Звичайні ціни: документальне підтвердження
Які документи є підставою для підтвердження рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги), що продаються та придбаваються з метою визначення податкових зобов’язань (податкового кредиту) щодо ПДВ та валових доходів (витрат)?
Відповідно до п.п. 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток) для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується
інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, ураховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов’язань, умови платежів звичайних для такої операції, а також інші об’єктивні умови, що можуть уплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються спів-ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов’язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, ураховуються знижки, пов’язані із сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.Якщо товари (роботи, послуги) ідентичні (за їх відсутності — однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу або мають ціни, установлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни здійснюється з урахуванням таких факторів.
Відповідно до п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому
прилюдному оголошенні.Як указано у п.п. 1.20.4 Закону про податок на прибуток, якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною
є ціна, отримана при такому продажі.Відповідно до п.п. 1.20.5 Закону про податок на прибуток у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають
державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, установлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни, у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.Як зазначено у п.п. 1.20.5
1 Закону про податок на прибуток, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміна «звичайна ціна», визначеного цим Законом.Таким чином, обґрунтування рівня договірних цін залежить від того, яким шляхом здійснюється продаж (купівля) товарів (робіт, послуг). При цьому документальним підтвердженням рівня звичайних цін як для продавця, так і для покупця можуть бути укладені
договори, оприлюднені рекламні оголошення, прайс-листи, довідки, отримані від державних органів статистики, звіти про оцінку майна (акти оцінки майна), накази щодо встановлення знижок, про проведення маркетингових заходів щодо просування товарів (робіт, послуг) тощо.
Віктор КОСАРЧУК,
директор Департаменту масово-роз’яснювальної роботи
та звернень громадян ДПА України
