Податковий кредит за основними фондами, якщо відповідний вид діяльності не зазначено в Довідці зі статистики
Суть спору
Суть спору така. Підприємство для використання в господарській діяльності придбало базу відпочинку і готель. Оскільки підприємство є платником ПДВ, то суми цього податку, які входять до складу основних фондів, що придбавалися, було віднесено до складу податкового кредиту. При перевірці підприємства з’ясувалося, що діяльність, для здійснення якої було придбано основні фонди, не зазначена в довідці органів статистики.
У ході перевірки представники податкової інспекції зменшили податковий кредит на суму ПДВ за придбаними основними фондами. Це і стало приводом для подання позову про визнання такого рішення ДПІ недійсним.
Думка податкових органів
Для податківців право на податковий кредит щодо придбаних товарів (послуг) та основних фондів завжди нерозривне з використанням їх у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ). Проте таке використання придбаного має бути реальним, а не таким, що «планується».У цій справі податківці через відсутність у довідці органів статистики виду діяльності, для якого було придбано основні фонди, а також через відсутність дозвільних документів пожежників та санітарної служби для участі в діяльності таких основних фондів вважають, що вони не використовуються в господарській діяльності підприємства. Отже, суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням таких основних фондів, не повинні включатися до складу податкового кредиту
(п.п. 7.4.4 Закону про ПДВ).
Позиція суду
Суди першої та другої інстанцій підтримали в цьому спорі підприємство. Згідно з
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ підприємство має право на податковий кредит щодо придбаних основних фондів. А закиди податкових органів щодо відсутності виду діяльності в довідці статистики та дозвільних документів пожежників і санітарної служби в цьому випадку не прийнятні.
Думка редакції
Підтримуємо точку зору ВАСУ і не згодні з думкою податківців. Повний перелік видів діяльності, якими має право займатися підприємство, міститься в його статутних документах. Довідка органів статистики не може обмежувати діяльність підприємства. Згідно з формою, затвердженою
наказом Держкомстату від 12.06.2007 р. № 164, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України вміщує тільки шість видів діяльності. Види діяльності, що не потрапили до неї, але згадані у статутних документах, не можна вважати недозволеними. Ця довідка свідчить про те, що підприємство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.Крім того, стверджувати, що без відповідних дозволів пожежників та санітарної служби, тобто без введення в експлуатацію, вони є не основними, а невиробничими фондами (на що, по суті, натякали податківці), не можна. Відповідно до
п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток під основними фондами розуміють матеріальні цінності, які саме призначаються платником податку для використання в його господарській діяльності. А коли їх буде використано в госпдіяльності — справа платника податків.Стосовно ПДВ зазначимо, що відповідно до
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ до податкового кредиту звітного періоду включається сума ПДВ, нарахована (сплачена) у зв’язку з придбанням основних фондів (у тому числі при імпорті), з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків.При цьому сума ПДВ
включається до складу податкового кредиту незалежно від того, чи почали використовуватися основні фонди в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податків оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.Як бачимо,
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ не пов’язує введення в експлуатацію основних фондів з виникненням права на податковий кредит. Причому з цього приводу для платника податків є досить широка позитивна судова практика (див. наприклад, постанови ВГСУ від 03.03.2005 р. у справі № 27/109, від 16.03.2005 р. у справі № 27/82, від 06.07.2005 р. у справі № 2/169).Матеріал підготувала Наталія Дзюба,
економіст-аналітик
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
| 19.10.2006 р. | № 5-81/06 |
(витяг)
<...>
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції <...> на рішення господарського суду <...> від 01.07.2005 та постанову <...> апеляційного господарського суду від 27.09.2005 № 18/163 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю <...> до Державної податкової інспекції <...> про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
встановив:Позивач (ТОВ <...>) звернувся до суду із позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Рішенням господарського суду <...> від 01.07.2005, залишеним без змін постановою <...> апеляційного господарського суду від 27.09.2005, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення <...>.
