1 Ознайомитись можна за посиланням: auc.org.ua/novyna/amu-nadaye-praktychni-porady-z-realizaciyi-zakonodavstva-shchodo-samopredstavnyctva-organiv
1 січня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (№ 390-ІХ від 18 грудня 2019 року). Цим Законом розширюються можливості самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.
У назву законопроєкту вкладено, власне, мету, з якою він ухвалювався — розширити можливості для певних суб’єктів реалізувати право на самопредставництво в суді не тільки через керівника або члена виконавчого органу суб’єкта, а й через іншу особу, яка перебуває з суб’єктом у трудових відносинах.
Оскільки йдеться про працівників (тобто осіб, які перебувають у трудових відносинах), документи, що мають бути подані в суд на підтвердження повноважень щодо самопредставництва, насамперед повинні підтверджувати трудові відносини.
Посадові особи органів місцевого самоврядування, які будуть представляти за посадою в порядку самопредставництва такі органи, мають надавати до суду:
— копію розпорядчого документа, який підтверджує трудові відносини (контракт — у разі оформлення трудових відносин на підставі нього);
— посадову інструкцію, якою визначені обов’язки зі здійснення захисту в суді прав відповідного органу (вважаємо, що в посадовій інструкції варто окремо зазначити про право представляти та захищати інтереси ради та виконавчого комітету);
— положення про управління, департамент, відділ, до функцій якого віднесено представництво інтересів в суді відповідного органу місцевого самоврядування.
З метою уникнення ототожнення понять «представництво інтересів в порядку самопредставництва» та «представництво за довіреністю», слід максимально близько застосовувати термінологію, яка визначена в законі. Наприклад, «… в порядку самопредставництва здійснює захист прав та інтересів виконавчого комітету в судах…». При цьому варто також розмежовувати окремими пунктами здійснення представництва в судах та у відносинах з іншими юридичними особами.
До формування єдиної судової практики в питаннях самопредставництва рекомендуємо посадовим особам органів місцевого самоврядування у певних випадках для обґрунтування законності представництва відповідно до положень процесуальних кодексів, також посилатися на:
— Висновок Конституційного Суду України у справі № 2-248/2019 (5580/19) від 31.10.2019 року (п. 2.21.): «Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом. З аналізу частини першої статті 1312 Конституції України в системному зв’язку з її статтею 59 випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.»;
— Пояснювальну записку до законопроєкту № 2261.
Також пропонуємо Правові підходи щодо застосування судами Закону України № 390-ІХ від 18.12.2019 щодо розширення можливостей самопредставництва в суді (за матеріалами ФБ-сторінки Центру досліджень судової практики):
З 01.01.2020 особам, які представляють державні органи для участі в судовому процесі, необхідно подати докази самопредставництва (статут, положення, трудовий договір, контракт чи витяги з них та документ, що посвідчує призначення особи на посаду) або докази представництва таких органів в якості адвоката:
— Ухвала господарського суду Тернопільської області від 14.01.2020 № 921/6/19:
reyestr.court.gov.ua/Review/86879822;
Відповідно до Закону України від 18.12.2019 № 390-ІХ представнику суб`єкта владних повноважень на підтвердження своїх повноважень необхідно надати наказ про призначення на посаду, положення про юридичний відділ (управління), та посадову інструкцію на здійснення представництва в судових установах.
— Ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 №620/3898/19:
reyestr.court.gov.ua/Review/86827141.
Довіреність за відсутності інших передбачених частиною 4 ст. 56 ГПК України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту), а також відсутності у Єдиному реєстрі адвокатів України відомості про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не додано, не може належним чином підтверджувати, що відповідна особа є уповноваженою особою відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади, котра діє від їх імені:
— Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2020 № 921/76/19:
reyestr.court.gov.ua/Review/86879811;
— Ухвала Касаційного адміністративного суду від 15.01.2020 № 280/3503/19 (К/9901/1750/20):
reyestr.court.gov.ua/Review/86929281.
Особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва:
— Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2020 № 808/7465/13-а:
reyestr.court.gov.ua/Review/86898667.
Повноваження представляти інтереси підприємства у суді не встановлюється наказом про прийняття працівника на роботу, а права та обов`язки такого працівника визначаються власником підприємства у відповідних документах (статут, положення, посадова інструкція тощо).
— Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2020 № 927/1018/19:
reyestr.court.gov.ua/Review/86875939;
Наказ про прийняття на посаду Регіонального директора не є достатнім для реалізації Товариством права на самопредставництво юридичної особи.
— Ухвала Господарського суду Донецької області від 08.01.2020 № 905/1716/17:
