Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Планові та позапланові перевірки у світлі Закону № 877

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2007/№ 102
В обраному У обране
Друк
Стаття

Планові та позапланові перевірки у світлі Закону № 877

 

Для тих, хто в повсякденній обліково-звітній суєті трохи призабув, нагадаємо, дата 26 грудня 2007 року знаменна тим, що цього дня набуде чинності новий перевірочний Закон № 877. Вважаємо, задумка законодавця в цьому випадку полягала в тому, щоб за допомогою такого законодавчого акта уніфікувати порядок проведення більшості перевірок суб’єктів господарювання (які здійснюються різними контролюючими органами) і звести їх до якихось єдиних загальних норм та правил. Про те, чого в такому разі чекати платникам податків, і якими мають бути перевірки податківців в умовах дії Закону № 877, і поговоримо.

 

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Спершу, з’ясуємо, чи підпадають під дію нового перевірочного

Закону № 877 перевірки, що проводяться органами державної податкової служби, оскільки і тут виникли деякі сумніви.

 

Закон № 877 і перевірки податківців: «так» чи «ні»

Причиною незрозумілостей, як завжди, стали загальні фрази та неконкретність (розпливчастість) формулювань. Річ у тім, що як випливає з преамбули,

Закон № 877 визначає правові і організаційні основи, принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час проведення «контрольних» заходів. При цьому уточнюється, що органами державного нагляду (контролю) є центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування та інші органи, уповноважені законом виявляти та запобігати порушенням суб’єктами господарювання вимог законодавства і забезпечувати інтереси суспільства (зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища). На перший погляд, таке визначення дещо звужує коло «контролерів».

Разом з тим далі

заходи державного нагляду (контролю) в контексті Закону № 877 визначено як планові та позапланові, що здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. І ось таке всеохоплююче їх трактування, у свою чергу, уже примушує задуматися про досить широку сферу впливу цього Закону, під дію якого підпадають перевірки більшості контролюючих органів.

Щоправда, винятками є сфери, які

Закон № 877 не зачіпає. Так, згідно зі статтею 2 дія Закону № 877 не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів:

валютного контролю;

митного контролю на кордоні;

— контролю за дотриманням

бюджетного законодавства;

— контролю за використанням державного та комунального

майна;

банківського та страхового нагляду;

— інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку

фінансових послуг;

— державного контролю за дотриманням законодавства про захист

економічної конкуренції;

— оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства та

правосуддя.

У решті ж випадків (що не потрапили під винятки) перевірочний

Закон № 877, за ідеєю, має працювати. Проте ситуація ускладнюється ще й тим, що Закон № 877 не містить конкретного переліку органів держнагляду, на які він поширюється (за аналогією, наприклад, з переліком «контролюючих органів» зі ст. 2 Закону № 2181). А оскільки контролювати сплату податків і зборів, а також проводити у зв’язку з цим планові та позапланові перевірки платників податків — основне завдання податкового відомства, то недивно, що насамперед і виникло запитання: поширюється чи ні Закон № 877 на перевірки податківців? Тим більше, що у статті 2 (як таких, що не потрапляють до сфери впливу цього Закону) податківців не зазначено, тоді як до центральних органів виконавчої влади вони належать.

Варто зауважити, що навіть серед

держорганів не спостерігається з цього приводу єдиної думки. Так, Мінфін (лист від 31.08.2007 р. № 31-21010-04-5/17626 (див. с. 43) вважає, що Закон № 877 не стосується сфери податкового контролю і на діяльність органів ДПС не поширюється. Водночас Держпідприємництва (листи від 05.09.2007 р. № 6631, від 23.10.2007 р. № 7998 (див. с. 42) думає інакше, вважаючи, що дія Закону № 877 зачіпає відносини у сфері податкового контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, і податківці підпадають під його дію. Адже головна мета цього Закону, на думку комітету (з чим згодні і ми), — визначити основні принципи державного контролю — єдині для всіх державних контролюючих органів, з поправкою на які слід у подальшому проводити перевірки. Це дозволить створити належні правові умови для взаємовідносин контролюючих органів та суб’єктів господарювання, установити єдиний порядок організації та проведення перевірок, підвищити рівень захищеності підприємництва та зменшити можливості для зловживань представниками контролюючих органів. А от Мін’юст, розглядаючи ситуацію (лист від 18.10.2007 р. № 19-14-730) не відрізнився особливою зрозумілістю, зазначивши, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, які передбачено Конституцією та законами України.

Ну і звичайно, важливою є

думка власне ДПАУ з цього питання. Зауважимо, що первісно податківці робили спроби обійти Закон № 877, у зв’язку з чим навіть було розроблено окремий законопроект щодо внесення змін до ст. 2, що вилучає податківців зі сфери дії перевірочного Закону. При цьому одночасно для отримання відповідних роз’яснень було підготовлено звернення до Конституційного Суду, який і мав розставити всі крапки над «і». Проте не виключено, що думка Конституційного Суду виявиться не на користь податківців. Отже, не чекаючи висновку суду, податківці згодом стали прихильниками альтернативного варіанта.

Так, пізніше в

листі ДПАУ від 06.09.2007 р. № 8610/6/23-6016/1016 (див. с. 42 ) уже повідомлялося, що після набуття чинності Законом № 877 органи ДПС керуватимуться ним у межах своєї компетенції в частині, яка поширюється на податкові органи. У зв’язку з цим ДПАУ наказом від 06.12.2007 р. № 672 внесла зміни до планів своєї роботи та постановила розробити проекти документів, які вноситимуть зміни до «податкових» законодавчих та нормативно-правових актів з метою їх приведення у відповідність до Закону № 877. До речі, потрібно зауважити, що сьогодні проекти таких документів уже існують, і їх оприлюднено на сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua) у розділі «Регуляторна політика» підрозділ «Проекти нормативно-правових актів». Щоправда, ознайомившись з їх проектними варіантами, можна дійти висновку, що ДПАУ (щоб не упускати своїх «перевірочних» повноважень, а також закріпити (а часом і розширити) можливості контролю в деяких сферах, зокрема таких, як використання РРО, обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо), має намір одночасно підкоригувати деякі закони (у тому числі й власне Закон № 877) і в подальшому діяти за таким принципом — керуватися Законом № 877 у частині, яка не суперечить спеціальним «податковим» законам, що стосуються здійснення держнагляду органами ДПС (хоча насправді все має відбуватися навпаки, і пріоритет повинен зберігатися за Законом № 877 ). Проте остаточні висновки з цього приводу можна буде зробити тільки згодом, дізнавшись про подальшу долю існуючих проектних документів. Проте такий стан речей і наявні сьогодні із цього приводу роз’яснення головного податкового відомства дають підстави зробити висновок: Закон № 877 поширюється і на перевірки податківців (за винятком, мабуть, перевірок валютного контролю, які згадуються у ст. 2). Тим більше, ураховуючи, що Закон № 877 задумувався як універсальний перевірочний документ, а отже, і сфера його чинності, за ідеєю, повинна охоплювати напрями контролю, зазначені в ч. 3 ст. 19 ГКУ, серед яких згадується і податковий контроль.

Звичайно, остаточно передбачити, як поширення

Закону № 877 «у межах своєї компетенції в частині, яка поширюється на податкові органи» (причому в умовах одночасної дії при цьому профільного Закону № 509, а також у разі прийняття існуючих проектів змін) тлумачитимуть самі перевіряючі — поки що неможливо. До того ж поза сумнівом і те, що приведення низки законодавчих документів у відповідність до нових перевірочних правил вимагатиме певного періоду часу. Очевидно, що ті платники податків, які зазвичай не мають наміру сперечатися з перевіряючими, і надалі при перевірках прислухатимуться до їх думки і діятимуть згідно з їх роз’ясненнями. Проте вважаємо, що в умовах дії Закону № 877 (як уніфікованого закону, покликаного встановити єдині правила проведення перевірочних заходів) пріоритет усе ж таки потрібно віддавати його нормам. До речі, за аналогією Закон № 877 можна в чомусь порівняти із Законом № 2181, який установлює єдині правила подання податкових декларацій та погашення податкових зобов’язань. При цьому варто зауважити, що п. 5 ст. 4 Закону № 877 містить схожу із Законом № 2181 норму про «конфлікт інтересів», що передбачає: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, допускає неоднозначне тлумачення прав та обов’язків суб’єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, то рішення приймається на користь суб’єкта господарювання. Як бачимо, ситуація повторюється — тільки цього разу щодо перевірок. А тому платникам податків, які мають намір знати та захищати свої права, думаємо, буде корисним подальший матеріал про нові перевірочні правила і, зокрема, як ці новації зачеплять перевірки податківців.

