Хто зобов’язаний ліквідувати несанкціоновані звалища
Почнемо з того, що ч. 7 ст. 33 Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи»1 забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об’єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
1 Закон № 187.
Відповідно до пунктів 38, 44 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2 до виключної компетенції місцевих рад входить:
2 Закон № 280.
— надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;
— встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.
Відповідно до підпунктів 6 та 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:
— вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин;
— організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення;
— здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 33 Закону № 280 передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.
Відповідно до пунктів «з» та «и» ч. 1 ст. 21 Закону № 187 ОМС у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема:
— здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території;
— ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів»3 благоустрій населених пунктів передбачає розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об’єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об’єктів.
3 Закон № 2807.
Статтею 5 Закону № 2807 визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють, серед інших, ОМС у межах їх повноважень.
Отже, як бачимо, саме на ОМС покладено обов’язок щодо здійснення контролю за діяльністю суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами та ліквідації «безхазяйних» відходів.
Порядок поводження з «безхазяйними» відходами чітко прописаний у Законі № 187.
Так, відповідно до ст. 12 Закону № 187 відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними.
З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік.
Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відходи, щодо яких встановлено власника, беруться на облік відповідно до вимог цього Закону.
Відходи, повернуті юридичній особі, обліковуються за встановленою вартістю з одночасним збільшенням додаткового капіталу такої юридичної особи.
Увага! Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов’язані у п’ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи ОМС.
Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути:
| 1 | повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи |
| 2 | звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації |
| 3 | результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування |
Відповідно до ст. 12 Закону № 187 розроблено Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів4 (затверджений постановою КМУ від 03.08.1998 № 1217).
4 Порядок № 1217.
Зокрема, Порядком № 1217 встановлено, що власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, зобов’язані повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи ОМС.
Підставами для здійснення процедур визначення відходів та наступного їх обліку також можуть бути заяви (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації, результати перевірок територіальних органів Держекоінспекції, Держсанепідслужби, ОМС тощо.
Заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами.
Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та вживає заходів до визначення власника відходів.
У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.
За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи ОМС для вирішення питання про подальше поводження з відходами.
На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або ОМС приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.
Заходи екоінспекції щодо ОМС
Здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, регулюється Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постановою КМУ від 19.04.2017 № 275, якою затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України5.
5 Положення № 275.
Відповідно до вимог вищевказаного законодавства орган державного нагляду (контролю), якими є територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в межах повноважень, передбачених законом, за фактом виявлення несанкціонованих звалищ відходів зобов’язані провести перевірку, зібрати необхідні матеріали та, в разі встановлення відсутності власника такого звалища відходів, винести припис ОМС про усунення порушень і недоліків.
Постійно діюча комісія з питань поводження з безхазяйними відходами повинна винести на розгляд це питання і вжити необхідних заходів щодо взяття на облік виявлених звалищ відходів та їх ліквідації.
Увага! Законні вимоги інспекції ігнорувати не варто.
За невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків, ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу щодо посадових осіб у розмірі від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, як Державній екологічній інспекції, так і прокурору в порядку захисту інтересів держави надано право на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій ОМС, їх посадових осіб, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища та зобов’язання з ліквідації несанкціонованих звалищ відходів на території ради (п. 6 розд. 2 Положення № 275).
