1 Матеріал розроблено в рамках швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який реалізується в Україні ГО DOCCU у партнерстві з Цюріхським педагогічним університетом (Швейцарія) за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарським бюро співробітництва в Україні.
Що маємо станом на сьогодні?
Подекуди органи місцевого самоврядування ще не привели у відповідність із законодавством про освіту ні найменування, ні установчі документи закладів освіти, засновниками яких вони є або стали. І ми всі ще можемо зустрічати юридичні особи — заклади загальної середньої освіти, в найменуваннях яких є термін «ступінь».
Є сенс нагадати, що термін «ступінь» використовувався ще в Законі України від 13.05.1999 № 651-XIV «Про загальну середню освіту»2, який втратив чинність із набуттям чинності в цілому (окрім деяких його положень) Законом України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту»3 18 березня 2020 року.
2 Закон № 651.
3 Закон № 463.
Що ж мало відбутися?
Ще 28.09.2017 набрав чинності Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту»4, який вніс суттєві зміни до цілої низки законів, у тому числі до чинного на той час Закону № 651.
4 Закон № 2145.
Зокрема, із прийняттям Закону № 2145 статтю 9 Закону № 651 було викладено в новій редакції і вона на момент набуття чинності Законом № 2145 вже визначала наступні типи закладів загальної середньої освіти:
початкова школа — заклад освіти І ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту;
гімназія — заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту;
ліцей — заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту.
До прийняття вказаного законодавчого акта статтею 9 Закону № 651 (до змін) передбачалося, що:
«Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (I ступінь — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, із профільним спрямуванням навчання), та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного із трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно».
При цьому до загальноосвітніх навчальних закладів належали, зокрема, але не виключно:
школа I-III ступенів;
гімназія (гімназія-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
ліцей (ліцей-інтернат) — навчальний заклад III ступеня із профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу).
Отже, підпунктом 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2145 було встановлено, що переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років із дня набрання чинності цим же Законом. Відповідно до пункту 5 цього ж розділу згаданого Закону засновникам закладів освіти рекомендовано протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом.
Таким чином, установчі документи, зокрема статути закладів загальної середньої освіти, мали би бути «переоформлені» до 28 вересня 2022 року.
З приводу застосування положень Закону № 2145 Міністерством освіти і науки України було підготовлено лист № 1/9-554 від 13.10.2017 «Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту»».
Зокрема, в наведеному вище листі зазначалося, що:
Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», інших законів, а також відповідних підзаконних актів (у частині, що не суперечить зазначеним законам). Варто звернути увагу на те, що Закон містить багато відсильних положень, згідно з якими ті чи інші питання діяльності закладів освіти мають бути врегульовані їх установчими документами.
Також потрібно пам’ятати, що згідно з пунктом 11 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції. Отже, у разі потреби внесення навіть мінімальних змін засновник має забезпечити підготовку нової редакції установчого документа із включенням до нього усіх необхідних змін, пов’язаних із реалізацією нового Закону України «Про освіту».
Що отримували фактично?
Було зрозуміло, що зміни до установчих документів — це вже наслідки прийняття відповідних рішень засновниками (у тому числі місцевими радами). Крім внесення змін до статутів, шляхом їх видання в новій редакції в багатьох випадках мали відбуватися зміни найменування самих закладів освіти.
В ідеальному варіанті мали залишитися початкові школи, гімназії та ліцеї, в які би в тому числі «трансформувалися» школи I-III ступенів.
На практиці ж отримали щонайменше три варіанти подій:
| Варіант перший | Ніхто і нічого не змінював (адже термін дозволяє думати та приймати рішення до вересня 2022 року) |
| Варіант другий | У найменуваннях деяких закладів освіти з’явилися «надбудови» типу: «____________ гімназія (заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів) _______ міської територіальної громади _____________ області». Примітка. Тут все більш-менш зрозуміло, адже законодавець сам уточнив в оновленій ст. 9 Закону № 651 один із типів закладів освіти: «гімназія — заклад середньої освіти ІІ ступеня» і багато хто сприйняв це як догму, а відповідно і почали так зазначати в найменуваннях з деталізацією |
| Варіант третій | З’явилися початкові школи, гімназії та ліцеї, як-то, наприклад: «Початкова школа № ___ ________________ міської ради» |
Що відбулося потім?
Згодом 16.01.2020 було прийнято Закон № 463 (набув чинності в цілому 18 березня 2020 року, окрім деяких положень).
Вказаний законодавчий акт не містить жодного слова про необхідність внесення змін до установчих документів закладів освіти, їх найменувань. У той же час ми пам’ятаємо про вимоги Закону № 2145 (вони залишаються, але…).
Із втратою чинності Законом № 651 відтепер і не всі положення Закону № 2145 є актуальними. Як-то, наприклад, у частині приведення у відповідність установчих документів закладів загальної середньої освіти, що треба було встигнути зробити до 28 вересня 2022 року. Відтепер більша частина вимог відтерміновується у зв’язку із прийняттям Закону № 463.
Про це трохи пізніше.
Слід зазначити, що з прийняттям Закону № 463 із «класифікації» типів закладів освіти відтепер взагалі зникають згадування про ступені і залишаються лише в чистому вигляді початкові школи, гімназії та ліцеї, зокрема.
Відтепер у ч. 1 ст. 35 Закону № 463 визначено, що:
Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:
початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти;
гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.
Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії.
Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.
Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.
Крім того, абз. 8 ч. 1 ст. 35 вказаного Закону визначено, що заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.
Наприклад, якщо заклад освіти здійснює свою освітню діяльність на першому і другому рівнях повної загальної середньої освіти, то він має називатися гімназією, якщо на другому і третьому — ліцеєм.
Власне, в наведених абзацах закладено головні моменти, які стосуються в тому числі й можливої зміни в майбутньому типу закладу, що призводить автоматично й до зміни його найменування.
Особливу увагу зверніть на абзаці 5-8 ч. 1 ст. 35 Закону № 463, на їх зміст та строк набуття ними чинності (саме тут й закладено можливість відтермінування), адже, як зазначалося вище, не всі положення вказаного законодавчого акта набули чинності 18 березня 2020 року, деякі наберуть чинності значно пізніше.
Так, передбачається, що:
| Початкова школа має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії (абз. 5 ч. 1 ст. 35 Закону № 463, який набуває чинності 01.09.2024) | Виходить, що з 01.09.2024 всі заклади загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття початкової освіти, мають стати або окремими юридичними особами, або ж структурними підрозділами гімназій |
| Гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи (абз. 6 ч. 1 ст. 35 Закону № 463, який набуває чинності 01.09.2024) | Виходить, що до 01.09.2024 всі заклади загальної середньої освіти мають визначитися (із врахуванням вимог законів № 1245 та № 463), перепрофілюються вони в гімназії чи в ліцеї (є певні вимоги саме в частині утворення ліцеїв). Примітка № 1. За рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової («гімназійної») середньої освіти. Такий виняток передбачений в абз. 7 ч. 1 ст. 35 № 463). Ця норма вже набула чинності і може бути взята на озброєння засновниками ліцеїв. Тобто передбачається, що на базі ліцеїв може бути забезпечено надання двох рівнів освіти (базової та профільної). До слова, про початкову освіту в ліцеях не йдеться. Як власне, в перспективі і не передбачається забезпечення профільної освіти на рівні гімназій. Примітка № 2. Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10-х класів. Це вимога абз. 8 ч. 1 ст. 32 Закону № 463, яка набуває чинності 01.09.2024. Тобто виходить, що до цієї дати ліцеї можуть працювати в тому форматі, в якому вони поки що є (якщо знову ж таки не відбудуться відповідні зміні в законодавстві про освіту) |
| Опорні заклади освіти мають забезпечувати на належному рівні здобуття лише початкової та базової середньої освіти (оновлена у зв’язку з прийняттям Закону № 463 редакція ст. 13 Закону № 1245) | Виходить, що однозначно з 01.09.2024 (коли набудуть чинності абзаці 5 та 6 ч. 1 ст. 35 Закону № 463 щодо діяльності початкових шкіл, гімназій та ліцеїв у новому статусі) опорні заклади освіти не зможуть забезпечувати надання профільної середньої освіти. За великим рахунком опорні заклади освіти будуть існувати лише в формі гімназії, у складі якої будуть філії, які забезпечуватимуть надання початкової освіти у тому числі. Допоки ж усі ми перебуваємо в умовах перехідного періоду, що дозволяє говорити про можливість існування в межах опорного закладу трьох рівнів освіти (за фактом «школа I-III ступенів» по-старому) |
Зауважте, що одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти зможуть здійснювати свою освітню діяльність лише:
— заклади загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, приватні та корпоративні заклади освіти (такий виняток закріплений в абз. 9 ч. 1 ст. 35 Закону № 463);
— мистецький і спортивний ліцеї (ч. 5 ст. 35 Закону № 463).
Таким чином, Закон № 463 не передбачає можливості подальшого функціонування «шкіл І-ІІІ ступенів» (тобто одночасного існування трьох рівнів освіти у складі одного закладу загальної середньої освіти), крім закладів загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, а також приватних, корпоративних закладів освіти та закладів спеціалізованої освіти — мистецьких і спортивних ліцеїв.
Отже, маємо: заклади, що здійснюють сьогодні освітню діяльність на всіх рівнях повної загальної середньої освіти, втрачають право надавати профільну середню освіту (окрім деяких, які перелічені вище) і відповідно мають бути трансформовані в більшій своїй частині в гімназії або початкові школи.
Остання дата для набуття закладами загальної середньої освіти нового статусу — це 01.09.2024. Є час на аналіз та прийняття відповідних рішень.
Щодо такого типу закладу загальної середньої освіти, як ліцеї, то з набуттям чинності Законом № 463 сільські, селищні, міські (міст з населенням менше 50 тис.) ради не мають права саме утворювати нові ліцеї. Такі ліцеї відповідно до законодавства можуть, зокрема, утворюватися обласними, міськими радами (міст з населенням більше 50 тисяч). Якщо ж все ж таки ліцей було утворено сільською, селищною, міською радою (міста з населенням менше 50 тис.) до набрання чинності цим Законом (а таких випадків чимало), відповідна рада може і має забезпечити функціонування такого ліцею, але не більше ніж до 01.09.2024 (після цієї дати, якщо ліцей не буде відповідати всім вимогам законодавства, засновнику доведеться приймати, напевно, відповідне рішення).
Втрата права саме утворювати ліцеї (враховуючи кількісні критерії щодо населення в тому числі) не означає при цьому автоматичну втрату права залишатися засновником таких закладів до 01.09.2024 (коли набере чинності абз. 6 ч. 1 ст. 35 Закону № 463, згідно з яким гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи).
Пам’ятаємо про можливості, які надає засновникам ст. 32 Закону № 463. В ній, зокрема, зазначається, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).
Ця норма дає можливості, наприклад, не утворювати новий заклад загальної середньої освіти, а реорганізувати або перепрофілювати (змінити тип) вже той, який є.
При цьому треба розрізняти ці два процеси: реорганізація та перепрофілювання (зміна типу закладу).
Щодо різниці між реорганізацією та перепрофілюванням свою позицію висловило Міністерство юстиції України, відповідаючи на запит у частині перереєстрації закладів загальної середньої освіти I-III ступенів.
Мін’юст у цьому контексті наголосив на наступному (лист від 08.02.2021).
Відповідно до ст. 32 Закону № 463 рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, ïx реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.
Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, ïx реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст із населенням більше 50 тисяч).
Згідно зі ст. 34 вказаного Закону повне найменування закладу загальної середньої освіти включає інформацію про його тип, територіальну належність (найменування адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням закладу) та організаційно-правову форму (для приватних i корпоративних закладів).
Також частиною другою вказаної статті уточнено, що повне найменування закладу загальної середньої освіти може додатково містити інформацію про власну назву, номер закладу чи найменування засновника (засновників), а також про присвоєне закладу відповідно до вимог законодавства ім’я (псевдонім) суспільно-політичного і громадського діяча, захисника Вітчизни, діяча науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
У свою чергу, типи закладів визначені ст. 35 Закону № 463, зокрема початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти; ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.
Початкова школа функціонує як окрема юридична особа a6o як структурний підрозділ гімназії.
Таким чином, перепрофілювання (зміна типу) закладів загальної середньої освіти приймається рішенням відповідного ОМС.
Зміна типу закладів загальної середньої освіти є підставою для внесення змін до установчих документів юридичної особи, пов’язаних зі зміною найменування та ïx державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі — Закон № 755).
Відповідно до положень ст. 16 Закону № 755 найменування юридичної особи повинно містити інформацію про ïї організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.
Назва юридичної особи може складатися із власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та Законом № 755.
3 огляду на зазначене, зміна найменування юридичної особи не є реорганізацією.
Отже, на думку Мін’юсту, у зв’язку з цим відсутні підстави для застосування положень абз. 6 ч. 1 ст. 32 Закону № 463. Йдеться, власне, про ситуацію, яка унеможливлює прийняття рішень щонайменше сільськими та селищними радами про утворення комунальних ліцеїв.
Тут слід нагади зміст згаданого абзацу:
Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч).
Це, в свою чергу, виключає наявність підстав для відмови у державній реєстрації. Якщо бути точними, то в ситуації з перепрофілюванням та відповідно зміною найменування закладу загальної середньої освіти буде відбуватися державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Порядок державної реєстрації та інших реєстраційних дій визначений ст. 25 Закону № 755, який включає, зокрема, перевірку поданих документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів (ст. 27 Закону № 755) та відмови в державній реєстрації (ст. 28 Закону № 755).
З цими підставами бажано ознайомитися, щоб завчасно виключити всі можливості для зупинення розгляду документів або відмови в державній реєстрації змін.
Мін’юст у своєму листі також нагадав, що відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону № 755 особи, винні у внесенні до установчих документів a6o інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, несуть відповідальність, встановлену законом.
Отже, державний реєстратор не наділений повноваженнями щодо перевірки правових підстав прийняття рішення відповідною сесією сільської, селищної, міської, обласної ради.
Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону № 755 суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Про це також треба пам’ятати.
Якщо читати наведений вище лист буквально, то можна говорити про те, що всі ради (від сільської до міської) можуть скористатися загальною нормою ст. 32 Закону № 463 та через зміну типу закладу загальної середньої освіти трансформувати його в заклад іншого «статусу», наприклад, із «загальноосвітнього школи I-III ступенів» у той же «ліцей». Але згодом (поки що не внесені зміни до Закону № 463, а вони туди пропонуються), знову ж таки постане питання, наскільки діяльність цього закладу відповідає вимогам законодавства.
Адже, та ж ст. 32 Закону № 463 визначає що:
«Ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів» (ця норма набуде чинності пізніше).
Можливо, є сенс почекати остаточних змін до законодавства, тим паче що Закон № 463 поки що дає таку можливість, щонайменше до 01.09.2024.
Саме до цієї дати сільські, селищні, міські (міст із населенням менше 50 тис.) ради мають прийняти одне з рішень щодо кожного із заснованих ними раніше або отриманих «у спадок» закладів загальної середньої освіти «І-ІІІ», «ІІ-ІІІ» або «ІІІ» ступенів, у тому числі поки що й опорних (є законопроєкт № 4629-1 від 09.02.2021, яким пропонуються відповідні зміни в частині опорних закладів):
| 1 | перепрофілювати заклади освіти на початкову школу або гімназію, яка забезпечуватиме здобуття виключно базової середньої освіти, або початкової освіти і базової середньої освіти на базі гімназії |
| 2 | для забезпечення здобуття профільної середньої освіти почекати змін до законодавства, які було ініційовано в законопроєкті № 4629-1 від 09.02.2021 та прийнято в першому читанні 13.04.2021 |
Хоча, за великим рахунком варто було ще в минулому році (коли прийняли Закон № 463) розпочати активну фазу трансформації закладів загальної середньої освіти. І звісно, що це треба було робити не шляхом прийняття одразу рішень, які б стосувалися перепрофілювання закладів освіти, а почати зі складання переліку деталізованих заходів, які треба вчинити в цьому напряму. Прийняти таку собі «дорожню карту дій» шляхом затвердження, наприклад, певної Програми (не пізно це робити і сьогодні).
Процес вибудовування сфери освіти за новими правилами Закону № 463 має і буде тривати поступово та поетапно (і це нормально). Важливим етапом такої трансформації може стати утворення, наприклад, робочої групи, одним із завдань якої стало би визначення індикаторів виокремлення серед існуючих закладів загальної середньої освіти тих, які в майбутньому мають стати початковими школами, гімназіями тощо.
Ураховуючи все зазначене вище, засновники закладів загальної середньої освіти мають ще певний час, щоб визначитися із предметом управлінських рішень: чи то буде реорганізація, чи перепрофілювання (зміна типу закладу) і як наслідок зміна найменування.
Далі наводиться декілька прикладів рішень засновника про перепрофілювання.
Приклад № 1 — це рішення, яке може прийматися в тому випадку, коли здійснення перепрофілювання закладу загальної середньої освіти є в найближчих планах. Таке рішення є підставою для здійснення всіх підготовчих дій щодо цього, як-то підготувати статут у новій редакції, провести аналіз кадрового складу, почати роботу над розробленням нового штатного розпису як для майбутньої гімназії в цілому, так і для дошкільного підрозділу в її структурі зокрема.
Потім має бути прийняте рішення про затвердження статуту в новій редакції та надані відповідні доручення щодо вчинення всіх необхідних дій, пов’язаних із державною реєстрацією змін відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Крім того, цим же рішенням може бути погоджено засновником і новий штатний розпис гімназії, який може бути розроблений, у свою чергу, на виконання виданого відповідного наказу начальника відділу освіти.
Тут слід нагадати, що відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 463:
«Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів розробляються на основі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом.»
Приклад № 2 — це рішення, яке може прийматися в тому випадку, коли вже розроблено статути закладів загальної середньої освіти, які зазнають перепрофілювання (зміни типу).
Важливо розуміти, в який саме тип буде здійснено перепрофілювання (гімназія, початкова школа), чи є необхідність, наприклад, залишати в якості структурного підрозділу початкову школу чи ні; чи буде діяти як структурний підрозділ в структурі гімназії дошкільний підрозділ чи в цьому немає необхідності тощо.
Друга важлива річ — це розуміння того, чи зміняться істотні умови праці штатних працівників закладів загальної середньої освіти. Якщо так, то необхідно потурбуватися про здійснення вчасного повідомлення про це таких працівників, як того вимагають положення Кодексу законів про працю України. Так, зокрема, ст. 32 вказаного Кодексу визначено, що:
«Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу».
Слід зазначити, що чинне законодавство не передбачає порядку повідомлення працівника про зміну істотних умов праці.
Але аналіз судової практики у цивільних справах про скасування наказів про зміну умов праці, наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу дає підстави говорити про те, що належним підтвердженням факту попередження працівника про зміну істотних умов праці буде:
— підпис працівника у розпорядженні/наказі;
— підпис працівника в окремому документі (повідомленні, листі тощо), який буде містити інформацію про те, які саме умови підлягають зміні, з якого часу, роз’яснення прав працівника на погодження або відмову від продовження трудових відносин шляхом надання відповідної письмової згоди або відмови;
— повідомлення про вручення рекомендованого листа з описом вкладення за відомим місцем проживання працівника.
Щодо упорядкування штатних розписів — треба буде проаналізувати попередні та з врахуванням змін, які настають у зв’язку із перепрофілюванням закладів освіти, скласти нові, затвердити та погодити із засновником.
Щодо забезпечення підвезення учнів. Тут необхідно враховувати, якщо відбулося реальне перепрофілювання закладів загальної середньої освіти, наприклад у гімназії, які будуть забезпечувати лише базову освіту, то треба подумати про те, яким чином буде організовано навчання тих учнів, які навчатимуться в 10-11 класах (старшій школі).
Приклад № 3 — найпростіша форма рішення, яку можна використовувати як базову. Основні пункти в ньому — це ті необхідні складові, які знадобляться, щоб здійснити державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу в Єдиному реєстрі.
У цьому прикладі згадується саме про ліцей, але кожна рада має для себе визначитися, чи доречно саме сьогодні змінювати тип саме на ліцей, якщо враховувати всі вимоги, які ставляться законодавцем (про це зазначалося вище).
Отже, ще раз про права засновників, які закріплені в ст. 32 спеціального Закону № 463 і про які необхідно пам’ятати в тому числі, коли здійснюється перепрофілювання закладів загальної середньої освіти:
| Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства | Тут важливо орієнтуватися на потреби членів громади та враховувати фінансові та кадрові можливості засновника під час прийняття рішення щодо зміни статусу закладу освіти (перепрофілювання, реорганізація тощо) |
| Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради | На цьому етапі важливо розуміти, якого типу буде заклад загальної середньої освіти та чи будуть діяти в його складі інші структурні підрозділи, як-то початкова школа та дошкільний підрозділ у складі гімназії |
| Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст із населенням більше 50 тисяч) | Існує різниця між утворенням ліцею та перепрофілюванням у нього іншого закладу загальної середньої освіти. Для прикладу, сільська рада не має сьогодні права утворювати ліцеї, а от перепрофілювати у нього заклад загальної середньої освіти I-III ступенів (якщо такі ще є) може. Питання лише в доцільності та доречності цього, зважаючи на мету, яка ставилася на початку освітньої реформи, в розмежуванні типів закладів освіти |
| Ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України | Власне саме в цьому пункті закладено питання можливості та доцільності утворення ліцеїв тим чи іншим засновником та відповідно перепрофілювання в ліцеї інших закладів освіти. Чи зможе заклад освіти бути повноцінним ліцеєм, а не лише «на папері» |
| У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти | Законодавець ставить вимогу до засновника, щоб той забезпечив учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні лише у разі, якщо відбувається реорганізація чи ліквідація такого закладу. Не йдеться про перепрофілювання. У той же час необхідно враховувати, що попіклуватися про це бажано і під час зміни типу закладу. Якщо цього не зробити, наслідки можуть бути непередбачуваними, як-то невдоволення з боку батьків |
| Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника | Законодавець чітку вимогу висуває щодо двох важливих речей: — проводити громадське обговорення у разі якщо здійснюється реорганізація або ліквідація закладу освіти; — таке обговорення проводиться лише у випадках, коли заклад освіти знаходиться в сільській місцевості. Про схожі вимоги в ситуаціях перепрофілювання не згадується взагалі. У той же час необхідно завжди брати до уваги об’єктивні та суб’єктивні обставини, які у вас наявні на території, і якщо є навіть незначні побоювання того, що зміна типу закладу призведе до негативної реакції серед населення, то краще таке обговорення провести (незалежно від типу населеного пункту в тому числі) |
Базові моменти здійснення громадського обговорення
Слід відмітити, що рішення про реорганізацію, ліквідацію, а подекуди і про перепрофілювання (зміну типу або по-старому — «пониження ступеню», що призводить і до зміни найменування) закладів загальної середньої освіти не користуються особливою популярністю серед населення. У разі його прийняття є вірогідність виникнення соціального вибуху. Тому до цього питання необхідно підходити обережно та обмірковано. Тож варто під час прийняття таких рішень дотримуватися належної процедури погодження їх із громадськістю. Тим паче, що існує певна судова практика, яка складається не завжди на користь органів місцевого самоврядування.
У більшій своїй частині предметом судових спорів стають рішення місцевих рад про реорганізацію чи ліквідацію закладів загальної середньої освіти. Особливо ті, проєкти яких не проходили обговорень серед населення.
У той же час ніхто не може гарантувати, що не буде виникати схожих судових справ у разі, коли ставитиметься питання про зміну типу закладу освіти, особливо, коли наслідками прийняття таких рішень стане необхідність підвезення дітей до інших закладів освіти, розташованих в інших населених пунктах (що не завжди сприймається позитивно батьками).
Часто суди в таких справах доходять висновків про порушення конституційних прав громадян (зокрема, на освіту). А коли йдеться про прийняття органами місцевого самоврядування рішень, які можуть зачепити, а тим паче порушити права громадян, проєкти таких рішень мають обговорюватися. При цьому суди спираються на постанову КМУ від 03.11.2010 № 996, якою затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі — Порядок). Пунктом 5 вказаної постанови рекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю керуватися означеним Порядком.
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 Порядку консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
Крім іншого, п. 12 Порядку визначено, що в обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проєктів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян.
Враховуючи означені норми, можна припустити, що рішення, які приймаються стосовно закладів загальної середньої освіти, так чи інакше можна віднести як до питань соціально-економічного розвитку, так і до реалізації прав і свобод громадян (зокрема, в частині забезпечення доступу до загальної середньої освіти, яка відповідно до ст. 53 Конституції України є обов’язковою). Отже, якщо керуватися приписами Порядку, то прийняттю таких рішень мали би передувати проведення відповідних консультацій із громадськістю, в ході яких буде виявлена думка мешканців відповідного населеного пункту та врахована під час прийняття рішення.
Процедура проведення консультацій із громадськістю визначена Порядком. У ньому, зокрема, зазначається, що строк проведення консультацій із громадськістю повинен становити не менше 15 днів.
Консультації передбачають опублікування проєкту відповідного документа на сайті органу, що планує його видати.
Крім того, в ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що проєкти актів ОМС оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки). У свою чергу, ч. 3 ст. 15 цього Закону визначено, що проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, мають бути оприлюднені ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Тож, майте на увазі, що в разі розгляду питань, які стосуються в тому числі і перепрофілювання закладів загальної середньої освіти, краще дотримуватися означених вище правил (без врахування інтересів громадськості відповідного населеного пункту може мати негативні наслідки, як-то мітинги, збори громадян, які будуть вимагати дотримання їх прав та врахування інтересів).
Деякими радами були прийняті власні положення щодо проведення консультацій із громадськістю, які були розроблені на підставі рекомендованого Порядку. В той же час слід зауважити: Порядок, крім іншого, визначає таку форму консультацій з громадськістю, як публічне обговорення, яке, в свою чергу, передбачає проведення таких публічних заходів, як конференції, форуми, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі (наради) з громадськістю. У рад же в будь-якому разі вже мають бути затверджені порядки проведення або зборів громадян, або громадських слухань. Повною мірою можна задіювати цей інструментарій для проведення консультацій із громадськістю
Так, ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає поняття загальних зборів громадян за місцем проживання як форму безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення. Важливо, що рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
Конкретизує ж компетенції загальних зборів п. 16 ст. 6 Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.12.1993 № 3748-XII (ср. ). До них належать обговорення питань, що зачіпають інтереси населення відповідної території.
Можливість проведення громадських слухань передбачена ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якій зазначається, що територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Сьогодні розповсюдженою є практика, коли саме громадські слухання застосовуються як інструмент взаємодії між громадськістю та владою.
Важливе про перейменування
Отже, враховуючи все, означене вище, можна зробити певні висновки:
| Перший | Перепрофілювання закладів загальної середньої освіти не є реорганізацією |
| Другий | Перепрофілювання призводить до зміни найменування закладу загальної середньої освіти |
| Третій | Перепрофілюванню бажано, щоб передували громадські обговорення, хоча це прямо і не передбачено нормами законодавства |
| Четвертий | Основні вимоги до найменування закладів освіти містяться в ст. 34 Закону № 463 та ст. 16 Закону № 755 |
Окрім того, що зазначалося вище стосовно вимог до найменування юридичної особи, є сенс нагадати про те, що:
найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).
Примітка. У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 23.11.2009 № 14380 роз’яснено, що при виконанні своїх службових обов’язків державні реєстратори користуються програмою автоматизованого робочого місця державного реєстратора, яка розроблена згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» та яка при проведенні державним реєстратором відповідних реєстраційних дій перевіряє найменування юридичних осіб на їх тотожність найменуванню юридичних осіб, відомості про яких включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Відповідно до ст. 28 вищевказаного Закону, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є, зокрема, невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону.
У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:
— повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, — у найменуваннях юридичних осіб приватного права;
— символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;
— терміни, абревіатури, похідні терміни, заборону використання яких передбачено законом.
Законами можуть бути встановлені особливості найменування навчальних закладів.
Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, встановлюються Міністерством юстиції України.
Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки затверджені наказом Мін’юсту 05.03.2012 № 368/5. Ним передбачено, що:
| 1 | Для написання найменування юридичної особи використовуються: 1) літери українського алфавіту — при написанні найменування українською мовою; 2) літери латинського алфавіту — при написанні найменування англійською мовою; 3) розділові знаки та символи: лапки (« «, “ ”, « », які є тотожними), крапка (.), кома (,), двокрапка (:), дужки /( )/, апостроф (’), дефіс (-), тире (—), скісна риска (/), знак оклику (!), знак питання (?), номер (№), плюс (+), знак рівняння (=), зірочка (*), ет комерційне (@), амперсанд (&); 4) цифри: арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0) та римські (I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, L, C, D, M). Використання інших символів, розділових знаків у найменуванні юридичної особи не допускається |
| 2 | Для написання найменування юридичної особи використовуються великі та малі літери: українського алфавіту (А, а, Б, б, В, в, Г, г, Ґ, ґ, Д, д, Е, е, Є, є, Ж, ж, З, з, И, и, І, і, Ї, ї, Й, й, К, к, Л, л, М, м, Н, н, О, о, П, п, Р, р, С, с, Т, т, У, у, Ф, ф, Х, х, Ц, ц, Ч, ч, Ш, ш, Щ, щ, Ь, ь, Ю, ю, Я, я ) — при написанні найменування українською мовою; латинського алфавіту (А, a, В, b, С, c, D, d, Е, e, F, f, G, g, H, h, I, i, J, j, K, k, L, l, M, m, N, n, О, o, Р, p, Q, q, R, r, S, s, T, t, U, u, V, v, W, w, X, x, Y, y, Z, z) — при написанні найменування англійською мовою. Великі та малі літери, використані в установчих документах та при заповненні заяви у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, вважаються тотожними |
| 3 | Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ). Використання лапок у найменуванні юридичної особи не є ознакою для визначення тотожності найменувань. Найменування відокремленого підрозділу має містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво») та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ |
Зміна найменування закладу освіти: оформлення трудових книжок
Зміна найменування юридичної особи не змінює умови трудових договорів, укладених з його працівниками.
Отже, до трудової книжки працівників відповідних закладів освіти необхідно внести зміни щодо їх назви.
Відповідно до п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58, якщо під час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування — наказ (розпорядження), його дата і номер.
Тож у трудових книжках працівників закладів освіти має з’явитися запис на підставі відповідного рішення місцевої ради, яким рада змінила тип, а відповідно і найменування закладу освіти.
Отже, у графі 3 зазначається:
«Назву закладу змінено на ____________________________ (вказуємо нову назву) _____________ ради (вказуємо назву органу місцевого самоврядування)»,
а у графі 4:
«Рішення ___ сесії ___ скликання від ___ р. № ___.»
Печаткою та підписом такі записи не завіряються (завіряються лише у разі звільнення працівника з роботи).
