Кабiнет Мiнiстрiв України
Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України
Постанова від 5 грудня 2007 р. № 1392
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Кабінет Міністрів України
постановляє:1.
Затвердити Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, що додається.2. Ця постанова
набирає чинності з 1 січня 2008 року .Прем’єр-міністр України В. Янукович
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1392
Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України
1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб’єктів господарювання — резидентів незалежно від форми власності.
2.
Строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву — з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.3.
Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;
подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком;
припинення дії зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.
коментар редакції
Імпорт без увезення: валютний контроль
З 1 січня 2008 року набувають чинності зміни, унесені до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Законом України від 31 травня 2007 року № 1108-V. Разом зі збільшенням строків повернення валютної виручки (здійснення поставки товарів, що імпортуються) з 90 до 180 днів у законі з’явилася норма, згідно з якою «Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України». Кабмін
(а точніше — Мінекономіки) досить оперативно справився із завданням і перед нами постанова, що коментується. Вона також набуває чинності з нового року (а запрацює повною мірою лише після того, як НБУ затвердить перелік документів, що є в певних ситуаціях підставою для зняття операції з контролю).
Варто зауважити, що і сьогодні питання здійснення валютного контролю при імпорті без увезення деякою мірою врегульовано. Зокрема, у п. 3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій щодо експортних, імпортних та лізингових операцій, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136, установлено таке:
«Якщо імпорт продукції (послуг, робіт) здійснюється без увезення з-за кордону цієї продукції (послуг, робіт) на територію України, то резидент, крім передбачених пунктом 3.3 цього розділу документів, які засвідчують поставку на його користь продукції (надання йому послуг, виконання робіт), подає також
договір, який передбачає продаж цієї продукції нерезиденту та зарахування виручки від такого продажу на рахунки цього резидента в банках, або документи, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції (послуг, робіт) за межами України».Щодо встановлених з 1 січня 2008 року вимог звернемо увагу на декілька моментів.
По-перше, імпортна операція закривається при зарахуванні виручки на рахунок резидента в разі продажу нерезиденту товару. У затвердженій постанові так і
не з’явилася умова про обов’язковість зарахування виручки в розмірі, не меншому вартості придбаного товару. Цим передбачалося запобігти схемі виведення капіталу з країни шляхом дорогої закупівлі та дешевого продажу за кордоном товарів.По-друге, припинення зобов’язань шляхом зарахування буде допустимим, якщо нерезидент за іншим договором зобов’язаний поставити імпортеру-резиденту таку ж продукцію (товар), оскільки зараховуватися можуть лише
однорідні вимоги. Буває це дуже рідко. Водночас незрозуміло, чому без уваги залишилися інші (крім виконання та зарахування) способи припинення зобов’язань, передбачені цивільним законодавством.Дмитро Винокуров
