На інформаційному порталі Ukraine. Culture. Creativity був опублікований цікавий аналітичний матеріал авторки Мілени Чорної щодо участі місцевих громад у проєктах від Українського культурного фонду.
Авторка вказує, що серед тих ОТГ, міст не обласного значення, сіл та селищ міського типу, які подавали найбільше проєктів на конкурсні програми Українського культурного фонду, у 2018 році найактивнішою була Донецька область. Наступними у рейтингу були Львівська та Рівненська області, які загалом є одними з найактивніших серед заявників. Найменше заявок від малих населених пунктів було подано від Кіровоградської та Чернівецької областей, а Чернігівська область не ініціювала жодного низового проєкту взагалі. Це, на її думку, повністю суперечить даним щодо формування спроможних громад, адже в офіційних джерелах Чернігівщина значиться серед п’ятірки лідерів, відтак відсутність заявок може свідчити про низький рівень поінформованості та/чи брак пріоритизації культури як напряму стратегічного розвитку регіону.
Загалом від малих населених пунктів у 2018 році було подано 170 заявок, проте УКФ підтримав лише 41, що становить 24 % від поданих. У 2019 році ОТГ, малі міста, села, та селища подали вже 406 заявок, 250 з яких подолали технічний відбір і лише 57 (14 %) — отримали фінансування УКФ. Це, на думку Мілени Чорної, свідчить про те, що поінформованість малих громад про діяльність Фонду за перші півтора роки існування зросла, а от їхня готовність прописувати якісні культурні проєкти — ще ні.
Також у матеріалі наводиться статистика за секторами культури. Втім, у статті постає доволі цікаве питання щодо потужної частки проєктів з аудіовізуального сектору, літератури і видавничої справи представників громад. Це, каже пані Чорна, доволі неочікувано, за умов відсутності у невеликих територіальних громадах кінотеатрів, типографій та тотальний занепад місцевих бібліотек.
Статистика реалізованих проєктів за секторами
| 2018 р. | 2019 р. | |
| Аудіальне мистецтво | 2 | 1 |
| Аудіовізуальне мистецтво | 9 | 15 |
| Візуальне мистецтво | 5 | 7 |
| Дизайн та мода | 1 | 1 |
| Культурна спадщина | 10 | 13 |
| Культурні та креативні індустрії | 7 | 11 |
| Література та видавнича справа | 4 | 4 |
| Перформативне та сценічне мистецтво | 3 | 5 |
| Всього | 41 | 57 |
Наприкінці матеріалу авторка підсумовує:
«Судячи з динаміки поданих у 2018—2019 рр. заявок від ОТГ, міст не обласного значення, сіл та селищ міського типу, поінформованість їхніх громад щодо можливостей грантової підтримки УКФ зростає пропорційно їхньому ентузіазму. Поява у 2020 році нових лотів програми «Інноваційний культурний продукт» як то «Урбаністика та креативні хаби» чи «Локальні фестивалі», а також впровадження програм «Культура. Туризм. Регіони» та «Культурні столиці України» також має на меті розширити можливості малих громад у пошуках фінансування для розвитку власного потенціалу. І хоч жарт всесвітньовідомих одеситів про справу порятунку потопельників давно став прозаїчною констатацією факту, надто у сфері культури, проте здатність українців до самоорганізації за кризових умов, помножена на питомий індивідуалізм як основу світогляду, доводять, що низові ініціативи будуть зростати. І неодмінно будуть впливати на культурний ландшафт — головне, не зупинятися і не втрачати віру в силу «коріння трави».
Повністю із матеріалом ви можете ознайомитись за посиланням https://uaculture.org/texts/proekty-misczevyh-gromad-zapidtrymkyukf, де знайдете приклади проєктів, реалізованих малими громадами.
Дійсно, ми можемо спостерігати позитивну зростаючу динаміку участі ОМС та представників малих громад у конкурсах Фонду. На жаль, аналітики Фонду поки не надали статистичні дані щодо участі представників місцевого самоврядування у цьогорічному конкурсі, тим більше, ми не маємо конкретну цифру, скільки проєктів допущено до реалізації. Це пов’язано із карантином та секвестром бюджету, тому на момент написання цієї статті переговорні процедури з проєктами, що пройшли експертний відбір, лише тривають.
