Теми статей
Обрати теми

Подання апеляції: недоліки на прикладах із судової практики

Кравченко Тетяна, аналітик ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», адвокат
Апеляційне оскарження — це спосіб, за допомогою якого можуть бути усунені ті помилки та недоліки, які допустив суд першої інстанції під час розгляду конкретної цивільної справи. Полягає він у перегляді обґрунтованості та законності рішення суду шляхом його перегляду судом апеляційної інстанції. Звісно, ОМС як учаснику справи доволі часто доводиться подавати апеляційні скарги на рішення суду. Як уникнути помилок при підготовці апеляцій та поданні їх до суду, не пропустити строк на оскарження та не отримати апеляцію назад для усунення недоліків, поговоримо у нашій статті.

Вимоги до подання апеляції

ЦПК України встановлює певні вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Невиконання цих вимог тягне залишення апеляційної скарги без руху з наступним поверненням стороні/учаснику справи.

Так, ст. 356 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1

найменування суду, до якого подається скарга

2

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса (за наявності)

3

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (П. І. Б.) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)

4

рішення або ухвала, що оскаржуються

5

у чому полягає незаконність та (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо)

6

нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції

7

клопотання особи, яка подала скаргу

8

дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується

9

перелік документів та інших матеріалів, що додаються

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До апеляційної скарги додаються:

1

довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися

2

копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи

3

документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

4

докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності)

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Недоліки при поданні

Пропоную за допомогою судової практики розібрати типові помилки, які призводять до залишення апеляцій без руху та повернення їх ОМС.

1. Апеляційна скарга подається після спливу встановленого законом строку на оскарження, не подається заява про поновлення пропущеного строку.

Пригадаємо, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду — протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Передбачені ст. 354 ЦПК України строки на апеляційне оскарження рішення чи ухвали суду першої інстанції необхідно обчислювати з урахуванням визначеного ст. 123 ЦПК України правила про початок перебігу строків — з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок, та з дотриманням вимог ст. 124 ЦПК України.

Строк на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України може бути поновлений:

1

учасником справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду — якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

2

учасником справи, в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу

У разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Винятки складають: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки; пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (ч. 2 ст. 358 ЦПК України).

Заява/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинна містити обґрунтуванням поважності причин його пропуску, на підтвердження поважності пропуску строку учасником повинні бути надані належні докази.

Наприклад. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 12.09.2019 було залишено без руху апеляційну скаргу Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, подану 11.09.2019 на рішення суду першої інстанції у справі №587/624/19 від 18.07.2019 у зв’язку з тим, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження сільська рада не ставила, попри те, що в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судового рішення, а копія рішення суду першої інстанції була отримана сільською радою лише 19.08.2019.

2. До апеляційної скарги не додається документ (оригінал квитанції) на підтвердження сплати судового збору, або додається оригінал квитанції зі сплатою судового збору на неналежні реквізити, або судовий збір сплачується не в повному розмірі.

Увага! Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»1 за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

1 Далі за текстом — Закон № 3674.

Як відомо, у ОМС не має пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до п. 151 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674 ОМС звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях тільки за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

01.06.2018 у Верховній Раді України реєструвався проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» за № 8422 щодо звільнення ОМС від сплати судового збору за подання заяв з усього кола питань, що стосуються їх повноважень. Але на сьогодні його відкликано.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тож якщо в позовній заяві міститься одна вимога майнового і одна вимога немайнового характеру або одна вимога майнового, а інша немайнового характеру, при поданні апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті за кожну таку вимогу.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача — фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Згідно з роз’яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться в п. 29 постанови від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (ср. ), єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, з одного боку, ОМС як сторона у справі, не позбавлена права звернутись до суду з клопотанням про зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а з іншого — судова практика у більшості випадків вказує на відсутність для цього підстав.

Наприклад, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30.01.2020 було залишено без руху апеляційну скаргу Кіблярської сільської ради Ужгородського району, надано час для сплати судового збору, при цьому відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки ст. 5 Закону № 3674 не передбачено пільг для ОМС зі сплати збору у зв’язку із відсутністю коштів (справа № 308/7278/19).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.05.2019 було залишено без руху апеляційну скаргу Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області, надано час для сплати судового збору, при цьому відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 58 ЦПК України держава, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади — ОМС, від імені якого діє його керівник або представник. Враховуючи вищевикладене й те, що Дмитрівська сільська ради Радехівського району Львівської області є ОМС, що представляє сільську територіальну громаду, здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством України, має статус юридичної особи, є платником судового збору, від сплати судового збору звільненню не підлягає (справа № 451/1276/18).

У будь-якому разі, навіть якщо апеляційним судом у задоволенні такої заяви ОМС буде відмовлено, необхідно пам’ятати, що суд повинен дати змогу, шляхом продовження строку на усунення недоліків, такий судовий збір сплатити.

Таку позицію у зазначеному питанні висловив Верховний Суд.

Враховуючи, що, подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що, очевидно, дає їй підстави не сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги чи іншого процесуального звернення, є невиправданим, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд може продовжити строк заявнику для сплати судового збору. Реалізацієя особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції.

Апеляційний суд, розглядаючи клопотання сторони про звільнення від сплати судового збору та відмовляючи у його задоволенні, повинен спочатку продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу повертати апеляційну скаргу заявникам, адже в останніх не буде змоги усунути зазначені недоліки з урахуванням прийнятого в оскаржуваному рішенні відповідного процесуального рішення за клопотанням про звільнення від сплати судового збору (постанова від 01.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц).

3. До апеляційної скарги не додаються документи, що підтверджують повноваження на її підписання або подання, апеляційна скарга не містить підпису особи, яка її подала.

ОМС може брати участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, або іншу особу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, або через представника, яким виступає адвокат.

У разі представництва інтересів ОМС юрисконсультом або будь-якою іншою посадовою особою ОМС, яка в межах виконання трудової функції уповноважена представляти відповідну раду у судах, до апеляційної скарги мають бути додані як документи, що підтверджують повноваження представника, — довіреність, розпорядження про призначення такої особи на посаду, трудовий договір (контракт), положення (з огляду на позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 07.02.2020 у справі № 17/495-08; в ухвалі від 21.02.2020 у справі №911/25/19).

У разі представництва інтересів ОМС адвокатом як документи, що підтверджують його повноваження представляти відповідну раду у судах, мають бути надані — довіреність або ордер, видані на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги.

Наприклад, ухвалою Донецького апеляційного суду від 19.04.2019 у справі № 22-ц/804/1403/19 було залишено без руху апеляційну скаргу сільської ради Мангушського району Донецької області, оскільки заявником не додано до апеляційної скарги повноважень, які б підтверджували, що він є головою сільської ради Мангушського району Донецької області.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.01.2020 у справі № 358/1511/19 було залишено без руху апеляційну скаргу Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області внаслідок того, що апеляційна скарга підписана представником відповідача — адвокатом, у матеріалах справи міститься ордер на надання адвокатом правничої допомоги Медвинській сільській раді у суді першої інстанції. Але доказів на підтвердження повноважень адвоката на звернення до суду в інтересах Медвинської сільської ради зі скаргою та повноважень представляти її інтереси в суді апеляційної інстанції заявником не додано.

На замітку представнику ОМС!

img 1

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі