Наприкінці ХІХ ст. Іван Франко, розмірковуючи над значенням громад у політичному житті держави, писав: «…коли кожний повіт, кожний край, кожна держава складається з громад — сільських чи міських, то все одно перша і найголовніша задача тих, що управляють державою, краями, повітами, повинна би бути така, щоб добре упорядкувати і мудрими правами якнайліпше забезпечити ту найменшу, але основну одиницю. Бо коли громада зле впорядкована, бідна, темна і сама в собі розлазиться, то очевидно, що й увесь побудований на ній порядок повітовий, крайовий і державний не може бути тривалий»1.
1 Франко І. Що таке громада і чим вона повинна бути? Зібр. творів: у 50 т., т. 44, кн. 1. Київ, 1985.
Сьогодні абсолютна більшість європейських країн на практиці зреалізувала те, про що зазначав український письменник і політичний діяч, впровадивши децентралізацію і субсидіарність в управління своїми громадами. Але питання ефективності діяльності територіальних громад (ТГ) все одно залишається актуальним і для цього використовуються різні моделі, підходи і стандарти. Це Best Value, ISO 9001, European Foundation for Quality Management (EFQM), Common Assessment Framework (CAF). Крім того, кожна держава розробляє і впроваджує національні системи показників ефективності управління державними органами і територіальними громадами.
Аналіз зарубіжного досвіду оцінювання ефективності діяльності органів місцевого самоврядування свідчить про наявність двох способів формування регіональної системи оцінювання: активного і пасивного2. У першому випадку ініціатива щодо запровадження системи оцінювання виходить із муніципального рівня в цілому або конкретного муніципалітету (США, Німеччина), а у другому — регламентується на державному рівні (Великобританія, Росія).
2 Преснякова Т. С. Оценка эффективности деятельности органов местного самоуправления: российский и зарубежный опыт. Регионология. 2014. № 4. С. 14—21.
Залежно від того, які показники входять до системи оцінювання, розрізняють:
— уніфіковану систему оцінювання, де аналіз ефективності діяльності органів місцевого самоврядування здійснюється на основі єдиного для всіх муніципальних утворень набору показників (Росія, Німеччина, Великобританія);
— оригінальну систему оцінювання, яка створюється на муніципальному або регіональному рівні з урахуванням умов функціонування муніципалітету або стратегічних цілей його розвитку (США).
Регіональним центром підвищення кваліфікації Кіровоградської області після декількох років досліджень питань ефективності і спроможності громад базового рівня3 запропонована «Система аналізу і планування інституційного розвитку громад» (САПІРГ) у вигляді відповідних методичних і технологічних (онлайнових) інструментів і сервісів:
3 Зелінський С. Е. Оцінка спроможності громад в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2016. № 6. С. 128—134. Зелінський С. Е. Показники спроможності українських громад. Реформування публічного управління та адміністрування: теорія, практика, міжнародний досвід: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 28 жовтня 2016 р.). Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2016. С. 137—139.
— людиноцентричних показників фінансової, економічної та соціальної спроможності громади і формування її рейтингової оцінки на рівні області та України;
— стратегічного планування і контролю виконання цілей і завдань прийнятої стратегії розвитку ТГ;
— самооцінки інституційного розвитку ТГ на основі методології CAF.
Людиноцентричні показники ефективності ТГ
Результати моніторингу ефективності діяльності органів місцевого самоврядування дозволяють визначити напрями, які потребують пріоритетної уваги органів місцевого самоврядування, сформувати перелік заходів щодо підвищення результативності їх діяльності, а також виявити внутрішні ресурси для підвищення якості та обсягу наданих населенню послуг.
Після початку реформи децентралізації в Україні Мінрегіоном були розроблені «Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади»4, в яких визначено орієнтовний перелік показників соціально-економічного розвитку ОТГ (усього 37 показників).
4 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади: наказ Мінрегіону від 30.03.2016 № 75. zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0075858-16 (дата звернення: 27.08.2020).
Наприклад, для визначення ефективності діяльності ОТГ в рамках реформи децентралізації у 2019 році (decentralization.gov.ua/news/11926) використовувались 4 показники:
— доходи на душу населення;
— рівень дотаційності бюджетів;
— питома вага видатків на утримання апарату управління в фінансових ресурсах ОТГ;
— питома вага заробітної плати у видатках загального фонду.
В порядку визначення спроможності громад при формуванні «Перспективних планів» ТГ у 2020 році, на основі яких формувався базовий рівень територіального управління, рекомендовано використовувати 5 показників:
— чисельність населення;
— чисельність учнів, площа;
— індекс податкоспроможності;
— частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету громади5.
5 Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад: постанова КМУ від 24.01.2020 № 34. zakon.rada.gov.ua/laws/show/34-2020-%D0%BF#Text (дата звернення: 27.08.2020).
На жаль, усі ці показники носять тільки рекомендаційний характер і тому не впроваджені в систему оцінювання базового рівня управління в регіонах. А саме головне полягає в тому, що у ТГ немає необхідного технологічного ІТ-інструментарію, який би забезпечував відповідний рівень контролю і аналітики для подальшого розвитку громад і прийняття відповідних рішень на рівні держави.
Для забезпечення ефективного управління в ТГ пропонується визначити показники, які б були нормовані у перерахунку на одну особу (мешканця громади, дитину, пенсіонера тощо) та відповідали принципу людиноцентричності, коли усі послуги і діяльність влади ТГ орієнтована на потреби громадян. Тим самим політика сервісної і людиноцентричної громади буде відповідати сучасній парадигмі належного врядування. Такими показниками можуть бути показники, які розбиті на 6 груп (напрямів):
— демографічні показники (7 показників);
— економічні показники (9);
— показники фінансової спроможності (8);
— показники фінансової ефективності (6);
— показники якості послуг (7);
— показники публічного управління (3).
У табл. 1 наведені всі запропоновані показники та способи їх розрахунку. В стовбці «Тип» визначено, яким чином пропонується використовувати показник — для формування рейтингової оцінки (Р) або тільки для паспортного представлення (П) громади в онлайновому просторі.
Таблиця 1. Показники ефективності управління ТГ
| № | Показники | Тип | Спосіб розрахунку | Дані для розрахунку |
| Демографічні показники (8) | ||||
| 1 | Щільність населення, осіб/кв. км | Р | R = S / N | S — загальна площа, кв. км N — кількість населення |
| 2 | Щільність проживання, осіб/кв. км | П | Rж = (S-Sсг) / N | Sсг — площа с/г земель, кв. км S — загальна площа, кв. км N — кількість населення |
| 3 | Абсолютне збільшення населення, осіб | П | Nабс = Nпри + Nміг | Nприр = Nн - Nпо (народжені Nн, померлі Nпо) Nміг =Nпр - Nв (прибулі Nпр, вибулі Nв) |
| 4 | Відносне збільшення населення, % | Р | Nвід= Nабс / N | Nабс — абсолютне збільшення населення N — кількість населення |
| 5 | Індекс життєвості | Р | Iж = Nн / Nпо | Nн — народжені Nпо — померлі |
| 6 | Коефіцієнт пенсійного навантаження, % | Р | Іпенс = N59 / Nпрац*100 | N59 — кількість осіб пенсійного віку Nпрац — кількість працездатних віком від 15 до 59 років |
| 7 | Коефіцієнт дитячого навантаження, % | П | Ідит = (Nшк +Nдошк) / Nпрац*100 | Nшк — діти шкільного віку Nдошк — діти дошкільного віку Nпрац — кількість працездатних віком від 15 до 59 років |
| Економічні показники (9) | ||||
| 8 | Рівень безробіття, % | Р | B% = B / Nпрац*100 | B — кількість зареєстрованих безробітних Nпрац — кількість працездатних віком від 15 до 59 років |
| 9 | Абсолютне збільшення робочих місць | П | Mабс = M - M0 M0 = M250+ + M50-250 + + M50 + M10 M = Mнов250+ + Mнов250 + + Mнов50 + Mнов10 | M250+, M250, M50, M10 — кількість робочих місць на великих (середніх, малих і мікропідприємствах) відповідно на початок 2021 року Mнов250+, Mнов250, Mнов50, Mнов10 — поточна кількість робочих місць на великих (середніх, малих і мікропідприємствах) відповідно |
| 10 | Відносне збільшення робочих місць | Р | M% = M / M0 | Див. п. 10 |
| 11 | Навантаження на вакансію, осіб на вакансію | Р | Vн = В / V V = V250+ + V50-250 + V50 + + V10 | B — кількість зареєстрованих безробітних V — кількість вакансій V250+ , V50-250, V50, V10 — кількість вакансій на великих (середніх, малих і мікропідприємствах) відповідно |
| 12 | Кількість ФОП на 10 тис. населення | Р | Pфоп10000 = (Pфоп+ Pфопсг) / N*10000 | Pфоп — кількість ФОП Pфопсг — кількість ФОП с/г напряму N — кількість населення |
| 13 | Ефективність інвестування, тис. грн на особу | Р | Еінвест = (Fівн + Fізов) / N | Fівн — обсяг внутрішніх інвестицій, тис. грн Fізов — обсяг зовнішніх інвестицій, тис. грн N — кількість населення |
| 14 | Структура зайнятості | П | M%250+ = M250+ / M M%250 = M250 / M M%50 = M50 / M M%10 = M10 / M | Складові — див. п.10 |
| 15 | Структура зайнятості по галузям | П | M%сг = Mсг / M M%пр = Mпр / M M%фін = Mфін / M … | Mсг, Mпр, Mфін — кількість робочих місць на підприємствах сільськогосподарського напряму, промисловості, фінансового сектору тощо |
| 16 | Відносна середня зарплата | П | Z%зарп = Zзарп / Z | Zзарп — середня зарплата по всім підприємствам (вираховується як середнє значення середніх зарплат по великим, середнім, малим і мікропідприємствам) Z — середня зарплата по Україні |
| Показники фінансової спроможності (8) | ||||
| 17 | Індекс фінансової самостійності | Р | Іфс = (Fвл + Fсубв) / Fвл | Fвл — власні податки і збори, які складаються з Fпдфо, Fфоп, Fфопсг, Fземл, Fком, Fнерух, Fакц, Fрент, Fеко, Fтранс, Fадмвн, Fіншподат, Fвідчземл, Fвідчнерух, .Fіншдох Fсубв — кошти субвенцій та не власних находжень, до яких віднесено Fсубмед, Fсубосв, Fдфрр, Fсоцекон, Fмтд, Fдержпр, Fрегпр, Fкред, Fіншсуб |
| 18 | Індекс податкоспроможності | Р | Іпс = Fвл / Fвидат | Fвидат — загальні видатки, які складаються з Fдошк, Fшк, Fпозашк, Fпрофтех, Fкульт, Fмедиц, Fблустр, Fдор, Fкомінф, Fсдопом, Fоргвл, Fкомпідр, Fеко, Fкред, Fіншвид |
| 19 | Рівень дотаційності (ПДФО) | Р | Іпдфо = Fпдфо /N / Іпдфоу | Fпдфо — ПДФО Іпдфоу — середній розмір ПДФО в Україні |
| 20 | Власні доходи на душу населення | Р | Fдох1 = Fвл / N | Fвл — власні податки і збори N — кількість населення |
| 21 | Загальні видатки на душу населення | Р | Fвид1 = Fвидат / N | Fвидат — загальні видатки N — кількість населення |
| 22 | Індекс бюджетного забезпечення | Р | Fбюдзаб = (Fвл + Fсубв) / N | Fвл — власні податки і збори Fсубв — кошти субвенцій та невласних находжень N — кількість населення |
| 23 | Структура власних податків | П | І%пдфо = Fпдфо / Fвл, І%фоп = Fфоп / Fвл, І%фоп = Fфопсг / Fвл, …. | Складові — див. п. 18 |
| 24 | Структура власних видатків | П | І%дошк = Fдошк / Fвидат, І%шк = Fшк / Fвидат, І%позапшк = Fпозашк / Fвидат, ... | Складові — див. п. 19 |
| Показники фінансової ефективності (6) | ||||
| 25 | Ефективність витрат на дошкільнят, тис. грн | Р | Едошк = Fдошк / Nдошк | Fдошк— видатки на дошкільну освіту Nдошк — кількість дітей дошкільного віку |
| 26 | Ефективність витрат на школярів, тис. грн | Р | Ешк = (Fшк+ Fпозашк) / Nшк | Fшк — видатки на шкільну освіту Fпозашк — видатки на позашкільну освіту Nшк — кількість дітей шкільного віку |
| 27 | Ефективність витрат на культуру, тис. грн | Р | Екульт = Fкульт / N | Fкульт — видатки на культуру N — кількість населення |
| 28 | Ефективність витрат на соціальну допомогу, тис. грн | Р | Есоц = Fсоц / (N59+ Nінв) | Fсоц — видатки на соціальну допомогу N59 — кількість осіб пенсійного віку Nінв — кількість населення з інвалідністю |
| 29 | Ефективність витрат на комунальний благоустрій, тис. грн | Р | Екомблаг = (Fблустр + Fдор + + Fкомінф) / N | Fблустр — видатки на благоустрій Fдор — видатки на комунальні дороги Fдор — видатки на комунальну інфраструктуру N — кількість населення |
| 30 | Ефективність витрат на екологічні заходи, тис. грн | Р | Ееко = Fеко / N | Fеко — видатки на екологію N — кількість населення |
| Показники якості послуг (7) | ||||
| 31 | Кількість сімейних лікарів на 10 тис. населення | Р | L10000 = L / N * 10000 | L — кількість лікарів |
| 32 | Кількість наданих адмінпослуг на 10 тис. населення | Р | А10000= А / N * 10000 | А — кількість наданих адмінпослуг |
| 33 | Черга до дитячого садка, % | Р | І%дитчерг = Nдитчерг / Nдошк | Nдитчерг — кількість дітей у черзі до дитсадка Nдошк — кількість дітей дошкільного віку |
| 34 | Частка дітей, охоплених дошкільною освітою, % | Р | І%дошк = Nдошкос / Nдошк | Nдошкос — кількість дітей в дошкільних закладах освіти Nдошк — кількість дітей дошкільного віку |
| 35 | Частка дітей, охоплених позашкільною освітою,% | Р | І%позпшк = Nпозашкос / Nшк | Nпозпшкос — кількість дітей в позашкільних закладах освіти Nшк — кількість дітей шкільного віку |
| 36 | Частка дітей, охоплених сімейними формами піклування, % | Р | І%семпікл = Nсемпікл / Nсиріт | Nсемпікл — кількість дітей у сімейних формах піклування Nсиріт — кількість дітей-сиріт |
| 37 | Частка літніх людей, охоплених соцопікою, % | Р | І%соцопік = Nсоцопік / N59один | Nсоцопік — кількість одиноких літніх людей, охоплених соціопікою N59один — кількість одиноких літніх людей |
| Показники публічного управління (3) | ||||
| 38 | Кількість населення на 1 ПОМС | Р | Nпубл = N / Nпомс | Nпубл — кількість чиновників органу місцевого самоврядування N — кількість населення |
| 39 | Фінансове утримання органу влади, % | Р | І%оргвл = Fоргвл / Fвидат | Fоргвл — видатки на утримання органу влади Fвидат — загальні видатки |
| 40 | Ефективність витрат на орган влади, тис. грн | Р | Еоргвл = Fоргвл / N | Fоргвл — видатки на утримання органу влади N — кількість населення |
Рейтингова оцінка проводиться шляхом порівняння відхилення значень показників кожної ТГ від їх найкращих значень ТГ за відповідний (звітний) період та їх ранжування. Підрахунок відносних відхилень показників кожної ТГ від максимальних та мінімальних значень таких показників інших ТГ здійснюється за формулою6:
6 Про затвердження Порядку та Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики: постанова КМУ від 21.10.2015 № 856. zakon0.rada.gov.ua/laws/show/856-2015-%D0%BF (дата звернення: 27.08.2020).
де Rj — сума рейтингових оцінок конкретної ТГ за кожним із показників, що характеризують окремий напрям діяльності (групу показників);
xij — значення i-го показника j-ої громади;
xmax i — максимальне значення i-го показника;
xmin i — мінімальне значення i-го показника.
Перша частина формули використовується для оцінки показників, зростання яких має позитивне значення (наприклад, «Власні доходи на душу населення»), друга частина — для оцінки показників, підвищення яких має негативне значення (наприклад, «Фінансове утримання органу влади»).
Визначення середнього арифметичного значення суми рейтингових оцінок ТГ за всіма показниками, що характеризують окремий напрям, здійснюється за формулою7:
7 Про затвердження Порядку та Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики: постанова КМУ від 21.10.2015 № 856. zakon0.rada.gov.ua/laws/show/856-2015-%D0%BF (дата звернення: 17.08.2020).
де Rcpj — середнє арифметичне суми рейтингів конкретно ТГ за всіма показниками окремого напряму;
n — кількість показників, за якими проводився розрахунок за окремим напрямом.
За результатами розрахунків визначається інтегральна рейтингова оцінка як середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок конкретної ТГ за всіма напрямами.
У технологічному інструментарії будуть відображені рейтинги ТГ (сільських, селищних, міських), які формуються у розрізі кварталу і порівнюються з відповідними показниками ТГ області або ТГ в Україні. Також у публічному просторі буде представлена динаміка кожного показника.
Для керівництва громади буде доступний своєрідний дешборд (панель основних показників), на якому будуть відображені значення рейтингових показників у відповідних зонах (зеленій, жовтій, червоній). Ці зони формуються як діапазон значень відхилень показників від середнього по Україні. Діапазон відхилення показника від середнього значення до 15 % — це зелена зона, 15-30 % — жовта, більше 30 % — червона.
Стратегія розвитку ТГ і моніторинг її виконання
З початком процесу створення ОТГ в Україні розпочався і процес розробки стратегій їх розвитку на декілька років. Ці стратегії розроблялися як самостійно громадами, так і за рахунок різних програм міжнародної технічної допомоги. Переважно при розробці стратегії застосовують один із варіантів: управлінський, експертний підхід або метод партнерства. Але у будь-якому випадку у громади є документ, в якому визначені стратегічні цілі (СЦ) і операційні цілі (ОЦ), а також завдання для їх досягнення (табл. 2).
Таблиця 2. Приклад стратегічної цілі, операційних цілей і завдань
| Стратегічні цілі | Операційні цілі | Завдання |
| … | … | … |
| СЦ 2. Розвиток людського капіталу | ОЦ 2.1. Підвищення громадської активності | 2.1.1 Стимулювання громадських ініціатив, поінформованості та самоорганізації населення 2.1.2 Створення дієвих механізмів мобілізації жителів до вирішення місцевих проблем |
| ОЦ 2.2. Підвищення якості життя у громаді | 2.2.1 Підвищення якості освітніх послуг 2.2.2 Підвищення якості надання медичних послуг 2.2.3 Підвищення якості надання адміністративних та інших соціальних послуг 2.2.4 Створення умов для розвитку культурного середовища та здорового способу життя населення | |
| ОЦ 2.3. Покращення рівня безпеки у громаді | 2.3.1 Вдосконалення системи управління відходами 2.3.2 Забезпечення населених пунктів вуличним освітленням | |
| 2.3.3 Встановлення систем відеоспостереження 2.3.4 Формування екологічної культури мешканців громади | ||
| … | … | … |
Щоб документ стратегії розвитку ТГ був не просто інформаційним свідоцтвом про наміри органу управління покращувати життя громадян і розвивати публічне управління, для кожного завдання мають бути визначені показники, які вимірюються, а також «підв’язані» проєкти і програми з фінансуванням (табл. 3).
Таблиця 3. Приклад забезпечення виконання завдання
| Завдання | Показники | Проєкт | Програма |
| 2.3.3 Встановлення систем відеоспостереження | Кількість встановлених відеокамер Кількість відеосерверів Площа громади, яка охоплена відеоспостереженням Рівень розкриття злочинів | Проєкт «Електронний вартовий» | Обласна програма «Безпечна громада» |
Оцінка виконання (0 — 100 %) прийнятої стратегії розвитку ТГ розраховується як середнє оцінок виконання СЦ, які визначено цією стратегією.
Оцінка виконання стратегічної цілі (для розглянутого прикладу):
СЦ2 (%) = Kс21*ОЦ21 + Kс22*ОЦ22 + Kс23*ОЦ23 ,
де Kс21, Kс22, Kс23 — вагові коефіцієнти, які визначають вагу результатів досягнення кожної операційної цілі (їх сума дорівнює 1). Якщо такі досягнення мають однакове значення, то значення кожного з них дорівнює 1;
ОЦ21, ОЦ21, ОЦ3% — % виконання операційних цілей.
Оцінка виконання операційної цілі ОЦ23% (для розглянутого прикладу):
ОЦ23 (%) = Kо231*З231 + Kо232*З232 + Kо233*З233 + + Kо234*З234 ,
де Kо231, Kо232, Kо233, Kо234 — вагові коефіцієнти, які визначають вагу виконання кожного завдання в операційній цілі (їх сума дорівнює 1). Якщо такі досягнення мають однакове значення, то значення кожного з них дорівнює 1;
З231, З232, З233, З234 — % виконання завдань операційної цілі ОЦ23.
Для кожного завдання у вигляді проєкту або програми визначаються індикатори (% фінансування і % виконання, виконання показників), на основі яких розраховується оцінка виконання ОЦ. На основі оцінок операційних цілей розраховуються оцінки (у %) виконання СЦ і стратегії взагалі. Хід виконання стратегії через виконання СЦ, ОЦ і завдань для кожної ТГ відображається в публічній частині САПІРГ.
Самооцінка інституційного розвитку ТГ
Сьогодні понад 4000 організацій бюджетної сфери 59 країн світу є зареєстрованими користувачами моделі CAF (Common Assessment Framework — Загальна схема оцінювання) (www.eupan.eu/caf). Фундаментальною основою цього інструменту загального управління якістю є припущення про те, що найкращі результати діяльності організацій, результати для громадян/клієнтів, працівників та суспільства досягаються завдяки лідируючій ролі керівництва через планування та реалізацію стратегій, персонал, партнерство, ресурси та процес.
CAF виконує роль каталізатора у цілісному процесі вдосконалення організації та має на меті досягнення 5 основних цілей8:
8 CAF2020: The European model for improving public organizations through self-assessment. www.eupan.eu/wp-content/uploads/2019/11/20191118-CAF-2020-FINAL.pdf (дата звернення: 27.08.2020).
1. Запровадження в органах державної влади та місцевого самоврядування культури удосконалення та принципів загального управління якістю.
2. Сприяння поступовому запровадженню публічній сфері повноцінного циклу «плануй — дій — перевіряй — впливай» (цикл PDCA).
3. Забезпечення проведення самостійного оцінювання установами і організаціями публічної сфери з метою отримання даних діагностики та визначення заходів з удосконалення.
4. Виступати об’єднуючим елементом між різними моделями, які використовуються в управлінні якістю, як у публічному, так і у приватному секторах.
5. Забезпечувати обмін досвідом та найкращими практиками між установами і організаціями публічного сектору.
У моделі CAF визначено 9 критеріїв і 28 підкритеріїв. Пропонується адаптована модель CAF, де визначено 5 сфер управління і 17 критеріїв (табл. 4).
Таблиця 4. Критерії оцінювання ефективності громад
| № | Сфери управління | Критерії |
| 1 | Лідерство і стратегія | Критерій 1. Лідерство Критерій 2. Стратегічне управління |
| 2 | Управління ресурсами | Критерій 3. Управління фінансами Критерій 4. Управління людськими ресурсами Критерій 5. Управління майном Критерій 6. Управління просторовим розвитком Критерій 7. Управління інфраструктурою Критерій 8. Управління процесами Критерій 9. Управління проєктами Критерій 10. Управління інвестиціями |
| 3 | Партнерство та комунікація | Критерій 11. Соціальна комунікація та суспільно-соціальне партнерство Критерій 12. Взаємодія з ЦОВВ Критерій 13. Співпраця з підприємцями |
| 4 | Управління послугами | Критерій 14. Адміністративні послуги Критерій 15. Соціальні послуги |
| 5 | Результативність та ефективність | Критерій 16. Залученість персоналу та вмотивованість Критерій 17. Задоволеність населення |
Кожний критерій містить декілька критеріїв для самооцінювання певної сфери. Наприклад, «Критерій 2. Стратегічне управління» складається з такого:
— Підкритерій 2.1. Збір інформації про поточні та майбутні потреби зацікавлених сторін.
— Підкритерій 2.2. Розвиток стратегії і планування з урахуванням зібраної інформації.
— Підкритерій 2.3. Обговорення і реалізація стратегії і планів в масштабах всієї громади, а також їх перегляд на постійній основі.
— Підкритерій 2.4. Планування, реалізація і аналіз інновацій і змін.
Відповідно до моделі CAF самооцінку діяльності ТГ організує її керівництво з метою розуміння сприйняття працівниками органу влади стану розвитку громади і ефективності управління нею. Для проведення представниками органу влади самооцінювання свого інституційного розвитку для кожного підкритерію розроблені 5 — 10 питань, на які надаються відповіді. Кожна відповідь оцінюється в термінах циклу PDCA («сплановано» (1 бал) — «зроблено» (2) — «перевірено» (3) — «має вплив» (4)). Після сумування всіх відповідей визначається, на якому рівні знаходиться ТГ, і приймаються відповідні заходи на наступний рік.
Проведені дослідження і консультації з представниками місцевого самоврядування (опитування, круглі столи) показали, що із трьох запропонованих інструментів оцінювання ефективності в умовах сьогодення найбільш важливими і потрібними для управління ТГ є сервіси визначення людиноцентричних показників (66 %) і контролю виконання цілей і завдань прийнятої стратегії (43%) (за інструментарій самооцінки CAF висловилось тільки 18% респондентів). Це власне і визначило зміст технічного завдання розробки технологічного інструментарію САПІРГ і відповідного онлайнового сервісу.
