Теми статей
Обрати теми

Про внесення змін до наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.96 № 30

Редакція ПБО
Наказ від 15.06.2007 р. № 179

Міністерство економіки України

 

Про внесення змін до наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.96 № 30

 

Наказ від 15 червня 2007 року № 179

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України25 червня 2007 р. за № 730/13997

(витяг)

 

Відповідно до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» НАКАЗУЮ:

1.

Унести до наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.96 № 30 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.96 за № 34/1059, такі зміни:

у тексті наказу

слова «УРСР», «управління зарубіжних установ» у всіх відмінках замінити словами «Україна», «відділ по роботі з торговельно-економічними місіями та іноземними представництвами» у відповідному відмінку.

2.

Унести зміни до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.96 № 30, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.96 за № 34/1059, виклавши її в новій редакції (додається).

3.

Затвердити Порядок надання службових карток співробітникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих Міністерством економіки України (додається).

<...>

Міністр економіки України А. Кінах

ПОГОДЖЕНО:

В. о. голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва К. Ващенко

 

 

Затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18 січня 1996 р. № 30

(

у редакції наказу Міністерства економіки України від 15 червня 2007 р. № 179)

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2007 р. за № 730/13997

 

1. Зазначена Інструкція розроблена відповідно до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» з метою впорядкування механізму реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні.

2

. Іноземний суб’єкт господарської діяльності, що бажає відкрити представництво без наміру здійснення господарської діяльності на території України, подає до Міністерства економіки України (далі — Міністерство) такі документи:

2.1.

Заяву з проханням про реєстрацію представництва, що складається в довільній формі, у якій необхідно зазначити:

найменування іноземного суб’єкта господарювання;

країну походження іноземного суб’єкта господарювання;

місцезнаходження іноземного суб’єкта господарювання;

номер телефону, телефаксу;

місто, у якому відкривається представництво, із зазначенням його майбутнього місцезнаходження (адреси);

якщо будуть філії, — указати у яких містах;

кількість іноземних громадян, які працюватимуть у представництві;

дату заснування іноземного суб’єкта господарювання;

організаційно-правову форму іноземного суб’єкта господарювання;

кількість співробітників іноземного суб’єкта господарювання;

найменування банку із зазначенням номера рахунку;

сферу діяльності іноземного суб’єкта господарювання;

мету відкриття та сферу діяльності представництва, інформацію про ділові зв’язки з українськими партнерами та перспективи розвитку співробітництва.

2.2.

Витяг з торговельного (банківського) реєстру країни місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління іноземного суб’єкта господарської діяльності.

2.3.

Довідку з банку, у якому відкрито рахунок іноземного суб’єкта господарської діяльності.

2.4.

Доручення на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлене згідно із законами країни, де офіційно зареєстровано іноземного суб’єкта господарської діяльності.

3. Документи, зазначені в підпунктах 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 пункту 2 цієї Інструкції, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, легалізовані належним чином у консульських установах, які представляють інтереси України, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше, і супроводжуватися перекладом на українську мову, який завіряється печаткою перекладача.

Документи подаються до Міністерства не пізніше 6 місяців

з дати їх видачі в країні місцезнаходження іноземного суб’єкта господарювання.

4.

Під час прийняття документів на реєстрацію заявникові видається номер рахунку для сплати державного збору в розмірі 2500 доларів США.

5.

У разі, коли на відкриття представництва законодавство країни місцезнаходження іноземного суб’єкта господарської діяльності вимагає особливого дозволу державних установ цієї країни, копія такого дозволу, засвідчена з дотриманням вимог пункту 3, має бути додана до заяви.

6. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності або відмову в його реєстрації.

Свідоцтво

про реєстрацію представництва (далі — Свідоцтво) видається після подання документів, що відповідають вимогам цієї Інструкції, до Міністерства, але не пізніше ніж через 60 робочих днів з моменту сплати державного збору.

Неприйняття рішення в установлений строк або рішення про відмову в реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку.

7. У разі реєстрації представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності заявнику видається Свідоцтво з відповідним номером.

Дані про реєстрацію вносяться до Реєстру представництв, що ведеться Міністерством.

У Реєстрі зазначаються: реєстраційний номер представництва, дата реєстрації, найменування та місцезнаходження іноземного суб’єкта господарської діяльності, який реєструє представництво, місцезнаходження представництва, сфера діяльності іноземного суб’єкта господарювання та інші дані.

8. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні вважається відкритим з дати реєстрації.

9.

У Свідоцтві повинні бути вказані:

офіційне найменування іноземного суб’єкта господарської діяльності;

кількість іноземних громадян — службовців іноземного суб’єкта господарської діяльності, які є співробітниками представництва;

реєстраційний номер представництва;

місцезнаходження представництва та його філій.

10.

Свідоцтво, видане Міністерством, є підставою для:

звернення:

а) до структурних підрозділів Департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України;

б) до митних органів з метою тимчасового ввезення на територію України майна та устаткування, необхідних для службового користування;

в) відкриття поточних рахунків у банках України;

г) до інших органів державної влади за отриманням необхідних дозволів, передбачених законодавством України.

11.

У разі змін у найменуванні, керівництві представництва, організаційно-правовій формі, місцезнаходженні, складі іноземних співробітників або проголошення іноземного суб’єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом його представництво, що діє на території України, зобов’язане повідомити про це Міністерство в місячний строк.

12. Представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.

13.

У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва.

14. Керівник представництва діє на підставі доручення від іноземного суб’єкта господарської діяльності, засвідченого з дотриманням вимог пункту 3 Інструкції та інших вимог, передбачених законодавством України.

15.

Діяльність представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності припиняється:

у разі ліквідації іноземного суб’єкта господарської діяльності, який має своє представництво в Україні;

у разі припинення дії угоди з іноземною державою, якщо представництво відкрито на підставі такої угоди і це прямо передбачено положеннями угоди;

за рішенням іноземного суб’єкта господарської діяльності, який відкрив представництво;

у разі невиконання іноземним суб’єктом господарської діяльності або представництвом вимог законодавства України, в тому числі положень цієї Інструкції, діяльність представництва припиняється в судовому порядку.

У разі припинення діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності Міністерство приймає рішення про скасування запису в Реєстрі представництв та вилучення Свідоцтва, про що повідомляється представництву у письмовій формі.

16. Іноземним співробітникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності Міністерством видаються спеціальні службові картки, які діють на всій території України.

Начальник відділу по роботі з торговельно-економічними місіями та іноземними представництвами А. Хандін

 

 

Затверджено наказом Міністерства економіки України від 15 червня 2007 р. № 179

ПОРЯДОК

надання службових карток співробітникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих Міністерством економіки України

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2007 р. за № 731/13998

 

1. Зазначений Порядок регламентує питання оформлення службових карток* співробітникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих в Україні.

* Форма службової картки не наводиться. —

Прим. ред.

2.

Для отримання службових карток (додаток) представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності подають до Міністерства економіки України такі документи:

заяву

на офіційному бланку представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності за підписом керівника та засвідчену печаткою;

копію свідоцтва про реєстрацію

представництва в Україні;

список іноземних співробітників

представництва із зазначенням строків перебування в Україні, підписаний керівником представництва, дві кольорові фотокартки розміром 3 х 4 см.

3. Службові

картки видаються іноземним співробітникам представництв терміном до трьох років.

4. Співробітникам представництв, що є

громадянами України, службові картки не видаються.

5. Службові картки є документами суворої звітності та мають порядковий номер.

6. Службові картки підписуються начальником відділу по роботі з торговельно-економічними місіями та іноземними представництвами.

7. Оформлення службових карток здійснюється протягом 15 робочих днів з моменту подання всіх необхідних документів.

8. Службова картка повертається за місцем видачі після припинення повноважень її власника.

Начальник відділу по роботі
з торговельно-економічними місіями та іноземними представництвами
А. Хандін



коментар редакції

Представництва нерезидентів: зміна порядку реєстрації

Істотних змін небагато. Крім зміни деяких формулювань, які нічого не міняють по суті, хотілося б відзначити

збільшення строку, протягом якого слід повідомити Мінекономіки при зміні:

— найменування;

— керівництва представництва;

— організаційно-правової форми;

— місцезнаходження;

— складу іноземних співробітників;

— проголошення іноземного суб’єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкротом.

Якщо раніше інформацію про такі зміни слід було надати протягом

7 днів, то зараз — протягом місяця.

Крім того, раніше при припиненні діяльності представництва нерезидента Мінекономіки приймало рішення про скасування реєстрації та вилучення Свідоцтва, про що повідомлялося

через засоби масової інформації. Тепер таке повідомлення направлятиметься представництву в письмовій формі.

А от іще одна зміна заслуговує на детальніший аналіз. Так, у тексті документа з’явилася норма, що реєструватися в Мінекономіки повинні тільки ті представництва, що

не ведуть господарської діяльності (п. 2). Більше того, у п. 13 зазначено, що в разі здійснення представництвом господарської діяльності таке представництво має стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, і набути статусу постійного представництва.

Раніше в Інструкції № 30 ішлося про реєстрацію в Мінекономіки представництв нерезидентів, без розмежування на тих, що ведуть госпдіяльність, і тих, що не ведуть її. Це й зрозуміло, адже таке розмежування стало актуальним тільки з дати набуття чинності Законом про податок на прибуток.

Так, із п. 22.20 Закону про податок на прибуток виходить, що в податковому органі мають реєструватися тільки

постійні представництва нерезидентів, тобто ті представництва, що ведуть господарську діяльність. Причому реєстрація в Мінекономіки таких постійних представництв не обов’язкова.

Якщо ж представництво не збирається вести господарську діяльність, то реєструвати його в податкових органах не потрібно, але обов’язково слід реєструвати в Мінекономіки. Ідеться про реєстрацію (а точніше — відсутність такої необхідності) у податковому органі представництва як

платника податку на прибуток відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, затвердженого наказом ДПАУ від 12.08.97 р. № 293. Якщо таке представництво зобов’язане відповідно до законодавства України сплачувати податки та збори (наприклад, податок з доходів фізичних осіб), то воно має перебувати на обліку в податкових органах згідно з Порядком обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженим наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.

Причому реєстрація платником податку на прибуток дозволяє уникнути реєстрації відповідно до Порядку № 80, але не навпаки: якщо представництво спочатку стало на облік як платник окремого податку, а потім починає вести госпдіяльність, то воно зобов’язане пройти ще одну реєстрацію відповідно до Положення № 293.

Точно кажучи, норми п. 22.20 Закону про податок на прибуток слід було застосовувати і без унесення змін до Інструкції № 30, адже норми Закону мають пріоритет перед нормами Інструкції та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91р. № 959-ХІІ. Після внесення змін, що коментуються, формально Інструкція № 30 відповідає нормам Закону про податок на прибуток.

Дмитро КОСТЮК

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі