«Право знати», або Надання інформації за запитами на місцевому рівні

В обраному У обране
Друк
Дємєнєва Олена, адвокат, екс-Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Запорізькій області
Місцеве самоврядування Березень, 2020/№ 3
Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване ст. 34 Конституції України, а саме: право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено, насамперед, законами України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію», від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»1 та іншими нормативно-правовими актами.

1 Далі за текстом — Закон про публічну інформацію.

Закон про публічну інформацію визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Цей закон є досить популярним серед громадян, громадських активістів, оскільки він «проливає сонячне світло» та змушує владу надавати інформацію і бути відкритою.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити