Якщо раніше вимагалось лише звільнити прибудинкову територію від накопичених відходів, то тепер передбачається залучати до обслуговування будинків компанії, які також зможуть забезпечити утилізацію чи переробку.
У Законі про відходи передбачена пряма вимога: під час обрання ОМС або місцевими державними адміністраціями схеми санітарного очищення перевага надається пропозиціям, що передбачають більший ступінь перероблення чи утилізації побутових відходів.
Нова редакція Закону про ЖКП покладає додаткові зобов’язання не тільки на компанії, що надають послуги з вивезення сміття, а й на споживачів їх послуг.
Крім цього, якщо раніше законодавство розглядало роздільний збір відходів лише як одну з можливостей, то тепер в Законі про відходи чітко вказано, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Перехід до нових правил повинен відбутися після переоформлення договорів на вивезення сміття відповідно до нових вимог закону. Такі договори керуючі організації, співвласники або ОСББ повинні переукласти з виконавцями послуги протягом п’яти місяців із дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби.
У договорі нового зразка про надання послуг з поводження з відходами передбачається, що виконавець повинен вивозити тверді, великогабаритні, ремонтні і рідкі (з вигрібних ям) відходи. У тому числі він повинен технологічно правильно вивозити вміст контейнерів для роздільного збору сміття.
Як ОМС має призначити управителя?
У статті «Чи можна списати багатоповерхівку «в нікуди»?», яку опублікувано в № 3 за березень 2020 року, ми згадували про проведення радою конкурса на призначення управителя. Наразі надамо детальний розпис цієї процедури, щоб ОМС було зрозуміло, як саме це треба зробити. Зупинятися ж на підставах не будемо. Якщо хочете дізнатись про такі підстави, читайте березневий номер видання!
Порядок проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку затверджено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 № 1503. Він включає в себе такі етапи:
3 Далі за текстом — Порядок.
1. Отримання прохання на призначення управителя
Відповідно до вимог Закону про ЖКП виконавчий орган місцевої ради оголошує і проводить конкурс з визначення управителя у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Таке прохання оформлюється протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку (або протоколом зборів членів ОСББ) за аналогічним зразком, який наведено вище. У порядок денний включається питання про призначення управителя ОМС на конкурсних засадах.
2. Створення конкурсної комісії
Щоб провести конкурс, ОМС має створити конкурсну комісію та затвердити для неї відповідне положення. У положенні зазначаються основні моменти роботи комісії: склад, обов’язки, процедура оформлення результатів роботи. Головою конкурсної комісії призначається представник ОМС.
Оскільки об’єктом конкурсу є багатоквартирний будинок, співвласники якого звернулись до організатора конкурсу з проханням призначити управителя, до складу такої комісії має входити уповноважена(і) особа (особи) співвласників цього багатоквартирного будинку.
Зауважимо: уповноважена(ні) особа(и) може (можуть) залучатись до складу комісії протягом усього часу роботи конкурсної комісії, однак не пізніше дня оголошення переможця конкурсу на підставі п. 2 Порядку.
3. Підготовка конкурсної документації
Щоб провести конкурс, комісія має розробити конкурсну документацію (комплект документів, що надається або надсилається організатором конкурсу його учасникам для підготовки конкурсних пропозицій), яка має містити:
1) найменування, місцезнаходження ОМС;
2) прізвище, посаду та номери контактних телефонів осіб, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками конкурсу;
3) перелік складових робіт (послуг) з управління багатоквартирним будинком, який складений згідно з обов’язковим переліком робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;
4) вимоги щодо якості надання послуги (перелік робіт та періодичність їх надання) із посиланням на стандарти, нормативи, норми та правила;
5) найменування об’єкта конкурсу чи перелік об’єктів конкурсу;
6) технічну характеристику кожного об’єкта конкурсу за показниками згідно з додатком 1 до цього Порядку;
7) критерії оцінки конкурсних пропозицій:
| а) | ціна послуги, що включає відповідно до ст. 10 Закону про ЖКП витрати на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, винагороду управителю з розрахунку на 1 м2 загальної площі багатоквартирного будинку |
| б) | рівень забезпеченості учасника конкурсу матеріально-технічною базою |
| в) | наявність персоналу, що відповідає кваліфікаційним вимогам до професій працівників та має необхідні знання і досвід (з урахуванням договорів щодо залучення співвиконавців) |
| г) | фінансова спроможність учасника конкурсу |
| д) | наявність досвіду роботи з надання послуг у сфері житлово-комунального господарства |
8) вимоги до конкурсних пропозицій та перелік документів, оригінали або копії яких подаються учасниками конкурсу для їх оцінювання;
9) методику оцінювання конкурсних пропозицій;
10) проєкт договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
11) порядок надання роз’яснень щодо змісту конкурсної документації;
12) дату огляду об’єктів конкурсу та доступу до них;
13) інформацію про:
| 1 | наявність та загальний обсяг заборгованості співвласників за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій |
| 2 | невиконані зобов’язання щодо проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі |
14) способи, місце та кінцевий строк подання конкурсних пропозицій;
15) місце, дату та час розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями.
4. Оголошення конкурсу
На своєму офіційному вебсайті ОМС розміщує оголошення про проведення конкурсу, яке має містити інформацію, передбачену пп. 1, 2, 7, 8, 12, 13 п. 3 Порядку, а також про способи і місце отримання конкурсної документації, розмір плати за участь у конкурсі (у разі її визначення).
Інформаційне повідомлення про проведення конкурсу ОМС як організатор такого конкурсу публікує в засобах масової інформації. Кінцевий строк подання конкурсних пропозицій не може бути менше 30 календарних днів із дати опублікування в друкованому засобі масової інформації інформаційного повідомлення про проведення конкурсу.
5. Подання учасником заяви на конкурс
Для участі у конкурсі учасники конкурсу подають його організатору заяву, в якій зазначають:
| фізичні особи — підприємці | прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) |
| юридичні особи | повне найменування, код за ЄДРПОУ |
Зверніть увагу на те, що управителем не може стати фізична особа, яка офіційно не проводить підприємницької діяльності.
До заяви додають документи, які підтверджують наявність у штаті щонайменше одного найманого працівника, який пройшов професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)» (для управителя — юридичної особи), або документи, що підтверджують проходження професійної атестації або наявність у штаті за трудовим договором щонайменше одного найманого працівника, який пройшов професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)» (для управителя — фізичної особи — підприємця) (з 01.01.2019). Також конкурсній комісії доречно звертати увагу на КВЕДи діяльності, які здійснюють потенційні управителі. Вони мають дозволяти претенденту проводити діяльність саме з утримання будинків та прибудинкової території.
6. Надання учаснику конкурсної документації
Конкурсну документацію ОМС надає особисто або надсилає поштою учаснику конкурсу протягом трьох робочих днів після надходження від учасника заяви про участь у конкурсі, в якій зазначається спосіб надання конкурсної документації. Учасник конкурсу має право не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій письмово звернутись за роз’ясненнями щодо змісту конкурсної документації до організатора конкурсу, який зобов’язаний надіслати йому протягом трьох робочих днів із дня отримання звернення письмову відповідь, яку може оприлюднити на своєму офіційному вебсайті.
7. Подання конкурсних пропозицій
Конкурсна пропозиція подається особисто або через уповноважену належним чином особу чи надсилається поштою організатору конкурсу в запечатаному конверті, на якому зазначаються повне найменування і місцезнаходження організатора та найменування (прізвище, ім’я, по батькові) учасника конкурсу, дата та час проведення конкурсу, контактні номери телефонів учасника конкурсу. Така пропозиція пронумеровується, прошивається, підписується уповноваженою особою учасника конкурсу та скріплюється печаткою (за наявності) із зазначенням кількості сторінок. Учасники конкурсу мають право, крім передбачених конкурсною документацією, подавати у складі конкурсної пропозиції також інші документи, що підтверджують досвід роботи з надання послуг у сфері житлово-комунального господарства, рівень кваліфікації, знання та досвід персоналу (нагороди, дипломи, свідоцтва, сертифікати, рекомендації тощо).
Усі конкурсні пропозиції, отримані після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам конкурсу, які їх подали. Учасник конкурсу має право відкликати власну конкурсну пропозицію або внести до неї зміни (доповнення) до закінчення строку подання конкурсних пропозицій. Отримані конкурсні пропозиції ОМС реєструє в окремому журналі обліку конкурсних пропозицій. На запит учасника конкурсу ОМС протягом одного робочого дня з дня надходження запиту підтверджує надходження його конкурсної пропозиції із зазначенням дати та часу.
Увага! Кінцевий строк подання конкурсних пропозицій не може бути менше тридцяти календарних днів із дати опублікування в друкованому засобі масової інформації інформаційного повідомлення про проведення конкурсу.
8. Розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями
Розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями здійснюють наступного дня після закінчення строку їх подання на засіданні конкурсної комісії у час та в місці, що зазначені в оголошенні про проведення конкурсу, в присутності учасників конкурсу, що подали конкурсні пропозиції, або уповноважених ними осіб.
Відсутність учасника конкурсу або його уповноваженого представника під час процедури розкриття конкурсних пропозицій не є підставою для відмови в розкритті чи розгляді або для відхилення його конкурсної пропозиції. Під час розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями конкурсна комісія має перевірити наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених конкурсною документацією, а також оголосити найменування (прізвище, ім’я, по батькові) та місцезнаходження кожного учасника конкурсу, ціну пропозиції щодо кожного багатоквартирного будинку, що входить до об’єкта конкурсу. Усі відомості щодо розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями вносяться до протоколу засідання конкурсної комісії.
9. Розгляд конкурсних пропозицій
Під час розгляду конкурсних пропозицій конкурсна комісія має право звернутись до учасників конкурсу за роз’ясненнями їх пропозицій. За результатами розгляду конкурсних пропозицій конкурсна комісія відхиляє їх за наявності таких підстав:
| 1 | конкурсна пропозиція не відповідає конкурсній документації |
| 2 | прийнято рішення про припинення юридичної особи — учасника конкурсу, підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця — учасника конкурсу або порушено провадження у справі про банкрутство щодо учасника конкурсу |
| 3 | встановлено факт подання учасником конкурсу недостовірної інформації, що впливає на прийняття рішення |
| 4 | учасником конкурсу порушено вимоги п. 2 розд. ІІІ Порядку |
10. Оцінювання конкурсних пропозицій
Оцінювання конкурсних пропозицій здійснюють за бальною системою, що визначає ОМС, з урахуванням такого розподілу балів за критеріями оцінювання:
| 1 | ціна послуги — до 35 балів |
| 2 | рівень забезпеченості учасника конкурсу матеріально-технічною базою — до 15 балів |
| 3 | наявність персоналу, що відповідає кваліфікаційним вимогам до професій працівників та має необхідні знання і досвід (з урахуванням договорів щодо залучення співвиконавців),— до 15 балів |
| 4 | фінансова спроможність учасника конкурсу — до 15 балів |
| 5 | наявність досвіду роботи з надання послуг у сфері житлово-комунального господарства — до 20 балів |
За подані інші, крім передбачених конкурсною документацією, документи, що підтверджують досвід роботи з надання послуг у сфері житлово-комунального господарства, рівень кваліфікації, знання та досвід персоналу (нагороди, дипломи, свідоцтва, сертифікати, рекомендації тощо), можуть додатково нараховуватись до 5 балів.
Увага! Основним критерієм під час оцінювання є найнижча ціна послуги, що становить 35 балів.
У разі якщо об’єкт конкурсу складається з групи будинків, оцінювання конкурсних пропозицій за критерієм «ціна послуги» здійснюється шляхом визначення середнього математичного значення кількості балів, визначених окремо за кожним багатоквартирним будинком. При цьому максимальна кількість балів під час оцінювання за кожним будинком не повинна перевищувати 35 балів.Переможцем конкурсу визначається його учасник, що набрав максимальну кількість балів щодо об’єкта конкурсу.
11. Прийняття рішення про результати проведення конкурсу
Рішення про результати проведення конкурсу приймає конкурсна комісія — не пізніше 10 календарних днів з моменту розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями.
12. Оголошення переможця конкурсу
Переможця оголошують на засіданні конкурсної комісії, на яке запрошують всіх учасників конкурсу або уповноважених ним осіб. У разі якщо в конкурсі взяв участь тільки один учасник і його пропозиція не була відхилена, саме він оголошується переможцем.
13. Прийняття рішення про призначення управителя
Підписаний протокол засідання конкурсної комісії є підставою для прийняття виконавчим органом місцевої ради протягом п’яти календарних днів з моменту його підписання рішення про призначення управителя.
14. Укладання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком
Протягом п’яти календарних днів із дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладають договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
15. Доведення до відома інформації про управителя
Інформація про управителя, з яким укладено договір про надання послуги, доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному вебсайті ОМС та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під’їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Оголошення має містити інформацію про повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) управителя, його контактні телефони, номер та дату укладання договору, ціну послуги.
Про формування тарифів
Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затверджений наказом Мінрегіону від 12.09.2018 № 2394. У цьому документі детально розписана процедура затвердження тарифів.
4 Далі за текстом — Порядок № 239.
ОМС розпочинає розглядати питання затвердження тарифів на комунальні послуги після отримання письмового звернення (заяви) суб’єкта господарювання, на території якої він провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, надає (має намір надавати) комунальні послуги. Вимоги до заяви встановлені розділом ІІ Порядку № 239 і до неї додають розрахунки у друкованому та електронному вигляді тарифів із підтвердними матеріалами і документами, що використовувались під час проведення розрахунків тарифів.
Поданий комплект документів від заявника (суб’єкта господарювання) реєструє служба діловодства ОМС.
Суб’єкт господарювання після подання заяви до ОМС про встановлення тарифів має проінформувати споживачів про намір зміни тарифів відповідно до вимог чинного законодавства.
Після завершення процедури доведення до відома споживачів інформації про намір зміни тарифів (наступного робочого дня після останнього дня приймання пропозицій/зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань) суб’єкт господарювання письмово повідомляє ОМС про її результати (надходження/ненадходження пропозицій та зауважень, врахування їх або вмотивоване відхилення).
Якщо заява, комплект документів та розрахунки тарифів відповідають формам, що встановлені ОМС, їх розглядають протягом одного календарного місяця із дня отримання відповідної заяви (тобто з дня реєстрації заяви). У випадку, коли вони не відповідають, ОМС письмово повідомляє заявника протягом десяти робочих днів із дня надходження заяви (з дня її реєстрації) про те, що заява залишається без розгляду (чітко обґрунтовує причини такої відмови із посиланням на відповідні нормативно-правові акти).
Увага! ОМС оприлюднює рішення про встановлення тарифів у засобах масової інформації та/або на своєму офіційному вебсайті невідкладно, але не пізніше ніж п’ять робочих днів із дати його прийняття.
Рішення ОМС про встановлення тарифів на комунальні послуги (у тому числі шляхом коригування тарифів) не є регуляторним актом (дія Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (ст. 3) не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов’язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги).
До рішення про встановлення тарифів додається структура тарифів. Додамо, що встановлення тарифів здійснюється як при повному перегляді (перерахунку) тарифів та їх структури, так і за результатами коригування тарифів.
Розрахунки тарифів, підтвердні матеріали та документи, що враховують особливості діяльності суб’єкта господарювання у відповідній сфері (наприклад, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення), додаються до документів, визначених у п. 1 розділу II Порядку № 239.
Для прикладу розглянемо централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Комплект документів, що подається для встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, формується згідно з переліком, наведеним у додатку 32 до Порядку № 239 (ср. ).
