Щодо соціальних відпусток та розрахунку допомоги на дітей
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 03.03.2007 р. № 58/06/186-07
(витяг)
Юридичне управління Міністерства розглянуло <...> лист і повідомляє наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
Зазначена відпустка не належить до виду щорічних, вона належить до виду соціальних відпусток.
Тому така відпустка надається в календарному році, а не за відпрацьований робочий рік, тобто працівник має право на її використання або отримання компенсації за неї при звільненні у повному обсязі, незалежно від відпрацьованого часу в цьому році. Статтею 24 Закону України «Про відпустки» визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.Наведений у вашому листі випадок не містить інформації, чи працювала працівниця (одинока мати) на іншому місці роботи до 25 грудня 2006 року. Якщо зазначена особа до 25.12.2006 р. працювала на іншому підприємстві, установі, організації, вона могла використати соціальну відпустку, а при звільненні їй повинні були виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні такої відпустки. У такому разі, на наступному місці роботи (з 25.12.2006 р.) зазначена відпустка не надається. Якщо ж працівниця з 01.01.2006 до 25.12.2006 р. взагалі не працювала і була прийнята на роботу з 25.12.2006 р., то за 2006 рік їй може бути надана додаткова відпустка на підставі ст. 19 Закону України «Про відпустки», а у разі звільнення може бути виплачена компенсація за 7 календарних днів, які працівниця (одинока мати) не використала у 2006 році.
Якщо одинока мати звільнилася з роботи 9 січня 2007 року, їй має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, тобто тривалістю 7 календарних днів за 2007 рік. У цьому випадку на наступному місці роботи вона не матиме права на зазначену відпустку у 2007 році.
Щодо застосування статті 112 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням
повідомляємо, що відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» періоди знаходження застрахованої особи у страхових випадках (тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) зараховуються до страхового стажу і дія статті 112 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на цих осіб не поширюється.Розрахунок допомоги по вагітності та пологах працівниці, яка після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відпрацювала 5 днів, здійснюється виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, обчисленої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.
У випадку, зазначеному в листі, застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески менше ніж календарний місяць, тому середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (5 робочих днів) перед настанням страхового випадку (абзац перший пункту 6 Порядку). Згідно з частиною першою статті 112 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» необхідно враховувати сплату страхових внесків за період 12 місяців перед настанням страхового випадку незалежно від місця роботи.
Для найманих працівників, які змінили місце роботи та відпрацювали за новим місцем роботи менше шести місяців, але за період 12 місяців (з урахуванням періодів роботи за попередніми місцями роботи) перед настанням страхового випадку сплачували страхові внески 6 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується виходячи з фактичної заробітної плати за останнім основним місцем роботи, з якої було сплачено страхові внески, обчисленої відповідно до Порядку.
Зазначена норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» поширюється на працівників, які тільки починають свою трудову діяльність і відпрацювали менше шести місяців, та працівників, що змінили місце роботи і не працювали більше шести місяців перед працевлаштуванням на останнє місце роботи. Підтвердженням факту сплати страхових внесків для найманих працівників є запис у трудовій книжні.
Як випливає з вашого звернення, працівник прийнятий на роботу в січні 2007 року, а з попереднього місця роботи звільнився в листопаді 2006 року, тобто, за період 12 місяців (з урахуванням періоду роботи за попереднім місцем роботи) перед настанням страхового випадку сплачував страхові внески 6 місяців, тому норма абзацу першого статті 112 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» для розрахунку страхової виплати не повинна застосовуватись. Допомога по тимчасовій непрацездатності йому повинна виплачуватись виходячи з фактичної заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески у розрахунковому періоді за останнім основним місцем роботи.
Начальник Юридичного управління
І. Тубелець
коментар редакції
Компенсація за невикористану додаткову відпустку на дітей
та порядок застосування норми ст. 112 Закону про держбюджет: роз’яснення Мінпраці
У листі, що коментується, Мінпраці розглянув два питання:
1. Порядок виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку на дітей, що надається згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
2. Порядок застосування положень ст. 112 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V (далі — Закон про держбюджет).
1.
Згідно зі ст. 19 Закону про відпустки жінці, яка працює та має двох і більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, самотній матері, батькові, який виховує дитину без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів.Як справедливо зазначає Мінпраці, цей вид відпустки не належить до виду щорічної, вона є однією із соціальних відпусток (розділ IV Закону про відпустки). Тому
така відпустка надається один раз у календарному році, а не за відпрацьований робочий рік. У разі звільнення працівник має право на її використання або отримання компенсації за неї в повному обсязі, незалежно від відпрацьованого в цьому році часу.Наведемо приклад: працівницю, в якої є двоє дітей віком до 15 років, було прийнято на роботу з 2 січня 2007 року. Вона звільнилася за власним бажанням 28 березня 2007 року. У цій ситуації при звільненні їй належить компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, які визначаються пропорційно відпрацьованому на цьому підприємстві часу, і компенсація невикористаної додаткової відпустки на дітей з розрахунку 7 календарних днів.
У ситуації ж, коли працівницю було прийнято в кінці 2006 року, виникає запитання: чи зобов’язане підприємство виплачувати їй компенсацію за невикористану додаткову відпустку на дітей за 2006 рік?
У запиті, поданому до Мінпраці, було наведено приклад, коли працівницю, яка має право на додаткову відпустку на дітей, прийнято на роботу 25 грудня 2006 року, а звільнилася вона 9 січня 2007 року.
Мінпраці щодо цієї ситуації роз’яснив таке. За 2007 рік роботодавець в обов’язковому порядку має виплатити компенсацію за невикористану додаткову відпустку на дітей з розрахунку 7 календарних днів.
Щодо компенсації за невикористану додаткову відпустку на дітей за 2006 рік, то все залежатиме від того, чи працювала ця працівниця на іншому підприємстві у 2006 році. Якщо працівниця до прийняття на це місце роботи вже працювала на іншому підприємстві у 2006 році та вже мала право на додаткову відпустку на дітей, то на новому місці роботи виплачувати компенсацію за невикористану додаткову відпустку на дітей за 2006 рік не потрібно.
Обов’язок щодо нарахування та виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку на дітей за 2006 рік згідно із Законом про відпустки покладається на попереднього роботодавця. І незалежно від того, виконало це зобов’язання попереднє підприємство чи ні, на новому місці роботи за 2006 рік компенсація не виплачується.
Якщо ж працівниця, яка має право на додаткову відпустку на дітей, до влаштування на роботу у 2006 році ніде не працювала, то новий роботодавець зобов’язаний виплатити їй компенсацію за невикористану додаткову відпустку на дітей за 2006 рік.
Те саме стосується випадку, коли працівниця хоча і працювала раніше на іншому підприємстві, але права на отримання додаткової відпустки на дітей у неї тоді ще не було. Якщо після влаштування на останнє місце роботи у 2006 році у працівниці виникло право на отримання додаткової відпустки на дітей, роботодавець при звільненні зобов’язаний буде виплатити їй компенсацію за невикористану додаткову відпустку на дітей за 2006 рік.
Інформацію про те, чи працювала жінка до влаштування на роботу і чи мала вона право на отримання додаткової відпустки на дітей, бухгалтерія підприємства з’ясовує на підставі трудової книжки та відповідних документів, що підтверджують право жінки на отримання додаткової відпустки на дітей.
2. Щодо порядку застосування норм ст. 112 Закону про держбюджет, Мінпраці в листі, що коментується, зазначив таке:
—
періоди перебування застрахованих осіб у таких страхових випадках, як тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зараховуються до страхового стажу і дія статті 112 Закону про Держбюджет на цих осіб не поширюється;— найманим працівникам, які поміняли місце роботи та відпрацювали на новому місці роботи менше шести місяців, але за період 12 місяців (з урахуванням періодів роботи на попередніх місцях роботи) перед настанням страхового випадку сплачували страхові внески 6 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується виходячи з фактичної заробітної плати за останнім місцем роботи;
—
норма ст. 112 Закону про держбюджет поширюється на працівників, які тільки починають свою трудову діяльність і відпрацювали менше шести місяців, та працівників, які поміняли місце роботи і не працювали більше шести місяців перед працевлаштуванням на останнє місце роботи. Підтвердженням факту сплати страхових внесків для найманих працівників є запис у трудовій книжці.Такі ж висновки надано в листі Мінпраці від 05.03.2007 р. № 103/020/99-07 (див. с. 6).
