Новації Закону № 466: встановлення місцевих податків та зборів

¹ Далі за текстом — Закон № 466.

² Далі за текстом — ПК.

Місцеві податки і збори відіграють велику роль у наповненні місцевих бюджетів. Згідно з ПК до їх переліку входять податок на майно (у т. ч. плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок), єдиний податок, туристичний збір, збір за паркування транспортних засобів.

Питома вага місцевих податків і зборів у власних доходах місцевих бюджетів складає в середньому близько 25 %. Однак місцеві податки і збори мають значний потенціал у якості джерела наповнення місцевих бюджетів і можуть стати реальною фінансовою основою розвитку територій, оскільки ОМС мають щодо них широкі можливості впливу. Зокрема, ОМС запроваджують та встановлюють розмір ставок місцевих податків і зборів (у межах, визначених ПК), можуть сприяти легалізації податкової бази, здійснювати заходи з підвищення податкової культури населення тощо.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПК. Відповідно до вимог ст. 10 ПК місцеві ради:

1. обов’язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі), а також у межах повноважень, визначених ПК;

2. вирішують питання відповідно до вимог ПК щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Увага! Відповідно до вимог п. 10.4 ст. 10 ПК установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПК, забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст.12 ПК).

Терміни прийняття рішень про місцеві податки і збори

Відповідно до принципу стабільності податкового законодавства (п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст.4 ПК) зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Крім цього, податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Законом № 466 було внесено зміни до п. 12.3 ст. 12 ПК щодо термінів прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів.

Для інформації.

Відповідно до попередньої редакції ПК прийняття рішення мало відбуватись раніше, оскільки було зазначено, що у 10-денний строк із дня прийняття, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них, копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них повинна бути надіслана до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів в електронному вигляді.

Згідно з новими вимогами місцеві ради надсилають інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими КМУ, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді у 10-денний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів.

Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. У свою чергу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Скасування обов’язку щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів

Необхідність щорічного прийняття рішень про місцеві податки і збори, навіть якщо місцева рада не планує змінювати ставки та впроваджувати нові пільги, завжди викликала низку питань щодо доцільності додаткових управлінських дій. Причому йшлося не стільки про безпосередню підготовку проєктів рішень, скільки про необхідність щорічного проходження регуляторної процедури.

У цьому питанні вже довгий час існували непорозуміння щодо трактування положень ПК між Державною регуляторною службою України, Державною податковою службою України та організаціями, що представляють інтереси ОМС, зокрема Асоціацією міст України.

Законом № 466 було усунуто розбіжності щодо трактування норм ПК у. частині необов’язковості щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків.

Так, відповідно до п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст.12 ПК, якщо в рішенні ОМС про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Таким чином, ОМС у поточному році можуть не приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів на 2021 рік.

Для інформації.

До внесення змін у ПК, у разі якщо ОМС не прийняли рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справлялися виходячи з норм ПК із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справлялася із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду. Така ситуація могла спричинити негативні наслідки для наповнення бюджету, оскільки мінімальні ставки більшості місцевих податків і зборів — 0 %, тобто у цьому випадку надходження до бюджету не поступали.

Отже, згідно з новими вимогами, якщо ОМС у поточному році не приймуть рішення про встановлення місцевих податків та зборів:

Увага! Якщо місцева рада планує змінити ставки місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, це потребує прийняття ОМС нового рішення або внесення змін до діючого рішення.

Рекомендації щодо форми та змісту рішення про встановлення місцевих податків та зборів

Ураховуючи рекомендації Державної регуляторної служби України³, під час підготовки проєктів рішень про встановлення місцевих податків та зборів пропонується:

³ Інформацію розміщено за посиланням: www.drs.gov.ua/press-room/rekomendatsiyi-shhodo-pidgotovky-proektiv-rishen-organiv-mistsevogo-samovryaduvannya-pro-vstanovlennya-mistsevyh-podatkiv-ta-zboriv/

1. При формуванні проєкту рішення звернути увагу на назву рішення. Існує невідповідність між нормами ПК, в якому говориться про «рішення про встановлення місцевих податків та зборів» та постановою КМУ від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»⁴, у назві якої йдеться про «рішення про встановлення ставок та пільг…». У цьому випадку слід керуватися нормою пріоритетності законодавства, тобто назва рішення повинна відповідати вимогам ПК.

⁴ Далі за текстом — постанова № 483.

2. Визначати усі обов’язкові елементи податку, визначені ст. 7 ПК, із дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПК для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК).

У рішенні про встановлення місцевих податків і зборів мають бути відображені: платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Крім цього, під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

У постанові № 483 запропоновано зручну форму для відображення ставок за типами об’єктів нерухомості та видів цільового призначення земельних ділянок. Проте типове рішення згідно з постановою № 483 не містить обов’язкових елементів, визначення яких передбачено вимогами ПК. Виходячи з норм пріоритетності законодавства, при формуванні проєкту рішення слід передбачати обов’язкові елементи відповідно до ст. 7 ПК та додатково використовувати табличну форму для зазначення ставок із постанови № 483.

3. Не встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК).

Згідно зі ст. 30 ПК підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують:

У рішенні не потрібно дублювати пільги, передбачені ПК.

4. Встановлювати фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, із розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 ПК).

5. Не встановлювати у рішеннях ставки для платників єдиного податку третьої та четвертої груп, оскільки вони встановлені нормами ПК і не потребують додаткового врегулювання рішеннями місцевих рад (ст. 293 ПК).

6. Дотримуватися вимог п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК у частині об’єктів, що не є об’єктами оподаткування при встановленні ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

7. Враховувати при встановленні пільг з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, те, що пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, а пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК).

8. Встановлювати ставки земельного податку у межах граничних розмірів, встановлених ст. 274 (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПК (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено).

9. Дотримуватися вимог ст. 282 ПК, якою визначений перелік пільг щодо сплати земельного податку для юридичних осіб, та ст. 283 ПК, якою визначений перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Дотримання регуляторної процедури

Оскільки рішення про встановлення місцевих податків та зборів мають ознаки регуляторних актів, при їх прийнятті, а також при внесенні змін до таких рішень орган місцевого самоврядування має дотримуватися регуляторних процедур, передбачених Законом України від 11.09.2003 № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»⁵.

⁵ Далі за текстом — Закон № 1160.

Відповідно до ст. 25 Закону у № 1160 регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

Згідно з роз’ясненнями Державної регуляторної служби України⁶, у разі прийняття органами місцевого самоврядування рішень, положеннями яких передбачається внесення змін до діючих рішень виключно в частині зміни року або його виключення у назві рішення (безстрокове рішення), такі рішення не будуть мати ознак регуляторного акта, а їх прийняття не потребуватиме застосування процедур, визначених Законом № 1160.

⁶ www.drs.gov.ua/press-room/roz-yasnennya-dlya-organiv-mistsevogo-samovryaduvannya-shhodo-vstanovlennya-mistsevyh-podatkiv-zboriv/

Виходячи з положень ПК, ОМС має право у 2020 році внести зміни до затверджених рішень у частині зміни у назві рішення року (періоду), в якому будуть діяти норми цих рішень (2021 рік або без зазначення року) та дати, з якої норми рішень набирають чинності (з 01.01.2021).

При розробці проєкту рішення місцевим радам слід звернути увагу на необхідність дотримання вимог ст. 10 Закону № 1160 щодо відстеження результативності регуляторних актів та вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, затвердженої постановою КМУ від 11.03.2004 № 308 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2015 № 1151), зокрема в частині розрахунку витрат на запровадження державного регулювання суб’єктів підприємництва на наступні 5 років (якщо термін дії рішення не встановлюється).

При розробці проєктів рішень слід враховувати досить значний час, необхідний для проходження регуляторної процедури. Необхідно передбачати відповідні часові терміни для підготовки проєкту рішення та аналізу його регуляторного впливу, їх оприлюднення та збору пропозицій (не менше 1 місяця), опрацювання зауважень і пропозицій фізичних та юридичних осіб, забезпечення підготовки експертного висновку відповідальної комісії, передачі пакету документів Державній регуляторній службі України, підготовки нею пропозицій щодо вдосконалення проєкту регуляторного акта (до 20 робочих днів), врахування пропозицій та прийняття рішення місцевою радою.

На всю регуляторну процедуру при встановленні місцевих податків і зборів слід передбачати не менше 3 місяців, тобто розпочинати процес підготовки проєкту рішення ще у квітні. Це дасть можливість прийняти рішення про встановлення місцевих податків і зборів відповідно до вимог Закону № 1160 та у визначений ПК термін, тобто до 15 липня.

Особливості внесення змін до рішень про місцеві податки та збори на 2020 рік у зв’язку з пандемією COVID-19

На виконання законів України від 03.03.2020 № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 13.05.2020 № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» ОМС у 2020 році має право прийняти рішення в частині зменшення ставок єдиного податку та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У 2020 році до таких проєктів рішень, рішень ОМС, про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів вимоги щодо дотримання регуляторної процедури можуть не застосовуватися.

У разі, якщо ОМС одночасно у цих рішеннях встановлюють місцеві податки та/або збори на 2021 рік або на необмежений термін (при цьому зазначають, що такі положення набирають чинності з 01.01.2021), то такі рішення потребуватимуть реалізації процедур, передбачених Законом № 1160.

Оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків та зборів

Згідно з новими вимогами рішення про встановлення місцевих податків та зборів має бути прийнято до 15 липня року та офіційно оприлюднено до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).

Для інформації.

Відповідно до старої редакції ПК оприлюднення рішення повинно було відбутися вже до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів.

Оскільки рішення про встановлення місцевих податків та зборів є регуляторним актом, то, відповідно до ст. 12 Закону № 1160 воно повинно бути офіційно оприлюднене в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності — у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Утім, існує думка щодо моральної застарілості цієї норми та її неефективності для донесення інформації з огляду на розвиток діджиталізації суспільного життя, а також зважаючи на те, що не всі територіальні громади мають друковані видання, що видаються на їхній території (особливо в сільських місцевостях). Одним із варіантів раціонального вирішення цього питання може бути створення окремого вебпорталу, на якому були б розміщені всі рішення про місцеві податки і збори. Це створило б можливість систематизації всіх рішень про місцеві податки і збори, спростило би доступ до них всіх зацікавлених осіб, а також дало би змогу забезпечити більш дієвий контроль з боку державних органів за дотриманням місцевими органами влади вимог щодо їх оприлюднення.

Наостанок…

Зміни, внесені Законом № 466 до ПК, сприятимуть вдосконаленню адміністрування податків, усуненню технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Крім того, скасування обов’язку щорічного прийняття рішень про місцеві податки і збори дозволить органам місцевого самоврядування підвищити ефективність управлінських процедур та вивільнити ресурси для вирішення нагальних проблем громади.