Податкові органи не можуть проводити інвентаризацію
Чи можуть податківці самостійно проводити інвентаризацію?
(м. Чернігів)
Відповідно до
п. 15 ст. 11 Закону № 509 органи державної податкової служби мають право вимагати від керівників підприємств, установ та організацій, які перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок , проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів.Законом № 509
урегульовано і ситуацію, коли суб’єкт господарювання відмовляється провести інвентаризацію. У цьому разі податковому органу потрібно звернутися до суду з вимогою про примушення до проведення інвентаризації. Крім того, до винесення відповідного рішення судом податківці у присутності понятих та представників підприємств, установ та організацій, щодо яких проводиться перевірка, можуть опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на строк не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного у протоколі.Аналіз
п. 15 ст. 11 Закону № 509 дозволяє зробити висновок, що:1) за податковими органами
закріплено лише право вимагати проведення інвентаризації, а не брати участь у ній*;* ДПАУ в листі від 02.04.2007 р. № 6448/7/23-5017 висловила інше бачення наведених законодавчих положень. У цьому листі одним із заходів установлення доказів проведення безтоварних операцій названо проведення інвентаризації. Вважатимемо, що в цій частині просто було допущено неточність у формулюванні і насправді йшлося не про проведення інвентаризації, а про повноваження податкових органів вимагати її проведення від керівників суб’єкта господарювання.
2) вимогу провести інвентаризацію може бути пред’явлено
тільки в ході планової або позапланової виїзної перевірки (тобто податківці, зокрема, мають пред’явити направлення на перевірку та в разі позапланової перевірки — копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки);3)
Закон № 509 допускає можливість відмови суб’єктом господарювання виконати вимоги податківців, на цей випадок передбачено судовий порядок вирішення питання про необхідність проведення інвентаризації (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 24, с. 15).Обережний платник податків, який не має наміру вступати в дискусію з податківцями, мабуть, буде не проти провести інвентаризацію на вимогу податкового органу. А той, хто готовий до спору, може використати низку аргументів.
Так, відмову провести інвентаризацію суб’єкт господарювання може обґрунтувати тим, що
ст. 11 Закону № 509 передбачає: повноваження податкових органів, зазначені в ній, можуть реалізовуватися у випадках, передбачених законом. Отже, звертаючись з вимогою провести інвентаризацію, податковий орган має послатися на статтю закону, яка передбачає, що в цьому випадку може бути реалізовано таке його повноваження. Відсутність у чинному законодавстві положень, які зазначають такі випадки, робить неможливим звернення податківців з вимогою провести інвентаризацію.Як бачимо, законодавець обмежив податківців не тільки тим, що вони можуть лише вимагати проведення інвентаризації. На шляху податківців стоїть низка практично непереборних перешкод процедурного характеру. Стисло їх розглянемо:
1. Процедурною перешкодою для реалізації вимоги провести інвентаризацію спільно з працівниками податкової інспекції є те, що інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією, склад якої затверджено наказом по підприємству (
п. 11.1 Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69), і включати до нього представників податкового органу немає підстав.2. Законодавство не передбачає строків, протягом яких суб’єкт господарювання має виконати цю вимогу. Це «розв’язує руки» платнику податків, який в умовах такої неврегульованості може виконувати вимоги податківців дуже довго.
3. Процесуальні кодекси України не містять спеціальної (спрощеної) процедури отримання податковими органами судового рішення про примушення суб’єкта господарювання провести інвентаризацію. Отже, розгляд такої вимоги проходитиме за загальною процедурою, яка, як відомо, може надовго затягнутися. До того ж судове рішення має набути законної сили. Але й після цього суб’єкт господарювання може не поспішати його виконувати, а почекати, поки державний виконавець дасть час на виконання судового рішення в добровільному порядку.
4. Як негативний наслідок відмови від проведення інвентаризації
Закон № 509 передбачає опечатування кас. Але й тут неврегульованість процедурних моментів може не дозволити податківцям провести його. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів податковими органами, як передбачено Законом № 509, має бути встановлено Кабінетом Міністрів України, але на сьогодні такого порядку досі немає. Відсутність затвердженого порядку опечатування робить сумнівною можливість його проведення. Більше того, у Верховній Раді навіть знаходиться проект закону з пропозицією виключити із Закону № 509 повноваження податківців опечатувати каси.Проте маємо попередити, що це не єдиний негативний наслідок, який може спіткати суб’єкта господарювання в разі відмови від проведення інвентаризації на вимогу податкових органів. Є вірогідність, що податківці кваліфікуватимуть відмову в проведенні інвентаризації як невиконання законних вимог посадових осіб органів податкової служби із притягненням посадових осіб підприємства до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене
ст. 1633 КпАП. Але й тут не обійшлося без суперечностей, які можуть не дозволити податківцям реалізувати і це своє повноваження. Річ у тім, що у ст. 1633 КпАП відповідальність установлено за невиконання вимог податкових органів, зазначених у пунктах 5 — 8 ст. 11 Закону № 509. Повноваження ж вимагати проведення інвентаризації передбачено п. 15 ст. 11 Закону № 509.Як бачимо, законодавство не надає податковим органам можливості проводити інвентаризацію на підприємстві.
Олена УВАРОВА, юрист
