Одразу варто нагадати, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі — Закон про благоустрій) охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності. Виняток із цього правила становлять зелені насадження, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Пам’ятаємо, що відповідно до тієї ж ч. 2 ст. 28 Закону про благоустрій охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об’єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, — за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
У свою чергу, ч. 3 ст. 28 згаданого Закону регламентовано, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком станом на сьогодні є Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045 (далі — Порядок видалення). Зокрема, вказаний нормативно-правовий акт у першу чергу визначає перелік випадків, коли здійснюється видалення зелених насаджень, а саме у разі:
— виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах відповідно до ст. 35 — 37 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі — Закон № 3038);
— знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см;
— ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
— відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
— проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
— досягнення деревом вікової межі;
— провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
— ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:
— за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі — компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пп. 7 — 10 Порядку видалення);
— на підставі документів, визначених ст. 35 —37 Закону № 3038.
Щодо винятків, коли рішення про видалення зелених насаджень компетентним органом не приймаються, вони є такими:
— видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до п. 4 Порядку видалення;
— у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до п. 4 Порядку видалення;
— видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача (без сплати їх відновної вартості);
— видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки (без сплати їх відновної вартості).
Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень.
Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі — комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а в разі потреби — балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.
Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.
Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п’ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.
Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі — акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.
Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.
Голова комісії готує в п’ятиденний строк проєкт рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.
Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проєкту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до місцевого бюджету.
Звертаю увагу, що видалення зелених насаджень без відповідних документів тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу на громадян від 170 до 510 грн і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від 510 до 850 грн (ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Окрім адміністративної відповідальності, винна особа зобов’язується відшкодувати в тому числі і завдану матеріальну шкоду. Розмір завданої матеріальної шкоди визначається згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затвердженими постановою КМУ від 08.04.99 № 559, і є значно більшим від розміру адміністративного штрафу. Так, для прикладу, за кожне знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту дерево, діаметр якого біля шийки кореня становив 46,1 — 50 см, відшкодовується матеріальна шкода в розмірі 2800 грн.
