Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Не такий страшний... (розрахунок податкових різниць: практичні рекомендації)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2007/№ 35
В обраному У обране
Друк
Стаття

Не такий страшний...

(розрахунок податкових різниць:
практичні рекомендації)

 

Частина 2: витрати та амортизація

 

Продовжимо обговорення практичних аспектів розрахунку податкових різниць, почате в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 33. Приділимо основну увагу порядку накопичення інформації про постійні і тимчасові податкові різниці в цілях визначення величини валових витрат та податкової амортизації для складання форми № 7.

Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Важливе значення для коригування бухгалтерських витрат на податкові різниці при обчисленні величини валових витрат при складанні форми № 7 має знання складу таких податкових різниць та вміння розрізнити їх вид.

Наведемо перелік найпоширеніших постійних і тимчасових податкових різниць у частині валових витрат та амортизації (див. табл. 1). При цьому залежно від впливу податкових різниць на величину бухгалтерських витрат, в окремій графі цієї таблиці наведемо відповідний знак (плюс чи мінус), з яким такі різниці зазначаються у формі № 7. Крім того, у спеціальній графі зазначимо рахунки (субрахунки) бухгалтерського обліку, на яких узагальнюється інформація про відповідні витрати.

Таблиця 1

Перелік податкових різниць, на які коригуються бухгалтерські витрати

№ з/п

Найменування податкових різниць

Відображення в бухгалтерському обліку

Знак, з яким податкові різниці зазначаються у відповідній графі форми 7

1

2

3

4

Постійні податкові різниці

у графі 5

1

Сума поворотної фінансової допомоги, отриманої від неплатника податку і поверненої в подальших податкових періодах такому неплатнику (

п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про податок на прибуток)

у бухгалтерському обліку у складі витрат не відображається

+

2

Витрати на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування

понад установлені КМУ норми (п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

3

Витрати, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, а також інші витрати, застережені в абз. третьому

п.п. 5.4.2 ст. 5 Закону про податок на прибуток у розмірі, що перевищує 3 % фонду оплати праці звітного періоду (п.п. 5.4.2 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

4

Будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів,

понад 10 % сукупної вартості проданих товарів, щодо яких не закінчився строк гарантійного обслуговування
(п.п. 5.4.3 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

93*

-

5

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів чи безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями,

понад 2 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) рік (п.п. 5.4.4 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

93*

-

6

Витрати на добровільне страхування

понад 5 % валових витрат за звітний податковий період наростаючим підсумком з початку року (п.п. 5.4.6 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

7

Не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати)

понад установлені КМУ норми
(п.п. 5.4.8 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

8

Витрати, пов’язані зі стоянкою та паркуванням легкових автомобілів (

п.п. 5.4.10 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 23, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

9

50 % витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів (

п.п. 5.4.10 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 23, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

10

Убуток балансової вартості запасів (

п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

у бухгалтерському обліку не відображається

+**

11

Від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року (

п.6.1 ст. 6 Закону про податок на прибуток)

у бухгалтерському обліку не відображається

+

12

Балансова вартість об’єкта основних фондів групи 1, що досягла ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та віднесена до складу валових витрат
(

п.п. 8.3.7 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

у бухгалтерському обліку не відображається

+

13

Балансова вартість груп 2, 3 і 4, якщо на початок звітного кварталу така група не містить матеріальних цінностей (

п.п. 8.4.7 ст. 8 Закону про податок на прибуток)

у бухгалтерському обліку не відображається

+

14

Будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, які підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % ліміт ремонтних витрат (

п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

+ (у рядку 04.10) і одночасно
- (у рядку 04.1)

15

Витрати, пов’язані з проведенням усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів, у сумі, що перевищує 10 % ліміт ремонтних витрат (

п.п. 8.1.2 ст. 8 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

16

Сума

сумнівної (безнадійній) заборгованості (п. 12.1 ст. 12 Закону про податок на прибуток)

у бухгалтерському обліку у складі витрат не відображається

+

17

15 % витрат від вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у офшорних нерезидентів (

п. 18.3 ст. 18 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

18

Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів

у бухгалтерському обліку не відображається

+,-

19

Різниця між собівартістю реалізованої іноземної валюти та балансовою вартістю такої проданої валюти, розрахованою за правилами податкового обліку

у бухгалтерському обліку не відображається

+,-

20

Суми безнадійної заборгованості при невжитті заходів щодо її стягнення (

п.п. 5.2.8 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 944

-

21

Втрати від операційної курсової різниці

за дебетом 945

-***

22

Наднормативні нестачі і втрати від псування цінностей

за дебетом 947

-

23

Визнані штрафи, пені, неустойки

за дебетом 948

-****

24

Витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення (крім витрат, застережених у

п.п. 5.4.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток)

за дебетом 949

-

25

Безоплатна передача товарів (робіт, послуг)

за дебетом 949

-

26

Собівартість реалізованих фінансових інвестицій

за дебетом 971

-

27

Собівартість реалізованих необоротних активів (за виключенням суми перевищення балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1 над виручкою від продажу (

п.п. 8.4.3 ст. 8 Закону про податок на прибуток))

за дебетом 972

-

28

Втрати від неопераційних курсових різниць

за дебетом 974

-*****

29

Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій

за дебетом 975

-

30

Списання необоротних активів

за дебетом 976

-

31

Безоплатна передача необоротних активів

за дебетом 977

-

32

Сума амортизації основних засобів невиробничого призначення

за дебетом 949

-

33

Сума амортизації безоплатно отриманих основних засобів

за дебетом 23, 91, 92, 93, 94*
(залежно від функціонального призначення)

-

* Доцільно введення окремої статті витрат для групування та узагальнення інформації про такі витрати.

** Положенням № 1316 таку величину (як і приріст балансової вартості запасів) визначено як постійну податкову різницю.

*** За винятком різниці, яка виникла при перерахунку іноземної валюти, що значиться на банківських рахунках платника податку або в його касі на дату закінчення звітного податкового періоду.

**** Сплата штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду не впливає на величину валових витрат платника податку
(п.п. 5.3.5

ст. 5 Закону про податок на прибуток).

***** За наявності у підприємства заборгованостей, які підпадають під визначення терміна «заборгованість», наведене в п.п. 7.3.3

п. 7.3 ст. 7 Закону про податок на прибуток, різницю
від перерахунку такої заборгованості слід вилучити.

 

Тимчасові податкові різниці

 

у графі 6

1

Приріст (зменшення) авансів, виданих (без урахування ПДВ) під поставку товарів (робіт, послуг)

різниця між дебетовим сальдо за субрахунком 371 (без ПДВ) на кінець звітного періоду та дебетовим сальдо за субрахунком 371 (без ПДВ) на початок звітного періоду

+,- *

2

Витрати майбутніх періодів (крім сплачених авансом орендних платежів)

дебет 39 кредит 371 (без ПДВ)

+

дебет 92, 93, 94 кредит 39 (без ПДВ)

-

3

Витрати на створення резерву сумнівних боргів

дебет 944 кредит 38

-**

дебет 38 кредит 361

+**

4

Витрати на створення забезпечень для відшкодування витрат

дебет 23, 91, 92, 93, 94 кредит 47

-***

дебет 47 кредит 65,66,63

+***

5

Втрати від знецінення запасів

за дебетом 946

-****

* У разі приросту суми виданих авансів на кінець звітного періоду порівняно з початком такого звітного періоду, сума такого приросту зазначається у графі 6 форми 7 зі знаком «+», при зменшенні — зі знаком «-».

** У періоді створення резерву сумнівних боргів бухгалтерські витрати коригуються на тимчасові податкові різниці зі знаком «-». Потім при списанні безнадійної заборгованості, коли були

вжиті заходи щодо її стягнення відповідно до норм п.п. 5.2.8 ст. 5 Закону про податок на прибуток, сума такої заборгованості зазначається в графі 6 форми 7 зі знаком «+».

*** При створенні забезпечень бухгалтерські витрати підлягають коригуванню на податкові різниці зі знаком «-», а у звітному періоді фактичного понесения витрат такі тимчасові податкові різниці відображаються зі знаком «+».

**** Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток, якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів відповідно до правил бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) в цілях податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи чи валові витрати такого платника податку, пов’язані з придбанням таких запасів. Простіше кажучи, у періоді проведення уцінки запасів та відображення її результатів у складі бухгалтерських витрат, ця сума уцінки жодним чином не вплине на величину показника графи 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства. І тільки при вибутті уцінених запасів їх повну вартість буде включено до складу валових витрат, тобто відбудеться анулювання тимчасової податкової різниці.

 

Зрозуміло, у табл. 1 наведено не повний перелік постійних і тимчасових податкових різниць, у ньому знайшли відображення лише найпоширеніші. Тому підприємства залежно від особливостей господарської діяльності можуть скласти свій перелік.

Тепер, коли визначено склад постійних і тимчасових податкових різниць і уточнено, як впливають ці різниці на величину бухгалтерських витрат, перейдемо до практичних рекомендацій щодо їх розрахунку.

Приклад розрахунку податкових різниць, які коригують бухгалтерські витрати

Як було зазначено в першій частині цієї статті (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 33) величина визнаних витрат та нарахованої амортизації в бухгалтерському обліку підприємства протягом звітного періоду має бути тотожна сумі показників рядків 06 і 07 відповідно графи 4 форми № 7. У свою чергу інформацію про визнані в бухгалтерському обліку витрати можна дізнатися з форми № 2

Звіт про фінансові результати, фрагмент якої із заповненими умовними даними щодо витрат наведено далі.

(у грн.)

Стаття

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

(483669)

....

...

...

...

Адміністративні витрати

070

(37864)

Витрати на збут

080

(29864)

Інші операційні витрати

090

(125567)

...

...

...

...

Фінансові витрати

140

(1960)

Втрати від участі в капіталі

150

(-)

Інші витрати

160

(76696)

...

...

...

...

Надзвичайні:

 

 

 

витрати

205

(-)

 

За даними фрагмента форми № 2 видно, що величина бухгалтерських витрат звітного періоду в умовах цього прикладу склала 755620 грн. (483669 + 37864 + 29864 + 125567 + 1960 + 76696).

Проте незважаючи на те що відома загальна сума відображених у бухгалтерському обліку витрат діяльності підприємства, без докладного постатейного розшифрування їх складу перенести показники з форми № 2 до графи 4 форми № 7 не вдасться. Тому скористаємося відомістю аналітичного обліку витрат, на підставі узагальнених даних якої власне і було складено форму № 2 (табл. 2).

Як бачимо, величина витрат у поелементному розрізі (без урахування оборотів у порядку закриття комплексних статей витрат за рахунками

23 «Виробництво» та 91 «Загальновиробничі витрати») повністю тотожна сумі витрат, зазначеній у формі № 2, і складає 755620 грн.

Тут варто відразу зауважити, що

в графах 4, 5 і 6 форми № 7 і бухгалтерські витрати, і податкові різниці (постійні і тимчасові) потрібно показувати в поелементному розрізі (матеріальні витрати, витрати на оплату праці тощо), а не за видами бухгалтерських витрат (загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут тощо), оскільки саме так структуровано форму № 7. Саме тому у відомості аналітичного обліку витрат (табл. 2) нами додано рядок з розшифровкою витрат за елементами витрат.

Далі проаналізуємо склад бухгалтерських витрат, але раніше домовимося, що в наведеному прикладі за дебетом рахунків

23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та 93 «Витрати на збут» відображено тільки витрати, безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Інакше кажучи, тут не можуть виникати податкові різниці, оскільки всі витрати підлягають включенню до складу валових витрат. Виняток становлять лише витрати на ремонт основних засобів у сумі 21950 грн. (19800 + 2150), які, нагадаємо, Положенням № 1316 прямо визначено як постійні податкові різниці.

Причому візьміть до уваги: витрати на ремонт основних засобів незалежно від того, виконано їх підрядним, господарським чи змішаним способом, знаходяться вони в межах 10 % ремонтного ліміту чи перевищили його, завжди вважаються постійною податковою різницею та показуються в графі 5 рядка 04.1 форми № 7 зі знаком «-» у сумі, фактично відображеній у бухгалтерському обліку. Та величина витрат на поліпшення основних фондів, яка підлягає включенню до валових витрат, зазначається в цій же графі (графі 5) зі знаком «+», але вже за рядком 04.10.

Не виникнуть податкові різниці і щодо витрат, списаних до дебету субрахунків

943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» (20370 грн.) та 951 «Відсотки за кредит» (1960 грн.), оскільки в податковому обліку вони також у повному обсязі відносяться до валових витрат.

Заслуговує уваги собівартість реалізованої іноземної валюти, відображена за дебетом однойменного субрахунку

942 (82712 грн.). Для простоти розрахунків застережемо, що в умовах нашого прикладу така величина збігається з балансовою вартістю іноземної валюти, визначеною в податкових цілях. Отже, через тотожність сум бухгалтерських витрат та валових витрат жодних постійних податкових різниць у цьому прикладі не виникає. Проте заради справедливості варто зауважити, що на практиці таке трапляється доволі рідко.

Інакше відбувається зі всіма іншими наведеними в таблиці 2 витратами. Так, втрати від операційної курсової різниці (субрахунок

945) (1820 грн.), визнані штрафи, пені, неустойки (субрахунок 948) (3464 грн.), інші витрати операційної діяльності (субрахунок 949) (16901 грн.), собівартість реалізованих фінансових інвестицій (субрахунок 971) (69676 грн.), сума уцінки необоротних активів (субрахунок 975) (4725 грн.) та залишкова вартість списаних необоротних активів (субрахунок 976) (2295 грн.) не відносяться до складу валових витрат, а отже, ці величини слід зазначити у графі 5 форми № 7 зі знаком «-».

Щодо суми уцінки, відображеної за дебетом субрахунку

946 «Втрати від знецінення запасів» (300 грн.), то, як було зазначено раніше, вона належить до тимчасових податкових різниць. Відображається такий показник зі знаком «-» у графі 6 форми № 7 у періоді проведення уцінки. До речі, щоб не допустити завищення валових витрат у процесі розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у податкових цілях, щодо уцінених запасів (рівно як і щодо запасів, придбаних спеціально для виготовлення чи проведення поліпшень основних фондів, вартість яких не віднесено до складу валових витрат, а також усіх інших запасів, не включених до валових витрат) доцільно ведення окремого аналітичного обліку. Наприклад, щоб розмежувати вартості запасів, включених та не включених до складу валових витрат, щодо останніх можна організувати відокремлений облік, визначивши для відображення їх вартості окремі субрахунки до відповідних рахунків бухгалтерського обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, чи ведення окремих відомостей аналітичного обліку.

У прикладі, що розглядається, до тимчасових податкових різниць, які віднімаються, належить ще й величина створеного в сумі 7120 грн. забезпечення гарантійних зобов’язань.

Отже, за даними умовного прикладу визначено суми постійних і тимчасових податкових різниць, що «сидять» у складі бухгалтерських витрат. Відома також загальна сума бухгалтерських витрат. Проте умови прикладу будуть неповними, якщо не буде наведено дані про видані аванси і не буде показано механізм розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Величину приросту (зменшення) авансів, виданих на кінець звітного періоду, розрахуємо на підставі показників, наведених нижче:

№ з/п

Найменування показника

Сальдо дебетове за субрахунком

Сума, грн. (без ПДВ)

1

Приріст (зменшення) авансів, виданих на кінець звітного періоду (ряд. 2 - ряд. 3)

х

-17848

2

Аванси на кінець звітного періоду (без урахування ПДВ)

371

108054

3

Аванси на початок звітного періоду (без урахування ПДВ)

371

125902

 

Отже, у нашому прикладі відбулося зменшення авансів, виданих під поставку товарів (робіт, послуг), у сумі 17848 грн. Ця тимчасова податкова різниця показується в графі 6 рядка 04.1 форми № 7 зі знаком «-», зменшуючи тим самим витрати, визнані в бухгалтерському обліку, і відповідно валові витрати звітного періоду.

Для цілей розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів наведемо фрагмент балансу (форма № 1) з доданими для такого розрахунку показниками.

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

І. Необоротні активи

 

 

 

<...>

 

 

 

Незавершене будівництво, у тому числі

020

198615

253869

1533 «Придбання інших необоротних активів вартістю до 1000 гривень»

 

5410

7530

<...>

 

...

...

II. Оборотні активи

 

 

 

Виробничі запаси, у тому числі

100

30338

18091

— 20 «Виробничі запаси»

 

28152

17054

матеріальні цінності, отримані від списання основних засобів

 

612

— 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складах»

 

2186

1037

сума уцінки МШП

 

300

Товари, у тому числі

140

74936

54845

— 281 «Товари на складі»

 

61982

43634

— 282 «Товари в роздрібній торгівлі» за мінусом кредитового сальдо по субрахунку 285 «Торгова націнка»

 

12954

11211

 

Як бачимо, на кінець звітного періоду у складі виробничих запасів значаться матеріальні цінності, отримані від списання основних засобів, на суму 612 грн. Зазначене надходження запасів не пов’язано з їх придбанням (у бухгалтерському обліку зарахування на баланс відображено проводкою за дебетом субрахунку

209 «Інші матеріали» та кредитом субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»), тому балансова вартість таких запасів не бере участь у податковому обліку приросту (убутку). Отже, вартість цих запасів слід вилучити із загальної вартості залишку всіх виробничих запасів, показаної в балансі на кінець звітного періоду, та включити до розрахунку тільки 16442 грн. (17054 - 612).

Не змінює балансову вартість запасів і відповідно валові витрати, пов’язані з придбанням таких запасів, уцінка, проведена відповідно до правил бухгалтерського обліку (

п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток). Отже, у прикладі, що розглядається, для цілей податкового обліку вартість залишку малоцінних та швидкозношуваних предметів на кінець звітного періоду потрібно збільшити на суму уцінки. У результаті до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів буде включено величину, що дорівнює 1337 грн. (1037 + 300).

Зауважимо, що не впливає на податковий облік приросту (убутку) також вартість безоплатно отриманих запасів, показана в бухгалтерському обліку кореспонденцією за дебетом рахунків обліку запасів та кредитом субрахунку

718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів».

Зазначимо також, що для отримання інформації про рух запасів,

які не беруть участі в податковому обліку приросту (убутку), доцільно вести окремий їх аналітичний облік.

Тепер скористаємося наведеними вище даними і перенесемо показники до відповідних рядків граф 3 і 5 розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів. Тоді заповнений з урахуванням викладених вище уточнень розрахунок матиме такий вигляд (табл. 3):

Таблиця 3

Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів

Показники

Код рядка

На початок звітного року

У тому числі запаси, використані не в господарській діяльності

На кінець звітного періоду

Приріст «-» Убуток «+»
(3 - 4 - 5)

1

2

3

4

5

6

Балансова вартість запасів усього

, у тому числі:
(сума рядків А1¸А7 відповідної графи)

А

110684

14866

80154

+15664

на складах (місцях зберігання)

А1

28152

14670

16442*

-2960

у незавершеному виробництві

А2

у готовій продукції

А3

малоцінні та швидкозношувані предмети на складах

А4

2186

196

1337**

+653

на оптових складах (місцях зберігання)

А5

61982

43634

+18348

у роздрібній торгівлі

А6

12954

11211

+1743

матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності більше 365 календарних днів та вартість яких не перевищує 1000 грн.

А7

5410

7530

-2120

* За виключенням вартості матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів
(17054 - 612).

** Без урахування впливу уцінки запасів (1037 + 300).

 

Зверніть увагу на взаємозв’язок даних графи 4 розрахунку приросту (убутку) з відомістю аналітичного обліку витрат (табл. 2). Так, у графі 4 за рядком А1 відображено вартість виробничих запасів, використаних на ремонтні потреби (2150 грн.) та використаних у невиробничих цілях (12520 грн.), а в рядку А4 показано вартість МШП, використаних для потреб, не пов’язаних з господарською діяльністю підприємства (196 грн.). Отже, потрапляючи до графи 4 розрахунку приросту (убутку), балансова вартість цих запасів не враховується у зменшення оподатковуваного прибутку.

У результаті розрахунку, виходячи з умов нашого прикладу, визначено убуток балансової вартості запасів, що дорівнює 15664 грн. Ця величина, з одного боку, як

постійна податкова різниця наводиться в графі 5 рядка 04.2 форми № 7 зі знаком «+», з другого боку, як тимчасова податкова різниця показується в графі 6 рядка 04.1 зі знаком «-».

У ситуації, коли підприємством буде розраховано приріст балансової вартості запасів, величина такого приросту підлягає відображенню

в графі 5 рядка 01.2 форми № 7 зі знаком «+» і одночасно в графі 6 рядка 04.1 також зі знаком «+».

Інакше кажучи, відбувається свого роду «

обнулення» податкових різниць (постійні «гасяться» тимчасовими). Пояснюється така своєрідність у заповненні відповідних граф форми № 7 так. При убутку запасів їх балансова вартість і так потрапить до валових витрат у складі бухгалтерських витрат. Якщо ж суму убутку не «замінусовати» (не зазначити в графі 6 рядка 04.1 форми № 7 зі знаком «-»), то валові витрати буде задвоєно, оскільки їх буде показано і в графі 4 рядка 04.1, і в графі 5 рядка 04.2 форми № 7.

При розрахованому ж

прирості балансової вартості запасів, навпаки, такий механізм не дозволяє занизити валові витрати, адже сума приросту балансової вартості запасів, яка відображається в графі 5 рядка 01.2 форми № 7, має компенсувати валові витрати, збільшені при придбанні таких запасів. Проте оскільки до бухгалтерських витрат вартість придбаних запасів, які не вибули (залишилися на складі), не включається, то, щоб витрати на придбання запасів все ж таки потрапили до валових витрат при складанні форми № 7, величину приросту зазначають у графі 6 рядка 04.1 зі знаком «+».

(Далі буде)

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно