1 Далі за текстом — Закон про ЖКП.
Про реформу ЖКП
Реформування житлово-комунальної галузі в Україні триває вже четвертий рік, і вимога обрати управителя стосується всіх українців без винятку, які мешкають у багатоповерхівках. Мінрегіон у своєму листі від 02.05.2019 № 7/10.1/7260-19 роз’яснив деякі особливості комунальних нововведень, з якими можете ознайомитись самостійно. Ми звернемо увагу на ключові моменти, що містяться у Законі про ЖКП.
Законом про ЖКП запроваджуються нова класифікація житлово-комунальних послуг та різні моделі договірних відносин, змінюються підходи до формування тарифів, запроваджується відповідальність за неналежне виконання договору тощо.
Послуги тепер поділяються на житлові (послуга управління багатоквартирним будинком) та комунальні (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами). Як бачимо, послуги з утримання будинку та прибудинкової території більше немає. Послуга з управління багатоквартирним будинком надається тільки управителем, який отримав відповідний сертифікат.
Увага! Практична реалізація нововведень можлива за умови укладення нових договорів про надання житлово-комунальних послуг за правилами, які визначає Закон про ЖКП.
З 01.05.2020 змінюється й назва послуг, зокрема:
| послуга з централізованого опалення | трансформується в послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення |
| послуга з гарячого водопостачання | перетворюється на послугу з централізованого постачання гарячої води |
Що стосується отримання мешканцями комунальних послуг та оплати за них, то Законом про ЖКП передбачені дві моделі договірних відносин: це індивідуальний договір та колективний договір. Відповідно передбачаються різні категорії споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Умовно означені моделі можна поділити на три підмоделі (з урахуванням категорії споживачів):
— індивідуальний договір житла, тобто кожен споживач укладає прямі договори з виконавцями послуг;
— колективний договір, при якому мешканці будинку обирають управителя або іншу уповноважену співвласниками особу, і вже вони за дорученням співвласників укладають договори з виконавцями комунальних послуг;
— колективний договір, при якому об’єднання співвласників багатоквартирного будинку2 (як колективний споживач) укладає договори з виконавцями послуг від імені всіх мешканців будинку (від імені ОСББ такі договори можуть укладатися в тому числі і управителем, з яким попередньо було укладено договір про управління будинком згідно з умовами Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»3).
2 Далі за текстом — ОСББ.
3 Далі за текстом — Закон № 417.
Які форми управління існують?
Якісне управління багатоквартирним будинком напряму залежить від вибору оптимальної форми управління4. Законом № 417 визначено три форми управління багатоквартирним будинком:
4 Детальне роз’яснення про форми управління розміщене на офіційному сайті Мінрегіону від 17.02.2020 за посиланням www.minregion.gov.ua/press/news/vibir-optimalnoyi-formi-upravlinnya-bagatokvartirnim-budinkom
1. Самостійне управління багатоквартирним будинком співвласниками.
Така форма управління передбачає можливість управляти будинком без створення ОСББ. Цей варіант управління може бути рекомендований для малоквартирних будинків (3–5 квартир), де власники самостійно можуть утримувати свій будинок та прибудинкову територію в належному стані. Прийняття рішень щодо управління зборами співвласників та процедурні питання проведення зборів врегульовані Законом № 417.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань щодо управління будинком:
1) розпорядження спільним майном будинку;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміна умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління;
8) відключення будинку від мереж централізованого постачання комунальних послуг та визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами;
9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
У разі, якщо співвласники вирішили обрати управителя (сторонню особу, яка надає ці послуги професійно), тоді далі треба керуватися наступним розділом нашої статті.
2. Управління багатоквартирним будинком управителем.
Ця форма передбачає управління будинком на підставі договору про надання послуг з визначеним управителем.
Договір про надання послуг з управління будинком повинен містити:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права та обов’язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціну послуг;
6) порядок оплати послуг;
7) порядок і умови внесення змін до договору;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору.
Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору щодо надання послуг з управління будинком, такий договір підписується співвласниками або уповноваженими особами, визначеними зборами співвласників. Цей договір підписується на умовах, затверджених зборами, та є обов’язковим для виконання всіма співвласниками. Управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору зобов’язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору, завірений підписом управителя.
Увага! Договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
3. Управління багатоквартирним будинком ОСББ.
Ця форма передбачає, що співвласники для більш ефективного управління своїм будинком та прибудинковою територією створюють ОСББ – юридичну особу, яка уповноважена на прийняття колективних рішень. Управління будинком може бути здійснено:
— через управителя, з яким ОСББ укладає договір, умови якого повинні відповідати типовому договору, затвердженому центральним органом виконавчої влади;
— через ОСББ (органами якого є загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, правління ОСББ на чолі з головою правління та ревізійна комісія).
Вищим органом управління ОСББ є загальні збори співвласників, до виключної компетенції яких належить:
— затвердження статуту ОСББ, внесення змін до нього; обрання членів правління ОСББ; затвердження кошторису, балансу об’єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
— обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації тощо.
Для керівництва поточною діяльністю ОСББ обирається правління, яке має право приймати рішення з питань діяльності ОСББ, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом ОСББ і підзвітне загальним зборам. Порядок його обрання та відкликання, склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління ОСББ на загальних зборах обирає з числа співвласників ревізійну комісію або приймає рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.
Вибір оптимальної форми управління є запорукою ефективного прийняття рішень щодо належного утримання співвласниками майна у багатоквартирному будинку.
Чи можна списувати?
В Законі про ЖКП, як і в Законі № 417, прописано, що мешканці багатоквартирних житлових будинків можуть обрати форму управління своїм будинком. Водночас між цими двома законами є певні відмінності. Запровадженим у 2015 році Законом № 417 було встановлено певні часові рамки для прийняття мешканцями рішення про обрання форми управління будинком (таких форм три: створення ОСББ, обрання управителя, самостійне обслуговування будинку без створення юридичної особи). І якщо протягом відведеного часу мешканці не визначались з обранням форми управління, ОМС самостійно приймав рішення про призначення управителя будинку за результатами проведеного конкурсу.
Закон про ЖКП, натомість, містить норму, що у разі, якщо мешканці самі не можуть обрати управителя будинку, за підсумками загальних зборів вони складають протокол, в якому інформують про це ОМС та просять його провести конкурс і визначити такого управителя:
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ <...>
6. У багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», виконавчий орган місцевої ради (або інший орган — суб’єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об’єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов’язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. <...>
Тобто суттєва відмінність між цими законодавчими актами полягає в тому, що у першому з них ОМС міг самостійно ініціювати проведення конкурсу та обирати управителя, а в другому випадку, тобто з початком дії із 10 червня 2018 року окремих положень Закону про ЖКП, ОМС втратив таку можливість. Наразі він може провести конкурс на визначення управителя багатоквартирного житлового будинку, але лише в тому разі, якщо про це його попросять самі мешканці та нададуть оформлений належним чином відповідний протокол.
Ймовірно, нове законодавство виписується таким чином, що саме від співвласників житлового будинку має залежати, хто буде цим будинком управляти. З одного боку, це є справедливим. Але з іншого — Закон про ЖКП не виписує види відповідальності співвласників за невиконання покладеного на них обов’язку — обрання форми управління.
Що маємо?
В результаті ОМС стає заручником обставин, адже відповідно до вимог Закону про ЖКП він має право визначити управителя лише тоді, коли йому буде подано від мешканців відповідний протокол. Тобто якщо мешканці цього з певних причин не роблять, постає доречне запитання про те, що робити з багатоповерховим будинком, який перебуває на балансі ОМС (відповідного комунального підприємства). Зазначимо, таких будинків місцева рада може мати і 10, та навіть 100 й більше багатоповерхівок.
Чи треба проводити процедуру списання відповідно до постанови КМУ від 20.04.2016 № 301, якою затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків та форму Акта про списання багатоквартирного будинку з балансу?
Так, треба. Однак, читаючи вимоги цього документа, кожен знаходить своє бачення розвитку подій, яке утілюється у трьох основних варіаціях.
ОМС:
1. Списує багатоповерхівку «в нікуди» в одноосібному порядку.
2. Чекає, доки до нього письмово звернуться мешканці з проханням обрати управителя на підставі затвердженого ними протоколу загальних зборів (через проведення ОМС конкурсу).
3. Списує будинок з балансу на підставі звернення ОСББ.
Що є правильним, а чого, на нашу думку, робити не треба?
