Зобов'язання відпрацювати три роки після завершення навчання було порушено
Підприємство оплатило навчання особи, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, в українському вищому навчальному закладі. З нею було укладено письмовий договір, згідно з яким зазначена особа повинна була відпрацювати на підприємстві три роки після завершення навчання. Пропрацювавши на підприємстві рік після закінчення вищого навчального закладу, така особа звільняється. Як ця ситуація відображається в податковому обліку?
(м. Черкаси)
Згідно з
абзацом третім п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах осіб, які не перебувають із підприємством у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про узяті ними зобов’язання відпрацювати на підприємстві не менше трьох років після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу й отримання спеціальності (кваліфікації), може бути включено до складу валових витрат підприємства в розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду. Ця норма діє з 1 січня 2006 рокуУраховуючи, що підприємство уклало з фізичною особою письмовий договір, згідно з яким вона повинна була відпрацювати на підприємстві три роки, з січня 2006 року підприємство мало право на включення до валових витрат суми, сплаченої за навчання майбутнього працівника в межах 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.
У зв’язку з тим, що особа, навчання якої оплачувало підприємство, після закінчення вузу пропрацювала на цьому підприємстві тільки рік, порушивши тим самим умову договору, про яку йдеться в
п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток, підприємство має відсторнувати з валових витрат суму, яку було сплачено за навчання такої особи. Якщо оплата за навчання непрацівника провадилася підприємством до 2006 року, у разі звільнення фізичної особи в податковому обліку підприємства нічого не зміниться, оскільки сума оплати за навчання не відносилася до валових витрат підприємства. Якщо ж частину оплати за навчання було проведено до 1 січня 2006 року, а частину — після зазначеної дати, відсторнувати необхідно тільки ту частину суми, яку було віднесено до валових витрат.Оскільки коригування валових витрат не є виправленням помилки, на нашу думку, вона відображається в рядку 04.13 декларації з податку на прибуток зі знаком «-».
Що стосується податку з доходів фізичних осіб, то додатково нічого утримувати не треба, оскільки із суми, сплаченої підприємством за навчання непрацівника, податок з доходів фізичних осіб було утримано ще при перерахуванні грошових коштів вищому навчальному закладу.
Зазначимо, що в договорі, укладеному між підприємством і особою, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, може бути передбачено, що в разі невиконання громадянином зобов’язання відпрацювати на цьому підприємстві три роки, він має відшкодувати сплачену за нього суму. У такому разі слід мати на увазі, що
сума відшкодування не включається до валових доходів підприємства на підставі п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток (компенсація прямих втрат, збитків, суму яких не було віднесено до складу валових витрат).Зауважимо, що
при відшкодуванні громадянином суми, сплаченої підприємством за його навчання, така сума перестає бути його доходом. У зв’язку з цим у цій ситуації необхідно відсторнувати суму утриманого раніше із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб, після чого підприємство має подати уточнені Податкові розрахунки за формою № 1ДФ за минулі періоди, в яких було відображено суму такого доходу.Катерина Скрипкіна, економіст-аналітик
