Вимога надати документи при камеральній перевірці
Чи є правомірною вимога податкової інспекції до суб’єкта господарювання про надання документів при проведенні камеральної перевірки?
(м. Мелітополь)
Відповідь на це запитання почнемо з порівняння таких видів перевірок, як камеральна та невиїзна документальна.
Поняття
камеральної перевірки визначено в абз. другому п.п. «в» п. 4.2.2 Закону № 2181, згідно з яким камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків (див. також «Вісник податкової служби України», 2006, № 29, с. 16).Виходячи з
п. 1 ст. 11 Закону № 509 документальну невиїзну перевірку можна визначити як перевірку, яка проводиться на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подання.Незважаючи на відмінність у цих термінах, податківці ототожнюють камеральні та документальні невиїзні перевірки (див., наприклад,
Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами, органами державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, затверджені наказом ДПАУ від 11.12.2006 р. № 766, Методичні рекомендації щодо попереднього розгляду декларацій з ПДВ, затверджені наказом ДПАУ від 03.09.2004 р. № 515).З викладеного вище виходить, що чинне законодавство використовує поняття камеральної та документальної невиїзної перевірок як тотожні. Це означає, що проводитися така перевірка може тільки на підставі вже поданих податковому органу даних (що містяться в податкових деклараціях, звітах, інших документах) і
вимагати додаткові документи для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податківці не можуть.Така можливість у них з’явиться тільки в тому разі, якщо результатом камеральної перевірки стало виявлення недостовірних даних, які містяться в податковій декларації, поданій платником податків. У цьому випадку на підставі
п. 3 ст. 111 Закону № 509 орган державної податкової служби подає суб’єкту господарювання обов’язковий письмовий запит, на який суб’єкт господарювання зобов’язаний відповісти протягом 10 робочих днів. У цей строк необхідно надати пояснення та їх документальне підтвердження. У запиті має бути зазначено, які саме факти, що вказують на недостовірність даних податкової декларації, було виявлено. Якщо платник податків проігнорує запит податкового органу або не надасть доказів, що підтверджують достовірність відомостей, зазначених у декларації, дані камеральної перевірки можуть бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.Олена УВАРОВА, юрист
