Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо адміністративно-господарських санкцій за нестворення єдиноподатниками робочого місця інваліда

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2007/№ 28
В обраному У обране
Друк
Лист від 07.03.2007 р. № 1/5-218

Щодо адміністративно-господарських санкцій за нестворення єдиноподатниками робочого місця інваліда

Лист Фонду соціального захисту інвалідів
від 07.03.2007 р.
№ 1/5-218

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених чинним законодавством України на нього завдань здійснює контроль за виконанням суб’єктами господарювання чотирьохвідсоткового нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в тому числі шляхом стягнення в судовому порядку адміністративно-господарських санкцій за невиконання ними такого нормативу в розмірі середньорічної заробітної плати працівника за кожне незайняте робоче місце інвалідам згідно зі ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727

не містить норм щодо звільнення підприємств від обов’язку виконання нормативу створення робочих місць для інвалідів, установленого Законом, а внески до Фонду соціального захисту інвалідів (про які йдеться у пункті 6 Указу № 727) не є адміністративно-господарськими санкціями (про які йдеться у частині 1 статті 20 Закону України № 875). А тому підприємства, що обрали спрощену систему оподаткування (платники єдиного податку), зобов’язані виконувати норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, установлений Законом, а в разі його невиконання — сплачувати адміністративно-господарські санкції до обласних відділень Фонду соціального захисту інвалідів у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70.

Крім того, відповідно до п. 6 Указу суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником саме певних видів податків і зборів (обов’язкових платежів). У статті 92 Конституції зазначено, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно Законами України. Частиною 6 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII (далі — Закон № 1251) встановлено, що «податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», сплаті не підлягають».

Адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування інвалідів згідно із Законом України «Про систему оподаткування» не відносяться до податків і зборів, оскільки податками і зборами (обов’язковими платежами) вважаються обов’язкові внески до бюджетів та до державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Однак

статті 14 та 15 Закону № 1251 не містять такого податку чи збору (обов’язкового платежу), як внесок до Фонду соціального захисту інвалідів, а Закон № 875 не є законом України про оподаткування.

Тому можна зробити висновок, що внески, збори та податки — це однорідні поняття

та уособлюють в собі обов’язковий платіж до бюджетів та до державних цільових фондів. Адміністративно-господарські санкції на відміну від внесків не мають таких основних критеріїв, як пропорційності та рівномірності. З огляду на вищевикладене, чинним законодавством не визначене таке поняття, як внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частина 1 ст. 238 Господарського кодексу України визначає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно-господарські санкції за нестворення робочого місця інваліда ніяк не можна ототожнювати з внесками

до Фонду соціального захисту інвалідів. Оскільки внесків до Фонду соціального захисту в природі не існує, а є лише адміністративно-господарська санкція за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів для всіх підприємств різних форм власності.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище суб’єкти малого підприємництва, що обрали спрощену систему оподаткування (

платники єдиного податку), зобов’язані виконувати норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, встановлений Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а в разі його невиконання — сплачувати адміністративно-господарські санкції до територіальних (обласних) відділень Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Директор Е. Скібінський



коментар редакції

Від платників єдиного податку вимагають дотримувати норматив працевлаштування інвалідів

Сьогодні, мабуть, немає особливого сенсу звертатися до історії питання про необхідність дотримання платниками єдиного податку нормативу працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», і про відповідний обов’язок сплати адміністративно-господарських санкцій у разі недотримання цього нормативу. Доводиться визнати, що викладена в сьогоднішньому листі позиція Фонду соціального захисту інвалідів де-факто перемогла на практиці на лихо тим, хто не дотримував норматив у 2006 році.

Говорячи по суті, роз’яснення Фонду, що коментується, не дуже відрізняється від того, яке воно покликане було доповнити (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 88), та і ситуація практично не змінилася порівняно з тією, яку докладно проаналізовано у відповідному колишньому матеріалі рубрики «Пошта редакції» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 75, с. 61). Точніше кажучи, не змінилася вона щодо платників єдиного податку — юридичних осіб, тоді як

щодо платників єдиного податку — фізичних осіб вона змінилася кардинально: адже починаючи з 2006 року обов’язок виконання нормативу працевлаштування інвалідів покладено не тільки на підприємства, але і на фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю.

Зауважимо: щодо цієї категорії роботодавців органи Фонду соціального захисту інвалідів налаштовані рішуче: відомості про кількість найманих працівників уже отримано ними в службах зайнятості, виявлено тих СПДФО, які відповідно до кількості найманих працівників у 2006 році зобов’язані були виконати норматив та зареєструватися у Фонді, але цього не зробили. Фонд твердо вирішив добитися від порушників реальної сплати адміністративно-господарських санкцій (нагадаємо, що граничний строк для добровільної їх сплати закінчується 14 квітня, проте стосовно подібної сплати за 2006 рік, то 14 квітня поточного року припало на суботу, тому справедливо чекати, що на підставі статті 103 Кодексу адміністративного судочинства Фонд погодиться з перенесенням цього граничного строку на 16 квітня — понеділок).

І останнє. У першому абзаці листа чомусь згадується тільки чотиривідсотковий норматив, а

норматив у кількості одного робочого місця (при величині показника середньооблікової кількості штатних працівників від 8 до 24 чоловік включно) виявився забутим. Мабуть, платнику єдиного податку — юридичній особі корисно знати, що при загальній середньообліковій кількості штатних працівників за рік (уключаючи інвалідів), що дорівнює 50 (якщо у підприємства немає ні сумісників, ні підрядників, то при цьому воно вписується до встановлених Указом меж чисельності), для дотримання нормативу працевлаштування інвалідів потрібно мати в штаті підприємства як мінімум 2 інвалідів, але якщо говорити про меншу середньооблікову кількість штатних працівників на підприємстві, то з урахуванням округлення розрахунків виходить, що 1 штатний працівник — інвалід забезпечує виконання нормативу при величині показника середньооблікової кількості штатних працівників
за рік, що дорівнює 37 чоловік
(37 х 0,04 » 1,48 1).
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно