1 Матеріал розроблено в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який реалізується в Україні ГО DOCCU у партнерстві з Цюріхським педагогічним університетом (Швейцарія) за підтримки Швейцарії, та представлено Швейцарським бюро співробітництва в Україні.
Пункт 1 ч. 1 ст. 1 Закону України 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту»2 визначає автономію закладів освіти як право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом. Тобто йдеться про фінансову автономію закладів освіти, які є юридичними особами публічного чи приватного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про освіту). Водночас держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти (ст. 23 Закону про освіту).
2 Закон про освіту.
Що мається на увазі під фінансовою автономією закладів освіти, зокрема, деталізує Закон України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту», який визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти. Так, фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплату матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників. Тобто керівництво школи самостійно вирішує, на що саме витрачати виділені кошти, але в межах чинного законодавства.
Фінансова автономія закладів освіти має на меті посилити відповідальність кожного керівника, а використання коштів має стати більш ефективним, оскільки саме безпосередньо лише керівництво закладу освіти розуміє, які витрати треба здійснити першочергово.
У цілому автономія закладів освіти (тобто не лише фінансова, але й кадрова тощо) дає змогу підвищити рівень управління діяльністю закладу освіти і, як результат, підвищити ефективність надання освітніх послуг. Для реалізації автономії закладів, безперечно, у першу чергу, необхідно дотримання виконання чинних норм законодавства, зокрема Закону про освіту.
Стаття 61 Закону про освіту визначає, що оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Поговоримо про види заохочень та стимулюючих виплат.
Заохочення та їх види
Важливими засобами підтримання високої продуктивності праці працівників є не лише створення належних умов праці, здорового психологічного клімату у колективі, але й моральне і матеріальне заохочення. Заохочувати працівників можна, наприклад, за добре виконану роботу або особливі досягнення у праці, за сумлінну працю тощо. Це види заохочень, які можуть бути різні за своїм характером.
Підставою для застосування заохочення є їх пряме передбачення та визначення у відповідному нормативному акті: Кодексі законів про працю України3, правилах внутрішнього трудового розпорядку, що діють в закладі освіти, статуті закладу освіти, трудовому договорі тощо.
3 КЗпП.
Для прикладу, ст. 140 КЗпП розглядає заохочення за сумлінну працю як певний метод для забезпечення належної трудової дисципліни.
На жаль, КЗпП лише визначає значимість системи заохочень, але конкретного переліку заходів заохочення чітко не визначає (ст. 143 та 144 КЗпП).
Виняток становить лише ст. 146 КЗпП, яка описує можливі способи заохочення працівників за особливі трудові заслуги, серед яких: ордени, медалі, почесні грамоти, нагрудні значки, надання почесних звань та звань найкращого працівника в цій професії. Перелічені заохочування можуть надаватись педагогічним працівникам і від профільних міністерств. Наприклад, для працівників сфери освіти діє Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства освіти і науки України. Документ затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30.07.2013 № 1047.
Порядок застосування заохочень визначає ст. 144 КЗпП. Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці та заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.
Варто зазначити, що застосування заохочення є правом, а не обов’язком власника. Саме власник вирішує питання про доцільність застосування та види заохочень до працівників. Але саме за допомогою засобів морального та матеріального заохочення підвищується продуктивність праці педагогічних працівників, покращується результат діяльності закладу освіти в цілому.
Стимулюючі виплати
До виплат стимулюючого характеру, які мають заохочувати працівників до високоякісної та високоефективної праці, належать, зокрема, надбавки, доплати та премії. Їх впроваджують як засіб матеріального стимулювання праці працівників. У сукупності вони складають систему матеріального стимулювання праці.
Умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ст. 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» 4, ст. 97 КЗпП). Такі умови, порядок надання та розміри у межах, визначених законодавством, можуть встановлюватись окремими документами. Наприклад, положенням про преміювання, положенням про надбавки та доплати, трудовим договором, колективним договором тощо.
4 Закон про оплату праці.
Як правило, надбавки та доплати умовно можна поділити за стимулами, що пов’язані з:
| кількісними показниками праці | можуть стимулювати або компенсувати збільшення в певному обсязі обсягу виконуваної роботи працівниками, наприклад, виконання додаткових функцій |
| якісними показниками праці | можуть здійснювати додаткове стимулювання підвищення кваліфікації, професійної майстерності тощо |
| кількісно-якісними показниками праці | можуть стимулювати виконання певної роботи в строки та/або якісно |
За загальним умовним правилом надбавки у своїй більшості мають стимулюючий характер заробітної плати, а доплати — компенсуючий.
До відома.
