Де шукати мовників?
Практика свідчить, що головне в організації мовлення громади — знайти достатньо людей, які пересвідчаться у тому, що радіо — найприродніший технологічний засіб спілкування. Таких потрібно шукати серед тих, хто працює у школах, бібліотеках, в ОМС, бо такі люди за природою своєї діяльності вже мають досвід розмов з іншими людьми. Вони вміють будувати комунікаційні зв`язки з мешканцями громади.
Одночасно вправні мовниці та мовники бувають й між людей, які працюють у торгівлі, на пасажирському транспорті. Усі вони силою службових обов’язків, як і професійні журналістки і журналісти, регулярно зустрічаються з різноманітними людьми, які перебувають у різноманітних психологічних станах. Цим людям (якщо вони ставляться до своєї роботи сумлінно), доводиться пристосовувати свій стиль спілкування щоразу до нових умов, аби знайти спільну мову з тими, кого вони обслуговують. Такі люди вже знають чимало історій, у подібних до яких час від часу опиняються ті, хто слухатиме радіо, а отже, вони здатні зацікавити публіку подібністю обставин, запропонувати їй змогу порівняння дій та відчуттів. У такий спосіб встановлюється і зміцнюється зв’язок тих, хто робить радіо, і тих, хто його слухає.
Насправді, такі люди вже відомі багатьом у громаді, а тому їх сприймають як давніх знайомих, до яких вже наявні певні симпатії.
«Кадровий резерв» мовлення громад не вичерпується тими, про кого вже сказано. Час від часу потрібно оголошувати конкурси нових ідей, здатних урізноманітнити мовлення, у тому числі надавати тим, хто має бажання, шанс приймати участь у таких конкурсах, змогу випробовувати себе біля мікрофону. В таких випадках варто запропонувати охочим парне ведення програм, а вже потім «пілотні» (випробувальні) самостійні випуски.
Для того, щоб реально передати життя громади засобами радіо, варто практикувати запис репортажів просто на місці подій. Це значно заощаджує час, а також збагачує звуковий діапазон програм (через те, що базою для репортажу в цьому випадку будуть звуки життя, а не тиша студії). Такий підхід також допомагає зробити місця, звідки подається матеріал, впізнаваними для багатьох аудиторій, які можна умовно поділити на різні групи за різними критерями (за віком, інтересами, місцем проживання тощо).
Мовлення громад & співпраця з місцевою владою
Місцева влада може і, на нашу думку, має сприяти створенню мовлення громад та допомагати мовникам за необхідності з організаційними питаннями, у тому числі й з фінансуванням. Адже мовлення громад є ефективним механізмом розвитку громади, що підтверджує світовий досвід.
Як саме можна співпрацювати ОМС із мовленням громад, розповімо на прикладі співпраці ГО «Громадське радіо» та Харківської обласної ради.
Голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов розповідає:
Співпраця ГО «Громадське Радіо» з Харківською обласною радою почалась з кількох репортажів та інтерв’ю про реформу децентралізації на теми, на які звернули увагу наші колеги. Ми вважаємо, що громада (спільнота) наших слухачок і слухачів у різних місцевостях України повинна знати про передовий досвід та проблеми, що виникають у роботі органів місцевого самоврядування.
Масштаби Харківської області, що зумовлюють різноманітність тем, та відносна легкість сполучення між Києвом і Харковом, а також між Харковом та центрами об’єднаних територіальних громад зробили Харківщину логічним вибором для укладення угоди про співпрацю між радіостанцією та обласною радою. Спільними зусиллями було створено креативний та абсолютно новий і дієвий механізм співпраці, який утілився у спільний проєкт, який отримав назву «Де це?».
Наш проєкт своєю назвою відображує термін «децентралізація», але трохи в скороченому вигляді. Однак передає своєю креативною назвою її суть. Назва проєкту дає уявлення про те, що матеріали походять з різних місць.
Додам, що ще з лютого 2014 року ГО «Громадське Радіо» докладало зусиль до об’єктивного висвітлення подій у Харкові та області. Це сприяло тому, що за цей час між нашою редакцією і керівництвом Харківської обласної ради встановились довірчі відносини. Тому коли керівник прес-служби Харківської обласної ради Володимир Дягілев запропонував укласти угоду, а голова Харківської обласної ради Сергій Чернов схвалив такий намір, сумнівів не залишилось. Але залишалось обумовити періодичність подачі та вартість майбутніх матеріалів.
Зауважу, що укладена угода не обумовлює зобов’язання радіостанції подавати тільки позитивні матеріали. В розроблених матеріалах програм приділено увагу всьому: і тим проблемам, які виникають під час впровадження реформи децентралізації, в тому числі і через недостатню увагу органів місцевого самоврядування (зокрема, обласної ради) до обставин здійснення реформи, і тим, що передовий досвід не завжди слугує за основу пошуку рішень. І це логічно та цілком справедливо. Співпраця з місцевою владою щодо висвітлення тих чи інших питань відбувається не за продуманим сценарієм.
На мою думку, така співпраця враховує всебічне висвітлення об`єктивної картини з приводу тієї чи іншої ситуації. Це і шанс порадіти над вдалою справою, і шанс виправити помилки, якщо вони є. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Саме такий підхід оцінили наші слухачі та в них сформувалась довіра до мовлення громад взагалі та до інформації, яка поширюється завдяки такій формі медіа.
Але, звичайно, у подібних випадках доводиться балансувати між ризиком занадто захопитись повідомленнями про позитивне і спокусою знайти негативне, аби посилити враження об’єктивності. Як цього досягти? Рецепт простий: ретельно досліджуйте тему до того, як почати робити матеріал, і нічого не вигадуйте. Хочу наголосити на тому, що мовлення громад — це не марафон зі збирання великої кількості слухачів. При об`єктивній подачі інформації вас рекламують як достовірне джерело інформації за допомогою сарафанного радіо. З цієї причини зростають шанси на відкриття нових програм, які цікаві слухачам та які саме слухачі будуть мати бажання профінансувати.
Ну і, звісно, окрім матеріалів, які надає нам для випуску Харківська обласна рада, ми постійно звертаємось і до інших джерел. Це допомагає поставити питання у загальний контекст життя області і діяльності органів місцевого самоврядування, подати інакший погляд на проблему. Порівняння завжди працюють, і скажу, що у більшості випадків вони є позитивними з різних сторін.
Мовлення громад має бути незалежним від політичних партій та місцевої влади. Інакше мета мовлення буде втрачена. Community media буде працювати лише тоді, коли воно матиме довіру, а довіру воно буде мати тоді, коли буде мати незалежний контроль. Ось чому не варто ототожнювати мовлення громад із системою суспільного мовлення. Попри це, мовлення громад передбачає прозору співпрацю із місцевою владою, якою варто скористатись. Але це не означає, що мовлення громад буде являти собою мікрофон місцевої влади. Зовсім ні. Співпраця — це поєднання спільних зусиль в організаційних та фінансових питаннях, що жодним чином не має впливати на об`єктивність подання інформації.
З цього приводу Андрій Куликов говорить:
Під час співпраці з місцевою владою щодо мовлення громад важливо приділяти увагу жанровій різноманітності продукту, який виходить у межах відповідного спільного проєкту. Наш проєкт «Де це?» це враховує. Але обмовлюсь: інколи може бути достатньо й інтерв’ю з людиною, яка глибоко знається на справі, репортажу про події в ОТГ або дискусії в прямому ефірі людей, які дотримуються протилежних поглядів. Усе це збільшує ймовірність об’єктивного повідомлення про процеси та явища.
На мою думку, більшості ОМС зараз не вистачає насамперед усвідомлення значення радіо для організації спілкування у громадах. І це спілкування створюється не для доведення рішень «згори донизу», а для спілкування та налагодження процесу обміну думками і досвідом між людьми однакового становища й однієї території, внаслідок чого можуть виникати рішення, засновані на спільних інтересах і прагненнях. Тобто громада почує місцеву владу, а місцева влада — громаду. На жаль, без радіо обом сторонам не обійтись.
Зацікавити громаду в такому способі вироблення рішень ОМС здатні саме за допомогою відносно недорогого, дієвого, а головне — ненав’язливого способу спілкування — радіомовлення.
На жаль, на шляху розвитку мовлення громад стоїть завадою зобов’язання радіостанцій, що належать громадам, поза власним виробництвом транслювати продукцію лише Суспільного мовлення. Це суттєво обмежує свободу розвитку мовлення громад, фактично не даючи їм змоги обмінюватись програмами, що сприяло б зміцненню зв’язків не лише в межах громад, а й між громадами різних районів та областей України. Можливо, у подальшому ми будемо спостерігати іншу ситуацію.
Мовлення громад — 2020: про можливу зміну правил
Новорічні сюрпризи не закінчились. 27.12.2019 Верховна Рада України одержала проєкт Закону про медіа1, який можна знайти за посиланням w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67812. Новий Закон стосується багатьох засобів масової інформації, у тому числі й мовлення громад.
1 Далі за текстом — новий Закон.
Як стверджують деякі експерти, в цілому новий Закон унормовує українське законодавство про медіа і скасовує застарілі норми, які ухвалювались ще у 90-х роках та наразі не відповідають вимогам сучасних медіа. Новий законодавчий акт представляє собою універсальний документ, який замінить нині існуючі нормативно-правові акти, що регулюють телебачення і радіомовлення, друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, інформаційні агентства, а також тих, що торкаються питань діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення2, державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів, порядку висвітлення діяльності органів не лише державної влади, але й ОМС засобами масової інформації.
2 Далі за текстом — Національна рада.
Новий Закон буде врегульовувати:
| 1 | суб`єкти, види, вимоги до кожного виду суб`єктів |
| 2 | критерії належності суб`єктів до юрисдикції України |
| 3 | прозорість структури власності та контролю, порядок звітування про структуру власності |
| 4 | ліцензування та реєстрацію |
| 5 | контент (квоти європейського та національного продукту, мову, захист неповнолітніх тощо) |
| 6 | механізми співрегулювання у сфері медіа |
| 7 | порядок розгляду справ про порушення законодавства у сфері медіа |
| 8 | санкції за порушення у сфері медіа (штрафи, анулювання ліцензії, скасування реєстрації, заборона розповсюдження) |
| 9 | Національну раду (статус, завдання, склад, організація діяльності, фінансування, повноваження, порядок проведення перевірок) |
| 10 | правовий статус журналістів, їх права та обов`язки |
Закон не регулює рекламу, діяльність медіа під час виборів та референдумів, кінематографію, суспільне мовлення та державне іномовлення.
Мовлення громад за новою розбивкою належить до особливих видів аудіовізуальних медіа. Серед дискусійних питань визначено, зокрема, питання про:
| захист економічної конкуренції | Жодна фізична або юридична особа одноособово та/або спільно з групою пов`язаних осіб не має права контролювати у будь-який спосіб, у тому числі через вплив на формування управлінських та/або наглядових органів, зокрема, для аудіовізуальних суб`єктів медіа: — більше 35 % загального обсягу відповідного територіального аудіовізуального медіа-ринку — загальнонаціонального, міжрегіонального, регіонального або місцевого; — більше 35 % за сукупністю контролю в межах різних ринків |
| регулювання тарифів на послуги | Максимально граничні тарифи на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб телебачення і радіомовлення з використанням радіочастотного ресурсу затверджуються Національною радою після отримання висновку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, щодо відповідності запропонованих такими постачальниками тарифів принципам економічної обґрунтованості, об`єктивності, недискримінації. Національна рада, за погодженням з Антимонопольним комітетом України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, визначає порядок розробки та затвердження зазначених тарифів, у тому числі визначення граничного нормативу рентабельності та перелік допустимих прямих витрат, що враховуються при розрахунку такого нормативу |
| квоти для тематичних каналів | Це питання теж є болючим і, здається, встановлення квот тільки буде досліджуватись |
| дезінформація | Ознаками дезінформації є: — наявність недостовірних або спотворених фактів; — інформація, спрямована на широку (масову) аудиторію та є загальнодоступною; — інформація, яка є суспільно важливою, є предметом суспільного інтересу; — інформація, що поширена умисно. Передбачена кримінальна відповідальність: — за умисне поширення дезінформації, коли наявна шкода від поширення такої інформації; — за умисне поширення дезінформації на замовлення, у тому числі за відсутності реальної шкоди; — за систематичне умисне поширення дезінформації; — за пропаганду та виправдання тероризму та ненависті (мова ненависті) |
| Примітка. На офіційному сайті Національної ради за посиланням www.nrada.gov.ua/foreign_practice/ розміщено Кодекс практики Європейського Союзу щодо протидії дезінформації, з яким рекомендуємо ознайомитись. | |
Мовленню громад новим Законом присвячено окремий розділ (третій). Мовлення громад — це третій сектор мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним. Наразі в Державному реєстрі суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення кілька сотен організацій, які за певними ознаками вже можна назвати мовниками громад. Здебільшого це районні радіостанції, які висвітлюють щотижневі новини. Але й є місцеві телеканали, які фінансуються та/або співфінансуються з місцевих бюджетів. Засновниками тих й інших є місцеві органи влади.
На момент написання статті розділ про мовників урегульовує як мовлення громад (не пов’язаних спільною територією), так і мовлення територіальних громад (тобто заснованих ОМС).
За текстом нового Закону система мовлення громад має виконувати кілька завдань, одними з яких є, зокрема:
| 1 | посилення ідентичності громад та їхньої ролі в забезпеченні демократичного управління української держави |
| 2 | збереження культурного та мовного розмаїття українського народу |
| 3 | підвищення медійного плюралізму |
| 4 | об’єктивне висвітлення життєдіяльності громади |
Увага! Більшість сьогоднішніх мовників громад намагаються досягти саме об`єктивності, про що нам розповідав Андрій Куликов.
Створюватись мовники громад за новим Законом можуть у територіальних громадах сіл, селищ та міст, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах сіл, селищ та міст, а також у громадах, що об’єднані спільним інтересом, не пов’язаним із місцем проживання членів громади (національністю, мовою, професією, творчою діяльністю, захопленнями тощо).
Незмінною залишилась і суть мовлення громад: будь-яке мовлення громад не може мати на меті отримання прибутку. У тексті нового Закону першими в переліку тих, хто може здійснювати мовлення громад, стоять і громадські об’єднання, засновані ними установи, непідприємницькі товариства або підприємства, створені для некомерційної діяльності. Але для них є умова: відсутність в їх структурі власності та контролю політичних партій. Здійснювати мовлення громад можуть також релігійні організації, але до них також висунута умова: мовлення має здійснюватись без використання радіочастотного ресурсу.
Також мовлення громад можуть здійснювати комунальні некомерційні підприємства, які можуть засновувати ОМС. Чи залишиться така норма у остаточному варіанті — невідомо. Адже з огляду на суть мовлення громад влада не має засновувати медіа.
Попри це поки що прописані вимоги для комунального некомерційного підприємства, яке буде здійснювати мовлення громади. Зокрема, статутні документи такого підприємства мають розкривати нюанси створення наглядової ради (склад, порядок формування та повноваження).
За новим Законом Національна рада може на конкурсній основі надавати ліцензії на ФМ-мовлення місцевим радіостанціям і на цифрове мовлення телеканалам. Конкурси для мовників громад повинні проводитись окремо від інших категорій мовлення, а для мовників територіальних громад — окремо від інших мовників громад. Також мовлення громад нагородили ліцензійним збором, який дорівнює розміру реєстраційного збору.
Що стосується фінансування мовлення громад — нічого не змінилось. Його можна буде проводити також за рахунок будь-яких надходжень, не заборонених вимогами чинного законодавства. Але зауважимо, що комунальні некомерційні підприємства, звичайно, будуть фінансуватись за рахунок місцевого бюджету. Тож виникає доречне питання про співпрацю громадських організацій, що будуть мовниками громад, із місцевою владою. Адже існує ризик зменшення для них фінансування через створення ОМС власних мовників.
До речі, тут також не втрачає актуальності питання об`єктивності таких мовників. Оскільки багато хто ще й досі працює за старими методами. Мовники мають виходити з того, що об’єктивність інформації визначається максимально можливим усуненням впливу особистого ставлення до змісту інформації під час її підготовки та поширення, і дотримуватись таких правил, яких дотримуються закордонні мовники:
— висловлювання власної думки мовинка має містити його професійну, а не особисту оцінку;
— варто намагатись надати можливість прокоментувати подію всім особам, яких вона безпосередньо стосується, але у разі неможливості висловлювання всіх, необхідно подати не менш ніж два коментарі з протилежних точок зору;
— треба чітко дотримуватись регламенту передачі, правила щодо висловлювань, які мають бути однаковими для всіх учасників програми мовлення та повідомлятись заздалегідь;
— перед розмовою у прямому ефірі чи записом інтерв’ю завжди попереджати співрозмовника про свій політичний нейтралітет і неупереджене ставлення, ніколи не обіцяти ставити «зручні» запитання;
— варто розуміти, що учасники програми мають право знати її формат, у тому числі – чи виступатимуть вони у
прямому ефірі або буде відбуватись запис, повідомляти інформацію всім про те, хто ще буде присутній у ефірі;
— особам, які дають інтерв’ю, треба надавати можливість повністю відповідати на поставлені запитання;
— якщо ведеться мова про соціальні групи, необхідно уникати стереотипів та стигматизації, щоб не образити представників певних груп;
— особам, яких критикували у передачі, має бути надана можливість дати повну відповідь у межах цієї передачі.
Конкурси на мовлення і радіочастотне забезпечення
Національна рада проводить конкурси на мовлення і радіочастотне забезпечення. Адже її основними завданнями в сфері радіочастотного забезпечення є:
| 1 | створення та розвиток каналів мовлення, мереж мовлення, телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу |
| 2 | здійснення аналізу стану телерадіомовлення в Україні |
| 3 | замовлення розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення |
| 4 | визначення порядку технічної розробки багатоканальних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу, та порядку проведення конкурсів на технічну розробку, обслуговування та експлуатацію таких телемереж |
| 5 | участь в погодженні проекту Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України у частині смуг радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення, а також участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у галузі мовлення, зокрема щодо: — ефективного використання радіочастотного ресурсу; — внесення змін до законодавства, яке регулює сферу телерадіомовлення і сферу користування радіочастотним ресурсом для потреб мовлення; — впровадження цифрового телерадіомовлення та забезпечення мовлення у зоні АТО; — розвитку телерадіомовлення в південних районах Херсонської області та на територію тимчасово окупованої АР Крим та м. Севастополя тощо |
Національна рада оголосила такі конкурси, з детальним переліком яких та умовами можна ознайомитись за посиланням www.nrada.gov.ua/category/fm-frequency:
| 116 конкурс — Оголошено 20.12.2019 Рішення Національної ради № 2178 від 12.12.2019, конкурсні умови — рішення № 2179 від 12.12.2019 | Конкурс (в рамках проєкту «Мовлення Громад») |
| 117 конкурс — Оголошено 03.01.2020 Рішення Національної ради № 2243 від 20.12.2019, конкурсні умови — рішення № 2246 від 20.12.2019 | Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів |
Мовлення громад має розвиватись. Тож якщо у вашому регіоні ще не переймались цим питанням, варто замислитись.
Редакція видання «Місцеве самоврядування» висловлює вдячність за підготовку матеріалу Голові правління ГО «Громадське радіо» Андрію Куликову.
