Судова реформа: що нового в системі правосуддя

¹ Далі за текстом — Закон № 460.

Хочемо звернути вашу увагу на те, що головною метою Закону № 460 є комплексне врегулювання діяльності та організації роботи ВС для того, аби виконати основне завдання – забезпечити єдність та сталість судової практики. Крім цього, зробивши аналіз Закону № 460, можна дійти висновку, що він має на меті збалансування навантаження між різними юрисдикціями та, як наслідок, сприятиме швидкому розгляду справ.

Так, Законом № 460 вносяться зміни щодо відводу судді, забезпечення позову, відкриття провадження у справі, його закриття, щодо підстав для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції. Все це ми будемо аналізувати далі.

Шановні читачі, хочемо звернути вашу увагу на те, що зміни до процесуальних кодексів у деяких моментах аналогічні. Разом із тим існують відмінності та свої особливості, пов’язані з конкретним судовим процесом. Ми звернемо на це вашу увагу при аналізі кожного процесуального кодексу.

Зміни набули чинності 08.02.2020.

Про зміни до КАС України

1. Відвід та самовідвід судді (ст. 40 КАС України)

Щодо відводів та самовідводів суддів (ст. 40 КАС України), то Закон № 460 передбачає: якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за 3 робочі дні (або раніше) до наступного засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 31 КАС України. Такому судді не може бути заявлений відвід. Тобто бачимо, що скасовується норма щодо зупинення провадження у справі.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за 3 робочі дня до наступного засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Крім того, Законом № 460 уточнюються строки розгляду питань про відвід.

Так, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом 2 робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі (у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду — не пізніше 10 днів з дня надходження заяви про відвід).

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Загальновідомою є ситуація зловживання учасниками справи правом на відвід шляхом подання відводу в день або переддень судового засідання з метою недопущення його розгляду іншим суддею та скасування призначеного судового засідання.

Отже, вказані зміни направлені на недопущення можливості зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами. Змінами передбачено спрощений розгляд заяви про відвід судді, яка подана напередодні судового засідання, – тим же суддею, що здійснює розгляд справи (без зупинення провадження у справі і без передачі справи іншому складу суду для розгляду відповідної заяви).

2. Забезпечення позову (ст. 151 КАС України)

Змінено види забезпечення позову.

Виключається можливість забезпечення позову шляхом установлення обов’язку відповідача вчинити певні дії.

Крім того, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, КДКП та органів, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії (п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України).

Не допускається забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (ОМС) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру (ч. 6 ст. 151 КАС України).

3. Відкриття провадження у справі (ст. 169 КАС України)

Частина 1 ст. 169 КАС України доповнюється абзацом такого змісту: у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження ВС чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

4. Зупинення провадження у справі (ст. 236 КАС України)

У ст. 236 КАС України була така підстава для зупинення провадження — «надходження заяви про відвід – до вирішення питання про відвід». Так, Законом № 460 цей пункт виключено.

5. Закриття провадження у справі (ст. 239 КАС України)

Додано норму, якою передбачено, що у разі закриття провадження з підстав непідсудності спору, у позивача є право протягом 10 днів з дня отримання ним постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією (п. 1 ст. 239 КАС України).

6. Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду (ст. 294 КАС України)

Виключено пункт, який передбачав право окремого оскарження до апеляції ухвал про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

7. Підготовка справи до апеляційного розгляду (ст. 306 КАС України)

Надано право суду у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов’язки особи, яка не брала участі у справі, залучати таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

8. Підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі (ст. 319 КАС України)

Доповнено правовою нормою, яка регламентує, що у випадку закриття провадження судом апеляційної інстанції у зв’язку із непідсудністю спору, такий суд за клопотанням позивача направляє справу до суду першої інстанції відповідної юрисдикції для продовження розгляду, крім випадків об’єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору (ч. 3 ст. 319 КАС України).

9. Право на касаційне оскарження (ст. 328 КАС України)

До ч. 2 ст. 328 КАС України належать такі зміни:

1) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пп. 3, 4, 12, 13, 17, 20 ч. 1 ст. 294 КАС України після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, відтепер не може бути оскаржений п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності), оскільки Законом № 460 його виключено.

Окрім того, ч. 3 ст. 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, будуть мати право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Запроваджено також системи фільтрів для касаційного оскарження, встановлено, що таке оскарження може мати місце у виключних випадках. Так, до таких випадків відтепер належать:

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 2 і 3 ст. 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

10. Форма і зміст касаційної скарги (ст. 330 КАС України)

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2 і 3 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

11. Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги (ст. 332 КАС України)

Уточнено, що питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією з трьох суддів (а не суддею-доповідачем одноособово) не пізніше 20 днів.

Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується не пізніше 20 днів (а не 10, як було до цього).

12. Відмова у відкритті касаційного провадження (ст. 333 КАС України)

Доповнено підстави відмови у відкритті касаційного провадження, зокрема, визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо ВС уже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах, порушений у касаційній скарзі на судове рішення, зазначене ч. 1 ст. 328 КАС України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

13. Закриття касаційного провадження (ст. 339 КАС України)

Доповнено підстави закриття касаційного провадження, зокрема, визначено, що ВС закриває провадження у разі:

1) якщо ВС уже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку;

2) якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України судом установлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові ВС та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

14. Підстави для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі (ст. 354 КАС України)

Запроваджується нова норма, яка полягає в тому, що у випадку закриття провадження судом касаційної інстанції у зв’язку із непідсудністю спору, такий суд за клопотанням позивача направляє справу до суду першої інстанції відповідної юрисдикції для продовження розгляду.

Це правило встановлено для запровадження правової визначеності. Новела нівелює можливість пропуску особою строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ.

Про зміни до ЦПК та ГПК України

1. Про малозначні справи в ЦПК України

Так, перелік малозначних справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, доповнено такими категоріями спорів:

Також зменшилась ціна позову для справ незначної складності, що можуть визнаватися судом малозначними, — до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні це 525 500 грн) (п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України).

2. Про відвід у ЦПК та ГПК України

Як і в КАС України, змінився порядок розгляду відводу складу суду, а саме відвід, заявлений за 3 робочі дні або раніше до наступного судового засідання у справі, розглядається іншим складом суду протягом 2 робочих днів, але не пізніше призначеного судового засідання по справі.

Щоб не дублювати норму, яка міститься і в КАС України, наведемо лише статтю, яка передбачає відповідні зміни: ч. 3, 7 ст. 40 ЦПК України, ст. 252, 253 ЦПК України та ч. 1 ст. 32 ГПК України.

3. Про забезпечення позову в ЦПК та ГПК України

Змінились правила забезпечення позову, а саме заборонено забезпечувати позов шляхом припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання в проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави, державного органу, територіальної громади (ОМС) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить відповідну процедуру (ч. 11 ст. 150 ЦПК України, ч. 12 ст. 151 ГПК України).

Щодо ЦПК України:

1) змінились деякі способи забезпечення позову, а саме встановлення судом обов’язку вчинити певні дії в порядку забезпечення позову наразі буде можливе, лише якщо спір виник із сімейних правовідносин (п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України);

2) виключено з переліку способів забезпечення позовів передання речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Інші заходи забезпечення позову, що не входять до переліку ч. 1 ст. 150 ЦПК України, можливо тепер застосовувати лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Щодо ГПК України:

Виключено з переліку способів забезпечення позовів (ч. 1 ст. 137 ГПК України):

— встановлення обов’язку вчинити певні дії;

— передання речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

4. Про вимоги до заяв, скарг, клопотань та заперечень

До того ж Законом № 460 доповнено вимоги до заяв, скарг, клопотань та заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень – такі процесуальні документи повинні бути заздалегідь надіслані або надані іншим учасникам справи, про що суду надаються відповідні докази (ч. 2 ст. 183 ЦПК України, ч. 2 ст. 170 ГПК України).

Недотримання цього правила є наслідком повернення такої заяви, скарги, клопотання та залишення її без розгляду.

5. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Закон № 460 доповнив ст. 185 ЦПК України та ст. 174 ГПК України таким змістом: у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства (господарського судочинства), після закриття провадження ВС чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

6. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК України)

Відповідно до Закону № 460 ч. 4 ст. 274 ЦПК України доповнилась такими нормами. Так, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

— що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

— в яких ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (було 500 розмірів).

7. Про апеляційне оскарження

Виключено можливість окремого апеляційного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності (п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) та доповнено можливість апеляційного та касаційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (п. 23 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, п. 21 ч. 1 ст. 255 ГПК України).

8. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині

Стаття 377 ЦПК України та ст. 231 ГПК України передбачені у такому вигляді — у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України) суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об’єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Таким чином, усувається конкуренція норм у частині визначення виключної територіальної підсудності справи, настання наслідків подання заяви про видачу судового наказу з порушенням територіальної підсудності, а також усуваються прогалини в процесуальному законі щодо права на оскарження ухвали про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, хоча на практиці такі ухвали оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку.

9. Про касаційне провадження

А саме: підстави касаційного оскарження (ст. 389 ЦПК України, ст. 287 ГПК України), форма і зміст касаційної скарги (ст. 392 ЦПК України, ст. 290 ГПК України), відмова у відкритті касаційного провадження (ст. 394 ЦПК України, ст. 293 ГПК України), закриття касаційного провадження (ст. 396 ЦПК України, ст. 296 ГПК України) — аналогічні зміни, як і в КАС України. Лише з деякими особливостями, притаманними цивільному та господарському процесу. Основні моменти ми вказали при аналізі змін до КАС України.

Отже, проаналізувавши відповідні зміни, будемо сподіватись, що завдяки новим процесуальним кодексам зміняться базові принципи в роботі судової влади. Такі як: доступ до правосуддя громадян України, забезпечення права на своєчасне та справедливе судове рішення. Крім того, ці зміни будуть сприяти дотриманню принципу верховенства права та правової визначеності.