Відповідь була надана Міністерством економіки України у листі від 08.08.2022 № 4712-06/56565-09.
Отже…
Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
Так, згідно з листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України на підставі статей 14 та 141 Закону України вiд 02.12.1997 № 671/97-BP «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні.
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Пунктом 1 розділу І «Загальні положення» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 № 362) (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця – за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Разом з тим, із змісту запиту вбачається, що у зв’язку з тимчасовим переміщенням (евакуацією) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, у працівників цих закладів, які супроводжують дітей та залишаються з ними на місці тимчасового перебування, змінюється розташування місця роботи.
Відповідно до частини першої статті 32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 КЗпП та в інших випадках, передбачених законодавством.
З огляду на викладене, на нашу думку, зазначене тимчасове переміщення (евакуацію) доцільно розглядати за аналогією переведення в іншу місцевість, разом з підприємством, установою, організацією, передбаченого частиною першою статті 32 КЗпП.
