Відповідь було надано Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у листі від 14.12.2021 № 14662/18.2/7-21, з яким можна ознайомитися за посиланням: dostup.pravda.com.ua/request/96515/response/349034/attach/2/14662.pdf?cookie_passthrough=1.
Законом України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі — Закон), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов’язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, визначено особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку та врегульовано правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання тa управління.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком — вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 3акону до спільного майна багатоквартирного будинку, крім іншого, належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку згідно зі ст. 5 Закону є спільною сумісною власністю співвласників.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.
Водночас положеннями Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон про ЖКП), яким упроваджено інноваційні підходи в частині реформування сфери комунальних послуг (нова термінологія, класифікація комунальних послуг, зміна принципів договірних відносин, упровадження нових моделей організації таких відносин), передбачено плату за абонентське обслуговування — платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги (з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води) за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів — розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
Таким чином, згідно з нормами Закону про ЖКП плата, зокрема за абонентське обслуговування, сплачується виконавцю комунальної послуги (з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води) за умови укладення одного з типів договорів про надання комунальних послуг, передбачених Законом про ЖКП (індивідуального договору про надання комунальних послуг).
