Теми статей
Обрати теми

Що робити із пасивністю громадян?

Михальська Валерія, юрисконсульт ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», політолог, фандрайзер і продюсер культурних та соціальних проєктів
Доволі часто в момент, коли ми, ідеалісти з редакції, пропонуємо ОМС збирати ідеї місцевих мешканців для реалізації певних проєктів у громаді, у відповідь чуємо, що це не завжди є можливим, адже громадяни здебільшого в цьому не зацікавлені. Маємо погодитись, що досить часто це є правдою. Але, можливо, громадяни не є пасивними за своєю сутністю — вони просто не довіряють, не хочуть, не знають як. Переконані, що питання полягає в тому, як в цілому ОМС пропонує ці ідеї подавати. У цьому матеріалі запропонуємо навіть не стільки якусь «чарівну паличку» — інструмент, який змусить громадян стати в чергу під вашим кабінетом зі своїми ідеями. Поглянемо разом з вами на вже наявні інструменти та засоби комунікацій та подумаємо, як їх поліпшити, щоб мотивувати громадян подавати свої ідеї до ОМС.

Відкритість у прийнятті рішень насправді є трендом останнього десятиліття. Погляньте на приватний сектор. Приватні бізнеси, маленькі та великі, пропонують споживачам оцінювати їх продукти та сервіс. При виведенні на ринок нових товарів чи послуг виробники питають споживачів, як, на їх думку, має виглядати цей новий продукт, які потреби споживача він має задовольняти. Приватний сектор вже давно усвідомив той факт, що комунікація зі споживачем, отримання зворотного зв’язку від споживача — це один із елементів сервісу, який дозволяє споживачу відчувати свою думку важливою, і тому обирати той чи інший продукт поміж конкурентів. Публічний сектор, натомість, здається, звик, що головна система зворотного зв’язку із громадянином — це вибори. Водночас інформатизація суспільства, високий потенціал до мобілізації протестних настроїв у суспільстві пропонує публічним діячам нові реалії, в яких оцінку діяльності публічному діячу можуть дати на будь-якому етапі його каденції. Активна комунікація з громадою у міжвиборчий період, врахування думки та ідей громадян при реалізації проєктів в громаді дозволяє заощадити кошти на наступні виборчі кампанії. Так, в одному населеному пункті перед виборами ми спитали, чому так мало передвиборчої реклами діючого голови та його команди на вулицях міста (на відміну від його конкурентів). Відповідь вразила своєю простотою — рекламою цієї команди є охайний центр міста, якісна організація надання послуг, освітлення на вулицях, дороги. Будемо відвертими — жоден із нас не є нескінченним генератором суперідей. Збір ідей та зворотного зв’язку від мешканців — це ж елементарний інструмент полегшити роботу органів влади. Все просто — якщо активізувати мешканців подавати вам ідеї, ви, з одного боку, задовольняєте їх інтереси, нарощуючи таким чином свою популярність, а з іншого — БЕЗКОШТОВНО залучаєте сторонні знання та експертизу для реалізації ваших повноважень. Ідея інтеграції мешканців громади до виконання адміністративних завдань, залучення мешканців до формування місцевих політик, міського планування, розподілу місцевого бюджету має значний потенціал до підвищення довіри мешканців до влади та підвищує ефективність надання публічних послуг. Звучить, але, здається, при описі всіх цих переваг процесу залучення мешканців в моїх роздумах втратився один важливий елемент — бажання мешканців. Бажання мешканців подавати свої ідеї ОМС не з’явиться нізвідки. Таке бажання, особливо на першочергових етапах, скоріше, буде реакцією на заклик власне ОМС. Головний інструмент залучення громадян до подачі своїх ідей до ОМС — це якісно сформульований заклик. На нашу думку, якісно сформульований заклик складається з двох важливих компонентів — мотивації заклику і «дизайну» заклику.

Мотивація. Наголошуємо: ви пропонуєте мешканцям БЕЗКОШТОВНО надати свої ідеї до ОМС. І хочете якісних ідей від кваліфікованих експертів. Ви пропонуєте мешканцям витратити свій час і вкласти свою експертизу у діяльність, яка не матиме моментального ефекту, діяльність, спрямовану на задоволення суспільного блага, яке не завжди можна одразу «помацати». Пропонуємо розділити мотивацію кожного громадянина брати участь у житті громади на внутрішню та зовнішню. Так от, внутрішня мотивація громадянина робити суспільне благо може полягати у звичайному задоволенні від процесу, зацікавленості тощо. Наприклад, індивіду подобається виносити свої ідеї у публічну площину, подобається увага до своїх ідей та до своєї персони. Або ж така діяльність має відповідати внутрішнім цінностям та переконанням індивіда. Наприклад, якщо людина є архітектором, вона радо ділитиметься набутими в своїй практичній діяльності навичками міського планування. Юрист із задоволенням поділиться своїм баченням щодо того, як нормативно врегулювати ту чи іншу процедуру. Перейдемо до зовнішніх мотивацій. Вони, з одного боку, можуть виникати при наявності владного припису щось зробити, якщо за це передбачена винагорода чи покарання. Але ще є інша група проявів зовнішньої мотивації, яка тісно корелює вже із внутрішніми мотиваціями. Це здебільшого або егоїстичні міркування особи, її прагнення до визнання, або, навпаки, прагнення особи позбутися сорому, оновити або підсилити свою репутацію. Наприклад, якщо в громаді реалізується певний екологічний проєкт, до якого залучено більшість представників екологічного руху, ті, які залишаються осторонь, прагнутимуть свого включення в ці процеси, бо ж вони таким чином підсилюватимуть свої позиції у внутрішній конкуренції екологічних організацій. Здається, все це просто набір майже загальновідомих фактів з психології особистості та суспільства. Пропонуємо зробити з цих психологічних фактів практичні поради щодо мотивування мешканців подавати свої ідеї ОМС.

По-перше — індивідуалізуйте. Зробіть процес подання пропозицій публічним, особливо якщо пропозиції хороші. Відзначте особу чи організацію, яка подала хорошу пропозицію, на своїх інформаційних ресурсах. Подивіться на те, як здебільшого працюють інструменти електронних петицій — автора петицій вказують на сторінці петицій.

По-друге — спрямовуйте свій заклик на профільні ком’юніті. Вам потрібні ідеї щодо того, як має бути сконструйований дитячий майданчик? Зверніться до батьків, які мають дітей і будуть цим майданчиком користуватися. Не витрачайте задарма свої ресурси, намагаючись опитати усіх і кожного — розмістіть свій заклик поділитися ідеями у дитячих садочках, на інших дитячих майданчиках, в батьківських чатах.

По-третє — подумайте про відчутну матеріальну мотивацію. Маємо на увазі не гроші в конверті. Саме за таким принципом працює бюджет участі — пропонуй і отримуй. Особливо такий стан речей є актуальним для тих форматів бюджету участі, коли неурядові організації можуть отримувати бюджетні кошти напряму і за ці кошти реалізовувати проєкти. Якщо відійти від класичного прикладу бюджету участі і повернутись до дитячого майданчика — тут теж є можливості для матеріалізації мотивації. Зберіться із зацікавленими сторонами на дитячому майданчику, який вже відремонтували, і покажіть, що можна зробити так само, або з їх ідеями навіть краще.

По-четверте — звертайтеся до егоїстичних прагнень людей. Звучить трішки цинічно, але може спрацювати. Тут класичним прикладом є мотивація людей отримувати певний особливий статус за свої ідеї. За цим принципом особи стають радниками представників влади — особливий статус радника є достатньою мотивацією робити щось корисне. За цим принципом люди вступають у певні дорадчі органи. За цим принципом збираються молодіжні ради громад — учні та студенти отримують задоволення від статусу особи, наближеної до влади та політики. До мотивації — долучивши якусь групу до процесу збору ідей та підготовки певних проєктів, продемонструйте це у публічній площині як свою перемогу. Наприклад, хочете зібрати ідеї щодо покращення умов для ведення власної справи виробниками місцевої продукції. Опрацюйте п’ятьох виробників — а після стрімко пишіть новину та пост: «Свої ідеї вже подали Іванов, Петров і Сидоров. Не вистачає тільки тебе!». По той бік екрану місцевий виробник точно відчує, що його там не вистачає, і сам до вас прийде.

Дизайн. Переходимо до того, як зробити комфортним та мотивуючим для громадян процес подання своїх ідей до органу місцевого самоврядування. Цей елемент я умовно називаю дизайном заклику. Як ми вже визначили при описі мотивації, людям подобається, якщо при поданні ними ідей їх шанують як авторів цих ідей. Тому візьміть за практику, по-перше, при плануванні збору ідей чи то за допомогою петицій, чи то в рамках бюджету участі або при використанні інших інструментів робити ім’я автора помітним. На сайті електронних петицій або на сайті по збору пропозицій до бюджету участі зробіть дані про автора «читабельними», розміщуйте їх нагорі і помітним шрифтом. Давайте людям можливість поділитися своїми ідеями у соціальних мережах прямо з ваших сайтів. Згодом, якщо за допомогою ідеї певного мешканця або певної місцевої організації ви реалізували цю ідею — запросіть його дати коментар журналістам, зробіть із ним інтерв’ю. Дайте автору ідеї виступити з умовною промовою на умовній церемонії відкриття умовного дитячого майданчика. Процес подання ідей та їх підтримки має бути для громадян простим і зрозумілим. Маю тут реальний приклад, коли для подання петицій чи голосування за бюджет участі людям пропонують авторизуватися за допомогою електронного цифрового підпису, згенерованоного через ПриватБанк. Я розумію, що це надійний засіб ідентифікації, який доводить, що громадянин реально існує. Але, можете мені повірити, люди досить неохоче готові на сайті органу місцевого самоврядування вводити дані зі свого банківського рахунку — вони асоціюють цей процес із тим, що так влада отримує доступ до їх фінансів, і тут починаються страхи на кшталт «а якщо так вони дізнаються, що я ухиляюся від сплати податків» тощо. Тож навіть якщо ви обираєте подібний інструмент — зробіть додаткове «вікно» перед введенням даних, де вкажіть, що ви не просите доступ до рахунку, а просите доступ до достовірної інформації про особу, яка вже перевірена банком.

Не забувайте дякувати людям за ідеї. Якщо хорошу ідею ви взяли з коментарів у Фейсбуці і втілили її в життя — напишіть окремий пост подяки автору ідеї. В програми на кшталт збору електронних петицій чи збору проєктів для бюджету участі впишіть розсилку електронних листів із подякою після подачі проєкту. Якщо збираєте ідеї офлайн — витратіть час на паперові листи подяки. Для членів робочих груп передбачайте такі ж самі листи чи сертифікати — це майже нічого не коштуватиме, а людина буде задоволена і згодом ще раз долучиться до ваших проєктів або принесе корисну ідею. Досить непогано працюють конкурси із певними символічними призами. Наприклад, збираючи ідеї серед молоді, ви можете віддячити за найкращі ідеї квитками в кіно або сертифікатами на певні розважальні події. Не забувайте про те, що є частина людей, які дуже хотіли б бути соціально активними і мають ідеї щодо покращення життя в своїх громадах, але соромляться та мають побоювання, що їх ідеї сприйматимуть як дурні. З цією метою, починаючи певний процес по збору ідей, доручіть комусь із своїх співробітників завдання консультувати таких невпевнених громадян — щодо того, як оформити свою заявку, як правильно формулювати свій меседж, як пройти шлях від ідеї до проєкту. Насправді потрібно сприймати процес збору ідей як окремий проєкт чи активність органу місцевого самоврядування. І кожен такий проєкт, кожна така активність має мати комунікаційну стратегію. Комунікаційна стратегія складатиметься тут із визначення цільової аудиторії (з її мотиваціями та потребами), ключових повідомлень, якими ви спонукатимете цільову аудиторію подавати ідеї, плану активностей та заходів, які супроводжуватимуть ваше спілкування із цільовою аудиторією. Усвідомте, що якщо потрібні ідеї від мешканців громади — потрібно належним чином ОРГАНІЗУВАТИ ЗБІР цих ідей.

Наостанок. Людина так влаштована, що вона любить розмовляти із тим, хто вміє слухати і дослухається. Громадянин буде пропонувати свої ідеї тій владі, яка кожного дня доводить, що його чи її думка важлива для цієї влади. Загальна відкритість органу влади чи ОМС у комунікаціях із мешканцями буде стимулювати громадян, з одного боку, довіряти цьому органу, а з іншого боку — підвищуватиме рівень залучення громадян до вирішення питань місцевого значення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі