Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Школа правових знань. Трудовий і цивільно-правовий договори:переваги та недоліки

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2007/№ 28
В обраному У обране
Друк
Стаття

Трудовий і цивільно-правовий договори:переваги та недоліки

На багатьох підприємствах досить часто до виконання робіт або надання послуг залучають фізичних осіб не на підставі передбаченого Кодексом законів про працю трудового договору, а на підставі окремих цивільно-правових договорів (договорів підряду, про надання послуг тощо). У деяких випадках для підприємств це є виправданим кроком, наприклад, коли виконання робіт або надання послуг має разовий характер і немає необхідності зараховувати працівника до штату. У цьому матеріалі проаналізуємо плюси та мінуси укладення з працівником трудового або цивільно-правового договору.

Андрій БРИЛЬОВ, юрист

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. № 322-VIII.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про держбюджет

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V.

Закон про оплату праці

— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р.
№ 889-IV.

 

Юридичні відмінності трудового і цивільно-правового договорів

Перш ніж перейти до розмежування юридичних характеристик трудового і цивільно-правового договорів, наведемо визначення кожного з них.

Відповідно до

ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір

— це угода, за якою одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, виплатити гроші тощо) або утриматися від неї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Таким договором може бути договір підряду, доручення, надання послуг тощо.

У зв’язку з широким використанням на практиці перелічених видів цивільно-правових договорів виникає необхідність установлення тих ознак, які дозволять відрізнити їх від трудового договору. Такий перелік наведено в

листі Міністерства праці та соціальної політики України від 26.12.2003 р. № 06/1-4/200 «Щодо питання застосування трудових договорів і договорів підряду» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 22). Перелік відмінностей такий:

1)

за цивільно-правовим договором виконавець зобов’язується за винагороду виконувати для суб’єкта господарювання індивідуально визначену роботу, а не здійснювати трудову діяльність, яка передбачає систематичність та підлеглість працівника роботодавцю;

2) трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза сферою його регулювання, метою укладення договору є отримання певного матеріального результату;

3)

сторона цивільно-правового договору, на відміну від працівника, не підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку, вона сама організує свою роботу та виконує її на свій ризик;

4) за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), що входить до штату підприємства, для виконання певної трудової функції за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівнику гарантується заробітна плата, установлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його результат, який визначається після закінчення виконання обов’язків за договором та оформлюється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться оплата.

Перелічені відмінності в характері відносин, що виникають на підставі трудового або цивільно-правового договорів, обумовлюють і відмінності умов, які включаються до змісту кожного з них. Так, у трудовому договорі зазначаються трудові обов’язки працівника, обов’язки роботодавця, розмір та порядок виплати заробітної плати, робочий час та час відпочинку, порядок звільнення, дисциплінарна та матеріальна відповідальність тощо. Цивільно-правовий договір містить умови щодо предмету договору, взаємних прав та обов’язків сторін, строку виконання робіт (надання послуг), розміру та порядку оплати за договором, відповідальності сторін.

Наведемо приклад. Виходячи зі змісту

ст. 837 ЦКУ предметом договору підряду є конкретний результат, тобто підрядник має надати замовнику «на виході» певний кінцевий матеріальний результат виконання робіт. Так, договір підряду може бути укладено на виготовлення виробів, виконання ремонтних робіт тощо.

Крім договору підряду, з фізичною особою може бути укладено і

договір про надання послуг. Відповідно до ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як показує практика, цивільно-правові договори укладаються підприємством з фізичними особами для певної мети. Насамперед, на осіб, які виконують роботи (надають послуги) на підставі цивільно-правових договорів, не поширюються норми трудового законодавства в частині

порядку приймання на роботу, підстав для звільнення, установлення робочого часу, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, оплати та охорони праці, гарантій та компенсацій, обмеженої та повної матеріальної відповідальності працівника, накладення дисциплінарних стягнень тощо. Так, укладений на певний строк цивільно-правовий договір може стати альтернативою випробувальному строку при прийманні на роботу. Якщо процедура встановлення випробувального строку для працівника досить жорстко регламентована ст. 26 — 28 КЗпП та передбачає ряд обмежень в його застосуванні, то визначення строку дії цивільно-правового договору обмежене тільки волевиявленням сторін.

КЗпП

також містить перелік підстав, коли працівника може бути звільнено як із власної ініціативи, так і з ініціативи роботодавця. Цивільно-правовий договір може бути розірвано за загальними підставами, передбаченими ЦКУ. До таких підстав належать угода сторін, закінчення строку дії договору тощо.

У разі заподіяння працівником шкоди підприємству нормами

КЗпП передбачено покладання на такого працівника, як правило, обмеженої матеріальної відповідальності в межах середнього заробітку. Покладання ж повної матеріальної відповідальності в розмірі суми заподіяної шкоди можливо тільки в точно визначених випадках і для визначених професій та робіт.

У ситуації, коли шкоду особою було заподіяно підприємству в межах виконання цивільно-правового договору, відповідальність настає вже цивільно-правова. Вона може полягати в сплаті штрафних санкцій (штрафу, пені) за неналежне виконання умов договору. Сторона договору в повному обсязі має відшкодувати заподіяні підприємству збитки тощо. Вид, розмір та межі відповідальності визначаються сторонами безпосередньо в цивільно-правовому договорі. Так, у договорі підряду можна передбачити умову, згідно з якою за несвоєчасне виконання робіт підрядник сплачує підприємству штраф у розмірі, визначеному в договорі.

Істотною відмінністю цивільно-правових і трудових відносин є порядок та умови оплати праці. У межах трудового договору виплачується заробітна плата, а за цивільно-правовим договором — здійснюється оплата виконаної роботи, наданої послуги тощо.

Статтею 95 КЗпП та положеннями Закону про оплату праці передбачено, що оплата праці працівників має здійснюватися в розмірі не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Нагадаємо, відповідно до ст. 76 Закону про держбюджет з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати становить 400 грн. на місяць, з 1 липня 2007 року — 420 грн. і з 1 грудня 2007 року — 450 грн. Водночас ЦКУ не містить будь-яких обмежень щодо мінімального розміру оплати за цивільно-правовими договорами. Отже, розмір оплати визначається в договорі виключно за угодою сторін. Стаття 24 Закону про оплату праці передбачає, що заробітна плата має виплачуватися не рідше двох разів на місяць. У цивільно-правовому ж договорі сторони вільні самі застережити порядок та строки здійснення оплати за договором.

Відмінності оподаткування заробітної плати та виплати за цивільно-правовим договором

Для наочності у формі таблиці наведемо існуючі нарахування та утримання на заробітну плату за трудовим договором та на суму, що виплачується за цивільно-правовим договором. Нарахування та утримання наведено в таблиці щодо ситуації, коли особа, яка виконує роботи за цивільно-правовими договорами, не є суб’єктом підприємницької діяльності.

Умовні позначення:

Фтвп — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фнв — Фонд соціального страхування від нещасних випадків; Фбезр — Фонд соціального страхування по безробіттю, Пф — Пенсійний фонд.

 

Виплата

Нарахування

Утримання

Пф

Фтвп

Фбезр

Фнв

ПДФО

Пф

Фтвп

Фбезр

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Зарплата

33,2 %

1,5 %

1,3 %

тариф

15 %*

0,5 % із заробітної плати або її частини, що не перевищує розмір прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб**
2 % з частини заробітної плати, що перевищує розмір прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб

0,5 % у випадку, якщо заробітна плата не перевищує розмір прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб
1 %, якщо заробітна плата перевищує прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб

0,5 %

Винагорода за цивільно-правовим договором

33,2 %

15 %

0,5 % з винагороди за цивільно-правовим договором або його частини, що не перевищує розмір прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб
2 % з частини винагороди за цивільно-правовим договором, що перевищує розмір прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб

 

* При розрахунку суми ПДФО з нарахованої заробітної плати вираховуються всі внески до соцфондів, що утримуються.

** Відповідно до ст. 62 Закону про держбюджет розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2007 року складає 525 грн., з 1 квітня — 535 грн., з 1 жовтня — 548 грн.

 

Як видно з наведеної таблиці, із суми винагороди за цивільно-правовим договором не утримуються і на неї не нараховуються внески до Фтвп, Фбезр та Фнв. Це пов’язано з тим, що фізичні особи, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, страхуються у зазначених вище фондах самостійно на добровільних засадах. Тому із сум винагород, що їм виплачуються, підприємства не зобов’язані утримувати та нараховувати на них внески у Фтвп, Фбезр та Фнв (див.

листи від 22.06.2006 р. № 161-07-2, від 01.04.2004 р. № 01-16-441, від 20.04.2004 р. № ДЦ-11-1732).

Отже, з точки зору оптимізації навантаження на фонд оплати праці, цивільно-правовий договір має деякі переваги перед трудовим договором здебільшого у частині сплати внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування. При цьому фізичним особам, які мають відповідно до

Закону № 889 право на податкову соціальну пільгу, слід пам’ятати, що таке право поширюється тільки на дохід, отриманий у вигляді заробітної плати, і втрачається при отриманні винагороди за цивільно-правовим договором.

У тих випадках, коли стороною цивільно-правового договору є фізична особа — підприємець, сфера підприємницької діяльності якого охоплює предмет договору, підприємство звільняється від обов’язку здійснювати нарахування та утримання на суму винагороди, що виплачується.

Окремо зазначимо, що, як роз’яснив Пенсійний фонд України у своєму

листі від 01.09.2006 р. № 11127/03-02, особи, які надають послуги, не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а отже, із суми винагороди за надані послуги за договорами цивільно-правового характеру пенсійні внески не сплачуються (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 81). При цьому Пенсійним фондом було визначено характерні ознаки послуг (див. лист ПФУ від 09.11.2006 р. № 14663/03-30): відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання та отримання, неможливість зберегти, споживність послуги при її наданні (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 9).

На завершення зауважимо, що регулярне виконання фізичною особою (не підприємцем) тих самих робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором може бути прирівняне до здійснення останнім підприємницької діяльності. Так, відповідно до

ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична (не менше трьох разів протягом календарного року), на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (про критерії систематичності див. п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 р. «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності»). Тому, якщо фізична особа (не суб’єкт підприємницької діяльності) укладе з підприємством протягом року більше трьох цивільно-правових договорів з аналогічним предметом, їй вже доведеться реєструватися як суб’єкту підприємницької діяльності. За здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації законодавством установлено як адміністративну (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення України), так і кримінальну відповідальність (ст. 202 Кримінального кодексу України).
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно