Рішення прийняте
Отже, за нормами Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування»1 рішення ради приймається на пленарному засіданні ради після обговорення більшістю депутатів від загального складу.
1 Закон № 280.
При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Тобто, для того щоб рішення було прийняте і вважалося легітимним, за нього має проголосувати 50 + 1% кількісного депутатського складу ради. До складу додається ще й голос голови ради, якщо він бере участь у голосуванні.
Із загального правила відкритого голосування є й виключення. Так, рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 ст. 26, пунктами 1, 29 і 31 ст. 43 та статтями 55, 56 Закону № 280, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Але нас цікавить ще й інше питання: що підлягає оприлюдненню і коли?
У Законі № 280 визначено, що обов’язковому оприлюдненню підлягають результати поіменного голосування.
Вони також підлягають наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Усі результати голосування розміщуються на офіційному вебсайті ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку.
Отже, давайте ще раз згадаємо:
— відповідна рада приймає нормативні та інші акти у формі рішень;
— підставою для набуття чинності рішенням ради є результат поіменного голосування (як правило, більшість від загального складу депутатів ради, хоча є виключення);
— результати поіменного голосування за рішення ради підлягають обов’язковому оприлюдненню.
Тож, оприлюдненню підлягають результати не з усіх питань, наприклад процедурних у тому числі, а лише з тих, з яких були прийняті рішення ради.
Це все? Тільки результати голосування підлягають оприлюдненню? Ні!
Нормами Закону № 280 визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Нормативно-правовий акт — це письмовий документ компетентного органу держави або самого народу, в якому закріплюються встановлені та забезпечувані державою формально обов’язкові правила фізичної поведінки суб’єктів суспільного життя (за теорією права).
Нормативно-правовий акт — акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (згідно з Кодексом адміністративного судочинства України).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»2.
2 Закон № 2939.
Чи є інформація, що міститься в актах органів та посадових осіб місцевого самоврядування, публічною?
Відповідно до Закону № 2939 публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
За Законом України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію»:
Суб’єкт владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 140 Конституції України визначає органами місцевого самоврядування сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Тож, усі нормативні та інші акти (зокрема, рішення) підлягають оприлюдненню! Водночас Законом № 280 не визначено, в який термін і де. В цій частині він відсилає до Закону № 2939.
Норми ч. 1 ст. 5 Закону № 2939, зокрема, визначають, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
в офіційних друкованих виданнях;
на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет;
на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
на інформаційних стендах;
будь-яким іншим способом.
Отже, нормативні та інші акти ради підлягають оприлюдненню у будь-який із зазначених способів.
Стаття 15 цього ж Закону визначає обов’язок суб’єкта владних повноважень, як розпорядника інформації, оприлюднювати певну інформацію (ч. 1 ст. 15) невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів із дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації з офіційного вебсайту така інформація оприлюднюється на вебсайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Зауважте, що за цією логікою оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом № 2939, і проєкти актів органів місцевого самоврядування (зокрема, рішення).
Законом № 2939 визначено, що проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проєктів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.
