Суспільно корисні роботи як вид адміністративного стягнення
Почнемо з того, що суспільно корисні роботи відносяться до основних видів адміністративних стягнень (статті 25, 311 Кодексу України про адміністративні правопорушення1).
1 Далі за текстом — КпАП.
Вони призначаються судом за вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення, передбаченого ст. 1833 КпАП.
Виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
Виконуються вони шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним ОМС (пункти 11.1, 11.2 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 19.03.2013 № 474/52).
2 Далі за текстом — Порядок № 474.
Відбуття порушником суспільно корисних робіт оформлюється власником підприємства, куди направляється останній уповноваженим органом з питань пробації, шляхом видання наказу або розпорядження про початок відбування порушником суспільно корисних робіт. У наказі (розпорядженні) зазначаються відомості про закріплення за порушником відповідальної особи, ознайомлення порушника із правилами техніки безпеки при виконанні робіт. На строк суспільно корисних робіт власник підприємства складає графік виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, у якому зазначаються час та місце відбування цих робіт.
З огляду на те, що суспільно корисні роботи полягають у виконанні фізичною особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час оплачуваних робіт, визначених ОМС, плата за які перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів, призначаються судом, відносини, що виникають при виконанні таких робіт, навряд чи можна назвати трудовими.
Крім того, діючим законодавством не передбачено укладення трудового договору з особами, які направлені для відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Тому звільнити порушника, який не є працівником підприємства, на якому останній відбуває суспільно корисні роботи, а отже не є стороною трудового договору, власник підприємства не може.
Як діяти в разі хвороби порушника
Відповідно до ст. 3253 КпАП, пунктів 12.1, п. 14.2 Порядку № 474 на власника підприємства за місцем відбування порушником суспільно корисних робіт покладається, зокрема, контроль за виконанням порушниками призначених їм робіт, своєчасне повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про ухилення порушника від відбування суспільно корисних робіт.
Відповідно до п. 13.14 Порядку № 474 усі питання, пов’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст. 304 КпАП вирішуються судом, який виніс постанову.
Відповідно до п. 12.2 Порядку № 474 уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання для вирішення питань, пов’язаних з виконанням постанов суду про накладення адміністративних стягнень стосовно порушників, які визнані особами з інвалідністю І або ІІ групи, вагітних жінок, жінок старше 55 років та чоловіків старше 60 років.
Оскільки не кожна втрата працездатності та погіршення стану здоров’я порушника можуть призвести до неможливості виконання суспільно корисних робіт, як бачимо, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо подальшого відбування призначеного адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, тільки відносно порушників, які визнані особами з інвалідністю І або ІІ групи.
В разі повідомлення порушником керівнику підприємства про неможливість виконання суспільно корисних робіт за станом здоров’я або надання рішення МСЕК (довідки до акту огляду МСЕК) про встановлення групи інвалідності, єдиний обов’язок керівника такого підприємства — письмово повідомити уповноважений орган з питань пробації про те, що порушник не приступив до відбування суспільно корисних робіт за станом здоров’я.
Направляти порушника для проходження медичного огляду для визначення стану його здоров’я, звільняти його від виконання робіт керівник підприємства не має права, бо не є роботодавцем відносно порушника, а виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
Уповноважений орган з питань пробації, у зв’язку із неможливістю порушника приступити до виконання суспільно корисних робіт за станом здоров’я, в залежності від ситуації, вирішуватиме його подальшу долю.
Так, за наявності рішення МСЕК (довідки до акта огляду МСЕК) про встановлення групи інвалідності I або ІІ групи відносно порушника, буде звертатись до суду із поданням про вирішення питання, пов’язаного з виконанням постанови суду.
Якщо ж порушник тільки розпочав процедуру по отриманню статусу особи з інвалідністю, уповноважений орган з питань пробації надасть йому необхідний час для збору відповідних документів.
Якщо ж порушник не надасть документів на підтвердження того, що він є особою з I або ІІ групою інвалідності, або ж буде встановлено часткову втрату працездатності, відбувати суспільно корисні роботи йому доведеться, але з урахуванням рекомендацій лікарсько-консультативної комісії щодо придатності порушника до виконання певних робіт.
Пропонуємо приклад із судової практики з розгляду подання уповноваженого органу з питань пробації про вирішення питань, пов’язаних з виконанням постанов суду про накладення адміністративних стягнень.
Ізюмський міськрайонний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду з поданням про вирішення питання, пов’язаного з виконанням постанови суду.
За матеріалами справи, постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області громадянина було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1831 КпАП у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.
Матеріали стосовно порушника надійшли на виконання до Ізюмського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
Порушник надав центру письмове пояснення про те, що відбувати стягнення за постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у вигляді суспільно корисних робіт він не може за станом здоров’я, про що надав відповідні документи. Розпочав збір документів, необхідних для отримання групи по інвалідності. Протягом наступних трьох місяців неодноразово надавав документи з лікувальних закладів про перебіг хвороби та лікування.
Згодом порушник надав до Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК з висновком про надання йому ІІ групи інвалідності.
Суд звільнив порушника від відбування стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 КпАП у вигляді суспільно корисних робіт (постанова судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.09.2018 у справі № 623/638/18).
Розглянемо приклад із судової практики з розгляду подання уповноваженого органу з питань пробації про вирішення питання про подальше виконання постанови в частині відбування адміністративного стягнення.
Валківський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду з поданням про вирішення питання про подальше виконання постанови Валківського районного суду Харківської області в частині відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком на 140 годин з урахуванням стану здоров’я порушника та втрати 20 % працездатності.
За матеріалами справи, порушник був поставлений на облік Валківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком 140 годин та попереджений про ухилення від відбування покарання. Надав довідку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності 20 % через захворювання внаслідок виробничої травми та відповідні медичні довідки. Повідомив орган з питань пробації про те, що отримав травму на виробництві, а саме винтообразний перелом зі зміщенням малої та великої гомілкової кості із втратою фрагменту кості. Рішенням МСЕК та районних лікарів йому надана довідка про втрату працездатності на 20 %, що автоматично підтверджує можливість виконання лише легкої праці.
Не дивлячись на це, порушнику було вручено направлення до Черемушнянської сільської ради з вимогою приступити до відбування суспільно корисних робіт.
Отримавши направлення органу з питань пробації, сільська рада повідомила про відсутність легкої праці на прилеглих територіях, не звернула увагу на наявність медичної документації, яка унеможливлює відпрацювання суспільно корисних робіт в повній мірі, надала роботу порушнику по розчищенню снігу, яку він відмовився виконувати, посилаючись на стан здоров’я, що, на думку сільського голови, свідчило про те, що останній не збирається приступати до роботи, тому пакет документів повернуто до органу з питань пробації.
Відповідно до довідки ЛКК КЗОЗ «ВЦРЛ» порушник має діагноз: закритий зросшийся після МОС пластиною перелом н/з правої великої гомілкової кістки (2014 рік), травма виробнича. Післятравматична контрактура правого гомілкового суглобу. Больовий синдром ПФС І-ІІ ст. За висновком комісії йому протипоказана тяжка фізична праця, довготривала хода.
За повідомленням КЗОЗ «ВЦРЛ», наданий органом з питань пробації перелік суспільно корисних робіт, встановлений рішенням Черемушнянської сільської ради, не містить інформації стосовного жодного із законодавчо визначених шкідливих виробничих факторів, тож визначити за ним ступінь важкості праці неможливо.
З роз’яснень сільської ради по видах суспільно корисних оплачуваних робіт на 2019 рік: ліквідація стихійних сміттєзвалищ (протягом року збирати в мішки сміття), благоустрій територій (взимку — прибирання снігу, в решту пів року — прибирання листя, сміття в парку та біля братських могил), прибирання кладовищ, видалення порослі дерев та чагарників (розчищення снігу, збір сміття, виробка порослі дерев та чагарників, косовиця бур’янів (літо-осінь — викоска бур’янів мотокосою), допоміжні підсобні роботи на об’єктах комунальної власності (ремонтні роботи в клубі, прибирання), пиляння та коління дров в установах ради (на даний час потреба відсутня).
Перевіривши наданий перелік робіт, КЗОЗ «ВЦРЛ» повідомив, що конкретизувати характер можливої роботи (тобто конкретне фізичне навантаження) згідно з наданим переліком та враховуючи затверджені державні санітарні норми і правила може Головне управління Держпраці у Харківській області, до компетенції якого відносяться дані питання.
За повідомленням ГУ Держпраці в Харківській області, для вирішення цього питання необхідно проведення гігієнічної оцінки умов праці за важкістю трудового процесу та надання даних до комісії лікувально-профілактичного закладу, який здійснює попередній медичний огляд працівників, що зайняті на роботах у Валківському районному секторі філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, для отримання об’єктивного висновку щодо придатності порушника до виконання зазначених робіт.
Згідно з відповіддю Харківської МСТМСЕК порушнику встановлено 20 % втрати професійної працездатності. Інвалідом він не визнаний. В такому випадку обмеження в роботі встановлюється ЛКК поліклініки за місцем проживання.
Відповідно до інформації КЗОЗ «Валківська ЦРЛ» рішенням ЛКК визначено, що порушник потребує обмеження по тяжкій фізичній праці.
Згідно з п. 11.1 наказу МОЗ України від 08.04.2014 № 248 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» важкість та напруженість трудового процесу визначаються та оцінюються за показниками, що наведені в додатках 15, 16, 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці. В додатку № 15 перелічений виключний перелік показників важкості трудового процесу, за якими вона класифікується на: легку, середньої важкості, шкідливу (тяжку). Серед цих показників — загальна енергозатратність організму, зовнішнє фізичне динамічне навантаження, стереотипні робочі рухи, вага вантажу, що постійно переміщується, та інше.
Із наданого переліку суспільно корисних робіт можливо долучати порушника до виконання робіт по ліквідації стихійних сміттєзвалищ, допоміжних підсобних робіт на об’єктах комунальної власності сільської ради за умови, що маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, не перевищує 30-35 кг; статичне навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль за участю м’язів тулуба та ніг — не більше 200000 кг/с; періодичне перебування в незручній та/або фіксованій позі — не більше 50 % робочого часу; перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки) — не більше 25 % зміни; в позі стоячи — не більше 80 % часу зміни; переміщення у просторі (переходи протягом зміни) по горизонталі — не більше 8-12 км.
Оскільки визначений графік виконання робіт не відповідав висновку ЛКК, порушник до виконання робіт не приступив.
За що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 1832 КпАП.
Постановою Валківського районного суду Харківської області провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1832 КпАП (ср. ).
При цьому судом звернуто увагу, що органом з питань пробації не вирішувалося питання щодо можливості відбування останнім покарання з урахуванням звільнення його від тяжкої праці в передбаченому законом порядку.
Висновок суду.
Стаття 303 КпАП передбачає, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова суду пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, порушник не ухилявся від виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, але сільська рада не могла надати йому роботу, яка б відповідала його стану здоров’я.
Орган пробації в розумінні ст. 3254 КпАП може звернутися з відповідним поданням у разі ухилення від відбування покарання в межах строку, передбаченого для виконання постанови.
На час даний строк сплинув, тому з урахуванням положень ст. 303 КпАП виконання постанови судом було припинено (постанова Валківського районного суду Харківської області від 13.11.2019 у справі № 615/1703/18).
ОМС при визначенні та погодженні з уповноваженим органом пробації об’єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт, необхідно враховувати, що є категорія осіб з числа порушників, які тимчасово нездатні, обмежено або частково здатні до роботи, тобто які за станом здоров’я можуть виконувати тільки певні види робіт. І задля виконання постанов судів про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт цій категорії порушників повинна бути надана робота, яка б відповідала їх стану здоров’я.
