Вакцинування чи відсторонення від роботи: дотримуємося норм законодавства Напевно, усі вже зрозуміли, що тема вакцинування є досить непростою. Як на мене, більше за всіх від цього питання «страждають» керівники закладів, установ, організацій, підприємств. Чому? Тому що кожен керівник розуміє, що, з одного боку, він має дотримуватися положень постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»Кодексу України про адміністративні правопорушення і яка може настати для керівників у разі прушення ними правил щодо карантину людей, а з іншого боку, є рішення суду, якими визнаються накази про відсторонення працівників незаконними, і подекуди керівників змушують виплачувати заробітну плату за всі дні відсторонення. Тут варто зазначити: як показує судова практика, ніколи не знаєш, чию сторону прийме суд, розглядаючи питання, зокрема, незаконного відсторонення від роботи працівника. А таких справ нині в суді безліч. До речі, саме в цьому номері нашого видання буде наведено щонайменше три судові справи, предметом яких були питання незаконного відсторонення, незаконності взагалі нормативно-правових актів різних рівнів, які врегульовують питання карантину, вакцинування тощо. У цьому ж матеріалі я здебільшого спробую акумулювати найпоширеніші проблеми, з якими стикаються керівники під час розгляду питання відсторонення працівників від роботи.
Бюджет споживання чи економії, або Про бюджет-2022 2 грудня 2021 року 268 депутатів проголосовали за бюджет на 2022 рік, і вже 10 грудня документ було направлено на підпис Президенту та в цей же день підписано! Тож із блискавичною швидкістю на початку грудня ми отримали Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Закон № 1928 набрав чинності з 01.01.2022. Що зміниться та на що будуть витрачатись кошти?
«Податковий» Закон № 1914, або Про сюрпризи під ялинку Майже кожен бюджетний рік починається з податкових змін, які вносяться не лише до Податкового кодексу України. При цьому дати набрання чинності окремими нормами Закону № 1914 визначені самим документом: частина змін набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 1914 (опублікований 21.12.2021 у газеті «Голос України» № 244, тобто деякі зміни набрали чинності з 22.12.2021), з 21.11.2021 та 01.07.2022. Подивимось, які зміни приніс «ресурсний» Закон № 1914.
Актуальне запитання. Щодо умов звільнення від плати за харчування дитини з особливими освітніми потребами, яка відвідує інклюзивну гpyпy в закладі дошкільної освіти 1. Чи має право дитина, яка знаходиться на інклюзивній формі здобуття дошкільної освіти, харчуватися в комунальному закладі дошкільної освіти безкоштовно, який документ це регулює?
2. Якщо мама дитини з особливими освітніми потребами вчасно не надала до закладу дошкільної освіти оновлений документ, який підтверджує інвалідність дитини (посвідчення видається на певний строк, після спливу батьки його подовжують), хто сплачує за харчування такої дитини?
3. Хто має відстежувати строки дії пільги і нести відповідальність за «прострочення» документа, зокрема посвідчення пільговиків?
Актуальне запитання. Чи можна встановлювати річну орендну плату у розмірі 1 грн за оренду нерухомого комунального майна для закладів та установ освіти? Чи може представницький орган місцевого самоврядування, керуючись Методикою розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно» (далі — Методика № 630), встановлювати річну орендну плату в розмірі 1 грн за оренду нерухомого комунального майна для закладів та установ освіти міста, які повністю фінансуються з місцевого бюджету територіальної громади?
Актуальне запитання. У разі якщо на будинок подається послуга у вигляді гарячої води, але власник квартири не є її користувачем (користування бойлером, опломбовано труби в квартирі), чи повинен власник житла сплачувати плату за абонентське обслуговування на послугу гарячої води? Відповідно до Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування сплачується споживачами, які отримують послуги теплопостачання та постачання гарячої води.
Плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю послуги для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних зі здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами в багатоквартирному будинку та у випадках, визначених Законом, також і витрати на обслуговування лічильників теплової енергії та/або лічильників гарячої води у квартирах.
Підприємство розраховує розмір плати за абонентське обслуговування згідно з прямими фактичними витратами. Відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування» для одного абонента платіж не може перевищувати 31,15 грн.
У разі якщо на будинок подається послуга у вигляді постачання гарячої води, але власник квартири не є її користувачем (користування бойлером, опломбовано труби у квартирі), чи повинен власник житла сплачувати плату за абонентське обслуговування на послугу гарячої води?
Актуальне запитання. Чи існує адміністративна, кримінальна чи будь-яка інша відповідальність голови правління або правління ОСББ за порушення Закону про ОСББ? Прошу надати інформацію, чи існує адміністративна, кримінальна чи взагалі будь-яка інша відповідальність голови правління або правління ОСББ за наступні порушення закону про ОСББ:
1) самостійне, без затвердження загальними зборами, встановлення для власників розміру внеску для проведення ремонтів сумісної власності;
2) непроведення загальних зборів у встановлені законом терміни — не рідше ніж раз на рік;
3) ненадання звіту правління для затвердження ревізійною комісією та загальними зборами;
4) самовільне, без рішення загальних зборів, встановлення сервітутів;
5) за визначеним Законом та Статутом колом питань, для прийняття яких загальними зборами необхідно 2/3 голосів співвласників, у протоколі зборів таке питання вважається прийнятим, коли отримана тільки більшість голосів співвласників.
Декретна відпустка керівника закладу освіти: запитання — відповіді Як завжди, практичне виконання законодавчого базису, як і будь-якої іншої теорії, тягне за собою неминуче виникнення певних запитань та уточнень. Тож у цьому матеріалі продовжимо розглядати ті питання, які виникли в освітній галузі в процесі впровадження та реалізації «освітнього» законодавства.
Службове розслідування: норми та умови застосування Часто посадові особи для цілей з’ясування обставин, що призвели до дисциплінарного порушення, використовують процедуру службового розслідування, хоча на законодавчому рівні для цілей накладання дисциплінарного стягнення як такої її застосування не передбачено. То що ж робити у випадку, коли сигнал про певне порушення є і потрібно на нього відреагувати й розібратися? Давайте із цього питання поміркуємо разом.
Відсторонення від роботи... Захід дисциплінарного впливу? Це судова справа, предметом якої є відсторонення від роботи. Цікава вона обґрунтуваннями суду, який дійшов висновку, що відсторонення від роботи має всі ознаки покарання як заходу дисциплінарного впливу, за наслідками для працівника є проміжним між доганою і звільненням. Важливим є те, що наказ про відсторонення працівника було визнано судом незаконним та скасовано у зв’язку з тим, що роботодавець не зажадав від праціника пояснення його відмови (ухилення) від вакцинування. Тож вивчайте та беріть до уваги.
Відсторонення від роботи. Позиція суду Це буде один з матеріалів цього номера, в якому я хочу торкнутися теми відсторонення працівників від роботи у зв’язку з їх відмовою чи ухилянням від вакцинації. Упевнена, відтепер ця тема буде цікавою представникам і ОМС, і комунальних підприємств, установ та організацій, і закладів охорони здоров’я комунальної форми власності. На момент виходу цього номера наказ МОЗ від 30 листопада 2021 року № 2664 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» ще не набере чинності, отже говорити про відсторонення працівників ОМС тощо ще не доводиться. Але вже на цей момент завдяки освітянам cклалася доволі неоднозначна судова практика з цього питання і я впевнена, точно не буде зайвим дізнатися про неї і вам, щоб не припускатися власних помилок. Справу, що буде розглянута в цій статті, одразу скажу, відсторонений від роботи вчитель програв. Для нас цінними є правові норми, якими оперували всі учасники цієї справи, ну і звісно, якими обґрунтував своє рішення суд.
Реформа місцевого самоврядування в Україні: чи потрібна вона? В Україні місцеве самоврядування є невід’ємною складовою частиною системи публічної влади. Водночас як окремі елементи, так і система місцевого самоврядування в цілому ще не досягли того рівня впливу на економічний і гуманітарний розвиток громад і суспільства, який вони мають у більшості демократичних країн Європи і світу. Причиною цього є як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори.
Медіаграмотність публічних службовців у контексті цифрової трансформації Сучасне суспільство будується на використанні та відтворенні різноманітної інформації. Розбиратися в особливостях та функціях засобів масової інформації та медійного контенту соціальних мереж, уміти знаходити, оцінювати, використовувати та передавати інформацію — сьогодні така ж необхідна складова грамотності, як і вміння читати, писати чи рахувати. А для публічних службовців, крім того, в умовах потоків дезінформації та негативних наративів, важливим є критичне мислення для вміння робити правильні висновки під час прийняття рішень в умовах цифрової трансформації.