Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Транспортні перевезення: особливості ПДВ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2007/№ 62
В обраному У обране
Друк
Стаття

Транспортні перевезення: особливості ПДВ

 

Продовжуючи розмову про транспортні перевезення, зупинимося на обкладенні таких операцій ПДВ. Адже тут є свої особливості, пов’язані із застосуванням нульової ставки, порядком оподаткування послуг, допоміжних транспортній діяльності, транзитних перевезень тощо. Про це й ітиметься сьогодні.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Перевезення на території України

Перевезення

на території України підпадають під об’єкт оподаткування відповідно до п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ і обкладаються ПДВ за ставкою 20 %. Виняток становлять лише послуги з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органами місцевого самоврядування, і які звільнені від ПДВ відповідно до п.п. 5.1.13 Закону про ПДВ.

 

Міжнародні перевезення

До

міжнародних перевезень належать перевезення вантажів і пасажирів з перетином державного кордону. При цьому згідно з п.п. 3.1.3 Закону про ПДВ операції з поставки транспортних послуг з перевезення за межами України також є об’єктом обкладення ПДВ.

Щодо міжнародних перевезень існують свої

особливості оподаткування, що застережені п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ і пов’язані із застосуванням нульової ставки ПДВ. Так, згідно з цим підпунктом за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних послуг (автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом) за межами державного кордону України, а саме:

— від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України;

— від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України;

— між пунктами за межами державного кордону України.

Отже,

ставка ПДВ 0 % застосовується тільки до перевезень за межами державного кордону України. А от частина міжнародних транспортних перевезень митною територією України (тобто територією України до перетину державного кордону) оподатковується за ставкою 20 %, причому незалежно від того, кому — резиденту чи нерезиденту такі послуги з перевезення надаються (лист ДПАУ від 29.04.2005 р. № 196/2/15-2312, консультація податківців у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 53).

Ураховуючи це, резиденту, що надає міжнародні транспортні послуги, у цілях ПДВ-обліку слід

розподіляти вартість міжнародного перевезення на:

1) вартість перевезення в межах України (яка обкладається ПДВ за ставкою 20 %) і

2) вартість закордонного перевезення (яка обкладається ПДВ за ставкою 0 %), див. таблицю. На це звертали також увагу й податківці в консультації у «Віснику податкової служби України», 2006, № 40, с. 42. Такий розподіл доцільно також відображати і в акті наданих послуг. При цьому власне розподіл може здійснюватися пропорційно відстаням «українського» та «закордонного» шляхів проходження.

 

ПДВ при міжнародних перевезеннях

Ставки ПДВ

0 %

20 %

За ставкою 0 % оподатковується вартість міжнародного перевезення

в частині закордонного перевезення (тобто перевезення за межами державного кордону України).

За ставкою 20 % обкладається вартість міжнародного перевезення

в частині українського перевезення (тобто перевезення в межах митної території України)

 

Зауважимо, що все викладене вище не

стосується авіаційного транспорту, для якого відповідно до п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ нульова ставка ПДВ зберігається для всього міжнародного маршруту проходження, тобто:

— від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці);

— від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України;

— між пунктами за межами митного кордону України.

Тому щодо міжнародних

авіаперевезень (що повністю оподатковуються за нульовою ставкою) розподіляти в цілях ПДВ вартість перевезення на «українську» та «закордонну» частини не треба (консультація у «Віснику податкової служби України», 2005, № 24, с. 24).

І ще один момент. Для

підтвердження застосування нульової ставки та декларування відшкодування ПДВ перевізнику не потрібно подавати до податкового органу оригінали міжнародних транспортних накладних (СМR) (лист ДПАУ від 27.01.2007 р. № 1561/7/16-1517-26 див. с.__, консультація у «Віснику податкової служби України», 2007, № 14, с. 16). Адже при оподаткуванні міжнародних перевезень окремих вимог для підтвердження застосування нульової ставки ПДВ (як, наприклад, згідно з п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ ВМД — при експорті) у податковому законодавстві немає. А транспортні накладні мають пред’являтися платником-перевізником податків контролюючому органу тільки при проведенні виїзних документальних перевірок.

Якщо міжнародні перевезення здійснює нерезидент.

У ситуації, коли міжнародні перевезення для платника податків здійснює нерезидент (припустимо, немає представництва в Україні), діє загальне правило п.п. «а» п. 6.5 Закону про ПДВ. Це означає, що місце поставки нерезидентних послуг з перевезення — митна територія України, а замовник-резидент таких послуг є податковим агентом нерезидента. Тому (з урахуванням установлених п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ ставок оподаткування) замовнику слід, виходячи з вартості перевезення, здійсненого нерезидентом:

— за межами України — відобразити податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 0 %*;

* Можливо податківці не погодяться з такою позицією, стверджуючи що нульова ставка застосовується тільки резидентом — перевізником (див. збірник питань та відповідей, доведений листом ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83).

— територією України — нарахувати ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %.

Отже, якщо нерезидент здійснює міжнародні перевезення, то резиденту-замовнику для правильного відображення ПДВ-наслідків також потрібно знати вартість міжнародного перевезення в частині «закордонних» та «українських» перевезень.

При цьому

податкові зобов’язання в резидента (за ставками 0 % і 20 %, що відображаються в рядку 7 декларації з ПДВ) виникають за першою подією — переліком передоплати нерезиденту чи отриманням від нього послуг перевезення (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ). На підтвердження таких податкових зобов’язань, що виникли, резидент-замовник самому собі виписує податкову накладну. А в наступному звітному періоді він має право у рядку 12.4 декларації з ПДВ віднести суму 20 % ПДВ до податкового кредиту (п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ).

Зазначимо, що в разі відображення податкових зобов’язань з послуг нерезидента за першою подією — перерахуванням нерезиденту

передоплати резиденту також не слід забувати про норми абзацу другого п. 4.3 Закону про ПДВ, який установлює порядок перерахунку (уточнення) податкових зобов’язань з нерезидентських послуг. Нагадаємо, що цим пунктом для послуг, які надаються нерезидентами за місцем їх надання на митній території України, передбачено перерахунок бази оподаткування в українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передував дню, у якому було складено акт, що підтверджує факт отримання послуг. А тому, коли, наприклад, після передоплати (з якої було відображено податкові ПДВ-зобов’язання) курс на дату, попередню дню підписання акта, став відрізнятися від курсу на день передоплати, резиденту (одержувачу транспортних послуг від нерезидента) необхідно провести відповідне уточнення суми податкових зобов’язань (або в бік збільшення, або в бік зменшення залежно від зміни курсу). Докладніше про це — у статті «Послуги від нерезидента: як урахувати ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 31.

Якщо при перевезеннях митною територією України резидент використовує транспорт нерезидента, то плата нерезиденту за надання такого транспорту обкладається ПДВ за ставкою 20 % як оплата нерезиденту послуг, отриманих від нього на митній території України (

лист ДПАУ від 14.06.2007 р. № 5763/6/16-1515 див. с. 44). Правда, оскільки платне використання нерезидентського транспорту, по суті, є орендною операцією, то підставою для нарахування 20 % ПДВ у такому випадку буде не п.п. «а» п. 6.5 Закону про ПДВ (на який посилаються в листі податківці), а п.п. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ, що стосується надання в оренду рухомого майна. Нагадаємо, що згідно з цим підпунктом місце поставки послуг у такому разі визначається за місцем реєстрації покупця, і в цій ситуації це буде територія України.

 

Транзитні перевезення

Згідно зі

ст. 1 Закону про транзит транзит вантажів — це перевезення транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України.

Оподаткування

транзитних перевезень не вписується до загального правила оподаткування, а регулюється спеціальною нормою — п. 5.15 Закону про ПДВ. Згідно з цим пунктом операції з поставки послуг з перевезення (переміщення) пасажирів і вантажів транзитом через територію та порти України звільняються від оподаткування (тобто пільгуються). А отже, в умовах дії пільги перевізникам не слід забувати про те, що сума «вхідного» ПДВ за такими перевезеннями до податкового кредиту не потрапляє (п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ), а згідно з п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток збільшує валові витрати.

До того ж, як передбачено

абзацом третім п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ, у порядку, установленому пільговим п. 5.15 цього Закону, оподатковуються й операції з поставки послуг, пов’язані з перевезеннями пасажирів і вантажів транзитом через територію України. Це означає, що від оподаткування звільняються як (1) операції безпосередньо з транзитних перевезень (перевезень пасажирів і вантажів транзитом через територію й порти України), так і (2) операції, супутні таким транзитним перевезенням. Отже, пільга діє щодо всіх транзитних і пов’язаних з транзитом операцій. Про це йшлося і в листах ДПАУ від 17.06.2005 р. № 12154/7/15-2317; від 23.05.2005 р. № 4588/6/15-2315 див. с. 45. У першому з них, зокрема, роз’яснювалося, що звільняються від ПДВ (як пов’язані з транзитом) навантаження, вивантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів тощо. У другому зазначалося, що згідно зі ст. 1 Закону про транзит транзитні послуги — це безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, яка здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо. А отже, ПДВ-пільга зберігається відносно всіх таких пов’язаних з транзитом операцій (зокрема, і пов’язаних з транзитом експедиторських послуг, докладніше про які поговоримо трохи пізніше).

Також хочемо звернути увагу на

п. 4.10 Закону про ПДВ, що встановлює порядок визначення бази оподаткування при транзиті. Так, згідно з цим пунктом при транзиті митною територією України база оподаткування розраховується виходячи з вартості послуг такого транзитного перевезення, наданих на митній території України (з урахуванням відстані від пункту першого перетину державного кордону України до пункту останнього перетину державного кордону України). І хоча, як було зазначено вище, транзит і пов’язані з ним операції звільнено від ПДВ, норми цього пункту можуть стати в нагоді платнику податків при виписуванні податкових накладних, заповненні колонки А рядка 4 декларації з ПДВ (в якому відображають обсяги поставки пільгованих операцій), а також при розподілі «вхідного» ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями відповідно до п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ (якщо необхідність у ньому, звичайно, виникне у платника податків).