Відповідач
(далі — ДПІ) звернувся із касаційною скаргою, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, а саме п.п. 8.1.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання невиробничих фондів, оскільки на момент перевірки нежитлове приміщення у господарській діяльності підприємства не використовувалось. Скаржник вважає свої дії щодо донарахування податкового зобов’язання правомірними, оскільки у ході перевірки встановлено, що у ТОВ були відсутні документи: дозвіл пожежної охорони, санітарної служби, довідка статистики про присвоєння коду діяльності та інші <...>, і просить судові рішення скасувати, винести рішення, яким у позові відмовити.Позивач
надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що придбані бази відпочинку та готель відносяться до основних засобів, що використовуються у власній господарській діяльності. Посилання ж на довідку статистики як підставу відмови в позові є неправомірним, оскільки заповнення облікової картки передбачає включення до шести видів діяльності відповідно до Інструкції і відповідно не може встановлювати обмеження видів діяльності. А щодо дозволів відповідних служб Позивач зазначив, що отримання таких дозволів передбачено перед початком сезону та після реконструкції будівлі, тому, враховуючи все зазначене, просить судові рішення залишити без змін, скаргу — без задоволення.Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню <...>.
Як встановлено судами, ДПІ було проведено документальну перевірку ТОВ з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ <...>, в результаті цього ТОВ зменшено від’ємне значення з ПДВ <...>.
Підставою для таких нарахувань стало віднесення ТОВ до складу податкового кредиту суми ПДВ щодо операцій з купівлі-продажу об’єкта капітального будівництва, бази відпочинку <...>, основних засобів <...> та купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності (готель) <...>.
ДПІ послалась на довідку <...> обласного управління статистики України <...>, в якій не зазначено, що ТОВ здійснює надання платних послуг у сфері відпочинку. ДПІ також вказала на відсутність дозволів санітарної служби, пожежної охорони, інформації про нарахування амортизації, довідки статистики про присвоєння коду діяльності
.Установивши та дослідивши фактичні обставини справи, як-то віднесення сум ПДВ, оформлених у зв’язку із придбанням за угодами майна бази відпочинку <...> та об’єкта приватизації, та включення у податковий кредит, суд першої інстанції, посилаючись на норми Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», задовольнив позов. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції як таке, що відповідає матеріалам справи, фактичним обставинам справи та чинному законодавству, також дійшов висновку, що вимоги Позивача є правомірними, оскільки обставини, на які посилається ДПІ — відсутність в довідці органу статистики відповідних видів діяльності, відсутність дозволу пожежної охорони, санітарної служби, — не можуть бути належними доказами придбавання основних фондів у невиробничих цілях, оскільки
такі дозволи ТОВ повинен отримати до введення об’єктів в експлуатацію, а перелік кола напрямків господарської діяльності ТОВ, зазначений в довідці статистики, має довідковий характер та не може встановлювати обмежень, оскільки облікова картка ТОВ заповнена згідно з наказом Державного комітету статистики від 23.05.2003 № 156 та Інструкцією із заповнення облікової картки — до шести найменувань напрямків.Із зазначеним висновком суду першої та другої інстанції, що
Позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з купівлі-продажу об’єкта капітального будівництва та бази відпочинку, суд касаційної інстанції погоджується. Відповідно доводи Скаржника, які базуються на довідці статистики та дозволах відповідних органів, є помилковими і не відповідають законодавству, що регулює ці правовідносини. При цьому судами вірно встановлено, що договори купівлі-продажу чітко вказують на неможливість перепрофілювання викуплених об’єктів, що підтверджує використання останніх в господарській діяльності.З огляду на вищенаведене, враховуючи ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди першої та другої інстанцій правильно встановили та визнали доведеними обставини справи, дослідили докази та ухвалили рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судові рішення не підлягають скасуванню, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
<...>