Затвердження тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення
Отже, у разі встановлення тарифів у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення заявник додатково надає (див. Порядок № 239):
1) розрахунки тарифів на послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення на планований період:
| розрахунок повної собівартості та середньозваженого тарифу на послугу з централізованого водопостачання | примірну форму розрахунку наведено в додатку 16 |
| розрахунок тарифів на послугу з централізованого водопостачання для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, та для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 17 |
| розрахунок повної собівартості та середньозваженого тарифу на послугу з централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 18 |
| розрахунок тарифів на послугу з централізованого водовідведення для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, та для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 19 |
| розрахунок вартості електричної енергії на технологічні потреби для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на плановий період | примірну форму розрахунку наведено в додатку 20 |
| розрахунок загальновиробничих витрат, пов’язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 21 |
| розрахунок адміністративних витрат, пов’язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 22 |
| розрахунок витрат на збут, пов’язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 23 |
| розрахунок інших операційних витрат, пов’язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 24 |
| розрахунок фінансових витрат, пов’язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 25 |
| розрахунок прибутку від надання послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення | примірну форму розрахунку наведено в додатку 26 |
2) розрахунок втрат суб’єкта господарювання у сфері водопостачання та водовідведення, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для відповідної категорії споживачів, встановлення та їх оприлюднення ОМС (за наявності) (примірну форму розрахунку наведено в додатку 27);
3) копію рішення ОМС про відшкодування втрат суб’єкта господарювання з місцевого бюджету, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для відповідної категорії споживачів, встановлення та їх оприлюднення ОМС (за наявності);
4) річний план надання послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (примірну форму наведено в додатку 28);
5) схеми та розрахунки балансів водоспоживання:
| 1 | оперативну схему системи централізованого водопостачання |
| 2 | оперативну схему системи централізованого водовідведення, стічних і зливових вод із зазначенням типу водовідведення (загальносплавний, роздільний, напівроздільний), діаметрів мереж (з урахуванням внутрішньоквартальних та дворових мереж) |
| 3 | розрахунок балансу води, який надається у схематичному та табличному вигляді із зазначенням обсягів, приладів обліку, протяжності, діаметрів мереж |
| 4 | розрахунок балансу стічних вод |
| 5 | розрахунок обсягу дренажних та зливових вод |
6) копію рішення ОМС про встановлення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води;
7) інформацію про суб’єкта господарювання, що здійснює надання послуги з централізованого водопостачання (загальна характеристика виконавця послуги з централізованого водопостачання) (форму надання інформації наведено в додатку 29);
8) інформацію про суб’єкта господарювання, що здійснює надання послуги з централізованого водовідведення (загальна характеристика виконавця послуги з централізованого водовідведення) (форму надання інформації наведено в додатку 30);
9) загальновиробничі норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на 20___ рік за формою, наведеною в додатку 1 до Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.09.2012 № 449;
10) інформацію щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення виконавцем відповідних послуг (у натуральних показниках) (примірну форму надання інформації наведено в додатку 31);
11) копію дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод);
12) копії статистичної звітності за базовий період і період, що передує базовому, а також із початку поточного року:
— форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» (додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73;
— форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» (додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73;
— форма № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затверджена наказом Державної служби статистики України від 10.06.2016 № 90;
— форма № 1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства», затверджена наказом Державної служби статистики України від 26.07.2018 № 160;
— форма № 11-ОЗ (річна) «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію», затверджена наказом Державної служби статистики України від 24.10.2013 № 321;
— форма № 11-МТП (річна) «Звіт про постачання та використання енергії», затверджена наказом Державної служби статистики України від 31.08.2016 № 162;
— форма № 4-МТП (річна) «Звіт про використання та запаси палива», затверджена наказом Державної служби статистики України від 31.08.2016 № 162;
— форма № 2ТП-водгосп (річна) «Звіт про використання води», затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78;
— форма № 2-інвестиції (річна) «Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів», затверджена наказом Державної служби статистики України від 21.07.2017 № 195;
— звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств за формою № 1С-водопостачання, водовідведення, затвердженою наказом Держжитлокомунгоспу України від 16.12.2004 № 224 «Про затвердження звітності за формами 1С (звіт про витрати на виробництво послуг)»;
— Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897;
— Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 № 560;
— Податкова декларація екологічного податку, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 715;
— додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» до Податкової декларації з рентної плати, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719.
