Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель у зв’язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX та введенням його в дію з 19.04.2020 підготувало відповіді на найбільш актуальні питання, пов’язані з договорами про закупівлю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Щодо укладення договору про закупівлю
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому правовідносини, що не передбачають укладення договору про закупівлю, не є предметом регулювання цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі — ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів цього виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів із дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проєктом договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов має міститися у тендерній документації.
При цьому, оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, Законом встановлено обов’язок замовника відхилити тендерну пропозицію на підставах, передбачених статтею 31 Закону.
Водночас слід зазначити, що у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проєкту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до вимог Закону, або звернутись до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів із дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд із цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом із тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Отже, оскільки проєкт договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, замовникам слід ураховувати можливість застосування господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, керуючись при цьому принципами здійснення закупівель, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням, та передбачати відповідні умови їх застосування у проєкті договору про закупівлю.
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону
Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1.
Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п’ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому.
Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Кожен із цих випадків застосовується залежно від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю. У зв’язку з тим, що зміни у передбачених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися залежно від таких змін без зміни обсягу закупівлі.
Пункти 1 — 7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд із цим випадки, зазначені у пунктах 3 — 5 частини п’ятої статті 41 Закону, не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
Пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Разом із тим збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини п’ятої статті 41 Закону без зміни обсягу закупівлі.
У зв’язку з цим одночасне застосування різних підстав частини п’ятої статті 41 Закону не має призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у не передбачених Законом випадках.
Звертаємо увагу, що внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Однак обґрунтування та документальне підтвердження здійснюються сторонами окремо щодо кожного випадку. При цьому Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів із дня настання однієї з трьох підстав:
1) закінчення строку дії договору про закупівлю;
2) виконання сторонами договору про закупівлю;
3) розірвання договору про закупівлю.
При цьому замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору, ураховуючи умови такого договору в частині можливості застосування пунктів 4 та 8 частини п’ятої статті 41 Закону. Це обумовлено подальшими планами замовника у випадках, якщо виникнуть документально підтверджені об’єктивні обставини, щоб продовжити строк дії договору про закупівлю та строк виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, а також якщо дія договору про закупівлю буде продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми.
Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту сфери публічних закупівель
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Л. Лахтіонова
Додаток
Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю
| Підстави відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону | Коментар |
| 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника | Підстава для зменшення обсягів закупівлі не є виключною, тобто у разі потреби сторони можуть зменшувати обсяг закупівлі, якщо така можливість передбачена договором про закупівлю. Водночас у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору про закупівлю зменшується залежно від зміни таких обсягів. Наприклад, якщо замовнику під час виконання договору про закупівлю внаслідок внесення змін до кошторису відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, було зменшено бюджетні асигнування, то в такому разі сторони можуть зменшити обсяг закупівлі залежно від наявного фінансування |
| 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, — не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії | Норма пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби — від останньої зміни ціни та кількості. Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Наприклад, це може стосуватися різних продуктів харчування, ціна на які пов’язана із зростанням цін на споживчому ринку та може підтверджуватися інформацією, зокрема, від органів державної статистики. Після підписання договору про закупівлю сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону за умови, що такі зміни відбуватимуться не частіше ніж один раз на 90 днів. Це обмеження не розповсюджується на договори про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії |
| 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю | Сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета закупівлі та буде відповідати тендерній документації в частині встановлення вимог і функціональних характеристик до предмета закупівлі та є покращенням його якості. Якість продукції (послуг, робіт) є економічною категорією. Якість виражається певними властивостями та показниками, які характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням і обумовлюють сферу її використання. Наприклад, такими показниками є надійність, технологічність, стандартизація та уніфікація, ергономічність, естетичність, транспортабельність, екологічні показники, показники безпеки. Так, наприклад, заміна однокамерних склопакетів у договорі на закупівлю металевопластикових вікон згідно з ДК 021-2015: 44220000-8 на двокамерні склопакети з енергозберігаючим ефектом може вважатися покращенням якості предмета закупівлі |
| 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю | Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин із дотриманням законодавства. Так, наприклад, питання щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх засвідчення регулюються Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні». Питання видатків замовника регулюються Бюджетним кодексом України. Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку |
| 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку | Сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, у тому числі за одиницю товару. Сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару. Наприклад, це може стосуватися різних продуктів харчування, ціни яких на ринку можуть сезонно подешевшати, що може підтверджуватися, зокрема, інформацією від органів державної статистики |
| 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування — пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування | Ураховуючи, що зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору про закупівлю може змінюватися залежно від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Перехід платника податку зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну ставок податків, встановлених Податковим кодексом України. Отже, зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини п’ятої статті 41 Закону. Докладно про це — у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 «Щодо зміни системи оподаткування» за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F1340-06 |
| 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни | Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що Platts — міжнародна, глобальна уніфікована система інформаційного моніторингу за динамікою ринку та ціноутворенням у галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості. Показники Platts — індекси, що офіційно визначені світовим інформаційним агентством Platts та є базою для використання суб’єктами господарської діяльності. ARGUS — це провідне незалежне цінове агентство, яке розраховує і публікує цінові котирування, а також аналітичні дослідження про міжнародні товарно-сировинні ринки. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон № 5007-VI). Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону № 5007-VI. Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі —Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. При цьому Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін затверджено наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519. Докладніше про механізм розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне із застосуванням замовниками котирувань на підставі даних міжнародних агентств Argus та Platts — у листі Мінекономіки від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F698-06 |
| 8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. Частиною шостою статті 41 Закону визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. У зв’язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі), замовником за яким є суб’єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг | 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього (у разі наявності). Оскільки правовим підґрунтям терміну «видатки» є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника. Ця норма застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. У разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 41 Закону, складання та затвердження річного плану щодо закупівель здійснюються без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку. Докладніше про це — у листі Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 «Щодо планування закупівель» за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 В абзаці другому пункту 8 частини п’ятої статті 41 Закону відсилочна норма до частини першої статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», що стосується конкретно визначених замовників |