На думку редакції, ОМС не має права списувати багатоповерхівку з балансу в одноосібному порядку, навіть незважаючи на те, що відповідно до ст. 1 Закону № 417 власником квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку є співвласник багатоквартирного будинку, а до спільного майна багатоквартирного будинку належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Звичайно, ОМС будуть самостійно вирішувати, що робити із багатоповерхівками, в межах своїх повноважень. Наші аргументи «проти» списання багатоповерхівки в одноосібному порядку ОМС в разі, коли співвласники не обрали форму управління, зводяться до такого:
| 1 | ОМС, окрім Закону про ЖКП, має виконувати вимоги Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»5, зокрема, не треба забувати про те, що представницький орган місцевого самоврядування — виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Цікаво, куди саме будуть звертатись мешканці таких будинків для захисту своїх інтересів (наприклад, у разі аварійного стану такого будинку) в разі їх списання радами в одноосібному порядку? Адже відповідальність балансоутримувача за майно, що знаходиться на його балансі, закінчується з моменту його списання. Подумайте, що з цими будинками (які покинуті місцевими радами напризволяще) може статись за час, доки співвласники багатоповерхівок роками, а може й десятиліттями, будуть вирішувати його долю, якщо взагалі зможуть без втручання місцевої влади її вирішити. Шлях до пробуждення свідомості людей, зокрема до усвідомлення ними своїх прав та обов’язків, лише формується, і велика роль у цьому процесі покладається саме на ОМС |
| 2 | чинне законодавство визначає певну процедуру прийняття на баланс таких будинків та їх списання. Аналізуючи ці норми, можна дійти висновку, що поки мешканці не скористаються своїм правом на визначення форми управління будинком, обслуговувати будинок має той, в кого він знаходиться на балансі. Вважаємо, що, дійсно, Закон № 417 визначає саме співвласників багатоповерхівки відповідальними за своє майно, але одночасно прописує механізм набуття ними такого права — про це письмово та належним чином треба повідомити ОМС, і лише після цього в рад з’являється можливість слідувати приписам постанови КМУ від 20.04.2016 № 301. Тобто співвласники через затвердження протоколу загальних зборів «інформують» ОМС про свій вибір: чи то це ОСББ, чи то це самостійне управління, чи то вони бажають обрати управителя за безпосередньою участю ради. Будь-яке з цих рішень закріплюється у відповідно оформленому документі (протоколі загальних зборів). А ми знаємо, що саме документ, оформлений належним чином, є підставою для прийняття подальших рішень, в тому числі і радою. В нашому випадку згідно із Законом № 417 передбачається передача багатоквартирних житлових будинків в управління співвласникам багатоквартирних будинків, якими, у розумінні Закону № 417, є власники квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Виконання зазначених положень Закону № 417 вимагає здійснення передачі багатоквартирних будинків з балансу відповідних державних та комунальних підприємств — балансоутримувачів в управління ОСББ або управителів |
| 3 | у п. 3 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків зазначено, що процедуру списання багатоповерхівок має розпочати саме балансоутримувач, але після настання певних обставин: прийняття ОМС розпорядчого документа про списання, за ініціативою особи (осіб), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особи (осіб) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності. У вимогах цього документа не йдеться про те, що ОМС має право списати будинок в одноосібному порядку. На нашу думку, у Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків описується одна процедура списання для всіх трьох форм управління багатоквартирним будинком, але виключно коли воля співвласників відповідним чином оформлена (складено протокол загальних зборів) відповідно до положень всіх нормативно-правових документів, що регулюють це питання: 1) самостійне управління — варіант розвитку подій зводиться до того, що співвласники письмово повідомляють ОМС (через складення заяви та додавання до неї протоколу загальних зборів про обрання форми саме самостійного управління) про своє рішення самостійно управляти багатоповерхівкою (для того аби розпочати самостійно здійснювати таке управління) та на цій підставі, в разі їх звернення до ОМС, рада проводить процедуру списання; 2) створення ОСББ — ОСББ письмово звертаються до ОМС з проханням передати багатоповерхівку в управління ОСББ, після чого розпочинається проведення процедури списання такого будинку; 3) обрання управителя — співвласники письмово звертаються до ОМС з проханням обрати управителя та подають протокол загальних зборів, що є підставою для ради в подальшому розпочати процедуру списання. Як бачимо, розвиток подій в усіх трьох випадках єдиний — для проведення процедури списання багатоповерхового будинку в ОМС має бути законна підстава |
5 Далі за текстом — Закон № 280.
Ще одним аргументом, на нашу думку, є те, що ОМС в рамках спроможності місцевого бюджету має право приймати спеціальні програми, які будуть спрямовані на підтримку дороговартісних проєктів з модернізації багатоквартирних будинків, але ОМС мають співпрацювати виключно з організованими співвласниками — ОСББ або компанією-управителем, як того вимагає чинне законодавство. Підставою є ст. 28 Закону № 280:
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
<...> 9) участь в організації та фінансуванні капітальних ремонтів житлових будинків, капітальних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, в межах бюджетних програм, визначених за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради; <...>
Яким чином ОМС повинен визначити управителя, якщо в багатоповерховому будинку не створено ОСББ?
Ще раз зазначимо, що п. 6 Розділу VI «Перехідні та прикінцеві положення» Закону про ЖКП містить норму, що у разі, якщо у будинках не створено ОСББ, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку, виконавчий орган місцевої ради зобов’язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк — УВАГА! з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя.
Тож ОМС може визначити управителя лише тоді, коли йому буде подано від мешканців відповідний протокол. Доти цю норму виконати неможливо, оскільки правових підстав для зобов’язання мешканців будинку скласти протокол та проінформувати про нього ОМС в рад немає. Все, що можна зробити силами рад, — провести інформаційну кампанію з населенням. Доцільно окреслити переваги та недоліки існуючих форм управління та алгоритм дій щодо кожного.
Інформаційна робота ОМС в цьому напрямі має полягати не лише у тому, аби донести до мешканців думку про необхідність брати на себе відповідальність за будинок, в якому вони проживають, але й вирішувати нагальну проблему з управителем: провести збори та скласти протокол.
ОМС має врахувати один нюанс, коли до нього нарешті потрапить очікуваний протокол. У цьому ж п. 6 Розділу VI «Перехідні та прикінцеві положення» Закону про ЖКП зазначено, що рішення про форму управління багатоквартирним будинком вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Тож, лише якщо цю умову виконано, ОМС має право оголосити та провести конкурс й обрати управителя.
Активну роз’яснювальну роботу серед мешканців багатоповерхівок ОМС можуть проводити й з приводу долучення громадян та вже створених ОСББ до вжиття заходів з метою підвищення енергоефективності свого житла, модернізації житлового фонду, що надасть можливість створити комфортніші умови проживання у таких будинках, зменшити витрати на їх утримання, підвищити якість надання житлово-комунальних послуг.
Чи можуть ОМС втручатись в управління багатоквартирними будинками після його списання з балансу?
Зміни, які завітали до Закону про ЖКП, повністю знівелювали поняття «балансоутримувач». Вважаємо, що після списання багатоповерхівок з балансу ОМС не мають права втручатись в управління такими будинками.Адже мешканці багатоквартирних будинків є єдиними співвласниками (на принципі спільного сумісного майна) всіх «міжквартирних», підвальних приміщень, горищ тощо в своїх багатоповерхівках, і лише вони несуть відповідальність за їх технічний та санітарний стан. Тобто після списання зі свого балансу таких будинків міські, сільські та селищні ради, можна сказати, не мають права брати участь в утриманні міжквартирних приміщень, проведенні в них ремонтних робіт, відповідати за технічний стан внутрішніх мереж, освітлення під’їздів тощо.
Чи можуть ОМС брати фінансову участь в утриманні багатоквартирними будинками?
Зміни не передбачають прямої заборони ОМС здійснювати фінансову підтримку будинків, які, наприклад, знаходяться в аварійному стані. Підставою є вже згадувана ст. 28 Закону № 280, виконання якої можливе лише через прийняття відповідних програм.
Як відбувається фінансування на практиці?
У Полтаві наприкінці 2019 року після довгих обговорень була прийнята та затверджена Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у Полтаві на 2020-2025 роки. З 2020 року у Полтаві не будуть ремонтувати багатоповерхівки за бюджетні кошти. Відповідно до прийнятої програми, кошти планують виділяти тільки для ОСББ за умов співфінансування: 70 % виділяють з місцевого бюджету, 30 % — за рахунок ОСББ.
У Полтавській міській раді стверджують, що розроблена програма підтримки ОСББ фактично сприятиме створенню цих об’єднань, а також має навчити полтавців відповідальності за свої будинки6.
6 Нижче як приклад наведена інформація щодо полтавської Програми, подана на момент написання статті. Ймовірно, до неї будуть внесені відповідні зміни, про що можна дізнатись на офіційному сайті Полтавської міської ради.
Як працюватиме полтавська Програма?
Співфінансування на виконання ремонтних робіт в будинках ОСББ проводиться таким чином:
1. Уповноважена особа, голова правління ОСББ або управитель організовує загальні збори співвласників будинку, на яких приймають рішення щодо:
— згоди на виконання ремонтних робіт у будинку на умовах співфінансування;
— надання повноважень уповноваженій особі, голові правління ОСББ або управителю підписати договір підряду на капітальний чи поточний ремонт від імені співвласників будинку.
