Теми статей
Обрати теми

Виборчий кодекс: місцеві вибори — 2020

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист, Ткач Ігор, інформаційний аналітик, менеджер виборчих кампаній, юрист
Нарешті можна розпочати цикл статей, присвячених місцевим виборам за правилами Виборчого кодексу. Чому нарешті? Тому що, чесно кажучи, чекали, чим же завершиться історія з законопроєктом змін до Конституції України, в якій також декілька положень стосувалися місцевих виборів. На момент підготовки цього матеріалу відповідний законопроєкт було відкликано Президентом України. Отже, відтепер можна зосередитися на тих положеннях Виборчого кодексу, які стосуються саме місцевих виборів, що мають відбутися вже в цьому році. Власне, шановні наші читачі, ми знову з вами будемо тестувати новий Закон і нам не звикати, адже у 2015 році ми також обирали та обиралися за новими на той момент правилами. Водночас пропоную бути більш відповідальними та вже сьогодні почати готуватися до місцевих виборів, в яких так чи інакше кожен з нас візьме участь (хтось як виборець, а хтось знову буде випробовувати долю і як кандидат).

Трохи про загальне

Отже, нагадаємо, що Виборчий кодекс України1 почав діяти з 01.01.2020, за винятком деяких його положень, які перелічені в розділі XXXXII «Прикінцеві та перехідні положення».

1 Далі за текстом — ВК.

Зокрема, передбачається, що норми щодо здійснення повноважень органів адміністрування та органів ведення Державного реєстру виборців регіональними та територіальними представництвами Центральної виборчої комісії2 наберуть чинності з дня, наступного за днем прийняття Центральною виборчою комісією рішення про початок роботи її регіональних та територіальних представництв.

2 Далі за текстом — Комісія.

Слід зазначити, що ВК запроваджується інститут регіональних та територіальних представництв Комісії (формування цих органів також передбачено в Законі України від 30.06.2004 № 1932-IV «Про центральну виборчу комісію» (ст. 35), які можуть бути утворені Комісією для вирішення питань, пов’язаних з виконанням її повноважень, та які також здійснюватимуть повноваження органу ведення Державного реєстру виборців. Фінансове забезпечення регіональних та територіальних представництв Комісії передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

Крім іншого, визначено, що зміни до Закону України від 22.02.2007 № 698-V «Про Державний реєстр виборців» здебільшого наберуть чинності 01.07.2020.

Також звертаємо вашу увагу, що з набуттям чинності втрачають силу:

1) Закон України від 05.03.1999 № 474-XIV «Про вибори Президента України»;

2) Закон України від 17.11.2011 № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України», крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України;

3) Закон України від 14.07.2015 № 595-VIII «Про місцеві вибори», крім положень щодо організації та проведення повторних, проміжних, додаткових виборів і заміщення депутатів, обраних у багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів депутатів місцевих рад.

ВК складється з трьох книг:

Книга перша. Загальна частина.

У ній закріплені положення, які стосуються загальних принципів виборчого права; розкривається поняття виборів (типи, види тощо); висвітлюються питання виборчого процесу, територіальної організації влади, діяльності виборчих комісій, формування списків виборців, інформаційного забезпечення виборів, ведення передвиборчої агітації, статусу офіційних спостерігачів; регламентуються питання підготовки та проведення голосування, а також закріплюються основні моменти в частині оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, ну і, власне, містяться положення щодо зберігання виборчої та іншої документації та матеріальних цінностей. Хоч, як на наш погляд, проблеми збереження архівних документів місцевих виборів, особливо перших виборів, залишаються.

Отже, якщо вам необхідно поповнити свої знання щодо загальних питань у частині виборів, вам обов’язково треба ознайомитися з Книгою Першою. Водночас одразу хочемо заспокоїти, що незважаючи на великий (на перший погляд) обсяг інформації, вона не буде докорінно новою для тих, хто і раніше «був у темі виборів». Більшість положень до Книги Першої перекочували з попередніх законів «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України» та «Про місцеві вибори».

