Граничний вік перебування на службі та затвердження старостою
Питання про те, чи є досягнення особою 65-річного віку перешкодою для того, щоб претендувати на посаду старости, тісно пов’язане із правовим статусом старости.
Тож пропоную з’ясування цього питання почати з проходження старостою служби в ОМС.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування»1 в ОМС є:
1 Закон № 2493.
– виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
– виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
– посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
За приписами ч. 1 ст. 541 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2, ст. 10 Закону № 2493 староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
2 Закон № 280.
З огляду на наведені норми законодавства, посада старости є виборною посадою, на які особи затверджуються відповідною радою.
Статтею 18 Закону № 2493 визначено граничний вік перебування на службі в ОМС, який становить 65 років.
Разом з тим з цього правила є винятки.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 2493 обмеження щодо граничного віку перебування на службі не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які ОБИРАЮТЬСЯ на відповідні посади.
Тож обмеження щодо граничного віку перебування на службі не поширюється на:
– виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах (до них відноситься сільський, селищний, міський голова);
– виборні посади, на які особи обираються відповідною радою (секретар сільської, селищної, міської ради, голова та заступник голови районної, обласної, районної у місті ради).
Обмеження щодо граничного віку перебування на службі поширюються на:
– посади, на які особи затверджуються відповідною радою (той самий староста);
– посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (керівник секретаріату районної, обласної ради, керуючий справами виконавчих комітетів міських, селищних, сільських рад, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських, районних у містах рад та їх заступники, помічник голови, радник, консультант, начальник сектору, головний бухгалтер, спеціалісти управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських рад тощо).
Отже, оскільки обмеження щодо граничного віку перебування на службі поширюються на старосту, який затверджується на посаду відповідною радою згідно із Законом № 280, відповідно особу не може бути затверджено на посаду старости після досягнення нею 65-річного віку.
Особи, винні у порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом (ст. 23 Закону № 280).
Рішення сільської селищної, міської ради про затвердження на посаду старости особи, якій виповнилось 65 років і більше, може бути оскаржено до суду.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень (ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України3).
3 КАС.
Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку
Щоб розібратись у тому, чи підлягає виплаті грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки особі, яку повторно обрано головою ОМС, звернемось до чинного законодавства.
Так, ст. 83 Кодексу законів про працю України та ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено, що грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки надається:
– у разі звільнення працівника — за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
– у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство — грошову компенсацію за відпустку за його бажанням можуть перерахувати на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник;
– за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією (при цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні);
– у разі смерті працівника — компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачують спадкоємцям.
Як бачимо, законодавцем наведені конкретні випадки, які передбачають виплату грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки.
Та чи буде вважатись закінчення строку повноважень голови ОМС та повторне обрання його на посаду підставою для припинення трудових відносин та звільнення, з точки зору трудового законодавства?
Згідно із спільною позицією Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад «Щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування осіб, що займають виборні посади» (лист від 27.11.2015 № с02-122/389, № 1-237, № 386/015), трудові відносини особи, яка обіймала посаду голови ОМС і знову обрана на цю саму посаду під час місцевих виборів, не перериваються.
Якщо особа, яка обіймала виборну посаду в ОМС попереднього скликання, знову обрана на цю саму посаду під час місцевих виборів (або на першій сесії ради нового скликання), запис про звільнення в такій ситуації не вноситься. Отже, якщо особа обрана на посаду сільського, селищного, міського голови повторно, із моменту оголошення головою ТВК рішення про обрання цієї особи її попередні представницькі повноваження як голови припиняються й одразу (із цього самого моменту) починаються нові представницькі повноваження як голови. Тобто зміниться лише строк повноважень голови, а його трудові відносини не перериватимуться. У зв’язку із цим в ОМС абсолютно правильно склалась усталена практика, коли в разі обрання (переобрання на новий строк) на посаду сільського, селищного, міського голови однієї й тієї самої особи запис про припинення повноважень і звільнення з посади до її трудової книжки не вноситься, а лише робиться запис про обрання на новий строк повноважень. Датою запису буде дата пленарного засідання ради, на якому було оголошено про обрання такої особи сільським, селищним, міським головою. Підставою для внесення цього запису буде дата й номер рішення відповідної територіальної виборчої комісії про обрання голови.
Тобто, у разі обрання під час місцевих виборів на посаду голови ОМС тієї самої особи її трудові відносини з ОМС продовжуються, її звільнення не відбувається, а отже зобов’язання щодо виплати грошової компенсації за невикористані відпустки не виникають. Така особа, за наявності невикористаних щорічних відпусток за минулі роки, за власним бажанням має право на заміну частини відпусток грошовою компенсацією.