І почнемо такий огляд з нових особливостей проведення

планових заходів.

 

Планові перевірки

Плановим заходам у

Законі № 877 присвячено статтю 5. Відразу зазначимо, що пункти 1 і 2 цієї статті набудуть чинності трохи пізніше самого Закону — з 1 січня 2008 року (п. 1 ст. 22 Закону № 877), очевидно, щоб тим самим упорядкувати процедуру проведення планових перевірочних заходів з наступного року.

При цьому

статтею 5 уточнено, що планові перевірки здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, затверджених органами держнагляду відповідно до 1 грудня року, попереднього плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, попереднього плановому.

Частота проведення планових перевірок.

Нагадаємо, за правилами Закону № 509 податкова планова виїзна перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік.

Разом з тим

Закон № 877 висуває нові критерії періодичності проведення планових заходів. Так, відтепер періодичність проведення планових заходів залежить від ступеня ризику суб’єктів господарської діяльності. Причому критерії, за якими оцінюється ступінь такого ризику, визначає відповідний орган держнагляду, після чого подає їх на затвердження КМУ. Слід зауважити, що на сьогодні з’явився та офіційно оприлюднено тільки Порядок розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, який затверджено постановою КМУ від 14.11.2007 р. № 1324 (і як зазначається в самій постанові, воно набуде чинності одночасно із Законом № 877 ). Як бачимо, цей документ стосується пожежних перевірок. При цьому залежно від ступеня ризику і з урахуванням вимог п. 2 ст. 5 Закону № 877 ним передбачено розподілення суб’єктів господарювання на такі три групи:

— з

високим ступенем ризику (планові перевірки таких суб’єктів проходять щорічно);

— із

середнім ступенем ризику (у таких суб’єктів господарювання планові перевірки проходять 1 раз на 3 роки);

— з

незначним ступенем ризику (у такому разі частота планових перевірок становить 1 раз на 5 років).

За ідеєю, у тому ж дусі має бути прийнято документи і щодо інших контролюючих органів, які б установлювали критерії ризику та частоту перевірочних планових заходів, що ними проводяться (і, до речі, у деяких «контролерів»

проекти аналогічних документів уже є). Проте подібного документа, затвердженого КМУ, який стосується проведення перевірок, органами ДПС, сьогодні поки що немає. І якщо він не з’явиться до нового року, то формально можна говорити про те, що відносно планових перевірок податківців мають запрацювати положення п. 3 ст. 22 Закону № 877, які передбачають: якщо на момент набуття чинності Законом № 877 критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення не затверджено, то такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику і підлягають держнагляду не частіше 1 разу на 5 років. Хоча, звичайно, повірити в це важко, і ймовірно податківці встигнуть заповнити прогалину. До речі, у зв’язку з цим варто також вказати й на положення ст. 10 Закону № 877, згідно з якими не допустити посадових осіб органу держнагляду до проведення перевірочного заходу в разі порушення вимог про періодичність його проведення вже є законним правом суб’єкта господарювання (ст. 10 Закону № 877).

Письмове повідомлення про майбутню планову перевірку.

Законом № 877
закріплено правило: проведення планової перевірки можливе тільки за умови письмового повідомлення про це суб’єкта господарювання не пізніше, ніж за 10 днів до початку її проведення. Нагадаємо, аналогічну норму можна зустріти і в абзаці четвертому ст. 111 Закону № 509.

При цьому

Закон № 877 уточнює, що в такому повідомленні мають зазначатися:

— дата початку та закінчення перевірки;

— найменування юридичної особи або П. І. Б. фізособи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється плановий захід;

— найменування органу держнагляду.

Зауважимо, що цим вимогам цілком відповідає й існуюче

сьогодні повідомлення про проведення перевірки (форму якого наведено в додатку 1 до Методрекомендацій № 441).

Щодо способів направлення повідомлення, то згідно із

Законом № 877 воно надсилається рекомендованим листом або телефонограмою (причому за рахунок коштів органу держнагляду) або вручається особисто керівнику (або уповноваженій особі) суб’єкта господарювання під підпис.
А от у разі неотримання такого повідомлення суб’єкт господарювання має законне право не допускати перевіряючих до проведення перевірки.

Строки планових перевірок.

Нові строки проведення планових перевірок зазначено в п. 5 ст. 5 Закону і наведено нижче в таблиці (для порівняння разом зі строками, установленими Законом № 509).

 

Строки планових перевірок

згідно із Законом № 877

ч.1 п. 5 ст. 5

згідно із Законом № 509

ч. 9 ст. 111

Строки планових перевірок (якщо інше не передбачено законом)

не можуть перевищувати:
— 15 робочих днів;
— 5 робочих днів (для суб’єктів малого підприємництва)

Тривалість планової виїзної перевірки

не повинна перевищувати:
— 20 робочих днів;
— 10 робочих днів (щодо суб’єктів малого підприємництва)

 

Як бачимо, хоча

Закон № 877 і скорочує строки проведення перевірок, разом з тим податківці напевно апелюючи до фрази «якщо інше не передбачено законом», щодо своїх планових перевірок, як і раніше, орієнтуватимуться на строки, установлені Законом № 509.

Неможливість продовження строків планових перевірок.

Нову важливу і сприятливу для платника податків норму закладено в частині другій ст. 5 Закону № 877. І стосується вона непродовження строку планових перевірок (див. таблицю).

 

Продовження строку планових перевірок

згідно із Законом № 877

ч. 2 п. 5 ст. 5

згідно із Законом № 509

ч. 11 ст. 111

Продовження строку здійснення планового заходу

не допускається

Продовження проведення планової виїзної перевірки

можливо на строк не більше ніж:
— 10 робочих днів;
— 5 робочих днів (для суб’єктів малого підприємництва)

 

Як бачимо,

Закон № 877 прямо забороняє продовжувати строки планових перевірочних заходів. Отже, перевіряти платника податків на 21-й робочий день (а суб’єктів малого підприємництва — на 11-й робочий день) податківці вже не мають права. Тому в таких випадках суб’єкт господарювання має повне право не допускати перевіряючих продовжувати перевірку і вимагати від них дотримання законодавства (ст. 10 Закону № 877).

Далі ознайомимося з новими особливостями проведення

позапланових перевірочних заходів.

 

Позапланові перевірки

Особливості проведення

позапланових перевірок обумовлені ст. 6 Закону № 877.

Підстави позапланових перевірок.

Так, позапланові перевірки можливі тільки за наявності певних підстав, перелік яких наведено в п. 1 ст. 6 Закону № 877 (див. таблицю, в якій також одночасно наведено підстави позапланових перевірок із Закону № 509).

1

2

Підстави позапланових перевірок, установлені

п. 1 ст. 6 Закону № 877

ч. 6 ст. 111 Закону № 509

1

2

1

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про

здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням

можливість проведення перевірки

за зверненням платника податків передбачено ч. 13 ст. 111 Закону № 509

2

виявлення та підтвердження

недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання

п.1 ч.6

за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про

порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

3

перевірка виконання

суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю)

п.2 ч.6

платником податків

не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо
їх подання передбачено законом
\

4

звернення

фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства

п.3 ч.6

виявлено

недостовірність даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

5

неподання

в установлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів

п.4 ч.6

платник податків подав

у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки

п.5 ч.6

у разі виникнення потреби

в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

п.6 ч.6

проводиться

реорганізація (ліквідація) підприємства

п.7 ч.6

щодо платника

податків (посадової особи платника податків) у порядку, установленому законом, податковою міліцією порушено оперативно-розшукову справу, у зв’язку з чим є потреба в проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків

п.8 ч.6

у разі, коли

вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, і виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків і зборів (обов’язкових платежів)

п.9 ч.6

платником подано

декларацію з від’ємним значенням з податку на додану вартість, що становить понад 100 тис. гривень

 

Разом з тим перелік підстав з

п. 1 ст. 6 перевірочного Закону № 877 не є вичерпним. Адже п. 2 ст. 6 Закону № 877 передбачено, що законами і міжнародними договорами України (згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України) можуть установлюватися й інші підстави проведення позапланових заходів. Отже, нарівні з підставами із Закону № 877 податківці, як і раніше, можуть проводити позапланові перевірки й за підставами, обумовленими в ч. 6 ст. 111 Закону № 509 (докладно такі підстави проведення позапланових заходів розглядалися у присвяченому перевіркам тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 24). До речі зауважимо, що з перелічених вище в таблиці п’яти підстав нового перевірочного Закону № 877 перша (див. ч. 13 ст. 111 Закону № 509), друга (щоправда, з ліберальнішою додатковою умовою про те, що платник податків при цьому в 10-денний строк не відповідає на письмовий запит податкового органу — див. п. 3 ч. 6 ст. 111 Закону № 509) та п’ята (див. п. 2 ч. 6 ст. 111 Закону № 509) уже присутні в Законі № 509. Так що новими для платника податків, по суті, є тільки дві з них. Залишається додати, що друга підстава із Закону № 877 виглядає набагато жорсткішою порівняно з аналогічною із Закону № 509 (оскільки в цьому випадку згідно з перевірочним Законом для проведення позапланової перевірки досить тільки виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у звітності, тоді як супутнє тому ненадання пояснень платником податків у 10-денний строк про причини такої недостовірності вже не є умовою для проведення позапланової перевірки в цьому випадку). Щодо нової четвертої підстави, то стосовно податкових перевірок прикладом в цьому випадку, зокрема, може бути ситуація, коли постачальник не надав покупцю податкову накладну або порушив порядок її заповнення, у зв’язку з чим покупець для збереження податкового кредиту разом з ПДВ-декларацією подав скаргу на такого постачальника, яка й є підставою для позапланової перевірки такого постачальника (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ).

Також важливо, що згідно із

Законом № 877 під час позапланової перевірки з’ясовуються тільки ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланового заходу (такі питання обов’язково зазначаються в посвідченні (направленні) на проведення перевірки). При цьому суб’єкт господарювання має ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу і отримати копію посвідчення (направлення), в якому такі підстави зазначено.

Строки позапланових перевірок.

Строки позапланових перевірок наведено в п. 4 ст. 6 Закону № 877 (для порівняння їх зазначено далі разом зі строками позапланових перевірок, установленими Законом № 509):

 

Строки позапланових перевірок

згідно із Законом № 877

п. 4 ст. 6

згідно із Законом № 509

ч. 10 ст. 111

Строки позапланових перевірок (якщо інше не передбачено законом)

не можуть перевищувати:
— 10 робочих днів;
— 2 робочих днів (для суб’єктів малого підприємництва)

Тривалість позапланової виїзної перевірки

не повинна перевищувати:
— 10 робочих днів;
— 5 робочих днів (щодо суб’єктів малого підприємництва)

 

Як бачимо, для звичайних платників податків (не суб’єктів малого підприємництва) тривалість позапланових перевірок

не змінилася і залишилася 10-денною. А от щодо позапланових заходів у «малюків» (через присутність у Законі № 877 застереження «якщо інше не передбачено законом»), судячи з усього, працюватиме граничний 5-денний строк із Закону № 509.

Неможливість продовження позапланових перевірок.

За аналогією з проведенням планових заходів для позапланових перевірок Закон № 877 також передбачає: продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається:

 

Продовження строку позапланових перевірок

згідно із Законом № 877

ч. 2 п. 4 ст. 6

згідно із Законом № 509

ч. 12 ст. 111

Продовження строку здійснення позапланового заходу

не допускається

Продовження проведення позапланової виїзної перевірки

можливо на строк не більше ніж:
— 5 робочих днів;
— 2 робочих днів (для суб’єктів малого підприємництва)

 

Отже,

позапланові перевірки за жодних обставин не можуть перевищувати 10-денного (а для суб’єктів малого підприємництва — 5-денного) строку.

Ну і, звичайно, варті уваги нові правила оформлення результатів перевірок.

 

Оформлення результатів планових та позапланових перевірок

Нові правила оформлення результатів перевірочних заходів визначено

ст. 7 Закону № 877.

Так, у разі виявлення

порушень законодавства за результатами проведення планового або позапланового заходу посадова особа органу держнагляду (контролю) складає акт, в якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання — докладний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Акт складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу держнагляду, який проводив перевірку, а також суб’єктом господарювання (або уповноваженою ним особою). Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання (або уповноваженій ним особі), а другий — зберігається в органі держнагляду.

При цьому головним нововведенням є те, що згідно з новими перевірочними правилами, установленими

п. 6 ст. 7 Закону № 877, акт складається в останній день перевірки. Тим самим, мабуть, передбачається прискорити фінальний етап перевірочного заходу.

І хоча в цьому випадку в

п. 6 ст. 7 Закону № 877 також є застереження «якщо інше не передбачено законом», судячи з усього, така нова перевірочна норма матиме пріоритет над п. 4.2 підзаконного Порядку № 327, що стосується оформлення результатів податкових перевірок, і який на сьогодні передбачає, що складання та підписання акта (у двох примірниках) за результатами перевірок податківців здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку (протягом 3-х робочих днів — для суб’єктів малого підприємництва; протягом 10-ти робочих днів — для суб’єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті).

Також уточнюється: у разі коли суб’єкт господарювання не згоден з актом, він має право

підписати акт із зауваженнями (такі зауваження є невід’ємною частиною акта перевірки). А от при відмові суб’єкта господарювання підписати акт відповідний запис про це вноситься до акта посадовою особою органу держнагляду.

Після цього згідно з

п. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами проведення планової перевірки (у ході якої виявлено порушення вимог законодавства), протягом 5 робочих днів з дня завершення перевірки складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених при перевірці, які є обов’язковими для виконання. Очевидно, що при податкових перевірках таким документом, зокрема, є податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій). Зауважимо, що в існуючому сьогодні п. 4.11 Порядку № 327 для складання податкового повідомлення-рішення відведено 10-денний строк. Проте з урахуванням норм Закону № 877 він очевидно має скоротитися до 5-денного.

При цьому, звичайно, не слід забувати, що розпорядчі документи контролюючих органів про усунення порушень вимог законодавства, видані за результатами перевірки (а отже, у тому числі податкові повідомлення-рішення та рішення про накладення штрафів) може бути

оскаржено платниками податків у відповідному органі держнагляду або в суді в установленому законом порядку (тобто в порядку, передбаченому Законом № 2181).

На цьому завершуємо огляд нових перевірочних змін.

На закінчення зауважимо: безумовно, задумка законодавця мати

один нормативний документ, який регулює особливості проведення всіляких перевірок суб’єктів господарювання, виглядає досить привабливою. Адже тоді всі перевірки суб’єкта господарювання проходитимуть за однаково налагодженими схемами та правилами, а суб’єкти господарювання знатимуть процедуру їх проведення, свої права та можливості. Разом з тим не можна не враховувати, що для 100 % роботи Закону № 877 і приведення у відповідність до нього деяких законодавчих актів знадобиться час, що у свою чергу може привести до зволікань із запровадженням деяких його норм на практиці (узяти хоча б схожий випадок і пригадати тривалий процес пристосовування до Закону № 2181).

До того ж імовірно, що відносно перевірок податківців усе ж таки виникнуть зміни та коригування законодавства, які враховують нові перевірочні правила (в усякому разі, підтвердженням тому є розроблені на сьогодні ДПАУ проекти змін до нормативних документів). Ми ж, зі свого боку, зобов’язуємося стежити за розвитком подій, сподіваючись, що з появою перевірочного

Закону ситуація з перевірками, зміниться на краще.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно