Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення
Наказ від 11.12.2007 р. № 696
(витяг)
У зв’язку зі змінами, внесеними до частини десятої статті 24 і частин п’ятої та шостої статті 26 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику», відповідно до підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись статтею 8 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні», НАКАЗУЮ:
1.
Затвердити Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток — споживачами електричної енергії, що додається.2. Встановити, що
письмові роз’-яснення Державної податкової адміністрації України, які суперечать цьому податковому роз’ясненню, не застосовуються.
<...>
5.
Наказ Державної податкової адміністрації України від 12.07.2002 р. № 330 «Про затвердження податкового роз’яснення» (щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток — споживачами електричної енергії) зі змінами, внесеними наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 25, вважати таким, що втратив чинність.<...>
Голова А. Брезвін
Затверджено наказом ДПА України від 11.12.2007 р. № 696
Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток — споживачами електричної енергії
Відповідно до частини четвертої ст. 26 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» (далі — Закон) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною п’ятою цієї статті встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
При цьому згідно із частиною сьомою ст. 27 Закону санкції, передбачені частинами четвертою і п’ятою статті 26 цього Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з точки зору Закону перевищення договірної величини споживання електроенергії розглядається як правопорушення, до якого застосовуються відповідні санкції.
Поняття «господарські санкції»
визначене частиною першою статті 217 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі — Кодекс) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовується, зокрема, такий вид господарських санкцій, як штрафні (частина друга ст. 217 Кодексу).Штрафними санкціями
згідно із частиною першою ст. 230 Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.При цьому відповідно до частини четвертої ст. 231 Кодексу розмір санкцій може бути встановлено у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, санкції, передбачені частинами четвертою та п’ятою ст. 26 Закону, повністю відповідають статтям 230 та 231 Кодексу за підставами застосування, видом і методом визначення розміру таких санкцій, а саме:
— встановлюються в грошовому виразі;
— застосовуються у випадку неналежного виконання господарського зобов’язання (перевищення договірних величин споживання);
— визначені в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.
Отже,
суми, що додатково та в обов’язковому порядку сплачуються споживачами електричної енергії (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) на користь енергопостачальників відповідно до статті 26 Закону за споживання електроенергії понад договірні величини, відносяться до категорії штрафних санкцій.У разі коли споживач зобов’язаний відповідно до частини п’ятої ст. 26 Закону сплатити суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії, то структура такого платежу містить одну частину, яка відповідає оплаті за товар, та другу частину, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Відповідно до підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.
Враховуючи викладене,
частина підвищеної плати за обсяги перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яка відповідає штрафній санкції за таке перевищення, не підлягає включенню до складу валових витрат платників податку — споживачів електричної енергії.Директор Департаменту податку на прибуток
та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) Н. Хоцянівська