Книга Друга.

Містить положення, які регламентують виборчий процес у частині виборів Президента України, а тому поки що ми не будемо зупинятися на ній.

Книга Третя.

Відповідно регламентує питання підготовки, організації та проведення виборів народних депутатів, і в цій статті ми залишимо її поза увагою.

Книга Четверта.

Це та частина ВК, яка стосується місцевих виборів, і саме на ній ми з вами акцентуємо увагу.

Місцеві вибори

Почнемо з виборчої системи, за якою будуть здійснюватися вибори депутатів всіх рівнів та сільських, селищних, міських голів. Це питання закріплено в ст. 192 ВК.

Отже, передбачається, що:

Вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної у місті ради

Проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, міста, територія утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади, територія району в місті.

У кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів

Вибори депутатів районної ради

Проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ, міст, територій об’єднаних сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до складу відповідного району.

У кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів

Щодо виборів депутатів районної ради виникає запитання. Так, зокрема, вже висловлюються експертами думки відносно нерівного представництва від великих міст та невеликих сільських громад при запропонованій у ВК системі обрання депутатів (наприклад, від міста з кількістю виборців 50000 та від сільської територіальної громади з кількістю виборців 5000 буде обрано по 2 депутати). Частково з такою позицією можна погодитися, враховуючи те, що ВК не передбачає окремо положень щодо формування багатомандатних виборчих округів для виборів депутатів районних рад (рішення про утворення округів не приймається). Лише зазначається, що їх межі мають збігатися з межами сіл, селищ, міст тощо. Що ж конкретно мається на увазі під «межі яких збігаються з межами сіл, селищ, міст, територій об’єднаних сільських, селищних, міських територіальних громад», як на нашу думку, до кінця не зрозуміло. А як вже неодноразово було доведено життям, якщо є норми, зміст яких викликає запитання, це призводить до хаосу, порушень тощо вже під час їх практичного застосування

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) рад

Проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати у багатомандатних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно Автономної Республіки Крим, області, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної міської територіальної громади, від регіональних (республіканських в Автономній Республіці Крим, обласних, міських) організацій політичних партій

Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб) голови

Проводяться за виборчою системою відносної більшості в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі, що збігається відповідно з територією села, селища, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади

Вибори міського (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) голови

Проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної міської територіальної громади

Вибори старости села, селища

Проводяться за мажоритарною виборчою системою

відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія одного або декількох населених пунктів (сіл, селищ), визначених сільською, селищною, міською радою об’єднаної територіальної громади з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою

Про види місцевих виборів

Тепер декілька слів про види місцевих виборів (це ст. 194 ВК). Одразу зазначу, що вони залишилися незмінними: чергові, позачергові, повторні, проміжні, додаткові та перші.

Немає сенсу на всіх детально зупинятися, окрім одного виду — повторні. Як і попереднє законодавство, ВК передбачає перелік підстав, коли призначаються повторні вибори. Ними є:

1) визнання проведених виборів в окремому виборчому окрузі недійсними;

2) визнання проведених виборів у цілому або в окремому виборчому окрузі такими, що не відбулися;

3) визнання особи, обраної депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради в багатомандатному окрузі, сільським, селищним, міським головою, старостою села, селища, такою, що відмовилася від мандата чи не набула мандата;

4) обрання у багатомандатному окрузі з виборів депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради депутатів у кількості, меншій за кількість мандатів у цьому окрузі.

Викликає занепокоєння остання підстава.

Нагадаємо, що ст. 192 ВК визначає, що, наприклад, у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів сільської ради може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів. У минулому робота «недоукомплектованих» рад (коли кількість отриманих мандатів була меншою за загальну кількість мандатів) допускалася за умови, щоб був можливий кворум на засіданнях ради.

Далі також передбачається процедура визначення територіальними виборчими комісіями кількості мандатів на кожен багатомандатний округ. Якщо стисло, то якщо ми говоримо, наприклад, про вибори депутатів сільських, селищних рад, до яких від одного багатомандатного округу має бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів, то в середньому кількість мандатів по таких округах, ймовірно, буде становити три. Зокрема, ч. 7 ст. 199 ВК регламентовано, що територіальна виборча комісія при утворенні багатомандатних виборчих округів встановлює кількість мандатів, що розподіляються на кожному такому окрузі на засадах рівноправності голосів виборців, що допускає відхилення від орієнтовної середньої кількості виборців, яка припадає на кожен мандат, не більше 15 відсотків. Орієнтовна середня кількість виборців, що припадає на кожний мандат, визначається як частка від ділення загальної кількості виборців, встановленої на підставі відомостей Державного реєстру виборців, на кількісний склад відповідної місцевої ради. Далі трохи математики.

Беремо для прикладу громаду з кількістю виборців 3000. Такій кількості виборців відповідає загальна кількість депутатів ради — 14 (вище про це вже зазначали). Вираховуємо орієнтовану кількість виборців на один мандат — це: 3000 : 14 = 214. Тут треба сказати, що територія такої громади буде поділена орієнтовно на 4 багатомандатні округи (про це більш детально буде зазначено нижче), між якими і мають розподілитися 14 мандатів. Що отримуємо в середньому? Правильно, три мандати (ситуація потенційно може змінюватися залежно від кількості виборців, якій відповідає кількість депутатів у раді; це питання необхідно додатково доопрацювати та з’ясувати, наскільки є ймовірною ситуація, коли на один багатомандатний округ припадатиме, наприклад, три мандати, а на інший — чотири). Взагалі, там, де на практиці членам виборчих комісій незрозуміла математична формула, алгоритм — завжди є помилки та зловживання, на це слід звернути увагу при підготовці фахівців у виборчі комісії.

Тепер повернемося до питання повторних виборів. Отже, якщо брати до уваги таку підставу для проведення повторних виборів, як «обрання у багатомандатному окрузі з виборів депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради депутатів у кількості, меншій за кількість мандатів у цьому окрузі», то виходить, що якщо було обрано лише одного або двох депутатів з можливих трьох, територіальна виборча комісія має призначити повторні вибори. Чи не будемо ми потопати у повальних повторних виборах? Адже, як показувала практика минулих років (коли проводилися перші вибори), небагато було бажаючих балотуватися в депутати місцевих рад.

Про загальний склад рад (кількість депутатів)

Далі, є сенс сказати декілька слів про ст. 197 ВК, яка регламентує питання визначення загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад (ми про це вже вище почали говорити).

Зокрема, в частині другій цієї статті зазначається, що загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради визначається відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті залежно від кількості виборців, які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області.

І тут у нас нічого не змінилося: законодавець у частині третій ст. 197 ВК залишив ту ж градацію, яка була й раніше. Нагадаю, що загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців:

1) до 1 тисячі виборців — 12 депутатів;

2) від 1 до 3 тисяч виборців — 14 депутатів;

3) від 3 до 5 тисяч виборців — 22 депутати;

4) від 5 до 20 тисяч виборців — 26 депутатів;

5) від 20 до 50 тисяч виборців — 34 депутати;

6) від 50 до 100 тисяч виборців — 36 депутатів;

7) від 100 до 250 тисяч виборців — 42 депутати;

8) від 250 до 500 тисяч виборців — 54 депутати;

9) від 500 тисяч до 1 мільйона виборців — 64 депутати;

10) від 1 до 2 мільйонів виборців — 84 депутати;

11) понад 2 мільйони виборців — 120 депутатів.

Як і раніше, залишена норма, яка передбачає, що у разі якщо кількість депутатів, передбачена частиною третьою цієї статті для районної ради, є меншою, ніж кількість сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, територіальні громади яких розташовані в межах відповідного району, загальний склад такої районної ради дорівнює кількості відповідних сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад.

Частину п’яту вказаної статті, яка визначає загальний склад сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади у разі приєднання до неї інших громад також залишено без змін. Нагадаю: законодавець передбачає, що загальний склад ОТГ збільшується понад визначений частиною третьою цієї статті внаслідок проведення додаткових виборів депутатів сільської, селищної ради на кількість новоутворених одномандатних виборчих округів, яка визначається як відношення кількості виборців територіальних громад, що приєдналися, до суми кількості виборців територіальної громади, до якої приєдналися, та кількості виборців територіальних громад, що приєдналися, помноженої на загальний склад ради, визначений частиною третьою цієї статті, але не менше кількості територіальних громад, що приєдналися.

Територіальна організація виборів

Почнемо з територіальної організації виборів депутатів сільських, селищних, міських (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районних у містах рад (ст. 199 ВК). Вона викликає певні запитання.

Так, частиною першою вказаної статті визначено, що систему територіальної організації виборів депутатів сільських, селищних, міських (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районних у містах рад складають:

1) багатомандатні виборчі округи;

2) виборчі дільниці.

З метою обрання депутатів територія відповідної громади, району в місті поділяється на багатомандатні виборчі округи. Середня орієнтовна кількість таких багатомандатних округів визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на три. При утворенні багатомандатних виборчих округів відхилення від їх середньої орієнтовної кількості не може становити більше ніж один округ.

Наприклад, відповідно до ч. 3 ст. 197 ВК кількісний склад ради становить 14 депутатів, отже, багатомандатних округів у нас має бути 4 (14 : 3 = 4,66…), де 4 — це ціла частка. Враховуючи надану законодавцем можливість коливання кількості округів не більше ніж на один округ, цілком ймовірним є те, що в наведеній ситуації кількість округів може бути і 3, і 5 (зауважемо, це лише припущення і ця норма вимагає додаткового роз’яснення).

При цьому ч. 3 ст. 199 ВК уточняється, що багатомандатні виборчі округи включають приблизно однакову кількість виборців. Відхилення кількості виборців у багатомандатному виборчому окрузі, утвореному в межах території села, селища, міста, району в місті, не може перевищувати 15 відсотків орієнтовної середньої кількості виборців в окрузі. Орієнтовна середня кількість виборців в окрузі визначається як частка від ділення загальної кількості виборців, встановленої на підставі відомостей Державного реєстру виборців, на кількість багатомандатних виборчих округів.

Наприклад, вважаємо, що загальна кількість виборців у межах загальної території ради становить 3000, кількість багатомандатних виборчих округів дорівнює 4 (3000 виборців — це 14 депутатів у раді відповідно все до тієї ж ч. 3 ст. 197 ВК, саме тому 4 округи — все логічно), отже, орієнтовна середня кількість виборців в окрузі становитиме: 3000 : 4 = 750. Відхилення від цієї кількості не може становити більше ніж 15 %, тобто кількість виборців у багатомандатному окрузі не може бути більше ніж 862 виборці та відповідно — не менше 637 виборців.

Багатомандатні виборчі округи з виборів депутатів сільської, селищної, міської (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної у місті ради утворюються територіальною виборчою комісією відповідних виборів не пізніш як на другий день виборчого процесу з дотриманням принципу неперервності меж (зв’язності територій) таких округів.

А ось тут виникає запитання: хто та коли має утворити багатомандатні виборчі округи?

Адже відповідно до ст. 195 ВК, зокрема, передбачається, що чергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за дев’яносто днів до дня виборів, позачергові місцеві вибори — не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів.

При цьому виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів.

Таким чином виходить, що багатомандатні виборчі округи мають бути утворені за сорок вісім днів до дня виборів.

Далі цікавіше. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ВК утворення, зокрема, багатомандатних виборчих округів для виборів депутатів до сільської, селищної ради належить до повноважень відповідно сільської, селищної територіальної виборчої комісії. І все б непогано, але ч. 6 ст. 203 ВК передбачається, що районні виборчі комісії формують склад міських (крім міст обласного значення, міст Києва, Севастополя, міст республіканського в Автономній Республіці Крим значення, міст, до складу яких входить інше місто, селище, село), сільських, селищних виборчих комісій у відповідному районі не пізніш як за сорок два дні до дня виборів.

От і виходить, що за приписам ВК багатомандатні округи для виборів депутатів мають бути утворені раніше, ніж самі сільські, селищні територіальні виборчі комісії, які мають це робити. В нас є, звісно, припущення, що, можливо, ми неправильно трактуємо деякі норми (хочеться на це сподіватися). Інакше або мають бути внесені зміни до ВК, або...

Погодьтеся, що на той період часу, в межах якого мають бути утворені багатомандатні округи, ще навіть не розпочато процедуру внесення подань від політичних партій до Комісії (якщо аналізувати положення ВК в частині строків для формування перших ланок територіальних виборчих комісій). Водночас не є логічним, щоб «старі» територіальні комісії утворювали округи (якщо припустити навіть це): їх повноваження мають бути припинені з утворенням «нових» територіальних комісій. На нашу думку, наведена нами неузгодженість положень ВК є результатом редакційних помилок і неточностей, які можуть бути наслідком так званого «турборежиму», їх треба терміново виправляти, щоб вибори взагалі відбулися, були належним чином проадміністровані і головне — щоб вибори були демократичними, чесними, справедливими і прозорими.

Для кандидатів та політичних партій, очевидно, слід готуватися більш ретельно та якомога раніше, аніж це було колись, бо треба бути готовим до всіх сценаріїв, в тому числі й до «аварійного режиму» роботи. Те саме стосується адвокатури та судів.

Рухаємося далі та акцентуємо вашу увагу на нормі, яка визначає строки повідомлення про утворення округів. Ця інформація є важливою перш за все для кандидатів, адже вони мають розуміти, в якому окрузі вони хочуть та будуть балотуватися.

Частиною 8 ст. 199 ВК передбачається, що перелік утворених багатомандатних виборчих округів не пізніше наступного дня після прийняття рішення про їх утворення публікується у друкованих засобах масової інформації або, у разі неможливості, оприлюднюється в інший спосіб, визначений територіальною виборчою комісією.

Щодо територіальної організації виборів сільського, селищного, міського голови, старости села, селища. Вона визначена в ст. 200 ВК та передбачає, що систему територіальної організації виборів голови громади, старости села, селища складають:

1) єдиний сільський, селищний, міський виборчий округ, який охоплює всю територію відповідної територіальної громади чи села, селища, що входить до складу об’єднаної територіальної громади;

2) виборчі дільниці.

Також частиною другою вказаної статті передбачається, що у містах з районним поділом територія району за рішенням міської територіальної виборчої комісії у місті вважається територіальним виборчим округом з виборів міського голови. При цьому рішення про утворення єдиного сільського, селищного, міського виборчого округу, а у випадку, зазначеному у частині другій цієї статті, — про утворення територіальних виборчих округів не приймається.

Тепер про цікавинки щодо виборів депутатів міських (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб), обласних рад та територіальної їх організації. Відповідні положення закріплені в ст. 201 ВК.

Так, частиною першою вказаної статті визначено, що систему територіальної організації виборів депутатів міських (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб), обласних рад складають:

1) єдиний міський (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) або обласний виборчий округ відповідно;

2) багатомандатні виборчі округи;

3) виборчі дільниці.

Єдиний міський (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) або обласний виборчий округ включає територію відповідного міста, області.

Все, начебто, зрозуміло. А от щодо змісту ч. 3 ст. 201 ВК починають виникати запитання. В ній, зокрема, зазначається, що:

«Багатомандатні округи з виборів депутатів, міської (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб), обласної ради утворюються головною виборчою комісією відповідних виборів не пізніш як на другий день виборчого процесу з дотриманням принципу неперервності меж (зв’язності територій) таких округів. Головна виборча комісія відповідних виборів тим самим рішенням присвоює номери багатомандатним виборчим округам.»

Впевнені, що ви звернули увагу на те, що в цій нормі з’являється така собі «головна виборча комісія відповідних виборів», яка до цього не фігурувала в ВК.

На наше переконання — це технічна помилка, яка залишилася після внесення багатьох правок. І тут хочемо сказати, що, дійсно, одна з редакцій ще проєкту ВК передбачала визначення — головна виборча комісія з відповідних виборів. Тому знову ж таки, на нашу власну думку, під головною виборчою комісією з відповідних виборів слід вважати відповідно міську (міст обласного значення, міст Києва, Севастополя) виборчу комісію та обласну виборчу комісію. Вкотре акцентуємо увагу — це лише припущення.

Також слід зазначити, що в частині третій цієї статті спостерігаються недоречності в частині строків утворення багатомандатних округів. Як і в наведеній вище ситуації з утворенням багатомандатних округів для проведення виборів депутатів сільських, селищних рад, ця норма передбачає, що такі округи мають бути утворені не пізніше ніж на другий день виборчого процесу. При цьому формування складів міської та обласної виборчих комісій (які, власне, мають утворити багатомандатні округи) відповідно до ч. 4 ст. 206 ВК здійснюється Комісією не пізніш як за сорок вісім днів до дня виборів.

Тепер щодо кількості багатомандатних округів. З цього приводу в ч. 4 ст. 201 ВК зазначається, що орієнтовна кількість багатомандатних округів, зазначених у частині третій цієї статті, визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10. При утворенні цих округів відхилення від їх середньої орієнтовної кількості не може становити більше ніж два округи. Тут не будемо наводити приклади, оскільки за своєю суттю вони будуть схожими з тим, який ми наводили вище, коли розглядали питання територіальної організації виборів сільських, селищних рад.

Частиною 5 ст. 201 ВК уточнюється, що при утворенні багатомандатних виборчих округів з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом територія району в місті не може бути поділена між двома такими округами. У межах району в місті може бути утворено більше ніж один багатомандатний округ.

У свою чергу частиною шостою цієї ж статті регламентується, що при утворенні багатомандатних виборчих округів з виборів депутатів обласної ради територія району, міста обласного значення не може бути поділена між двома такими округами. На території міста обласного значення може бути утворено більше ніж один багатомандатний округ.

Таким чином, багатомандатні округи можуть об’єднувати в собі кілька цілих адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст обласного значення, районів міста), але не їх окремі частини.

Увага! Рішення про утворення багатомандатних виборчих округів разом із зазначенням номера кожного такого округу головна виборча комісія не пізніш як на другий день після їх утворення публікує у місцевих чи регіональних друкованих засобах масової інформації (ч. 7 ст. 201 ВК).

Наостанок...

У цьому матеріалі ми з вами розглянули лише невелику частину положень ВК. В основній своїй масі вони стосувалися формування виборчих округів, адже це є відправним пунктом виборчого процесу та початку висування кандидатів. Як ви могли пересвідчитися, запитань виникає безліч. Водночас ми вже сьогодні повинні починати готуватися до «великих перегонів» та озброюватися необхідними знаннями.

У наступних номерах продовжимо тему місцевих виборів та поговоримо про висування кандидатів: процедуру, перелік документів, підстави відмови в реєстрації, скасування реєстрації тощо.

І в нас є до вас пропозиція: надсилайте свої запитання, які стосуються виборчого процесу. Ми будемо з ними працювати та формувати свої наступні статті, адже хочемо бути максимально корисними для вас!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі