Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Ви нам писали. Ремонт автомобіля, узятого в оренду у фізичної особи — коли виникає ПДФО

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2007/№ 30
В обраному У обране
Друк
Стаття

Ремонт автомобіля, узятого в оренду у фізичної особи — коли виникає ПДФО

Дуже часто наших передплатників цікавлять практичні аспекти операцій з оренди майна: укладення договорів оренди, оподаткування орендних виплат, проведення ремонтів. Одне з таких запитань і стало підставою для написання цієї статті. У ньому йдеться про юридичну особу, яка орендувала у фізичної особи — не суб’єкта підприємницької діяльності автомобіль і самостійно, за свій рахунок проводить його технічне обслуговування, здійснює поточний та капітальний ремонт. Нашого передплатника цікавить, чи мають включатися ремонтні витрати до оподатковуваного доходу орендодавця, а також порядок оподаткування таких ремонтних витрат.

Антон КЛИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Правовідносини найму транспортного засобу регулюються договором. При цьому відповідно до

ч. 2 ст. 799 ЦКУ договір найму (оренди) транспортного засобу з участю фізичної особи укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Варто зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 220 ЦКУ у разі недотримання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Тому між підприємством та фізичною особою — орендодавцем має бути укладено в письмовій формі та нотаріально посвідчено договір оренди транспортного засобу.

У договорі сторони встановлюють конкретний обсяг прав та обов’язків один одного в тій частині, яку прямо не врегульовано положеннями окремих статей

ЦКУ, або в частині прав та обов’язків, які сторони можуть урегулювати самостійно. У договорі оренди транспортного засобу сторони мають установити порядок здійснення орендарем технічного обслуговування транспортного засобу, проведення його поточного або капітального ремонту.

Витрати на техобслуговування

Щодо експлуатаційно-ремонтних витрат підприємства - орендаря, то потрібно зазначити таке. Нормативним документом, який дозволяє

віднести окремі види ремонтних робіт автомобіля до поточного або капітального ремонту, є Положення № 102.

Перелік робіт з

технічного обслуговування автотранспортних засобів установлено пп. 3.5 — 3.11 Положення № 102. Ці роботи мають проводитися для забезпечення постійної та безпечної експлуатації транспортного засобу орендарем. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 801 ЦКУ орендар зобов’язаний підтримувати орендований транспортний засіб у належному технічному стані. При цьому доходу орендодавець не одержує.

Поточний ремонт

Згідно з

п. 3.12 Положення № 102 поточний ремонт виконується за потреби, відповідно до результатів діагностики стану транспортного засобу, або при виявленні несправностей, та має забезпечити або відновити працездатність транспортного засобу. До поточного ремонту належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів автомобіля (крім кузова та рами). Перелік базових агрегатів автотранспортного засобу наведено в Додатку Г Положення № 102. Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту.

Відповідно до

ч. 1 ст. 776 ЦКУ поточний ремонт речі, переданої у найм, здійснюється наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з того, що

ч. 1 ст. 776 ЦКУ дозволяє сторонам самостійно визначити, за чий рахунок має провадитися поточний ремонт, такий обов’язок може бути покладено як на орендаря, так і на орендодавця. Якщо це буде прямо встановлено договором, то орендар (або орендодавець) буде зобов’язаний здійснювати поточний ремонт переданого в оренду автомобіля. Однак якщо в договорі оренди не зазначено, яка із сторін і за чий рахунок має здійснювати поточний ремонт автотранспорту, то застосовуються положення ч. 1 ст. 776 ЦКУ.

Відповідно до

п. 1.2 Закону № 889 дохід — це сума коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду.

Поточний ремонт не спричиняє поліпшення автомобіля або збільшення строку його служби, а лише забезпечує або відновлює працездатність автомобіля.

Якщо проведення поточного ремонту згідно з договором оренди є обов’язком орендаря або в договорі не застережено порядок здійснення поточного ремонту сторонами, то всі витрати є витратами орендаря. Такі суми не включаються до складу оподатковуваного доходу фізичної особи — орендодавця з тієї причини, що доходу він не отримав.

Аналогічну позицію виклала ДПА в м. Києві в

п. 2 листа № 250/10/31-106 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 85). У цьому листі податківці пов’язують факт невиникнення доходу в орендодавця при поточному ремонті автомобіля з тим, що згідно з ЦКУ обов’язок здійснювати поточний ремонт покладено на орендаря.

Капітальний ремонт

Капітальний ремонт

виконується для збільшення строку експлуатації транспортного засобу. До капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів чи одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів (п. 3.16 Положення № 102).

У зв’язку з великим обсягом робіт при капітальному ремонті та для уникнення конфліктів з орендодавцем (наприклад, у зв’язку із заміною кузовних агрегатів) необхідно перед початком капітального ремонту одержати від нього письмову згоду на проведення орендарем такого ремонту.

Як бачимо, при капітальному ремонті автомобіля йдеться не тільки про забезпечення нормального режиму роботи — навпаки, міняються основні агрегати автомобіля, що, звісно ж, збільшує строк його корисної експлуатації. Тому ми схильні вважати, що

капітальний ремонт спричиняє виникнення в орендодавця деякого додаткового економічного ефекту, який може бути пов’язано з тривалішим (ніж без капремонту) строком експлуатації автомобіля та його оренди тощо.

Слід зауважити, що

ч. 2 ст. 776 ЦКУ застережено: якщо сторони не встановили інше в договорі (або якщо інше не встановлено в законі), капітальний ремонт речі провадить наймодавець (орендодавець). Проте, якщо капітальний ремонт автомобіля (через певні обставини) виконує орендар, то він згідно з ч. 3 ст. 776 ЦКУ має право:

— відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати або вимагати відшкодування вартості ремонту;

— вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У ситуації, що розглядається, не йдеться про відшкодування орендарю будь-яких ремонтних витрат, а отже, фактично орендар безоплатно надає орендодавцю послугу з капітального ремонту автомобіля. Слід зауважити, що послуги, які безоплатно надаються фізичній особі, підпадають під визначення

додаткових благ, отриманих від особи, яка не є роботодавцем. Отже, вартість таких безоплатно наданих послуг має включатися до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи — орендодавця на підставі п.п. «е» п.п. 4.2.9 Закону № 889.

Водночас потрібно врахувати і той факт, що на момент повернення автомобіля орендарю

замінений (відремонтований) вузол вже буде певною мірою зношений. Наприклад, орендар замінив кузов автомобіля, але після його заміни, пробіг склав 50000 км. Зрозуміло, що агрегат, який повертається, уже не є новим.

Сьогодні немає жодних роз’яснень ДПАУ з цього питання, але, на нашу думку, економічно найобґрунтованішим буде такий підхід: до складу додаткових благ орендодавця має потрапляти сума

капітального ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зношення. Для вартісної оцінки впливу зношення при поверненні автомобіля орендарем створюється комісія, яка оцінить ринкову (справедливу) вартість поліпшень, що повертаються, з урахуванням їх зношення. За даними акта оцінки буде визначено суму доходу орендодавця у вигляді додаткових благ.

Порядок нарахування та сплати податку з доходів

Оскільки дохід у вигляді капітального ремонту автомобіля (робіт з капремонту) фізичній особі — орендодавцю надається в негрошовій формі, до суми доходу (вартості ремонтних робіт) має застосовуватися «

натуральний» коефіцієнт, установлений п. 3.4 Закону № 889 (на сьогодні він складає 1,176471). Податковим агентом є орендар і саме він перерахує до бюджету суму нарахованого податку. Про особливості застосування п. 3.4. Закону № 889 див. статтю «Натуральний» коефіцієнт: особливості застосування» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71.

При цьому підстав утримувати з орендодавця суму податку з будь-яких інших джерел доходу, наприклад, з нарахованої йому орендної плати, без згоди орендодавця, у підприємства немає.

Податок

з доходів фізичних осіб із суми витрат на капітальний ремонт (з урахуванням зношення), збільшеної на «натуральний» коефіцієнт, сплачується в порядку, установленому п.п. 8.1.4 Закону № 889 — протягом банківського дня, наступного за датою виплати (нарахування) такого доходу.

На нашу думку, датою виплати доходу в цьому випадку буде дата повернення транспортного засобу його власнику (орендодавцю). Відповідно суму податку з доходів слід перерахувати не пізніше

банківського дня, наступного за датою підписання акта приймання-передачі автомобіля орендодавцю (при поверненні автомобіля).

Суму нарахованого орендодавцю доходу (з урахуванням коефіцієнта) має бути відображено в податковому розрахунку за формою № 1ДФ з кодом ознаки доходу 14 «Інші доходи».

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно