Створення та організація діяльності профспілок
Профспілкам, які представляють інтереси працівників підприємства, належить важлива соціальна роль у суспільстві. Через це вони створюються практично на кожному підприємстві. При цьому діяльність профспілок, як і інших об’єднань громадян, підпорядковується деяким законодавчим і нормативно-правовим актам.
Про принципи створення профспілок та особливості правового регулювання їх діяльності йтиметься в цій статті.
Олена ПАВЛЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Створення та діяльність професійних спілок визначаються
Конституцією України, Законом про профспілки, Законом України «Про об’єднання громадян» від 16.06.92 р. № 2460-ХІІ, КЗпП та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.Ст. 1 Закону про профспілки
визначає професійну спілку (далі — профспілка) як добровільну неприбуткову громадську організацію, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).Громадяни України мають право за власним бажанням створювати профспілки, вступати до них, брати участь у їх роботі на умовах і в порядку, визначеному статутами. Членами профспілки можуть бути особи, які:
— працюють на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності та видів господарювання;
— працюють у приватних підприємців;
— самостійно забезпечують себе роботою;
— навчаються в навчальному закладі.
Членами профспілки можуть бути й інші особи, якщо це передбачено статутом (положенням) профспілки, зокрема приватні підприємці, пенсіонери, особи, які тимчасово не працюють (
ст. 7 Закону про профспілки).Рішення про вибір профспілки, а також рішення про вступ до неї чи вихід з неї приймає тільки сам громадянин. Те, що працівник не перебуває в профспілці, не спричиняє будь-яких обмежень його трудових, соціально-економічних та особистих прав (
ст. 5 Закону про профспілки).Профспілки самостійно організовують свою діяльність.
Ст. 12 Закону про профспілки забороняє органам державної влади, органам місцевого самоврядування та роботодавцям втручатися до їх статутної діяльності. Профспілки непідконтрольні та непідзвітні їм.Профспілки відповідно до
ст. 11 Закону про профспілки можуть мати статус первинних, міських, обласних, регіональних, республіканських і всеукраїнських. Крім того, для виконання статутних цілей профспілки можуть створювати об’єднання (ради, федерації, конфедерації) за галузевими чи територіальними ознаками, а також входити до складу об’єднань, у тому числі й міжнародних.Важливе місце серед профспілкових організацій посідають первинні профспілкові організації. Такі організації створюються практично на кожному підприємстві, в установі, організації. Про них і говоритимемо далі.
Чи є створення первинної профспілкової організації на підприємстві обов’язковим?
Отже, відповідно до
ст. 1 Закону про профспілки первинною організацією профспілки є добровільне об’єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності та виду господарювання чи у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.Метою створення первинної профспілкової організації, як і профспілкових організацій з іншим статусом, є представництво інтересів своїх членів і захист їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів. При цьому
створення первинної профспілкової організації на підприємстві не є обов’язковим, оскільки відповідно до ст. 36 Конституції України і ст. 7 Закону про профспілки ніхто не може вступати до профспілки примусово. Більше того, забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладенні, зміні чи розірванні трудового договору у зв’язку з належністю чи неналежністю до профспілки, вступом до неї чи виходом з неї (ст. 5 Закону про профспілки).Якщо на підприємстві прийнято рішення про створення первинної профспілкової організації, то підставою для вступу до неї члена трудового колективу є його заява.
Слід також знати, що свої повноваження первинна організація здійснює через створені відповідно до статуту (положення) виборні органи —
профспілкові комітети (профкоми). За напрямками роботи профкомом можуть створюватися відповідні комісії. Профком очолює голова, який обирається відповідно до статуту на певний строк (як правило, на 5 років).На підприємствах і в організаціях, де виборні органи не створюються, представництво інтересів членів профспілки здійснюється через
профспілкового представника, який діє згідно зі статутом такої профспілки.Іноді виникають ситуації, коли на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій. У цьому випадку представництво колективних інтересів працівників підприємства щодо укладення колективного договору може здійснюватися об’єднаним представницьким органом. При цьому кожна профспілкова організація має конкретні зобов’язання згідно з колективним договором і несе певну відповідальність за їх невиконання (
ст. 37 Закону про профспілки). Якщо первинна профспілка відмовилася від участі в представницькому органі, то вона позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.
Статут профспілки
Свою діяльність профспілки здійснюють відповідно до статуту (положення), який приймається на загальних зборах членів такої організації.
Основні вимоги, що висуваються до статуту (положення) профспілок, викладено у
ст. 14 Закону про профспілки. Наведемо деякі з них.Так, зокрема, статут (положення) профспілки має містити:
— статус і назву профспілки, місцезнаходження (юридичну адресу) її виборних органів;
— мету та завдання профспілки;
— умови та порядок приймання членів профспілки та вибуття з неї;
— права та обов’язки членів профспілки;
— організаційну структуру;
— умови, строки та порядок скликання загальних зборів, а також порядок прийняття ними рішень;
— порядок звітування виборних органів перед членами профспілки;
— джерела формування коштів профспілки та напрямки їх використання;
— порядок здійснення господарської діяльності для виконання статутних цілей.
Оскільки професійні спілки є неприбутковими організаціями, то в їх статутах також має бути положення про те, що їх діяльність не направлена на отримання прибутку.
У
ст. 16 Закону про профспілки визначено, що профспілка набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Водночас слід пям’ятати, що ЦКУ пов’язує поняття «юридична особа» з її державною реєстрацією. Так, відповідно до ст. 80 ЦКУ юридичною особою є організація, створена та зареєстрована в установленому законом порядку. Більше того, згідно з ч. 3 ст. 3 Закону про держреєстрацію профспілки набувають статусу юридичної особи тільки з моменту їх державної реєстрації.Тому для отримання статусу юридичної особи профспілці недостатньо тільки затвердити статут (положення). Без державної реєстрації профспілка не зможе повною мірою реалізувати всі права юридичної особи, зокрема, це виражається в неможливості здійснювати господарську та фінансову діяльність.
Легалізація та реєстрація
Профспілки відповідно до
ст. 16 Закону про профспілки підлягають легалізації шляхом підтвердження відповідності заявленого ними статусу. Оскільки йдеться про первинні профспілкові організації, то в цьому випадку необхідно підтвердити статус первинної профспілкової організації. Як уже згадувалося, статус профспілки передусім зазначається в її статуті (положенні), що затверджується на загальних зборах членів профспілки.Легалізацію профспілок здійснюють управління юстиції відповідного рівня згідно з
Порядком підготовки та оформлення рішень з легалізації об’єднань громадян та інших громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2006 р. № 92/5. Легалізація профспілок полягає у проведенні правової експертизи установчих документів на їх відповідність до Конституції України та інших законодавчих актів України, ухваленні рішення про легалізацію, видачі свідоцтва про легалізацію та занесенні відомостей до відповідного реєстру.Профспілці для своєї легалізації необхідно подати легалізуючому органу заяву, статут (положення), протокол загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, а також відомості про наявність організацій профспілки.
Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки.
Навіть якщо подані для легалізації документи не відповідатимуть заявленому статусу, орган Міністерства юстиції має запропонувати профспілці подати додаткові документи для підтвердження свого статусу (ст. 16 Закону про профспілки).На підставі поданих документів легалізуючий орган протягом місяця підтверджує статус профспілки та включає її до Єдиного державного реєстру об’єднань громадян і благодійних організацій. Легалізованій організації видається свідоцтво про легалізацію профспілки чи об’єднання профспілок, зразок якого затверджено
наказом Міністерства юстиції України від 24.09.2003 р. № 117/5.Щодо державної реєстрації профспілок зазначимо таке.
Частиною четвертою ст. 3 Закону про держреєстрацію
встановлено особливості державної реєстрації профспілок. Річ у тім, що на профспілки поширюється обов’язок проходити державну реєстрацію юридичною особою, але таку реєстрацію фактично здійснюють територіальні органи Міністерства юстиції України. Державний реєстратор тільки оформлює свідоцтво про державну реєстрацію відповідно до Регламенту.Після держреєстрації територіальними органами Міністерства юстиції профспілці видається свідоцтво про державну реєстрацію, оформлене держреєстратором.
Згідно з п. 3.6 Регламенту свідоцтво про державну реєстрацію може бути також видано безпосередньо держреєстратором за письмовою заявою профспілки.Слід зауважити, що профспілки звільняються від сплати реєстраційного збору на підставі
п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію об’єднань громадян» від 26.02.93 р. № 143 .Після отримання свідоцтва про державну реєстрацію профспілці необхідно стати на облік до органів податкової служби за своїм місцезнаходженням. Взяття на облік у податковому органі здійснюється відповідно до
Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.
Фінанси та контроль за їх використанням
Як уже зазначалося,
джерела формування коштів профспілки та напрямки їх використання визначаються статутом (положенням) профспілки. Річна сума надходжень і витрат планується в кошторисі доходів і видатків первинної профспілкової організації. Такий кошторис затверджується на профспілкових зборах чи на засіданні профкому.Перелічимо
основні види доходів, які може одержувати профспілка і які відображаються в кошторисі профспілки. До них належать:— членські внески;
— відрахування роботодавців на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу;
— безповоротна фінансова допомога та добровільні пожертвування, отримані від організацій чи фізичних осіб, а також органів державної влади та місцевого самоврядування;
— пасивні доходи (наприклад, проценти банку, нараховані на залишок коштів за банківським рахунком);
— цільові надходження на проведення заходів, передбачених статутом (наприклад, новорічні подарунки, проведення дитячих ранків, святкових вечорів, днів відпочинку);
— надходження з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (наприклад, кошти на оплату путівок до дитячих оздоровчих таборів);
— додаткове фінансування від обкому (міськкому, райкому) профспілок понад затверджені кошторисом суми профспілки на проведення спільних заходів (наприклад, професійні та святкові заходи, спартакіади).
Основну частину надходжень профспілкових організацій становлять членські внески та відрахування роботодавців.
Щодо внесків членів профспілки слід зазначити таке. Відповідно до
ст. 1 Закону про профспілки членом профспілки є особа, яка входить до складу профспілки та сплачує членські внески. Тому особи, які бажають вступити до профспілки, крім заяви про вступ до неї мають написати й заяву про утримання профспілкових внесків із заробітної плати. Така заява є підставою для утримання працівниками бухгалтерії внесків із заробітної плати.Розмір членських внесків визначається в статуті (положенні) профспілки. Як правило, він становить 1 % місячного заробітку. Для членів профспілки — пенсіонерів, жінок, які тимчасово не працюють у зв’язку з вихованням дітей, та інших категорій —
розмір членських внесків може бути меншим, ніж для працюючих членів профспілки.
Порядок та строки внесення (утримання) профспілкових внесків, як правило, визначаються колективним договором чи окремою угодою. При цьому відповідно до
ст. 42 Закону про профспілки роботодавець не має права затримувати перерахування утриманих членських внесків із заробітної плати працівників — членів профспілки.Що стосується відрахувань роботодавців, то відповідно до
ст. 44 Закону про профспілки розмір відрахувань первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу встановлюється в розмірах, передбачених колективним договором і угодами, але не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці. Зауважимо, що у 2007 році бюджетні установи такі відрахування не провадять, оскільки дію ст. 44 Закону про профспілки відносно бюджетних установ і організацій припинено відповідно до п. 48 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».З приводу витратної частини кошторису профспілки слід зауважити, що в ній профспілковою організацією може бути
заплановано витрати на:— культурно-масову роботу;
— навчально-спортивну роботу та масові фізкультурні заходи;
— придбання спортивного інвентарю та інвентарю для проведення культурних заходів;
— проведення дитячих свят, придбання новорічних подарунків для дітей;
— оздоровлення членів профспілки та їхніх сімей;
— матеріальну допомогу членам профспілки;
— відвідування хворих працівників удома (наприклад, на придбання лікарських препаратів, продуктів харчування);
— господарські та канцелярські витрати;
— заробітну плату з нарахуваннями профспілковому апарату (за умови, що працівники входять до складу виборних профспілкових органів і через це звільнені з попередньої роботи);
— відрядження;
— інші витрати, затверджені на загальних зборах членів профкому, що не суперечать законодавству.
Відповідно до
ст. 42 Закону про профспілки роботодавець надає для роботи виборного органу профспілки та проведення зборів працівників приміщення з усім необхідним обладнанням, зв’язком, опалюванням, освітленням, прибиранням, транспортом та охороною в порядку, передбаченому колективним договором. Отже, якщо такі витрати передбачено в колективному договорі, то в кошторисі профспілки плануватися вони не повинні.Слід також звернути увагу на те, що протягом року до кошторису можуть уноситися зміни як до статей доходів, так і до статей видатків. Зміни, які планується внести в кошторис, має бути затверджено на засіданні профкому.
Крім кошторису, що складається на календарний рік,
профспілці також необхідно складати кошториси доходів і видатків окремо на кожний запланований захід. Кошторис на кожний захід має затверджуватися на засіданні профкому та оформлятися відповідним рішенням.Для проведення фінансової роботи профспілковий комітет зі свого складу обирає так званого
скарбничого. Практично скарбничий виконує функції головного бухгалтера. З ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність.Щодо контролю за використанням коштів профспілки зазначимо таке. У
ст. 34 Закону про профспілки зазначено, що фінансового контролю за коштами профспілок органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Водночас надходження та використання грошових коштів профспілок контролюють контрольно-ревізійні органи, або так звані ревізійні комісії.До складу ревізійної комісії входять члени профспілки, які обираються згідно зі статутом (положенням). Очолює таку комісію голова. Щорічно ревізійна комісія провадить ревізію фінансово-господарської діяльності профспілки та звітує про використання коштів згідно з кошторисом на загальних зборах членів профспілки.
Майно
Відповідно до
ст. 34 Закону про профспілки профспілки можуть мати у власності майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Право власності профспілок виникає на підставі:— придбання майна за рахунок одержуваних доходів, не заборонених законодавством;
— передачі у власність майна членами профспілки, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Профспілка також має право власності на майно, придбане в результаті господарської діяльності створених нею підприємств та організацій.
У разі прийняття загальними зборами
рішення про ліквідацію (саморозпуск) профспілки на цих же зборах приймається рішення про використання майна та коштів профспілки, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків. Згідно зі ст. 18 Закону про профспілки майно, що залишилося, має бути використано на статутні чи благодійні цілі.
