Чому реорганізація?
На момент написання статті з`явились зрушення навколо очікуваного усіма законопроєкту № 3651-д, який можна знайти за посиланням: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70129:
3 листопада-2020 Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій № 3651-д від 06.10.2020. «За» проголосували 280 народних депутатів України. Усвідомлюючи важливість та нагальність законопроєкту, Верховна Рада підтримала скорочення наполовину строку його підготовки до другого читання.
Навряд чи на момент виходу номера ми отримаємо готовий документ, але сподіваємось, що скоро це все ж таки станеться. А поки що... ймовірно, якщо читати текст законопроєкту, що маємо наразі, буде відбуватись реорганізація. Крім того, сподіваємось, що проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій № 3651-д надасть відповіді, якщо не на всі, то хоча б на більшість запитань.
На сторінках видання, зокрема у жовтневому номері у статті «Місцеві ради & вибори: «операція — реорганізація», ми розглядали варіант як ліквідації, так і реорганізації юридичної особи.
Ми казали про те, що приєднання — така форма реорганізації, за якою одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі.
Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, із державного реєстру.
Юридична особа — правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов’язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов’язаннями в повному обсязі (ст. 107 Цивільного кодексу України).
На думку редакції, з огляду на нову адміністративно-територіальну реформу та законопроєкт № 3651-д все ж таки відбувається реорганізація.
Крім іншого, у тексті законопроєкту № 3651-д також йдеться про реорганізацію, зокрема у майбутньому відповідні зміни нібито мають завітати у розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема:
| <...> з дня набуття повноважень новообраною радою, у порядку, визначеному цим пунктом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб – сільських, селищних, міських, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи – сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом; <...> |
При реорганізації юридична особа також припиняється, однак всі її права та обов’язки в порядку правонаступництва переходять до іншої юридичної особи. З огляду на відсутність на теперішній час чинних норм, які б на законодавчому рівні визначали, що правонаступником рад, які припиняють повноваження, є рада — адміністративний центр новосформованої громади, вважаємо такою підставою розпорядження КМУ щодо затвердження перспективних планів об’єднання громад (по кожній області окремо). Такій особі передаються майно, активи та зобов`язання. З огляду на це, на нашу думку, необхідна інвентаризація, у тому числі й бухгалтерських та інших документів від тих, хто припиняє свою діяльність до іншої юридичної особи. Тобто після місцевих виборів сформовані територіальні громади будуть правонаступниками тих громад, які увійдуть до їхнього складу та мають провести інвентаризацію.
Про це свідчить й текст законопроєкту № 3651-д:
| <...> 4) сформована територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків розформованої територіальної громади із урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5-6 цього пункту; 5) якщо територія розформованої територіальної громади включена до території кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді: нерухомого майна, розташованого на території сформованої територіальної громади; речей, призначених для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна, і пов’язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку зі здійсненням відповідних повноважень або надання послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об’єкта нерухомого майна і пов’язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації; прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої радою, що припиняється, якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, що включений до території відповідної сформованої територіальної громади; 6) майнові зобов’язання юридичних осіб — органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до території кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між утвореними територіальними громадами; 7) новообрані ради можуть прийняти рішення про розподіл майна, майнових прав та зобов’язань розформованої територіальної громади, територія якої включена до території кількох сформованих територіальних громад, за іншими критеріями, ніж визначені підпунктами 5-6 цього пункту. Такі рішення приймаються згідно з приписами бюджетного законодавства України та враховуватись при проведенні реорганізації відповідних органів місцевого самоврядування і складенні передавальних актів (розподільчих балансів) за наслідками реорганізації; <...> 11) юридична особа — виконавчий комітет новообраної ради, є правонаступником прав та обов’язків юридичних осіб — виконавчих комітетів рад, що припиняються, із дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету; |
Скажемо трохи й про ліквідацію.
Ліквідація юридичної особи здійснюється без переходу її прав i обов’язків до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації юридичної особи її права й обов’язки припиняються. На прохання читачів, як обіцяли, на всяк випадок розглянемо деякі нюанси ліквідації щодо підписання бухгалтерських документів та зняття з обліку в органах ДПС платників податків — юридичних осіб, якими прийнято рішення щодо припинення.
Загальні вимоги щодо проведення реорганізації юридичної особи містяться у ст. 105 – 108 Цивільного кодексу України. Також необхідно враховувати норми ч. 2 ст. 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»:
| « ...2. <...>. Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи — місцевої ради, виконавчого комітету місцевої ради, а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї. Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи — виконавчого органу місцевої ради (крім виконавчого комітету), а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї, а також акт місцевої ради про створення, припинення виконавчого органу, акт сільського, селищного, міського голови про призначення керівника такого органу...» |
На думку редакції, при проведенні реорганізації у світлі нової адмінтерреформи немає правових підстав для того, аби спиратись на знайомі вимоги Закону України № 157-VIII від 05.02.2015 «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зокрема вирішуючи питання про припинення юридичної особи у разі реорганізації. Оскільки вважаємо, що в нашому випадку вже не відбувається добровільного об’єднання.
Тож якщо говорити про ситуацію, що склалась, то через відсутність правового механізму (до прийняття законопроєкту № 3651-д) в розрізі адмінтерустрою спиратись доцільно лише на вимоги ЦК. Коли буде прийнятий довгоочікуваний законопроєкт № 3651-д, реорганізація має відбуватись згідно з його приписами та з урахуванням чинних вимог діючого законодавства.
Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено: у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, із дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Стаття 105 ЦК говорить: орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
У частині повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи, виникає запитання про те, чи треба це робити сформованій територіальній громаді. Оскільки при добровільному об’єднанні це питання вирішувалось спеціальною нормою — «...6. Реорганізація юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди...» (ст. 8 Закону № 157).
У нашому випадку немає чинної норми, яка б наразі звільняла від обов`язку повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи за вимогами ЦК. Якщо вона не з`явиться, то, вважаємо, це необхідно робити відповідно до приписів ЦК.
Додамо: у тексті законопроєкту № 3561-д міститься норма, яка дозволяє не повідомлювати орган, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи:
| <...> 12) реорганізація юридичних осіб – органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.<...> |
Також у законопроєкті № 3651-д визначено, що:
| <...> Під час проведення реорганізації юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою. Сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються; <...> |
Це важлива норма, оскільки стосується не лише утворення комісії з реорганізації.
Ще кілька слів скажемо про закриття рахунків, про що нас запитували читачі. Отже, це питання врегульовано Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758. І в питанні закриття рахунків юридичних осіб, що припиняються, слід керуватись зазначеним документом і, на нашу думку, непорозумінь з цього приводу виникати не повинно.
Зокрема, у Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України є така норма:
| <...> 8.4. Бюджетні рахунки для операцій клієнтів, у тому числі бюджетні рахунки для зарахування власних надходжень бюджетних установ, на підставі наданих клієнтами заяв про закриття рахунків (додаток 11 до цього Порядку) за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвердженої в установленому порядку картки із зразками підписів та відбитком печатки надано право першого та другого підписів, закриваються: б) у разі ліквідації або реорганізації клієнта (приєднання, злиття, виділу, поділу, перетворення), зміни найменування, підпорядкованості. У разі наявності на рахунку, що закривається, залишків коштів орган Казначейства на підставі платіжного доручення клієнта перераховує такі залишки на інший рахунок клієнта або рахунок, відкритий правонаступником, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.<...> |
До того ж відповідно до усталеної практики та механізмів виконання будь-якого місцевого бюджету, особливостей казначейського обслуговування бюджети громад, які приєднуються, виконуватимуться окремо до кінця бюджетного року.
Тобто питання закриття рахунків (або оновлення/неоновлення відкритих раніше рахунків), на нашу думку, постане на початку 2021 року.
Чому інвентаризація?
Фактично процедура реорганізації розпочинається з прийняття рішення новоутвореною радою сформованої територіальної громади про реорганізацію юридичних осіб сільських, селищних, міських рад шляхом приєднання до неї. Таке рішення, як правило, приймають на першій сесії ради сформованої територіальної громади. І тут важливо розуміти, як на нашу думку, що ще доцільно прийняти певний документ, який буде регулювати роботу (взаємовідносини) органом місцевого самоврядування сформованої територіальної громади та тих юридичних осіб, що припиняють свою діяльність.
Прикінцевими положеннями Закону України від 16.04.2020 № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» зазначено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено КМУ на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.
У тексті законопроєкту № 3651-д визначено:
| 61. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України, здійснюється із урахуванням наступного: 1) в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої була затверджена Кабінетом Міністрів України (далі — сформована територіальна громада), закінчуються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, території яких увійшли до території сформованої територіальної громади (далі — розформовані територіальні громади); 2) після закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі — ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі — новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу; 3) після закінчення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу ради, що припиняється, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету; <...> з дня набуття повноважень новообраною радою, у порядку, визначеному цим пунктом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб — сільських, селищних, міських, обраних розформованими територіальними громадами, та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи — сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом; з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб — виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи — виконавчого комітету новообраної ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи — виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом; |
З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання про те, хто, що та кому передає, необхідно, у першу чергу, починати з того, що саме є та в якій кількості це передається правонаступнику. І це питання регулює Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань1, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879, яке говорить, що проведення інвентаризації у разі припинення юридичної особи є обов’язковим.
1 Положення.
Крім цього, для випадку припинення юридичної особи Положення визначає вид інвентаризації — суцільна інвентаризація.
Суцільна інвентаризація охоплює всі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.
Також інвентаризації підлягають активи і зобов’язання, які обліковують на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать юридичній особі, але тимчасово перебувають в її користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання) юридичної особи (застави, гарантії, зобов’язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
І ще момент: Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Тобто для ОМС, які припиняють свою діяльність внаслідок приєднання, проведення суцільної інвентаризації є обов`язковим. У законопроєкті № 3651-д також йдеться про суцільну інвентаризацію.
Увага!
Щороку перед складанням річної фінансової звітності всі юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності мають проводити суцільну інвентаризацію активів і зобов’язань. Причому в умовах пандемії ніяких особливих строків для проведення інвентаризації не передбачено, як і звільнення від відповідальності за несвоєчасність її проведення (див. постанову КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Тобто у всіх бюджетних установах щороку з 1 жовтня відбувається щорічна інвентаризація. Відповідні форми документів затверджені наказом Мінфіну від 17.06.2015 № 572 «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації», знайти який можна за посиланням
zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0788-15#Text
Терміни, особливості та процедури інвентаризації затверджено Положенням, про яке згадували вище.
Інвентаризація проводиться для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності перед її складанням. Річна інвентаризація є обов’язковою. За непроведення обов’язкової інвентаризації передбачено дисциплінарну та адміністративну відповідальність. Інвентаризацію кожного об’єкта слід проводити з урахуванням спеціальних строків починаючи з 1 жовтня, але не пізніше 31 грудня. Тож закінчити всі процедури потрібно до кінця року.
Коли треба починати проводити інвентаризацію та хто це робить?
За практикою проведення будь-якого виду інвентаризації вам добре відомо, що провести її протягом одного чи кілька днів майже неможливо. Коли йдеться про суцільну інвентаризацію — тим паче. Норми чинного законодавства не визначають строк її проведення. Але доцільно її проводити перед складанням передавального акта, який відповідно до вимог ч. 2 ст. 107 ЦК має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 107 ЦК).
По суті це «кінцевий» документ, який складає створена комісія з реорганізації. Це випливає з ч. 4 ст. 105 ЦК:
| <...> До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється <...> |
Нагадаємо, що при добровільному об`єднанні у нас була спеціальна норма, яка регулювала питання щодо управління справами юридичної особи, що припиняється (див. ч. 7 ст. 8 Закону № 157). Якщо коротко, то управління справами здійснював сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою і за його поданням рада могла утворювати комісії для забезпечення виконання таким головою повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються. Наразі із цього приводу в нас нема спеціальної норми, а є лише вимоги ЦК.
Але у разі прийняття законопроєкту № 3651-д може з`явитись спеціальна норма, про яку ми згадували вище. Повторимо її: під час проведення реорганізації юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою.
Якщо повернутись до вимог чинного законодавства, з урахуванням вимог ст. 105 ЦК випливає, що:
| 1 | орган, що прийняв рішення про реорганізацію юридичної особи, призначає комісію з реорганізації, голову комісії та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців із дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Примітка. На нашу думку, на цьому етапі треба мати нормативний документ про те, що сформована територіальна громада на сесії приймає рішення щодо припинення повноважень рад, що приєднуються. Знову ж, йдеться про необхідність прийняття законопроєкту № 3651-д. Наразі без цього законопроєкту таких норм, на нашу думку, немає |
| 2 | до комісії з реорганізації з моменту її призначення переходять всі повноваження щодо управління справами відповідної юридичної особи, що припиняє свою діяльність. А отже, така комісія має проводити й суцільну інвентаризацію юридичної особи, яка припиняється |
| 3 | голова, члени комісії з реорганізації представляють юридичну особу, що припиняється, у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється |
Склад комісії з реорганізації має бути затверджений рішенням про припинення діяльності відповідної юридичної особи новообраною радою сформованої територіальної громади, що часто робилося вже на першій сесії. Звичайно, доцільно щоб в такому рішенні були вказані всі юридичні особи, що припиняють свою діяльність (перелік).
Крім того, в рішенні треба прописати повноваження комісії з реорганізації щодо здійснення інвентаризації. На думку редакції, такий підхід є найбільш правильним.
Склад комісії з реорганізації має включати представників ОМС сформованої територіальної громади та тієї юридичної особи, що припиняє свою діяльність. І тут треба не забувати, що до складу комісії з реорганізації має входити представник бухгалтерської служби.
Виникає доречне запитання про те, скільки комісій з реорганізації має бути створено, особливо якщо юридичних осіб, що припиняються, буде декілька?
Чинне законодавство не містить вимог щодо кількості таких комісій з реорганізації. Тому сформована територіальна громада може сама вирішити це питання на власний розсуд: або це буде одна комісія, або у кожній громаді, що приєдналась.
На думку редакції, доцільно створити одну комісію з реорганізації. Тобто така комісія буде займатись як питаннями інвентаризації та передачі сформованій територіальній громаді документів, які нагромадилися під час діяльності рад, що увійшли до її складу, так і складенням та передачею до сформованої територіальної громади передавального акту за кожною розформованою територіальною громадою, що приєдналась.
Етапи:
| 1 | створення комісії з реорганізації |
| 2 | проведення суцільної інвентаризації та оформлення її результатів відповідно до наказу Мінфіну від 17.06.2015 № 572 «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» |
| 3 | складення передавального акту У який строк? Наразі є чинна норма ст. 107 ЦК, яка говорить що це має відбуватись після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог. А ми вже встановили, що строк для пред’явлення вимог кредиторами регулює ст. 105 ЦК і він не може становити менше двох і більше шести місяців із дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Примітка. Зауважимо ще раз, що у законопроєкті № 3651-д передбачено: «реорганізація юридичних осіб – органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди». Тож якщо законопроєкт № 3651-д буде прийнято, спираємось на його норми. Крім того, логічно, що передача майна має здійснюватись не раніше проведення першої сесії новообраної ради сформованої територіальної громади. Адже саме вона буде запускати увесь механізм, зокрема на якій приймається рішення про реорганізацію шляхом приєднання відповідних рад. За якою формою? Передавальний акт оформлюють у довільній формі, оскільки чинним законодавством вона не затверджена. В ньому зазначають усі види активів та пасивів (основні засоби, дебіторську та кредиторську заборгованості тощо) та їх балансову вартість |
| 4 | підписання та затвердження передавального акта Хто підписує? Можливий такий варіант. Члени комісії з реорганізації, які у цьому випадку є стороною, яка передає майно, активи та зобов`язання, та члени комісії з приймання, що створена розпорядженням голови сформованої територіальної громади, яка буде стороною, що приймає майно, активи та зобов`язання. В ідеалі у склад комісії, що приймає майно, активи та зобов`язання, має входити головний бухгалтер сформованої територіальної громади. Хто затверджує? Голова сформованої територіальної громади або уповноважений ним орган або посадова особа |
Сформована територіальна громада, в якій прийнято матеріальні цінності, має організувати належний бухгалтерський та оперативний облік отриманого з урахуванням вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Зокрема:
— оформити інвентарні картки обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет) та/або за формою № ОЗ-9 (бюджет), якщо це група однотипних об’єктів основних засобів;
— зареєструвати всі створені інвентарні картки в Опису інвентарних карток з обліку основних засобів типової форми № ОЗ-10 (бюджет);
— визначити матеріально відповідальних осіб.
За практикою, це має робити бухгалтерська служба.
Відображення у бухгалтерському обліку бюджетних установ операцій з приймання-передачі майна та зобов’язань здійснюють відповідно до наказу Мінфіну від 29.12.2015 № 1219, яким затверджена низка нормативно-правових актів, що регулюють це питання, та від 31.12.2013 № 1203 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі».
Крім іншого, ОМС сформованої територіальної громади доцільно:
Планувати роботу над проєктом місцевого бюджету відповідно до вимог БК
Відповідно до ст. 77 БК місцевий бюджет (бюджет місцевого самоврядування — термін, що приніс Закон № 907, про який ми писали на с. 9) має бути затверджений до 25 грудня (включно), відтак проєкт місцевого бюджету має бути вже в листопаді. Для цього інструкція зі складання бюджетних запитів має вже бути складена та надіслана головним розпорядникам коштів, в ідеалі — на початку листопада фінансовий орган сформованої територіальної громади має отримати та перевірити попередні бюджетні запити.
У дуже стислі строки фіноргани мають надати «контрольні показники видатків» — загальні обсяги видатків за кожним головним розпорядником з урахуванням рекомендацій Мінфіну, прогнозних обсягів доходів бюджету громади на 2021 рік, очікуваних видатків по кожній бюджетній галузі (мережі установ) за 2021 рік.
На етапі складання проєкту місцевого бюджету дуже корисним є складання «бюджетного календарю» — документу, який визначає всі основні етапи та дії всіх учасників бюджетного процесу задля своєчасного прийняття якісного, реалістичного та збалансованого фінансового плану громади.
Хочемо звернути увагу на приклад такого бюджетного календаря, яким поділилась Чугуївська міська рада Харківської області.
Ознайомитись із прикладами бюджетного календаря можна за посиланням
chuguev-rada.gov.ua/info/page/5922.
Задля наочності дамо стислий витяг інформації, яка наводиться у бюджетному календарі (беремо приклад бюджетного календаря на 2021 рік):
| <...> Керуючись п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статей 75, 76, 77 Бюджетного кодексу України, з метою своєчасного та якісного складання проєкту бюджету Чугуївської міської територіальної громади на 2021 рік: 1. Розробити та затвердити план підготовки, складання, розгляду та затвердження рішення про місцевий бюджет на 2021 рік (далі — Бюджетний календар), його оприлюднення (додаток). 2. Головним розпорядникам коштів та начальникам структурних підрозділів: 2.1 забезпечити виконання затвердженого Бюджетного календаря; 2.2 при складанні бюджетних запитів дотримуватись вимог частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України щодо врахування в першочерговому порядку потреби в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ та на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, природний газ, послуги зв’язку, що споживаються бюджетними установами; 2.3 при складанні проєкту місцевого бюджету на 2021 рік врахувати мережу штатів та установ, інфраструктуру громад, що будуть включені до Чугуївської міської територіальної громади <...>
|
Задля уникнення непорозумінь можна затвердити такий бюджетний календар за кожною радою, яка є учасником сформованої територіальної громади, адже своєчасне прийняття бюджету потрібно абсолютно всім.
І ще зазначимо, що актуальною залишається тема про обов’язковість створення місцевого фінансового органу з 01.01.2021, але про це ми будемо говорити у грудневому номері видання «Місцеве самоврядування».
Провести аналіз майна, активів та зобов’язань
Доцільно провести аналіз та скласти перелік майна, активів та зобов’язань за відповідними напрямами (згрупувати їх), які сформована територіальна громада отримала або планує отримати (йдеться про спільну власність). Це дозволить отримати відповідь на питання про те, які надходження вона буде отримувати до місцевого бюджету та які видатки їй необхідно здійснювати, якими ресурсами володіє, в яких ресурсах є потреба та чи реально їх створити й за рахунок яких коштів і в який термін.
Також проведений аналіз дозволить сформувати відповідну стратегію розвитку території, зрозуміти, де є проблеми в громаді та за рахунок яких коштів їх можна вирішити у найближчих роках.
Провести аналіз об`єктів комунальної власності
Доцільно провести аналіз та скласти перелік об`єктів комунальної власності (заклади, установи, підприємства), засновниками яких були ради, що припиняються. Не забувайте, що є потреба змінити засновника (змінюється лише підпорядкування) та привести їх реєстраційні документи у відповідність з вимогами чинного законодавства.
Провести аналіз витрат
Доцільно провести аналіз та прорахувати примірні витрати, які сформована територіальна громада може понести у разі вивільнення працівників у подальшому.
Контролювати питання подання звітності
Доцільно забезпечити контроль за поданням фінансової та бухгалтерської річної звітності юридичними особами, які припиняються. І знову ж, цю функцію сформована громада, як і усі інші, має набути — знову йдеться про законопроєкт № 3651-д. Також враховуйте, що подавати фінансову і бюджетну звітність до органів Державної казначейської служби, можливо, доведеться двічі (все залежить від того, як швидко пройде процес припинення юридичних осіб: перший раз — за результатами 2020 року, а другий раз — у зв’язку з припиненням діяльності юридичних осіб).
Що з бухгалтерськими документами?
До редакції надходили запитання щодо передачі до сформованої територіальної громади первинних та інших документів, що стосуються бухгалтерського обліку. Треба сказати, що питанням передачі документів, що стосуються бухгалтерського обліку, на думку редакції, має займатись комісія з реорганізації з підстав, які наведемо далі. Оскільки вона має проводити не лише має проводити суцільну інвентаризацію, а ще й організувати інвентаризацію документів, що нагромадились під час діяльності рад, які припиняються. У тому числі така інвентаризація має стосуватись документів бухгалтерського обліку, у тому числі первинних. Можливо, хтось подумає, що така інвентаризація є частиною суцільної інвентаризації. Але ні. За своєю сутністю це два різні види інвентаризації, обидва з яких необхідно провести.
Інвентаризація документів має інші правові підставі, аніж суцільна інвентаризація. Зокрема, це ч. 4 ст. 31 Закону України про «Національний архівний фонд та архівні установи» та наказ Мін'юсту від 18.06.2015 № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях»2.
2 Правила.
Правила:
| 1 | встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності |
| 2 | є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконання всіма установами |
Розділ XV Правил регулює Порядок приймання-передавання документів (справ) під час зміни керівника установи, керівника архіву, припинення установи, зокрема п. 3 «Передавання документів у разі припинення установи». Пункт визначає, що:
| 1 | порядок передавання та подальшого користування документами у разі припинення установи передбачається в розпорядчому документі про її припинення |
| 2 | передавання документів установи, що припиняється, входить до обов’язків комісії, створеної для передавання справ і майна |
| 3 | у разі припинення установи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (далі — реорганізація) з передачею її функцій іншій установі остання приймає за актом документи, не завершені в діловодстві установи, що реорганізується, та її архів |
| 4 | передавання справ від однієї установи до іншої оформлюється актом приймання-передавання за формою, наведеною в додатку 51 до цих Правил, що складається у двох примірниках |
До редакції надходили запитання щодо відповідальності стосовно правильності складання та наявності бухгалтерських документів та строків їх зберігання. Що говорить нормативка?
Про відповідальність.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства та установчих документів. Це прямо передбачено ч. 3 ст. 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наказ Мінфіну від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»3 визначає, що первинні документи — це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
3 Положення № 88.
Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (далі — установи).
Положенням № 88 конкретизовано вимоги до установ щодо забезпечення збереження первинних документів та облікових регістрів. Зокрема, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси (розд. 6 «Зберігання документів» Положення № 88):
— підлягають обов’язковій передачі до архіву;
— до передачі їх до архіву повинні зберігатись у бухгалтерії в спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
Зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер установи.
Про строки зберігання.
Переліком № 578/54 визначено строки зберігання первинних документів, фінансової та податкової звітності, інших документів.
4 Наказ Мінюсту від 12.04.2012 № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів».
Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, що настає за роком завершення їх діловодством (п. 2.10 Переліку № 578/5).
Більшість документів, які установи використовують у своїй діяльності, мають строки зберігання три роки, але є документи, строки зберігання яких становлять 5, 10 та 75 років. Строки зберігання для конкретних видів документів визначено у відповідних таблицях Переліку № 578/5.
Також п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України5 встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
5 ПК.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПК, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів із дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого ПК граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПК).
Про підписання документів у період припинення
До редакції надходили запитання про те, хто підписує документи у разі припинення у випадку ліквідації юридичної особи та про алгоритм зняття з обліку в органах ДПС платників податків — юридичних осіб, якими прийнято рішення щодо припинення. Хоча ми розглядаємо реорганізацію, все одно спробуємо відповісти на те, що ви запитували.
Щоб отримати відповідь на перше запитання, можна подивитись на роз`яснення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21.02.2020 за посиланням
tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/409148.html
Ось що з цього приводу кажуть податківці:
| <...> Відповідно до частини першої ст. 104 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦКУ призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (частина третя ст. 105 ЦКУ). <...> До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта ст. 105 ЦКУ). Згідно з частиною сьомою ст. 111 ЦКУ для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості, зокрема із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам ДПС документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає, зокрема, органам ДПС звітність за останній звітний період. Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять голові ліквідаційної комісії (ліквідатору). Такий платник податків (в особі голови ліквідаційної комісії (ліквідатора)) повинен подавати та підписувати податкову звітність до контролюючого органу за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку до дня внесення запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. <...> |
Для відповіді на друге запитання можна подивитись на роз`яснення податківців «Особливості ліквідації та зняття з обліку в органах ДПС платників податків — юридичних осіб, якими прийнято рішення щодо припинення» від 30.10.2020 за посиланням
zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/439353.html.
Процедури зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначено ПК, розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 15886, Законом України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розділом IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.11.2014 № 11627.
6Порядок обліку.
7Порядок № 1162.
У зв’язку із припиненням юридичної особи (її відокремлених підрозділів), відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені розд. XI Порядку № 1588 та розд. IV Порядку № 1162 у разі одержання хоча б одного з таких відомостей (документів):
— відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
— відомостей з Єдиного державного реєстру про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
— судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідатор зобов’язаний здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу. Ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс. У ліквідаційному балансі відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника.
3 метою забезпечення закриття рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття (п. 11.9 розд. XI Порядку № 1588).
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи (закриття відокремленого підрозділу) контролюючий орган проводить передбачену законодавством позапланову документальну перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати податків та зборів, підстави для проведення якої визначено п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК.
Додатково податківці наголосили, що 05.08.2020 Президентом України підписано Закон України № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців», який набрав чинності з 08.08.2020.
Зокрема, відповідно до зазначеного вище Закону внесено зміни до п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПК у частині зняття мораторію на проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК:
| <...> 78.1. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: <...> 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; <...> |
Дані про зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платника податків знято з обліку (п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 та п. 6 розд. IV Порядку № 1162).
Алгоритм процедур для зняття з обліку платників податків:
| 1 | вищий орган управління платника податків приймає рішення про ліквідацію |
| 2 | для внесення запису до ЄДР щодо рішення про ліквідацію підприємство подає документи держреєстратору |
| 3 | держреєстратор вносить запис про рішення підприємства ліквідуватися до ЄДР, повідомляє про це податкову службу та публікує інформацію про рішення про ліквідацію |
| 4 | призначається та проводиться перевірка (або приймається рішення про непроведення перевірки), після якої підприємство остаточно погашає заборгованість за податками, зборами, ЄСВ |
| 5 | підприємство закриває банківські рахунки |
| 6 | контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів |
| 7 | підприємство подає документи Держреєстратору для внесення запису до ЄДР про припинення в результаті ліквідації |
| 8 | Держреєстратор вносить запис до ЄДР про припинення підприємства. Підприємство вважається ліквідованим |
Що з бюджетами?
Важливою особливістю процесу реорганізації ОМС у 2020 році є продовження виконання ними відповідних місцевих бюджетів до кінця бюджетного року (до 31 грудня 2020 року). Іншого наразі чинне законодавство не визначає. Відтак фінансування заробітної плати та інші статті видатків до кінця року будуть йти у такому самому форматі, як і до виборів.
На нашу думку, сформована територіальна громада має вести підготовчу роботу щодо прийняття нового (першого) бюджету сформованої територіальної громади на 2021 рік відповідно до вимог БК.
Чому?
На думку редакції, наразі немає відповідних норм у порівнянні із вимогами Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (зокрема, ст. 8), які б говорили, що розпорядження коштами усіх місцевих бюджетів здійснює новообраний сільський, селищний, міський голова новоствореної громади або що рішення місцевих рад громад, що об’єднались, про місцеві бюджети можуть змінюватись новоствореною громадою.
За вимогами БК ми знаємо, що місцеві бюджети формуються і формуватимуться згідно з вимогами бюджетного законодавства.
У разі прийняття законопроєкту № 3651-д:
| <...> 15) бюджети розформованих територіальних громад виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених підпунктами 16-17 цього пункту; 16) новообрана рада може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті радами, що припиняються. У разі включення території однієї розформованої територіальної громади до території кількох сформованих територіальних громад новообрана рада сформованої територіальної громади, на території якої розташований адміністративний центр розформованої територіальної громади, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті радою, що припиняється; <...> |
Крім цього, законопроєкт № 3651-д визначає, що:
| 17) до завершення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів розформованих територіальних громад продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою (а у разі включення території розформованої територіальної громади до території кількох сформованих територіальних громад – в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, до території якої включено населений пункт – адміністративний центр розформованої територіальної громади), інших керівників бюджетних установ. |
| До завершення періоду окремого виконання бюджетів функції місцевих фінансових органів територіальних громад здійснюють: відповідні місцеві фінансові органи, створені до затвердження територій територіальних громад; сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, якщо у територіальних громадах місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом (а у разі включення території розформованої територіальної громади до території кількох сформованих територіальних громад, – сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, до території якої включено населений пункт – адміністративний центр розформованої територіальної громади). |
Що із залишками коштів?
Законопроєкт № 3651-д надає відповідь на це запитання:
| <...> Залишки коштів, які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджетів розформованих територіальних громад, перераховуються до бюджету сформованої територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою. Дія абзацу п’ятого підпункту 17 цього пункту не поширюється на випадки, коли територію однієї розформованої територіальної громади включено до територій кількох сформованих територіальних громад. Для таких випадків залишки коштів між відповідними сформованими територіальними громадами розподіляються договором з урахуванням їх цільового призначення, особливостей розподілу майна та майнових прав розформованої територіальної громади, територія якої включена до території кількох сформованих територіальних громад, чисельності постійного населення, яке станом на 1 січня 2020 року проживало на території, що була включена до території відповідної сформованої територіальної громади. Залишки коштів перераховуються до бюджетів сформованих територіальних громад на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, до території якої включено населений пункт – адміністративний центр відповідної розформованої територіальної громади; <...> |
Що стосується ситуації наразі, вважаємо, що без прийняття законопроєкту № 3651-д ради, що припиняються, не можуть перерахувати залишки коштів сформованій територіальній громаді, оскільки немає законодавчих підстав для такого перерахування з огляду на вимоги бюджетного законодавства.
Про строки прийняття місцевого бюджету
Загальні строки прийняття місцевого бюджету визначає ст. 77 БК — до 25 грудня року, що передує плановому. Сподіваємось, що в сформованих територіальних громадах не будуть їх порушувати та вчасно приймуть власний бюджет на 2021 рік. Відтак й заробітна плата всім працівникам ОМС сформованої територіальної громади з 1 січня 2021 року має виплачуватись з бюджету сформованої територіальної громади. Розмір посадових окладів працівників органів місцевого самоврядування, як і раніше, визначають відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 № 268.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про бюджет громади, виконавчий орган має право здійснювати витрати місцевого бюджету на цілі, визначені у проєкті рішення про місцевий бюджет на плановий бюджетний період, схваленому виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд місцевої ради. Це зазначено в ч. 1 ст. 79 БК. При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, передбачених проєктом рішення про бюджет на плановий бюджетний період з урахуванням міжбюджетних трансфертів, які визначені законом про Державний бюджет України на плановий бюджетний період (у разі несвоєчасного набрання чинності таким законом — проєктом закону про Державний бюджет України, схваленим КМУ та поданим до Верховної ради України).
Щодо рішення про встановлення місцевих податків та зборів
Спочатку звернемо увагу на чинні податкові норми, які стосуються встановлення місцевих податків та зборів.
Стаття 4 Податкового кодексу України визначає принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство України, зокрема, на принципі стабільності:
зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Крім того, ст. 12 ПК визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів.
Цитуємо чинні норми ПК:
| 12.13 | Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень |
| 12.3.1 | Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПК |
| 12.3.4 | Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом |
З урахуванням зазначеного, допускаємо, що на території сформованої територіальної громади з 01.01.2021 будуть діяти різні ставки податків та зборів, які були встановлені відповідно до вимог ПК.
Звичайно, є потреба у тому, аби на законодавчому рівні з`явилась норма про те, що рішення «колишніх» рад зберігають свою дію на території сформованої територіальної громади, у тому числі й вже прийняті рішення про встановлення місцевих податків та зборів «колишніми» радами, а сформована територіальна громада отримала право вносити зміни до них. І така норма є в законопроєкті № 3651-д. Про неї ми вже писали.
Але вважаємо, що навіть із появою такої норми не можна оминати норми ПК, які визначають чіткий механізм прийняття та уведення в дію місцевих ставок податків та зборів. Для тогощоб змінити прописаний механізм, необхідно внести відповідні зміни до ПК. Однак навіть у цьому разі, на думку редакції, можна загубити сутність принципу стабільності податкового законодавства. Зміна ставок місцевих податків та зборів у 2021 році сформованою територіальною громадою може призвести до соціального невдоволення мешканців такої громади.
Все, що ми зазначили, лише наша думка, але наведені чинні норми є чинними на цей момент. Як вони спрацюють у світлі того, що відбувається, будемо спостерігати. І, звичайно, хотілося б, щоб норми, прописані у законопроєкті № 3651, стали чинними.
