Проблематика
У 2020 році продовжувались спроби повноцінного запуску ринку газу в Україні, що збільшило залежність рентної плати від ціни на вуглеводні на світовому ринку.
Нагадаємо: відповідно до п. 252.6 ст. 252 Податкового кодексу України1 базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини для кожної ділянки надр на базових умовах поставки.
1 ПК.
| Рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та конденсату розраховується виходячи з фактичної ціни реалізації відповідного виду товарної продукції, помноженої на рентну ставку та обсяг продукції: Рентна плата = Фактична ціна х Рентна ставка х Обсяг мінеральної сировини |
Фактичною ціною реалізації для газу природного вважають середню митну вартість імпортного природного газу, що склалась у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період. Середню митну вартість імпортного природного газу, що склалась у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, відповідно до вимог п. 252.8 ст. 252 розд. IX «Рентна плата» ПК обчислює Державна митна служба України. Потім цю інформацію митники передають до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. До 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розміщує інформацію на своєму офіційному вебсайті у спеціальному розділі за посиланням:
Графічно це виглядає так, як зазначено на рис. 1.
Рис.1. Дані щодо середньої митної вартості імпортного природного газу
На динаміку зміни середньої митної вартості імпортного природного газу протягом 2020 року можна поглянути також на рис. 2.
Рис.2. Динаміка середньої митної вартості імпортного природного газу за місяцями-2020
Як бачимо, динаміка середньої митної вартості імпортного природного газу в літні та зимові місяці суттєво змінюється. Така ситуація є цілком очікуваною для світового ринку, але стала несподіванкою для частини ОМС України.
Для порівняння нагадаємо ціну газу, що була базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобутку природного газу, що постачався НАК «Нафтогаз України» для потреб населення:
| для періоду з 1 листопада 2018 р. по 30 квітня 2019 р. (включно) | 6,116 грн |
| для періоду з 1 травня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) | 7,047 грн |
Очевидно, що у 2018-2019 роках база оподаткування була значно вищою за середньорічні 3,92 у 2020 році, що й призвело до суттєвого недовиконання бюджетів за цим показником. А до бюджету громад надходить лише 3 % ренти, ще 2 % — в обласні бюджети, а решта (95 %) — до держбюджету.
Якщо поглянути на вартість в січні — лютому 2021 року, то вона складала відповідно 7,045 та 6,945 грн/м3, що відповідає рівню 2018-2019 років. Однак не варто забувати про сезонну волатильність ринкових цін, що влітку знову можуть знижатися в кілька разів. Пояснимо: у фінансовій статистиці волатильність — це показник, який характеризує тенденції зміни ринкових цін і доходів упродовж певного часу.
Окрім того, зміни законодавства, направлені на залучення інвестицій2, призвели до значного зниження дохідної частини місцевих бюджетів та значного скорочення участі видобувних компаній у соціально-економічному розвитку громад та регіону. Більш детально про це ми говорили у березневому номері видання «Місцеве самоврядування» за 2021 рік, тому повторюватись не будемо. Але цю інформацію варто врахувати для побудови плідної стратегії співпраці ОМС та видобуваючих підприємств.
2 Які передбачали встановлення стимулюючих ставок рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу з нових свердловин на рівні 12 % замість 29 % (для покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів) та 6 % замість 14 % (для покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5000 метрів) починаючи з 2018 року.
Оцінка суттєвості «втрат»
Наскільки суттєвими можуть бути ці «втрати», спробуємо оцінити на прикладі Березівського родовища в Харківській області, зокрема двох високодебітних свердловин (№ 206 та № 208), введених в експлуатацію у 2020 році на території Краснокутської ОТГ.
За інформацією НАК «Нафтогаз», добовий дебет Березівської свердловини № 208 глибиною 6000 м становить 260 тис. м3 природного газу, а Березівської № 206 глибиною 6100 м — 250 тис. м3 природного газу. Додавши добовий дебет по двох свердловинах та помноживши його на 31 день, ціну січня 2021 року (а це 7,045 грн) й частку ренти, що йде до місцевого бюджету (3 %), отримаємо 3,34 млн грн недоотриманих надходжень до бюджету ОТГ через запровадження стимулюючої ставки ренти.
Це лише за січень 2021 року з 2-х свердловин одного родовища, введених в експлуатацію протягом 2020 року. Ще 2,2 млн грн недоотримає бюджет Харківської області, до якого надходить 2 % ренти.
Який висновок?
Стимулювання галузі — це потужна ініціатива, але за умови, якщо вона не завдає збитків населенню. Такі втрати громади у майбутньому можуть призвести до серйозних конфліктів. Для того, аби цього не сталось, ГО «НОВА Енергія» намагається популяризувати підхід «компенсації недоотриманого прибутку громаді» при обґрунтуванні об’ємів фінансування проєктів соціального партнерства, що презентований у «Збірнику кращих практик та підходів до участі видобувних компаній у розвитку територіальних громад».
Знайти збірник можна за посиланням
Посібник було розроблено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі».
Екологічні ініціативи
Після виходу березневого номеру видання «Місцеве самоврядування» ви почали запитувати про те, чи впроваджують видобувні компанії екологічні ініціативи.
Треба зауважити, що екологічні ініціативи виходять за межі законодавчо визначених зобов’язань. Але деякі компанії це роблять. Зокрема, компанії беруть участь у проєктах із сортування та переробки відходів, створення природоохоронних об’єктів, відновлення лісових насаджень, очищення водойм, проведення суботників тощо.
Без прикладів важкувато.
Наведемо кілька з них:
| 1 | у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» запущено в роботу лінію з виготовлення паливних брикетів «Pini&Kay». Змонтоване обладнання дозволяє ефективно переробити практично всі види органічних відходів підприємства |
| 2 | з 2011 року ДТЕК почав впроваджувати принципи «Зеленого офісу» для зниження впливу на навколишнє природне середовище та формування соціально відповідальної моделі поведінки працівників |
| 3 | на шахті «Степова» ДТЕК впровадили «пілот» з утилізації метану. Тепер небезпечний газ, який виділяється в гірничих виробках під час видобутку вугілля, перетворюється на електрику і тепло на спеціальному когенераційному устаткуванні |
| 4 | проєкт з утилізації метану в когенераційних установках впроваджено й у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». Це дозволяє забезпечувати підприємство власною електроенергією на 54,3 % від потреби. А забезпечення теплом з КГЕС головного проммайданчика доведено більш ніж до 70 % |
| 5 | спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія» ініціювала клопотання щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення |
Аналіз показав, що більшість компаній запровадила у своїй діяльності Етичний кодекс або Етичну політику, що включає в себе максимально можливі умови, що відповідають високим стандартам охорони праці, промислової безпеки, а також мінімізації впливу промислового виробництва на сфери життєдіяльності людини й довкілля.
Але поряд з цим, на жаль, компанії приділяють недостатню увагу сприянню зайнятості місцевого населення у регіоні присутності підприємства (пропозиція відкритих вакансій у першу чергу місцевому населенню, замовлення послуг у місцевих постачальників), підтримці національного виробника (закупівля продукції/обладнання національного виробництва за наявності конкурентоспроможних вітчизняних аналогів) та своєчасному інформуванню про ризики, пов’язані з діяльністю компанії.
Як виключення можемо навести приклад ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». Компанія переймається питаннями працевлаштування місцевого населення та пропонує в першу чергу вакансії випускникам Покровського професійного ліцею. На церемонії вручення дипломів разом із дипломами вчорашні ліцеїсти отримують і перші робочі місця.