 

Подача порожнього транспорту при перевезеннях

Часто процесу перевезення передує подача порожнього транспорту (після закінчення перевезення це може бути, наприклад, повернення порожніх транспортних засобів). У зв’язку з цим виникає питання про порядок оподаткування таких операцій.

З огляду на це звертаємо вашу увагу на консультацію податківців у «Віснику податкової служби України», 2006, № 40, с. 42, у якій роз’яснювалося:

1) операція з подачі порожнього транспорту з одного місця до іншого для навантаження товарів (вантажів) є невід’ємною

частиною процесу перевезення та складовою частиною загальної собівартості такого перевезення;

2) оскільки витрати на подачу порожнього транспорту у межах договору на міжнародні перевезення вантажу включаються до загальної вартості перевезення, то

окремо виділяти такі витрати в цьому договорі не потрібно.

Ураховуючи це, і

оподаткування таких операцій здійснюється не окремо, а в складі вартості самого перевезення.

Так, при міжнародних перевезеннях, коли в цілях ПДВ підприємству-перевізнику потрібно вести окремий облік вартості міжнародного перевезення в частині вартості перевезення на території України і в частині закордонних перевезень, оподаткування операцій з подачі порожнього транспорту у складі «українського» та «закордонного» перевезень буде відповідним. Тобто частина вартості міжнародного перевезення, що здійснюється на митній території України (яка включає також і витрати на подачу порожнього транспорту з одного місця до іншого в межах України), обкладається ПДВ за ставкою 20 %, а щодо другої частини вартості міжнародного перевезення — закордонного перевезення (яка включає також і витрати на подачу порожнього транспорту за межами України), відповідно діятиме ставка ПДВ 0 %.

Зауважимо, раніше ДПАУ в

листі від 28.01.2003 р. № 1399/7/15-3317 (запитання 36) // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 17) роз’яснювала, що у випадку, якщо витрати з доставки автотранспортного засобу під його завантаження товарами з метою їх вивезення за межі митної території України виділено окремо, то такі операції необхідно розглядати як окремі операції, що обкладаються ПДВ за загальними правилами (тобто за ставкою 20 %). Ми не можемо з цим погодитися. Адже навіть якщо такі витрати виділено в документах, вони, як і раніше, є складовою частиною вартості перевезень, тому і їхнє оподаткування має здійснюватися у складі вартості перевезення. Та все ж, ураховуючи таку позицію податківців, вважаємо, що платнику податків краще витрати з подачі порожнього транспорту (особливо при міжнародних перевезеннях, щодо яких діють дві ставки ПДВ — 0 % і 20 %) окремо не виділяти.

 

Діяльність, допоміжна до транспортної

Як відомо, у цілях оподаткування будь-яких послуг (у тому числі й транспортних) важливу роль грає

місце їх поставки. Для діяльності, допоміжної до транспортної, існує своє правило визначення такого місця. Воно застережено п.п. «г» п. 6.5 Закону про ПДВ. Так, згідно з цим підпунктом місцем поставки послуг, допоміжних до транспортної діяльності (таких як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт, включаючи страхування), є місце, де фактично надаються такі послуги. А отже, якщо допоміжні до перевезень послуги здійснюються:

— на території України, вони обкладаються 20 % ПДВ;

— за її межами — не є об’єктом оподаткування (прикладом може бути ситуація, коли резидент, який здійснює ЗЕД-діяльність, надає послугу навантаження/розвантаження за кордоном; або коли резидент отримує послуги з навантаження/розвантаження вантажу від нерезидента за межами території України. Такі допоміжні до перевезень послуги, у першому випадку надані, а в другому — отримані резидентом за кордоном, не є об’єктом обкладення ПДВ, оскільки місце їх фактичного надання знаходиться за межами митної території України).

Винятком, мабуть, є лише операції, допоміжні до

транзитних перевезень. Як наголошувалося, у такому разі допоміжні до транзиту операції (також як і сам транзит через територію України) звільняються від оподаткування.

Що стосується власне

поняття допоміжних транспортних послуг, то в Законі про ПДВ вичерпного переліку таких послуг немає. Разом з тим з’ясувати, що до них належить, можна, звернувшись до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97) і Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. № 375, у яких такий вид послуг зазначено під кодом 63 (до речі, страхування до нього не входить). Під цим кодом, зокрема, згадуються: навантаження, розвантаження, перевантаження, послуги складів, послуги зберігання деяких продуктів, послуги дорожніх кас, пунктів бронювання місць, довідкових бюро, залів очікування, камер схову, послуги з експлуатації автомобільних стоянок, техобслуговування та дрібного ремонту дорожніх транспортних засобів комерційного використання, експедиторські послуги*. Отже, місце поставки всіх таких допоміжних до транспортної діяльності послуг визначається за місцем їх фактичного надання, від чого, у свою чергу, залежить, обкладати чи не обкладати їх ПДВ.

* До речі, про те, що транспортне експедирування є допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, ідеться і в ч. 4 ст. 306 ГК.

Ураховуючи, що до числа таких допоміжних послуг, як зазначалося, належать і експедиторські послуги, про них далі й поговоримо.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно