Трошки теорії
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна»1 право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають у т. ч. ОМС, інші установи й організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів.
1 Закон про оренду майна.
Відповідно до п. 1 Положення про фельдшерсько-акушерський/фельдшерський пункт, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.07.2016 № 8012, фельдшерсько-акушерський/фельдшерський пункт (ФАП/ФП) є відокремленим структурним підрозділом амбулаторії центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі — ЦПМСД), що забезпечує надання долікарської медичної допомоги населенню.
2 Положення.
Відповідно до ст. 16 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я»3 органи державної влади та ОМС сприяють розвитку закладів охорони здоров’я усіх форм власності. ОМС здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров’я самостійно з урахуванням плану розвитку госпітального округу. Державні та комунальні заклади охорони здоров’я не підлягають приватизації.
3 Закон про охорону здоров’я.
Відповідно до ст. 18 Закону про охорону здоров’я фінансове забезпечення охорони здоров’я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.
Чи може приміщення ФАПу бути зданим в оренду?
Пропоную вирішувати поставлене читачем запитання частинами, оскільки воно може містити в собі багато підводних каменів через відсутність повного набору вихідних даних. Тож другу частину статті надаватиму блоками із відповідними коротенькими висновками.
Висновок І
На підставі наведених у першій частині статті норм законодавства можна дійти висновку, що некомерційне комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» районної ради, яке фінансується за рахунок місцевого бюджету, може виступати орендарем комунального майна на підставі ч. 1 ст. 15 Закону про оренду майна.
Також додатково зверніть увагу на вимоги п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 4834.
4 Порядок.
Так, не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням у т. ч. такі об’єкти оренди, як майно закладів охорони здоров’я.
Такі об’єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького ОМС, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов’язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об’єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.
Висновок ІІ
Таким чином, частина приміщення ФАПу може бути передана в оренду некомерційному комунальному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги».
Далі із відповідями складніше.
Із запиту ми вбачаємо, що ФАП був створений ОМС та його приміщення є комунальною власністю. Проте більше вихідних даних не маємо. Тому пропоную оглянути різні ситуації:
Ситуація 1. ФАП передано у власність ОТГ, відповідно він є комунальною власністю територіальної громади базового рівня. Далі нам не відомо: сам ФАП продовжує своє функціонування чи ні?
Ситуація 1-а. Якщо так, то, повертаючись до Положення, ми маємо пам’ятати, що ФАП є відокремленим структурним підрозділом амбулаторії центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, що забезпечує надання долікарської медичної допомоги населенню. Далі маємо застосовувати норми законодавства щодо взаємодії відокремлених підрозділів з основною юридичною особою (у нашому випадку — амбулаторія центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги), що належить до внутрішньогосподарських відносин.
Так, згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Висновок ІІІ для ситуації 1-а. Тож, згідно із наведеним саме амбулаторія центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги має вирішувати долю майна. І тут виникає наступне непорозуміння: якщо ФАП — власність територіальної громади базового рівня, а некомерційне комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» — районної ради, то між собою це не юридична особа та її відокремлений підрозділ, і відповідно наведена схема не працює.
Ситуація 1-б. Якщо ні, то логічніше ОМС прийняти рішення на підставі ч. 5 ст. 16 Закону про основи здоров’я про його припинення чи реорганізацію та вирішити долю майна.
Висновок ІІІ для ситуації 1-б. Краще не передавати в оренду, а вирішувати питання про вирішення долі майна після припинення ФАПу.
Ситуація 2. ФАП не передано у власність ОТГ, відповідно він є спільною власністю райради.
Висновок ІІІ для ситуації 2. Тоді, скоріше за все, спрацює схема, наведена у ситуації І-а.
Процедура передачі в оренду частини ФАПу
З урахуванням правил, наведених вище, ми розуміємо, що некомерційне комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» може виступити орендарем частини приміщення ФАПу, у разі, якщо власники цих двох закладів охорони здоров’я є різними, в іншому випадку див. ситуацію 2, яка описана вище.
Для цього Центр первинної медико-санітарної допомоги має право звернутися із заявою про оренду об’єкта, включеного до Переліку першого типу. Нагадаю: станом на сьогодні все комунальне майно вважається таким, яке включено до Переліку першого типу, про включення майна до Переліку другого типу потрібно прийняти раді відповідне рішення.
У такому разі орендодавець може прийняти рішення не проводити аукціон і виключити об’єкт, щодо якого подана заява, із Переліку першого типу, а також прийняти рішення про включення об’єкта до Переліку другого типу або, якщо таке рішення приймається відповідно до цього Закону іншою уповноваженою особою, — підготувати проєкт рішення такої особи і передати його на розгляд цієї особи (ч. 4 ст. 15 Закону про оренду).
Відповідно до п. 112 Порядку якщо потенційний орендар (у нашому випадку — Центр первинної медико-санітарної допомоги) має право на отримання майна без проведення аукціону відповідно до ч. 1, абзаців 11, 12 ч. 2 ст. 15 Закону про оренду майна, а об’єкт було включено до Переліку другого типу за його заявою, протягом трьох робочих днів з дати розроблення та затвердження орендодавцем умов та додаткових умов (у разі наявності) оренди такого майна укладається договір оренди майна з таким потенційним орендарем або приймається рішення про відмову в разі наявності підстав, передбачених п. 114 цього Порядку.
Про оперативне управління
Відповідь на останню частину поставленого запитання нам допоможе знайти Господарський кодекс України5.
5 ГК України.
Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи ОМС з урахуванням вимог, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ст. 53 ГК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 55 ГК України суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.
Суб’єкти господарювання — господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначаються цивільним законодавством та цим Кодексом.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство) (ч. 3 ст. 78 ГК України).
Суб’єкт господарювання (у нашому випадку — відповідна рада), який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення некомерційної господарської діяльності передавати майно на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Стаття 137 ГК України визначає особливості інституту оперативного управління.
Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Власник майна (територіальна громада в особі ради), закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Вирішуючи питання про передачу майна в оперативне управління, слід пам’ятати про наслідки, встановлені ст. 219 ГК України (ср. ). Згідно з цією нормою за невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
З огляду на зазначене вище, можна дійти висновку, що передати в оперативне управління майно можна лише некомерційному комунальному підприємству, яке створено власником цього майна. А тому, повертаючись до описаних вище ситуацій, можна дійти висновку, що такий варіант можливий тільки у випадку, якщо і ФАП, і Центр первинної медико-санітарної допомоги є комунальною власністю однієї ради (наприклад, райради).
При цьому треба не забувати про вимоги Положення і враховувати таке: якщо ФАП є відокремленим підрозділом саме цього Центру первинної медико-санітарної допомоги, то скоріше Центр первинної медико-санітарної допомоги передасть в оперативне управління, ніж навпаки.
В іншому випадку (якщо вони між собою не пов’язані юридично, що малоймовірно) рада спочатку має забрати це майно від ФАПу відповідно до процедури, встановленої законодавством, а потім прийняти рішення про передачу в оперативне управління Центру.
Тому, на мою особисту думку, з оперативним управлінням в цій конкретній ситуації не вийде. Отже слід повертатись до питань оренди та чітко дотримуватись процедур, які встановлені Законом про оренду майна та Порядком. А у випадку, який описаний у ситуації 1-б, скористатись іншою схемою вирішення долі майна, яка наведена у відповідному висновку.