На загальних зборах обов’язковим питанням є гарантування участі співвласників у співфінансуванні, а саме: гарантування внесення співвласниками обов’язкової частки у розмірі 30 %.
2. Після прийнятого рішення уповноважена особа, голова правління ОСББ або управитель направляє відповідний пакет документів до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.
3. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, як головний розпорядник бюджетних коштів на проведення ремонту багатоквартирних житлових будинків, опрацьовує надані документи.
4. У разі, якщо пакет документів є повним та відповідає всім критеріям, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради замовляє за рахунок коштів міського бюджету проєктно-кошторисну документацію на виконання ремонтних робіт та забезпечує проведення процедури закупівлі робіт згідно з чинним законодавством.
5. За результатами процедури закупівлі робіт з переможцем укладається 3-сторонній договір підряду на виконання робіт з ремонту будинку, відповідно до якого:
— замовник — Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради;
— підрядник — виконавець робіт, якого було визначено переможцем за результатами проведеної процедури закупівлі робіт;
— ініціатор — уповноважена особа, голова правління ОСББ або управитель, згідно з протоколом загальних зборів співвласників будинку (або договором на управління багатоквартирним будинком).
6. Уповноважена особа, голова правління ОСББ або управитель на підставі укладеного договору перераховує на рахунок підрядника кошти в розмірі 30 % від вартості робіт відповідно до проєктно-кошторисної документації.
7. Після перерахування на рахунок підрядника коштів ОСББ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради має право перераховувати залишок фінансування.
8. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради забезпечує здійснення технічного нагляду за проведенням робіт з ремонту багатоквартирного будинку відповідно до отриманої проєктно-кошторисної документації.
9. По завершенню робіт підписується акт виконаних робіт трьома сторонами:
— замовник – Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради;
— підрядник — виконавець робіт, якого було визначено переможцем за результатами проведеної процедури закупівлі;
— ініціатор — уповноважена особа, голова правління ОСББ або управитель згідно з протоколом загальних зборів співвласників будинку.
10. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради забезпечує остаточну оплату робіт згідно з актами виконаних робіт за рахунок коштів міського бюджету.
11. Черговість виконання ремонтних робіт у будинку визначається згідно з черговістю їх подання уповноваженими особами, головами правління ОСББ або управителями.
Якщо говорити коротко, то суть Програми така: Програма заохочує мешканців створити ОСББ. Власники будинків, які мають на меті створити ОСББ, подають відповідне звернення до управління ЖКГ. Виготовлення технічної документації (паспорти об’єктів) їм фінансують з місцевого бюджету.
Після цього створені ОСББ як юридичні особи можуть претендувати на допомогу з міського бюджету на ремонт під’їздів, покрівель, трубопроводів, електромереж та дворових проїздів, проте не більше ніж 70 % від загальної вартості робіт. Для цього співвласникам треба визначити відповідальну особу, надати копію статуту, надати лист-згоду на проведення робіт від усіх співвласників до управління ЖКГ та надати гарантійний лист щодо фінансування робіт на 30 % від проєктно-кошторисної вартості.
Також в Програмі визначено, що міська влада відшкодовує ОСББ від 20 до 30 % тіла кредиту, направленого на здійснення заходів з енергоефективності будинку. Крім того, коштом міського бюджету погашаються відсотки кредитування (якщо не більше 25 %). Для цього голова ОСББ подає заявку в Фонд енергоефективності, а сам будинок проходить енергоаудит. Після цього документи від Фонду та кредитний договір (з розкладом виплат по кредиту) подаються до управління ЖКГ. Більше інформації про діяльність Фонду можна знайти за посиланням eefund.org.ua.
Як бачимо, Полтавська міська рада використала в Програмі ще один інструмент заохочення мешканців на створення ОСББ, яким є співпраця з Фондом енергоефективності, який теж надає співфінансування проєктам, які подаються виключно ОСББ.
Звичайно, Програма не є бездоганною, наприклад, не надає чіткої відповіді на запитання про те, як будуть фінансуватись ОСББ, які подали заявки на фінансування, якщо їх кількість буде досить значною з причини обмеженості можливостей місцевого бюджету, та чи може ОСББ під час складання проєкту відмовитись від частини робіт (наприклад, якщо не вистачає коштів). А відтак потребує створення прозорих правил для їх визначення.