Так, 21 квітня 2020 року відбулося засідання Наглядової Ради Українського культурного фонду, на якому було розглянуто пропозиції Дирекції фонду щодо підтримки культурно-мистецьких проєктів після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020.
У межах попереднього бюджету УКФ у розмірі 697 млн грн на реалізацію проєктів, поданих на десять конкурсних програм, було передбачено 462 млн грн. Після ухвалення Верховною Радою України змін до Державного бюджету фінансування Фонду було скорочено до 400,86 млн грн, з них на підтримку проєктів надано 334 млн 367 тис. грн.
У зв’язку зі скороченням суми коштів на підтримку реалізації проєктів, поданих на конкурсні програми УКФ, та ризиками, що виникли через поширення коронавірусної інфекції COVID-19, Наглядовою радою Фонду було ухвалено такий підхід до фінансування проєктів у 2020 році:
| 1 | не підтримувати проєкти та окремі статті видатків у проєктах, що націлені на участь в міжнародних подіях, міжнародну мобільність, у зв’язку із підвищеним ризиком невиконання таких проєктів через відсутність транспортного сполучення між країнами та відсутність остаточних рішень більшості країн щодо припинення обмежень пересування |
| 2 | проєкти (або окремі статті видатків у проєктах), основним результатом яких є проведення різноманітних заходів та подій, а також проєкти із залученням іноземних учасників, можуть бути профінансовані виключно за умови переведення подій або залучення учасників у онлайн або діджитальні формати через високий ризик продовження заборони проведення масових заходів в умовах карантину та поширення коронавірусної інфекції COVID-19. Якщо переформатування буде неможливим, УКФ залишає за собою право не підтримувати такі проєкти |
| 3 | якщо до переговорних процедур запрошено кілька проєктів від одного заявника, надати фінансування лише одному з них (на вибір заявника) або скоротити бюджети усіх поданих проєктів на 35 % |
| 4 | скоротити бюджет кожного проєкту, запрошеного на переговорні процедури, щонайменше на 10 %. Це дозволить профінансувати приблизно 348 проєктів, з урахуванням сплати податків на ФОП |
Ми будемо уважно спостерігати за тим, як розгортаються події з реалізації проєктів Фондом у таких обмежених умовах. Втім, цьогорічний конкурс проєктів вкотре довів, що Фонд має певну кількість недоліків, які можливо покращити, скориставшись кризовою ситуацією.
Так, багато заявників в цьому році були вкрай незадоволені експертними радами та оцінками, які анонімні експерти ставили проєктним заявкам. Заявники вказували різні прецеденти — від непрофесіоналізму, заангажованості та особистої неприязні до відвертої брехні експертів при оцінці. До того ж, збільшення експертів для роботи над заявкою до 5 осіб лише збільшило непорозуміння. Проте, нам цікаво дізнатися, скільки фактично було виділено коштів на роботу експертів з державного бюджету, якщо по 5 експертів оцінювали 1988 заявок (один з експертів повідомив нашій редакції суму, яку планувалося виплачувати Фондом за оцінку одного проєкту, у еквіваленті 35 доларів США. При простому підрахунку ми отримуємо суму, більшу за 8 млн грн).
Втім, якість експертної оцінки безпосередньо прив’язана до бази такої оцінки, а саме форми заявки, що розроблена Фондом. Така форма перевантажена дублюючими питаннями та містить багато зайвої інформації, яка плутає не тільки заявників, а й експертів.
Таким чином, ми можемо виокремити низку проблем:
— Фонд має занадто великий бюджет. Різкий стрибок у фінансуванні з 2018 року призвів до дисбалансу. Збільшення бюджету призвело до появи різних програм і розбивки на лоти, які не зовсім відповідають дійсності;
— повноваження Фонду не повинні перетинатися із суміжними бюджетними культурними установами. Відповідно, УКФ не повинен фінансувати участь в знаковій події за кордоном — для цього є Український інститут. УКФ не повинен фінансувати літературну і видавничу діяльність — для цього є Український інститут книги тощо;
— збільшення фінансування призвело до того, що Фонд в цьому році дозволив подавати до 10 проєктів від одного учасника. Фактично штучно створивши попит і додаткове навантаження на експертів;
— брак експертів і великий попит від заявників потягнули за собою можливість експертам подавати свої заявки, але за іншими програмами. Ми маємо сумніви, що таке рішення дозволило уникнути конфлікту інтересів.
Ці проблеми можливо усунути шляхом глибокої реформи інституції:
| 1 | Переглянути бюджет і пріоритети. Можливо, слід зменшити кількість програм або забути про них взагалі, залишивши тільки рівень охоплення, тобто повернутись до вдалої системи 2018 року, де було три види проєктів: індивідуальні (в межах однієї області), регіональні (дві та більше областей), міжнародні |
| 2 | Відповідно, зменшити граничні суми на проєкти. Викликають подив цьогорічні граничні суми та цьогорічні заявки, де з 6 мільйонів на знакову подію заявник просить рівно 6 000 000 грн. Це говорить про те, що бюджет придумувався під суму проєкту, а не під потреби їхнього продукту |
| 3 | Експерти. Анонімність експертів можна залишити тільки в тому випадку, якщо заявки будуть теж анонімними. Це дозволить зменшити суб’єктивізм. Але, ймовірно, так буде складніше оцінити проєкт. Відповідно, тоді залишається варіант повної деанонімізації. Який з варіантів краще — можна дізнатися лише емпіричним шляхом |
| 4 | Експерти не повинні подавати заявки на конкурси УКФ. Це дивно, що експерт оцінює одну галузь, а подається за іншою |
| 5 | Відповідно, експерти повинні стати співробітниками Фонду. Їх кількість повинна бути зменшена, а договори повинні бути укладені тільки з найбільш сумлінними. Як це зробити? Можливо, шляхом аналізу поточного конкурсу. Адже, окрім некомпетентних експертів, були і надзвичайно фахові висновки справжніх професіоналів. Ці люди — потенційний кадровий резерв |
| 6 | Відповідно, якщо експерти на ставці, то їм треба зменшити навантаження. Це досягається скасуванням конкурсу, де раз на рік приймаються заявки, а експерти повинні за два місяці оцінити цю купу документації |
| 7 | Таким чином ми маємо необхідність скасування конкурсу, розбивши його на рік |
| 8 | Більш того, експерт не повинен здійснювати оцінку бюджету. Це завдання юристів та економістів Фонду, чим вони і займаються на переговорній процедурі |
Таким чином, найбільш оптимальною вбачається така система роботи Фонду: весь рік фонд відкритий до заявок. Заявники, які не придумують проєкти під конкретний конкурс на льоту, а виношують свою ідею вже давно з усіма подробицями, — відправляють коротку бриф-концепцію проєкту. Експерти дивляться на релевантність концепції цілям і задачам Фонду. Якщо ідея хороша — заявник запрошується на переговори, де презентує свій проєкт. В ході презентації проєкт ретельно опрацьовується без гарантій стовідсоткової підтримки. Бюджет теж оцінюється при переговорах. Проєкти повинні реалізовуватися не раніше ніж через 3-4 (може, навіть 6) місяців з моменту подачі до Фонду. Проєкти, що пройшли відбір, але потрапляють під кінець фінансового року, — переносяться на наступний.
Ми сподіваємось, що криза, яка виникла, допоможе Фонду змінитися. Втім, бажання Фонду продовжити реалізацію відібраних проєктів під час пандемії коронавірусу та кризи культурної галузі виглядає своєрідним «бенкетом під час чуми». Адже виділені кошти можна було б перерозподілити на новий конкурс міні-проєктів/стипендій тим культурним інституціям, які втратили можливість заробляти.
Що з цього вийде — побачимо вже доволі швидко.