Керівникам та працівникам закладів освіти треба обов’язково враховувати та розуміти «місцезнаходження» премій, доплат, надбавок та інших виплат у структурі заробітної плати. Це питання регулює ст. 2 Закону про оплату праці. Структура заробітної плати складається з:
— основної заробітної плати — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
— додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
— інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Також варто звернути увагу на вимоги Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти5, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102. Відповідно до п. 3 Інструкції закладам освіти надано право вирішувати, зокрема, такі питання в галузі організації та оплати праці:
5 Інструкція № 102.
| 1 | затверджувати структуру й штати, встановлювати посадові оклади й ставки заробітної плати згідно з розрядами Єдиної тарифної сітки, визначеними Інструкцією, без дотримання середніх окладів і без урахування співвідношень чисельності керівників і спеціалістів у межах утвореного в установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці) |
| 2 | встановлювати надбавки за високі творчі й виробничі досягнення залежно від особистого внеску кожного працівника в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) |
| 3 | встановлювати працівникам доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування чи збільшення обсягів виконуваних робіт (вихователям і помічникам вихователів дитячих дошкільних закладів за перевищення планової наповнюваності груп), а також за виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх працівників без обмеження розмірів цих доплат та переліків суміщуваних професій (посад) за рахунок і в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) |
| 4 | передбачати у кошторисах установ і закладів витрати на преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам установ і закладів освіти, а також на стимулювання творчої праці й педагогічного новаторства керівних і педагогічних працівників, у тому числі навчально-виховних закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів тощо), у розмірах не менше 2 % планового фонду заробітної плати |
Працю працівників галузі освіти оплачують на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» 6.
6 Наказ № 557.
Зверніть увагу!
Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 27.01.2015 № 74/13/84-15 «Про оплату праці» зазначало, що умови та розміри оплати праці працівників навчальних закладів і установ освіти визначають згідно з Інструкцією № 102 та наказом № 557. Однак Інструкція № 102 застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом № 557.
У розрізі цього варто звернути увагу й на постанову КМУ від 10.07.2019 № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» 7.
7 Постанова № 822.
Дію постанови № 822 зупинено до 31.12.2021 відповідно до постанови КМУ № 1149 від 23.11.2020. Постанова № 822 регулювала, зокрема, питання оплати праці та встановлення доплат та надбавок працівникам галузі освіти.
Премія, види премій та система преміювання
Премія — грошова сума, що виплачується понад основну заробітну плату, як стимулювання та заохочення за успішну трудову діяльність. Як правило, премії виплачують за трудові показники, зразкове виконання працівником своїх обов’язків, освоєння ним нової техніки, методології або технології тощо.
Для ознайомлення з видами існуючих премій слід звернутися до ст. 2 Закону про оплату праці. Так, у цій статті виділено такі види премій:
— премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, які включаються до фонду додаткової заробітної плати;
— винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами преміювання, що не передбачені актами чинного законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, які включаються до складу інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
У свою чергу, в Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленій відповідно до Закону про оплату праці, наведено розшифровку вищезазначених виплат. Документ затверджено наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 58.
8 Інструкція № 5.
Так, до фонду додаткової заробітної плати потрапляють:
— премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (п.п. 2.2.2 Інструкції № 5). Під систематичним характером мається на увазі виплата щомісячно, щокварталу, раз на півріччя. Періодичність має бути передбачена в положенні про преміювання;
— відсоткові або комісійні винагороди (премії), виплачені додатково до тарифної ставки (окладу) (п.п. 2.2.3 Інструкції № 5).
Премії, які належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат (невиробничі премії), наведені у п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 та виплачуються один раз на рік або мають одноразовий характер.
До них належать, зокрема:
| 1 | винагороди за підсумками роботи за рік Примітка. Такі премії виплачують працівникам раз на рік залежно від фінансових результатів діяльності підприємства. |
| 2 | щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи) Примітка. Такі премії виплачують працівникам, які пропрацювали, як правило, не менше року. Розмір премії залежить від стажу роботи та ефективності діяльності закладу освіти за рік. Однак враховуйте, що, як правило, педагогічним працівникам виплачують надбавку за вислугу років. |
| 3 | премії, які виплачують в установленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду |
| 4 | премії за виконання важливих та особливо важливих завдань Примітка. Розмір і періодичність виплати таких премій визначають в індивідуальному порядку залежно від оперативності та професіоналізму при вирішенні питань, що входять до компетенції працівника, обсягу, складності та важливості доручених завдань |
| 5 | одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі) Примітка. Прикладами таких виплат можуть бути премії до ювілейних і пам’ятних дат (як варіант, до дня створення закладу освіти, до Нового року, 8 Березня, ювілею працівника тощо). |
У цілому система преміювання працівників в закладі освіти ґрунтується на обов’язковості прийняття положення про преміювання. В ньому треба чітко визначити коло осіб, на яких поширюється дія цього положення, показники, умови, терміни, а також порядок нарахування премій кожній категорії працівників закладу освіти. Також варто вказати причини позбавлення премії, зменшення її розміру. Премії виплачують відповідно до наказу керівника закладу освіти.
Порядок призначення та виплати премій
Заклад освіти має самостійно визначити критерії, за якими працівникам будуть виплачуватись премії, а також умови оцінки результатів праці для отримання такої виплати та її розмір.
Відповідно до ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Премія є одним із матеріальних стимулів заохочення працівника. Порядок виплати премій та їх розмір мають бути обумовлені у положенні про преміювання, яке є невід’ємною частиною колективного договору (угоди), чинного в закладі освіти. Відтак премії працівникам здійснюють відповідно до положення про преміювання, яке затверджує керівник, та за погодженням із профспілковим комітетом.
Відповідно до п. 3 Інструкції № 102 установам і закладам освіти надано право вирішувати в галузі організації та оплати праці, зокрема, питання передбачення у кошторисах установ і закладів витрати на преміювання працівникам установ і закладів освіти, а також на стимулювання творчої праці й педагогічного новаторства керівних і педагогічних працівників, у тому числі навчально-виховних закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів тощо), у розмірах не менше 2 % планового фонду заробітної плати. Тобто під час визначення розміру премій треба враховувати зазначену норму.
Також треба мати на увазі, що чинним законодавством максимальні та мінімальні розміри премій не встановлені. Розмір премії, що надається працівникові, залежить від його особистого внеску в загальні результати діяльності закладу. Як правило, виплачують премії одночасно з виплатою заробітної плати.
Чи можна змінити розмір премій? Так, можна. Але у цьому випадку треба пам’ятати про зміну істотних умов праці.
Відповідно до ст. 32 КЗпП зміна істотних умов праці передбачає зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. У такому разі працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Тобто у разі зміни закладом освіти умов або порядку виплати премій працівників треба повідомити про це не пізніше ніж за два місяці.
Нюанси позбавлення працівника премії
Несвоєчасне або неякісне виконання завдань і своїх обов’язків, ігнорування норм трудової дисципліни, техніки безпеки та охорони праці, прогули, поява на роботі в нетверезому стані — це основний перелік причин, через які працівника може бути позбавлено премії. Також причинами позбавлення премії можуть бути:
| 1 | порушення фінансової дисципліни |
| 2 | відсутність ініціативи та творчого ставлення до роботи |
| 3 | невиконання правомірних вказівок керівника |
| 4 | відсутність результативності у виконанні окреслених задач |
| 5 | низький рівень виконавчої дисципліни |
| 6 | несвоєчасне подання звітних та інших даних відповідно до встановлених графіків, строків |
| 7 | допущення суттєвих помилок та упущень в роботі |
| 8 | погіршення рівня освітнього процесу |
| 9 | недбале ставлення до майна закладу освіти |
| 10 | порушення Статуту закладу освіти, інших документів, що регулюють діяльність закладу освіти |
Рішення про зменшення розміру премії або взагалі про її позбавлення керівник закладу освіти має оформити відповідним наказом із зазначенням підстав позбавлення або зменшення розміру премії.
Визначаючи розмір премії, умови надання або позбавлення вказаної винагороди керівник закладу освіти має керуватись чинним у закладі положенням про преміювання. У ньому може бути встановлено право керівника одноосібно приймати рішення про позбавлення премій (зменшення їх розміру) або необхідність погоджувати такі рішення з профспілковим органом. Також в положенні про преміювання можуть бути передбачені відсотки позбавлення працівника премії у конкретних випадках (наприклад, 25, 50 або 100 % тощо).
У випадку, коли працівник порушив норми трудової дисципліни, не виконував або неналежно виконував свої трудові обов’язки, він може понести дисциплінарну відповідальність.
Порядок надання щорічної грошової допомоги
Частиною 1 ст. 57 Закону про освіту встановлено, що держава забезпечує, зокрема, виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків.
Порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків затверджено постановою КМУ від 05.06.2000 № 8989.
9 Порядок № 898.
Порядок поширюється на педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти чи методичних установ, крім тих, які працюють в навчальному закладі чи методичній установі за сумісництвом.
Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни. Таку винагороду здійснюють в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу (п. 2 Порядку № 898).
Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень (п. 5 Порядку № 898). Тобто конкретні розміри цієї виплати встановлюють залежно від особистого внеску кожного працівника в підсумки діяльності закладу.
У листі Мінсоцполітики від 14.05.2019 № 711/0/206-19 «Щодо деяких особливостей виплати щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам» компетентний орган зазначив:
<…> Перелік посад педагогічних працівників визначено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників». Порядком № 898 не передбачено поширення його дії на інших працівників закладу освіти чи методичної установи. <…>
Тобто при наданні щорічної грошової винагороди треба враховувати, що Порядок № 898 поширюється виключно на педагогічних працівників. Відтак, приймаючи рішення щодо виплати грошової винагороди, першочергово слід орієнтуватись на його норми та норми згаданого вище Переліку. Відповідно працівники закладів освіти, які не обіймають педагогічних посад, але ведуть педагогічну діяльність, не мають права на отримання грошової винагороди.
Однак у своєму листі від 27.03.2018 № 1/11-3259 Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо виплати грошової винагороди науково-педагогічним працівникам або іншим працівникам закладу, які не обіймають педагогічну посаду, але ведуть педагогічну діяльність.
На думку компетентного органу, надання винагороди здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу на оплату праці, та відповідно до положення, яке затверджує керівник навчального закладу за погодженням із профспілковим комітетом. У положенні можуть бути визначені додаткові критерії оцінки діяльності педагогічного працівника, конкретний розмір винагороди та строки її виплати. У цьому положенні також можуть бути визначені умови надання винагороди працівникам, які не обіймають педагогічну посаду, але мають години педагогічної роботи.
До речі, виплачувати щорічну грошову винагороду можна й тим педагогічним працівникам, які працюють на неповну ставку. Для цього достатньо у цьому ж положенні визначити умови надання винагороди працівникам, які не обіймають педагогічну посаду, але мають години педагогічної роботи, а також тим педагогічним працівникам, які працюють на неповну ставку.
Відповідно до вимог Порядку № 898 щорічна грошова винагорода:
| 1 | надається відповідно до положення, яке затверджує керівник навчального закладу за погодженням із профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у п. 2 Порядку № 898, з урахуванням специфіки навчального закладу Примітка. Тобто, крім вищеназваних критеріїв, до положення можуть включатись й інші показники, пов’язані з виконанням працівниками, керівниками закладів норм чинного трудового законодавства, законодавства про охорону праці, атестацію тощо. |
| 2 | видається на підставі наказу керівника навчального закладу, а керівникам — за погодженням з організацією вищого рівня |
| 3 | керівникам навчальних закладів, які працюють на умовах контракту, надається незалежно від умов, визначених у контракті |
Щорічну грошову винагороду можуть призначати за результатами роботи як за календарний, так і за навчальний рік. З урахуванням того, що педагогічна діяльність у закладах освіти триває протягом навчального року, оптимальним періодом для підбиття підсумків роботи педагогічних працівників може бути саме навчальний рік.
У своєму листі від 20.03.2019 № 1/11-2850 Міністерство освіти та науки України роз’яснило питання виплати грошової винагороди педагогічним працівникам закладу частинами протягом року.
Так, на думку компетентного органу, у Порядку № 898 не зазначено, що така винагорода може виплачуватись частинами протягом року. Натомість у положенні можуть бути визначені додаткові критерії оцінки діяльності педагогічного працівника, конкретний розмір винагороди, строки її виплати, а також можливість її виплачувати частинами протягом року.
Порядок встановлення надбавки за «престижність» педагогічної праці
Постановою КМУ від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів»10 регламентовано встановлення надбавки за «престижність» педагогічної праці педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування. Її розмір складає від 5 до 30 % посадового окладу (ставки заробітної плати).
10 Постанова № 373.
Постанова № 373 визначає перелік осіб, які мають право на встановлення надбавки:
| до 30 % | керівники закладів загальної середньої освіти, їх заступники, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителі та викладачі закладів професійної (професійно-технічної) і вищої освіти, які викладають предмети згідно з відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти |
| не менше 20 % | керівники шкіл, в яких апробують державний стандарт початкової освіти відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988, їх заступники, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителі таких шкіл. Примітка. У листі Міністерства освіти і науки України від 28.05.2019 № 1/13-319 «Щодо встановлення надбавки за престижність педагогічної праці» (лист № 1/13-319) компетентний орган зазначив, що надбавка керівникам шкіл, в яких навчання хоча б в одному з початкових класів здійснюється за державним стандартом початкової освіти в рамках реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», їх заступникам, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителям таких класів зазначених шкіл встановлюється в розмірі не менше 20 %. При цьому така норма встановлення надбавки за престижність педагогічної праці поширюється й на завідувачів філій закладів загальної середньої освіти, в яких навчання здійснюється за державним стандартом початкової освіти в рамках реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Також Міністерство освіти та науки роз’яснило нюанси встановлення такої надбавки керівнику закладу освіти. Так, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»11, який розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»12, преміювання керівників закладів, установ освіти, установлення їм надбавок і доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюють за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. |
| керівники шкіл, в яких навчання хоча б в одному з початкових класів здійснюватиметься за державним стандартом початкової освіти в рамках реалізації зазначеної Концепції, їх заступники, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників, вчителі таких класів зазначених шкіл | |
| вчителі української мови і літератури шкіл з навчанням мовами національних меншин |
11 Наказ № 557.
12 Постанова № 1298.
Іншим педагогічним працівникам надбавка в розмірі до 30 % може бути встановлена з 01.09.2018. Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників наведено у постанові КМУ від 14.06.2000 № 96313.
13 Перелік.
У своєму листі від 20.01.2012 № 76/13/84-12 Міністерство соціальної політики роз’яснило, що дія постанови № 373 поширюється на працівників, які займають посади згідно з переліком, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 № 963, і на яких поширюються умови оплати праці працівників навчальних закладів і установ освіти.
Тобто надбавку за «престижність» педагогічної праці встановлюють працівникам, посади яких наведені у Переліку. Це важливо.
Розмір надбавки встановлює керівник закладу (установи) у межах фонду оплати праці. При цьому надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується працівником (п. 1 постанови № 373).
Міністерство освіти та науки України у згаданому листі № 1/13-319 зазначило, що конкретний розмір надбавки педагогічним працівникам закладу встановлюється керівником закладу не лише у межах фонду оплати праці, але й відповідно до особистого внеску працівника у загальні результати роботи закладу.
Порядок встановлення інших надбавок (за складність і напруженість у роботі, за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання)
Пунктом 3 постанови № 1298 та п. 4 наказу № 557 установлені надбавки працівникам галузі освіти, зокрема, за:
| 1 | високі досягнення у праці Примітка. Таку надбавку встановлюють працівнику в разі досягнення ним чітко визначених показників, результатів роботи. |
| 2 | виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання) Примітка. Таку надбавку встановлюють працівнику, якому доручають завдання підвищеної складності, виконання якого тягне за собою збільшення інтенсивності праці. |
| 3 | складність, напруженість у роботі Примітка. Таку надбавку установлюють за якісне виконання різноманітної за складом роботи, нелегкої для виконання, яка потребує уваги, зосередженості, додаткових зусиль і часу згідно з наказом керівника. Зверніть увагу, за проведення дистанційного навчання вчителі можуть отримувати надбавки до 50 % посадового окладу. Про це йдеться в листі Міністерства освіти і науки України від 27.07.2020 № 1/11-5026: <…> Керівникам закладів надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, установлювати працівникам цих закладів конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них. Зокрема, працівникам закладів освіти, які проводять заняття в умовах дистанційного навчання, керівником закладу може бути установлена надбавка за складність і напруженість у роботі у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) <…> До речі, при організації дистанційного навчання за педагогічними працівниками зберігаються доплати за перевірку навчальних робіт учнів, роботу в інклюзивних класах (групах), надбавки за складність, напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, інші доплати та надбавки відповідно до законодавства. Про це наголосило Міністерство освіти і науки України у своєму листі від 02.11.2020 № 1/9-609. Зверніть увагу, що компетентний орган наголосив, що у разі потреби в закладі освіти може бути розроблено Положення про організацію дистанційного навчання в закладі освіти, яке затверджується керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради). З метою дотримання прав педагогічних працівників дистанційне навчання має організовуватись в межах їхнього робочого часу, з урахуванням режиму роботи закладу освіти. |
Перелічені надбавки встановлюють у розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки). Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ).
Зазначені надбавки скасовують або зменшують у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни.
Також педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюють щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах (ч. 4 ст. 61 Закону про освіту):
| понад 3 роки | 10 % посадового окладу |
| понад 10 років | 20 % посадового окладу |
| понад 20 років | 30 % посадового окладу |
Також варто пам’ятати, що керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо (ч. 7 ст. 61 Закону про освіту).
Порядок надання матеріальної допомоги
Матеріальна допомога може бути встановлена як обов’язкова до виплати з урахуванням вимог чинного законодавства. Порядок надання та розмір матеріальної допомоги може бути визначено у галузевій угоді, колективному договорі, локальному акті роботодавця. Інколи питання надання матеріальної допомоги визначають у трудових договорах.
Залежно від характеру виплати матеріальну допомогу умовно можна поділити на:
— систематичну, яка надається всім або більшості працівників;
— разову, яка надається у випадку настання певних обставин.
До систематичної матеріальної допомоги може належати допомога на оздоровлення при отриманні щорічної основної відпустки, до ювілею працівника тощо. При виплаті такої матеріальної допомоги, як правило, не вимагається подання працівником відповідної заяви, оскільки виплату здійснюють на підставі наказу керівника з огляду на настання факту, що є підставою для її виплати.
До разової матеріальної допомоги відносять допомогу на поховання, на оздоровлення дітей, у зв’язку із складними сімейними обставинами тощо. Цей вид виплати надається за заявою працівника із зазначенням опису обставин, які є підставою для виплати, та доказів, які можуть підтвердити настання таких обставин.
Найчастіше на практиці надаються матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення за умови, якщо працівник йде у щорічну оплачувану відпустку.
Частиною 8 ст. 61 Закону про освіту педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови надання такої допомоги визначаються установчими документами закладів освіти або колективним договором.
Конкретних підстав надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у нормативних документах немає, але вони можуть бути визначені колективним договором.
У своєму листі від 21.07.2015 № 409/13/116-15 щодо умов виплати матеріальної допомоги Міністерство соціальної політики України зазначало:
| <…> Умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, рекомендується визначати у відповідному Положенні, затвердженому в відповідному органі. Зазначена матеріальна допомога виплачується за заявою працівника, наприклад, у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою тощо. Рішення про надання такої матеріальної допомоги ухвалюється керівником відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, за наявності коштів на цю мету. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язковою виплатою і виплачується за наявності коштів <…>. |
Тобто матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань — це необов’язкова виплата та обмежується фондом оплати праці, який передбачений кошторисом. Рішення про її надання/ненадання приймає керівник. Обов’язково оцінюють вагомість підстав для надання допомоги. Виняток — коли у колективному договорі прописані конкретні випадки надання такої допомоги.
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань треба відрізняти від допомоги на оздоровлення. Це різні за суттю та правилами нарахування виплати. Матеріальна допомога на оздоровлення надається на постійній основі всім працівникам та є частиною зарплати за п. 2.3.3 Інструкції зі статистики зарплати від 13.01.2004 № 514. Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань — окремому працівнику на підставі його заяви, але за рішенням керівника.
14 Інструкція № 5.
Строки нарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань також на рівні законодавства не визначені, оскільки ця виплата не є обов’язковою. Однак певний строк її виплати може бути визначеним, зокрема, у колективному договорі чи рішенні керівника. Як правило, виплата цієї допомоги відбувається в найближчий день виплати заробітної плати.
Частиною 1 ст. 57 Закону про освіту передбачено виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Оскільки цю виплату гарантує держава, видатки на неї обов’язково передбачають в кошторисі закладу освіти. Заява працівника на виплату допомоги на оздоровлення не потрібна.
Зазначимо, що право на виплату такої допомоги мають ті педагогічні та науково-педагогічні працівники, перелік посад яких наведено у постанові КМУ від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».
Інші працівники установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних працівників, можуть отримати матеріальну допомогу на оздоровлення на підставі п. 4 постанови № 1298 та пп. 5 п. 4 наказу № 557. Так, керівники навчальних закладів, установ освіти та наукових установ мають право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання. У цьому випадку заява працівника необхідна.
Допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу виплачують педагогічним працівникам (за основною посадою) лише за основним місцем роботи при наданні щорічних відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується. Про це йдеться у листі Міністерства соціальної політики України від 30.11.2011 № 1079/13/84-11.
Також матеріальну допомогу на оздоровлення слід розраховувати виходячи із посадового окладу з урахуванням підвищень. Саме на цьому наголошувало Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 05.11.2008 р. № 645/13/155-08.
Допомогу на оздоровлення виплачують педагогічним і науково-педагогічним працівникам (за основною посадою) у розмірі їх місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу виконуваних робіт. Такий висновок наведено у спільному листі Міністерства освіти і науки України та Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 № 1/9-223|02-8/267 та листі Міністерства соціальної політики України від 30.11.2011 № 1079/13/84-11 (ср. ).
Про нюанси надання допомоги на оздоровлення йшлось у тому ж листі Міністерства соціальної політики України від 21.07.2015 № 409/13/116-15.
Компетентний орган зазначив, що:
| <…> Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті. Відповідно до статті 12 цього Закону України щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів. У випадку поділу щорічної відпустки на частини допомога для оздоровлення може виплачуватися працівникові один раз при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки за заявою працівника. Таким чином, у випадку надання працівникові щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи допомога для оздоровлення також може виплачуватися працівникові за його заявою. <…> |
Тобто допомога на оздоровлення — обов’язкова виплата при реалізації працівником права на щорічну відпустку і виплачується один раз до будь-якої частини відповідної відпустки. Тому доцільно, аби в заяві про надання щорічної відпустки або її частини працівник вказував про необхідність виплати матеріальної допомоги на оздоровлення. Оскільки він самостійно має обрати, до якої саме частини відпустки її приєднати.
Окремі доплати (за суміщення, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника тощо)
Порядок і умови встановлення доплат за виконання додаткових обов’язків (за суміщення, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника тощо) обумовлено у ст. 105 КЗпП, постанові Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», постанові № 1298, наказі № 557.
Відповідно до наказу № 557 керівникам закладів освіти надано право встановлювати працівникам доплати в розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за:
— за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
— за суміщення професій (посад);
— за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.
Зазначені види доплат не встановлюють керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступникам.
Треба враховувати, що це не всі доплати, які можуть бути встановлені працівникам в галузі освіти. Зокрема, постановою КМУ від 25.08.2004 № 1096 встановлені розміри доплат за окремі види педагогічної діяльності (у співвідношенні до тарифної ставки):
| Доплата | Розмір доплати | Примітка |
| за роботу в інклюзивних класах (групах) у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти | у граничному розмірі 20 % | Зазначена доплата встановлюється педагогічним працівникам та помічникам вихователів тільки за години роботи у цих класах (групах) |
| за класне керівництво у: | ||
| підготовчих та I — IV класах закладів загальної середньої освіти | 20 % | — |
| у V — XI (XII) класах закладів загальної середньої освіти | 25 % | — |
| у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації | 20 % | — |
| за перевірку зошитів та письмових робіт у: | ||
| підготовчих та I — IV класах закладів загальної середньої освіти | 15 % | Зазначена доплата встановлюється залежно від педагогічного навантаження вчителя чи викладача |
| V — XI (XII) класах закладів загальної середньої освіти, закладах професійної (професійно-технічної) освіти та вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації | 10 — 20 % | |
| за завідування: | ||
| навчальними кабінетами у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти | 10 — 15 % | — |
| майстернями у закладах загальної середньої освіти | 15 — 15 % | — |
| навчально-дослідними ділянками у закладах загальної середньої освіти | 10 — 15 % | — |
| бібліотеками у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти | 5 — 15 % | |
| за керівництво предметними (цикловими) і методичними комісіями у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти та вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації | 10 — 15 % | — |
Також ч. 5 ст. 61 Закону про освіту передбачено, що педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката. Відповідно КМУ прийнято постанову від 19.02.2020 № 113 «Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації»15. Документом передбачено, що педагогічним працівникам, які успішно пройшли сертифікацію, встановлюється щомісячна доплата в розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження, що виконується працівником на цій посаді протягом строку дії сертифіката.
15 Постанова № 113.
Для вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти, які успішно пройшли сертифікацію у 2019 році, строк дії сертифіката становить три роки — з 1 січня 2020 р. до 31 грудня 2022 р. У разі переходу вчителя початкових класів, який успішно пройшов сертифікацію, з одного закладу освіти до іншого на посаду вчителя початкових класів або вчителя іншої спеціальності за ним зберігається право на встановлення доплати за успішне проходження сертифікації до кінця строку дії сертифіката.
Виплату щомісячної доплати за успішне проходження сертифікації здійснюють за рахунок та в межах освітньої субвенції, передбаченої місцевим бюджетам Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а також коштів місцевих бюджетів.
Також науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам закладів освіти встановлюють доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до закону (ч. 3 ст. 61 Закону про освіту).
Окрім цих доплат, керівникам закладів освіти варто врахувати вимоги постанови КМУ від 03.02.2021 № 67 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів освіти».
Згідно із зазначеним документом медичним працівникам закладів освіти державної і комунальної форми власності передбачена доплата в розмірі 20 % посадового окладу за роботу у несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я.
Таку доплату запроваджують з 01.01.2021 та до відміни карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Зазначена доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я не враховуватиметься при обчисленні заробітної плати медпрацівників для забезпечення її мінімального розміру.
Доплату:
— розраховуватимуть від посадового окладу, визначеного за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки, затвердженої постановою № 1298;
— здійснюватимуть за рахунок коштів, передбачених на оплату праці працівників відповідного закладу освіти.
Виконання обов’язків та оплата праці під час канікул і карантину
За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул (п. 71 Інструкції № 102).
Особам, які зараховані на роботу на посади педагогічних та керівних працівників під час літніх канікул учнів, заробітну плату за період до початку навчального року виплачують з розрахунку ставки заробітної плати, встановленої відповідно до їх освіти, категорії та розряду, або посадового окладу залежно від кількості учнів станом на 1 вересня попереднього навчального року (з урахуванням підвищень за наявність звання та вченого ступеня). Це також передбачено п. 71 Інструкції № 102.
Особи, які працюють на умовах погодинної оплати і не ведуть занять під час канікул, оплату за цей час не отримують (п. 73 Інструкції № 102).
Окрім канікул, заняття за розкладом у навчальних закладах не проводяться також у період поширення епідемій. Для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб застосовують адміністративні та медико-санітарні заходи — карантин.
Відповідно до ст. 29 Закону України від 06.04.2000 № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин установлюється та скасовується КМУ. Варто пам’ятати, що:
— питання про встановлення карантину порушує перед КМУ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України;
— рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації;
— на період карантину можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їхньої виробничої та іншої діяльності.
Призупинення роботи, якщо немає організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, спричинене невідворотною силою або іншими обставинами, вважається простоєм (ст. 34 КЗпП).
Варто зупинитись на інформації, яку висловлювали компетентні міністерства з приводу умов роботи в карантин. Так, у своєму листі від 02.11.2009 № 1/9-758 «Про організацію роботи навчальних закладів у період поширення епідемії грипу» Міністерство освіти і науки України наголошувало на недопущенні випадків примусового відправлення працівників усіх типів навчальних закладів у відпустку в період карантину та наданні щорічних відпусток тільки за їхнім бажанням. Як правило, педагогічні працівники під час карантину перебувають на своїх робочих місцях. Разом із тим у своєму листі від 23.10.2007 № 257/06/187-07 Міністерство соціальної політики України наголошувало на такому.
Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган має в наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Окрім того, питання необхідності присутності або відсутності працівників на робочих місцях у період простою може бути визначено в Правилах внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу.
Згідно зі статтею 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (колективним договором може бути визначено вищий розмір).
Галузевою угодою рекомендовано закладам освіти і науки забезпечити оплату праці вчителів, вихователів груп продовженого дня, вихователів дошкільних навчальних закладів і викладачів, якщо в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої під час тарифікації, з дотриманням умов чинного законодавства. Конкретні умови оплати праці працівників у цей період можуть установлюватися колективними договорами, угодами.
Щодо ситуації у зв’язку з пандемією, зазначимо таке.
У зв’язку з епідеміологічною ситуацією (пандемією через поширення коронавірусу) Урядом, органами місцевого самоврядування, керівниками закладів освіти та органами освіти та місцевого самоврядування можуть прийматись рішення про призупинення роботи відповідних закладів освіти, закриття їх на карантин та вимушені простої відповідно до прийнятих нормативно-правових актів, що регулюють питання, пов’язані з пандемією.
У цілому про особливості оплати праці працівників закладів та установ освіти на період карантину Міністерство освіти та науки інформувало керівників закладів і установ освіти своїми листами від 13.03.2020 № 1/9-161, від 17.03.2020 № 1-9/162 (спільно з ЦК Профспілки), від 23.03.2020 № 1/9-173. Зокрема, профільне міністерство наголошувало на основних тезах оплати праці в період карантину з причини розповсюдження коронавірусу:
| 1 | Оплата праці усім працівникам (педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам) закладів і установ освіти, навчання у яких призупинено на період карантину, здійснюється в розмірі середньої заробітної плати, а тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, — із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства |
| 2 | На період карантину рекомендовано керівникам закладів освіти розробити заходи щодо часткового переведення працівників закладів освіти на роботу в дистанційному режимі та на виконання інших видів робіт (організаційна, методична, наукова, інша педагогічна діяльність тощо) |
| 3 | У випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених КЗпП |
| 4 | За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (ст. 113 КЗпП) |
| 5 | Не допускати примусового відправлення працівників у відпустки, зокрема без збереження заробітної плати, на період призупинення навчання |
| 6 | В умовах карантину вчителі працюють з учнями, що перебувають удома, шляхом використання технологій дистанційного навчання з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти. Адміністрація закладу освіти може і має організувати, координувати та здійснювати контроль за виконанням вчителями освітніх програм |
| 7 | Робочі години вчителя, який забезпечує дистанційне навчання учнів, пропонуємо обліковувати (рахувати) відповідно до навчального навантаження вчителя та розкладу навчальних занять у закладі загальної середньої освіти |
На своєму офіційному сайті Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки у своєму роз’ясненні від 13.04.2020 наголосило, що у випадку, коли заняття в закладах освіти не проводяться через карантин, за працівниками цих закладів має зберігатись заробітна плата. Роз’яснення розміщене на офіційному сайті Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки за посиланням pon.org.ua/novyny/7608-oplata-prac-vchitelv-pd-chas-prizupinennya-navchalnih-cherez-karantin.html.
Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки говорить, що керуватись треба п. 77 Інструкції № 102: у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. У випадку, якщо такої роботи немає, час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених ст. 113 КЗпП. Згідно з цією статтею час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас за п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).
Оплата праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників навчальних закладів у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), здійснюється із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства. Також Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки наголосило, що згідно з п. 1.4 Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та є обов’язковими для включення до колективних договорів.
До відома
До Галузевої угоди на 2016 — 2020 роки внесено зміни, зареєстровані у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 29.01.2021 за № 2 (зі змінами у редакції від 19.04.2018). Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» після закінчення строку дії угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть нову або не переглянуть чинну, якщо інше не передбачено угодою.
Згідно з п. 2.1 Галузевої угоди Угода, укладена на 2016 — 2020 роки, набирає чинності з моменту підписання представниками Сторін і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.
За повідомленням Прес-служби Профспілки працівників освіти і науки України питання укладання нової Галузевої угоди між Міністерством освіти та ЦК Профспілки буде розглянуто найближчим часом на засідання президії ЦК Профспілки.
