Стаття 34 КЗпП України визначає простій як призупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, незворотною силою або іншими обставинами.
Із статті 113 КЗпП України, яка визначає правила оплати простою за різних причин (підстав), можна визначити три види простою:
— не з вини працівника, у т. ч. на період запровадженого карантину;
— з незалежних від працівника і роботодавця обставин, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища;
— з вини працівника, коли винні дії працівника є підставою для зупинення роботи.
Нагадуємо, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Довідково: Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, — до 21 листопада 2022 року.
Враховуючи те, що військова агресія Росії проти України є засвідченим фактом настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), цей факт, у свою чергу, може бути об’єктивною причиною для керівника щодо розгляду питання про оголошення простою з незалежних від працівника і роботодавця підстав. А отже, перебування старости в полоні держави-агресора можна вважати об’єктивною підставою для оголошення простою такому працівнику.
Про те, що працівникам, які потрапили у полон або взяті в заручники, може бути оголошено простій, вказує і НАДС у своїх роз’ясненнях, наголошуючи, що у такому випадку час роботи обліковується шляхом проставлення у табелі відмітки «П», а оплата праці на період оголошення простою здійснюється з урахуванням статті 113 КЗпП України та відповідно до постанови КМУ від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану». Тобто керівник самостійно визначає розмір оплати часу простою, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Зверніть увагу: роботодавцем правомірно оголошено простій працівникові, який потрапив у полон, водночас законодавство не регламентує ані максимального, ані мінімального строку оголошення простою. Відсутні обмеження й щодо кількості простоїв, які роботодавець може оголосити протягом певного періоду.
