Про «зелений» тариф
Законодавчо «зелений» тариф в Україні введений ще у 2009 році (нормами старого Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР «Про електроенергетику», що втратив чинність 01.07.2019, та нового Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії»). По суті «зелений» тариф — це один із варіантів забезпечення енергонезалежності України. Метою його прийняття, зокрема, було направлення розвитку енергетики не тільки в традиційному розумінні, але й з використанням альтернативної енергетики (остання ж здатна використовувати відновлювальні, практично невичерпні джерела енергії). Він також є механізмом, призначеним заохочувати населення до вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії.
Що відноситься до «зеленої» енергетики? Сонячні електростанції, геотермальна енергія, гідроелектростанції, вітрові електростанції тощо. Деякі фахівці наразі пропонують концепцію «зеленого переходу» української енергетики, за якою до 2050 року на відновлювані джерела має припадати до 70 % енергетичного балансу країни. Додамо, що така практика успішно використовується за кордоном.
Станом на сьогодні територіальні громади активно бажають впроваджувати так звані «зелені» проєкти, зокрема, у галузях енергоефективності та альтернативної енергетики. На жаль, більшість з них не мають відповідних ресурсів для реалізації подібних ініціатив, але мають певні ідеї. Вирішити проблему наразі, на думку редакції, можна за рахунок обласних програм та міжнародних проєктів.
Що стосується банківського кредитування або залучення до співпраці енергетичних кооперативів (об’єднання громадян, підприємств та організацій, метою яких є, як правило, реалізація різноманітних локальних проєктів у сфері відновлювальної енергетики за принципом роботи подібних кооперативів, зокрема у Німеччині та Великої Британії), то вони лише набирають обертів у нашій країні. На жаль, це відбувається повільно.
Про досвід громад
В Україні є проєкти та програми міжнародної технічної допомоги у галузі енергоефективності та зеленої енергетики. Але їх не так багато, як би хотілося. Здебільшого гранти від міжнародних донорів надають на конкурсній основі як безповоротну фінансову допомогу для енергомодернізації існуючих об’єктів, переважно соціальної сфери, або створення нових генеруючих потужностей зеленої енергетики, зокрема з метою газозаміщення.
За останні роки дійсно реальним кейсом із використанння ресурсів міжнародної технічної допомоги для зелених проєктів стала ініціатива «Енергоефективне село», що реалізована Інститутом сталого розвитку. Що це?
| Сільська громада с. Веселе у Харківській області розпочинала боротьбу із втратами тепла й електрики, сконцентрувавшись на впровадженні нових технологій та використанні альтернативних і ощадних джерел енергії завдяки участі в проєкті «Енергоефективне село» (Харківська районна рада). Проєкт «Енергоефективне село» супроводжувався активною кампанією фандрайзингу — пошуку ресурсів за кордоном. Було випробувано безліч моделей, але успішно опрацювали лише три: перша — отримання грантів шляхом написання важких та складних проєктних заявок; друга — залучення компаній до надання соціальних інвестицій; третя — проведення міжнародних заходів із залученням іноземних інвесторів та великих компаній. Використовуючи німецький досвід та опираючись на концепцію енергоефективного села, розроблену фахівцями Інституту сталого розвитку за сприяння волонтерів Корпусу миру США Евана та Клариси Г’юз, громада с. Веселе змогла залучити зовнішнє фінансування, майже не витрачаючи власних коштів для переходу на використання відновлюваних джерел енергії: від освітлення вулиць за допомогою сонячної енергії та опалювання школи біомасою до опалювання лікарні за допомогою геотермальної енергії та будівництва власної сонячної електростанції. Система залучення коштів у с. Веселе для досягнення енергоефективності нагадує такий собі пазл, складений із десятка міні-проєктів, які реалізовували з використанням ресурсів міжнародної технічної допомоги. Веселе стало яскравим демонстраційним майданчиком розв’язання місцевих проблем за рахунок зовнішніх небюджетних ресурсів, а також успішним прикладом демонстрації сучасних технологій підвищення енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії у малих населених пунктах. Як переконує досвід упровадження проєкту «Енергоефективне село» у с. Веселе, одним із визначальних факторів успіху громади став енергоаудит об’єктів соціальної сфери населеного пункту із застосуванням так званого сайт-калькулятора, що дає змогу розрахувати рівень рентабельності й окупність технологій відновлюваної енергетики та заходів з підвищення енергоефективності, які впроваджують у селі. Практика підвищення енергоефективності стала не лише взірцем для наслідування громадам області, а й дала поштовх для подальшого розвитку. В м. Первомайському поміркували, що аудит — це добре, та він лише перша сходинка до енергоефективності. Отож необхідний набір інструментів, спрямованих на економію енергетичних ресурсів: моніторинг енергоспоживання, розробка енергетичних бюджетів, аналіз показників як основи складання нових бюджетів, розроблення енергетичної політики, планування нових енергоощадних заходів, тобто енергоменеджмент, який, за словами міського голови, в Первомайському запровадили два роки тому. Загалом система дає змогу моніторити, які саме енергоощадні заходи максимально економічно ефективні. Наприклад, у місті працюють шість дитячих садків, де утеплили покрівлю та замінили вікна, що дало економію у 30 %. Проаналізувавши показники, можна поширювати такі заходи на інші заклади, схожі на ці об’єкти за інженерним рішенням1. |
1 Основна інформація отримана за посиланням: decentralization.gov.ua/news/10986
Ознайомитись із подробицями проєкту «Енергоефективне село» можна за посиланням: forum.o2.ua/ua/projects/118. Додамо, що цей проєкт (незважаючи на те, що це було досить давненько) можна вважати першочерговим прикладом для тих громад, які тільки розпочинають «зелений» шлях).
Розвиток енергетичного менеджменту у громадах значно гальмує брак на місцях кваліфікованих фахівців. Як приклад, Харківська обласна рада підійшла до вирішення цієї проблеми наступним шляхом: уклала відповідну угоду з Харківським національним університетом міського господарства імені О. М. Бекетова, який готуватиме енергоменеджерів. Ці фахівці на своїх територіях зможуть проводити моніторинг енергозбереження та запроваджувати новітні технології в цій сфері. За кошти обласного бюджету власних енергоменеджерів можуть підготувати ті громади, які є підписантами проєкту «Угода мерів» — проєкту, започаткованого Європейським Союзом.
«Угода мерів» — це найбільший у світі рух за збереження клімату та енергії на місцевому рівні. Європейська ініціатива «Угода мерів» об’єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно взяли на себе зобов’язання з досягнення кліматичних і енергетичних цілей ЄС
Більш детально про «Угоду мерів» можна дізнатись за посиланням:
com-east.eu/uk/pro-nas/ugoda-meriv/
Додамо: підписанти «Угоди мерів» можуть брати участь у різноманітних вебінарах на енергетичні теми, зокрема 23 лютого відбувся вебінар на тему «Впровадження енергоефективних проєктів у сфері вуличного освітлення». Цікаво, що під час таких заходів використовується український та закордонний досвід.
Зокрема, під час зазначеного вебінару розглядались:
1. Особливості впровадження проєктів у сфері вуличного освітлення: стан сектору та перспективи в Україні, основні складові системи освітлення, вартісні індикатори проєктів.
2. Досвід міст Чернівці (Україна) та Береза (Білорусь): загальна інформація про втілені проєкти, технічні рішення, результати та рекомендації для інших муніципалітетів, питання та відповіді.
ОМС можуть почерпнути ідеї дійсно крутих проєктів, які можуть бути переможцями грантів.
Крім того, є вебінари кредитної тематики, зокрема вебінар «Оцінка кредитоспроможності місцевих бюджетів», що відбувся 17 лютого.
Під час зазначеного вебінару обговорено такі питання:
— правові та фінансові аспекти для залучення зовнішнього фінансування від МФО (міжнародні фінансові організації);
— запозичення до бюджету та гарантії: різниця та специфіка;
— як підвищити спроможність місцевого бюджету для залучення зовнішнього фінансування;
— вимоги Мінфіну до пакету документів щодо погодження залучення зовнішнього фінансування або надання гарантій.
У заходах, що проводять для підписантів «Угоди мерів», беруть участь представники від МФО та інституцій, що надають технічну підтримку, керівники секторів з питань енергоефективності Представництва Європейського Союзу, а також представники Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).
Також звернемо увагу на ресурс Асоціації «Енергоефективні міста України», де ви також можете отримати інформацію про «енергетичні» гранти й не тільки (посилання: enefcities.org.ua). Наприклад, дізнатись про історії успіху громад, які отримують гранти, та перейняти їх напрацювання в цьому полі. За посиланням: enefcities.org.ua/novyny/istori-uspihu-gromad-aemu-kremenchuk-otrymaye-grant-na-modernizatsiyu-systemy-teplopostachannya/ можна дізнатись, як Кременчук отримає грант на модернізацію системи теплопостачання.
Кременчук став першою громадою, що підписала договір на отримання фінансування для модернізації частини мережі централізованого теплопостачання міста в рамках Програми фінансування сталої інфраструктури Даніда (DSIF) в Україні. Датська Програма фінансування сталої інфраструктури Даніда (DSIF), що фінансується Міністерством закордонних справ Данії, надає кошти для некомерційних проєктів сталого розвитку в окремих країнах. Цей проєкт централізованого теплопостачання є першою інвестицією DSIF, яка буде надана українському місту.
Нас запитували, чи можуть комунальні підприємства брати участь у грантах або в програмах кредитування. Звичайно, якщо це передбачено умовами гранту та кредитування. Чи можливо це? Краще за все відповість приклад комунального підприємства «Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія», яка отримала 5,5 млн євро грантових коштів на підвищення енергоефективності 100 громадських будівель. Інвестиційний грант виділив мультидонорський фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (E5P).
У жовтні-2020 ЄБРР і комунальне підприємство «Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія» підписали кредитну угоду про виділення 25 млн євро позики для підвищення енергоефективності 98 громадських будівель, включаючи 67 дитячих садків, 27 шкіл і чотири поліклініки.
Грант у 5,5 євро з Фонду E5P доповнює вже підписаний раніше кредит ЄБРР на суму 25 млн євро для комунального підприємства «Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія», – йдеться у прес-релізі Європейського банку реконструкції та розвитку 3 лютого 2021 року2.
2 Інформація отримана за посиланням: reform.energy/news/fond-e5p-vydelil-eur55-investgranta-na-povyshenie-energoeffektivnosti-v-dnepre-16644
Державна політика
Наприкінці 2020 року відбувся Всеукраїнський онлайн-форум «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес». На ньому були присутні понад 900 учасників, за даними КМУ3. Метою заходу була презентація громадам державної політики, діючих та нових законодавчих ініціатив для заміщення імпорту традиційних енергоресурсів, розробки та впровадження проєктів з підвищення енергоефективності у різних секторах економіки.
3 За інформацією КМУ, розміщеною за посиланням: www.kmu.gov.ua/news/kostyantin-gura-prezentuvav-transformaciyu-derzhenergoefektivnosti
Міненерго та Держенергоефективності презентували ключові напрацювання в «зеленій» сфері:
| 1 | фіналізовано базовий довгоочікуваний законопроєкт «Про енергетичну ефективність» (на момент підготовки цього матеріалу прийнято у першому читанні) |
| 2 | розроблено концепцію нової Державної цільової програми енергоефективності на 2022-2026 рр., яка передбачатиме державну підтримку енергоефективних заходів не лише в житловому секторі, а й в секторі бюджетних установ, промисловості та транспорті |
| 3 | ініційовано створення Фонду декарбонізації — механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на енергоефективні заходи та проєкти з декарбонізації |
| 4 | напрацьовано законопроєкти щодо відновлення енергосервісу у бюджетній сфері та його розширення на комунальну сферу і енергетику |
| 5 | підготовлено та очікується внесення на розгляд Уряду Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей |
| 6 | продовжено на 2021 рік програму «теплих кредитів» для власників індивідуальних будинків. Перелік обладнання, на яке можна залучати «теплі кредити», розширено і доповнено системами накопичення енергії, інтелектуальними лічильниками електроенергії, електрозарядками для авто |
| 7 | прийнято закон та підготовлено концепцію і план заходів для запровадження ринку зелених облігацій. Це новий для країни вид цінних паперів, що дозволить залучати фінансування в масштабні проєкти екологічного спрямування. Потенціал цього ринку в Україні оцінюється у 36 млрд доларів США до 2030 року |
| 8 | ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні. Це перспективний інструмент для декарбонізації енергетики, промисловості і транспорту. Також це шанс для України стати гідним партнером ЄС у цій сфері, зважаючи на значні ресурси для виробництва «зеленого» водню та розгалужену інфраструктуру. |
Також розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації заміщення імпорту традиційних енергоресурсів шляхом розвитку біоенергетики, зокрема законопроєкт щодо:
— розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом;
— обов’язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту;
— стимулювання вирощування енергетичних рослин;
— звільнення біопалива від податку на викиди СО2.
Представники Держенергоефективності наголосили: розвиток біоенергетики є особливо перспективним для громад. Це потрібно мати на увазі новообраним головам, які бажають зменшити витрати на оплату енергоносіїв, успішно пройти опалювальний сезон, а також забезпечити робочі місця і активізувати економічні процеси.
Чи є проблеми у «зеленій» енергетиці?
Проблемним фактором «зеленої» енергетики є необхідність постійного балансування. Якщо над сонячними станціями зберуться хмари, а вітряки зупиняться через штиль, енергосистема втратить частину потужностей. Їх потрібно чимось замінювати. Як правило, для цього використовують маневрові потужності, якими зараз виступають ТЕС і гідроелектростанції (можна також використовувати газопоршневі станції та накопичувачі енергії – energy storage).
Гранти «зеленого» тарифу
Коротко опишемо актуальні грантові програми для енергоефективності та енергозбереження, які є наразі. Однак зауважимо, що у період пандемії деякі грантодавці поки що не приймають заявки з різних причин. Тому відслідковуйте зміни самостійно. І не обов`язково подаватись на грант може лише ОМС!
1. Уряд республіки Фінляндія, Фінсько-український трастовий фонд.
Загальна вартість – 6 млн євро. Вартість проєкту — близько 150 тис євро.
Напрямки діяльності: енергоефективність, відновлювана енергетика, альтернативні джерела енергії, виробництво енергії з відходів.
Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: розробка ТЕО, реалізація пілотних «зелених» проєктів.
Заявники: ОМС, лікарні, школи, дитсадки, бізнес (малі та середні підприємства).
Деталі:
saee.gov.ua/uk/content/finland-ukraine-trust-fund
Усі наявні на сьогодні кошти фонду були виділені на проєкти до кінця жовтня 2020 року, тому Фонд поки що не приймає нових заявок.
2. Глобальний екологічний фонд, програма «Енергоефективність у громадських будівлях, ЕСКО модель».
Загальна вартість – 5 480 000 дол. США.
Напрямки діяльності: зменшення викидів парникових газів шляхом створення сприятливого правового, нормативного і ринкового середовища та розвитку інституційного, адміністративного та технічного потенціалу, що сприятиме запровадженню енергоефективних заходів у громадських будівлях.
Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: енергоефективні заходи (заміна вікон/дверей, термомодернізація, заміна системи опалення, ІТП, енергоаудит тощо).
Заявники: громадські будівлі: лікарні, школи та вищі навчальні заклади, державні установи, дитячі садки, центри зайнятості, бібліотеки та музеї.
Дедлайн: до серпня 2021 року
Деталі:
energoefektivnaukraina.org.ua
eepb.org.ua
Бажаєте стати наступним містом/селищем, яке приєднається до Проєкту? Звертайтеся щодо налагодження співпраці за електронною адресою: info@eepb.org.ua.
3. Посольство Японії в Україні, Програма людської безпеки «Кусаноне».
Вартість проєкту – до 70 тис. дол. США.
Напрямки діяльності: покращення навчальних умов у громадах.
Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: енергоефективні заходи в навчальних закладах (утеплення фасадів, дахів, заміна вікон та дверей тощо).
Заявники: школи, дитсадки, інтернати, неурядові українські організації (НУО).
Дедлайн: щорічно.
Деталі:
www.ua.emb-japan.go.jp/ukr/ukraine_ua_oda_index.html
4. Північна екологічна фінансова корпорація «НЕФКО», Грантові та кредитні програми: «Енергозбереження», «Чисте виробництво».
Вартість проєкту – від 100 до 400 тис. євро у гривневому еквіваленті. «Чисте виробництво»: гранти та кредити в євро, 6 % річних, сума кредиту – від 100 до 500 тис. євро.
Напрямки діяльності: підтримка екологічно та економічно ефективних проєктів.
Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: «Енергозбереження»: об’єкти соціальної сфери – школи, дитячі садки, лікарні, спортивні спорудження (модернізація теплових пунктів, заміна вікон, дверей тощо). «Чисте виробництво»: проєкти по водоканалам, енергетика, промисловість, сільське господарство, поводження з відходами тощо.
Заявники: муніципалітети, фінансово спроможні громади.
Дедлайн: постійно.
Деталі: www.nefco.org
Треба сказати, що є міні-гранти для молоді, які можна прорекламувати в громаді, але вони частково стосуються енергетики (більше направлені на екологічні питання).
Наприклад, Всеукраїнська благодійна організація «Інститут місцевого розвитку», виконавець Проєкту ДТЕК «Енергоефективні школи: нова генерація», оголосила конкурс стартапів «Еко-дія» в рамках вищезгаданого проєкту.
Екодія або енергоефективний стартап можуть бути різними: озеленення, сортування, прибирання та вивезення відходів, очищення водойм, вторинне використання речей, ресурсо- та енергозбереження.
Умови участі:
1. Описати ідею або захід, конкретно та реалістично пояснивши деталі екологічної ініціативи.
2. Забезпечити свій внесок для втілення задуму або заходу в життя, можна у негрошовому вигляді — роботами/інвентарем/обладнанням.
3. Візуалізувати вже наявні результати. Обов’язковими є фото та/або відео із власним внеском.
Терміни: 02.10.2020 – 31.05.2021.
Переможці отримають допомогу у негрошовому вигляді до 15 000 грн. Проєкт оплатить матеріали, обладнання, роботи тощо, необхідні для впровадження задуму.
Деталі: ng2.energyschool.org.ua/news/457
Активну участь у подібних грантах беруть школи. У 2019 році Білицька загальноосвітня школа № 2 (Кобеляцький район, Полтавська обл.) завдяки німецькому гранту від фонду «URBIS» встановила на даху сонячну електростанцію для заощадження коштів з бюджету на електроенергію. Конкурсу, в якому брала участь школа, передувала велика робота: була запрошена експертка з Німеччини, яка зробила школі енергоаудит.
Поради
Надамо декілька порад:
1. Спершу — проєкт, далі – пошук гранту. Зазвичай, більшість грантових програм на невеликі суми, у тому числі й Зеленого тарифу, можуть мати обмежений період дії. Коли не маєте проєкту, складно написати якісну грантову заявку.
2. Вичитуйте усі умови надання гранту. Іноді можна пропустити дуже важливі деталі, через які заявник автоматично втрачає шанс на отримання гранту. Якщо після опрацювання умов гранту є запитання, майже у кожної грантової програми є координатор. Не соромтесь та задайте питання.
3. При написанні заявки враховуйте соціальну значущість проєкту та інноваційність.
4. Будьте готовими до співфінансування. Більшість грантодавців надають кошти не на весь проєкт, а фінансують лише його частину. Це може бути близько 10 — 20 %, а то й 50 % від суми проєкту (залежно від розміру гранту).
5. Подавайте усі документи, що заявлені грантодавцем.
6. Якщо заявка не стала переможцем, є інші грантодавці. Подавайте ще.
