Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

До і після Нового року (про що повинен пам’ятати бухгалтер)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2007/№ 99
В обраному У обране
Друк
Стаття

До і після Нового року (про що повинен пам’ятати бухгалтер)

 

Залишивши позаду і гармидер передноворічних клопотів, і післясвяткову релаксацію, кожний напевно згадував про щось, що при цьому було випущено з поля зору. І завжди знаходилося виправдання власної забудькуватості: мовляв, ще надолужимо, цілий рік попереду. На жаль, бухгалтеру так думати неприпустимо, адже для нього важлива кожна деталь, особливо та, яка впливає на податковий або бухгалтерський облік протягом усього майбутнього року. У принципі, таких деталей не так уже й багато, і справжні професіонали про них знають і пам’ятають. Але щоб бути впевненим у собі «на всі сто», прочитайте цю статтю.

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», igor.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Документи статті

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон № 320

— Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-XIV.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції від 28.06.99 р. № 746/99).

Положення № 79

— Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

Положення

№ 658 — Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 658.

Порядок № 166

— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

 

Перехід на єдиний податок

Нещодавно на сторінках нашої газети (див. тематичний випуск «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 90) обговорювалися податкові та облікові проблеми, що виникають при зміні системи оподаткування. Настав час нагадати про організаційні моменти, які супроводжують такий перехід. І насамперед це нагадування стосується тих, хто має намір наступного року обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також тих, хто вже відчув усі її очевидні переваги і поки не планує з нею розлучатися.

Як відомо, для юридичних осіб та для фізосіб-підприємців є певні критерії, відповідність яким дає їм право стати суб’єктами спрощеної системи. Викладено ці критерії в

Указі № 727 , і, сподіваємося, за майже десятирічне існування цього документа їх устигли вивчити всі, кого це хвилює.

Про всяк випадок нагадаємо, що згідно зі

ст. 1 Указу № 727 спрощена система оподаткування може застосовуватися юридичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень. Крім цих, є ще деякі обмеження для юридичних осіб, недотримання яких не дозволяє їм навіть намагатися здійснити перехід на сплату єдиного податку. Основні з таких обмежень, установлені ст. 7 Указу № 727, зводяться до того, що юридична особа не повинна:

— бути довірчим товариством (трастом), страховою компанією, банком, ломбардом, іншою фінансово-кредитною чи небанківською фінансовою установою;

— мати у статутному фонді понад 25 % внесків, що належать юридичним особам — засновникам та учасникам, які не є суб’єктами малого підприємництва*.

* Зауважимо, що для державних та комунальних підприємств перехід на спрощену систему, імовірно, скоро знов стане можливим (див. с. 27).

Додатково слід зауважити, що деякими законами встановлено також заборону на здійснення певних видів діяльності суб’єктами малого підприємництва.

Наведемо їх:

1) діяльність у сфері грального бізнесу;

2) виробництво, експорт, імпорт та оптовий продаж підакцизних товарів;

3) видобування та виробництво дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;

4) оптова та роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягає ліцензуванню;

5) торгівля лікеро-горілчаними виробами, тютюновими виробами, ПММ (у тому числі скрапленим газом пропан-бутан);

6) діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату.

Щодо

фізичних осіб — підприємців, то з них на єдиному податку можуть працювати лише ті, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебувають не більше 10 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Решту деталей підприємці можуть уточнити у статті «Одержуємо Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2007 рік (про перехід на єдиний податок)» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 95).

Так-от, якщо особа, яка претендує перейти на спрощену систему (або залишитися на ній) наступного року, відповідає переліченим вище критеріям, їй слід невідкладно заявити про це. У принципі, перехід на сплату єдиного податку можливий з початку будь-якого календарного кварталу, але, як правило, більшість бажаючих намагається здійснити його саме з 1 січня, щоб протягом фінансового року не змішувати результати роботи на різних системах оподаткування.

Згідно зі

ст. 4 Указу № 727 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. При цьому суб’єкт малого підприємництва — юридична особа обов’язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Звертаємо увагу:

у поточному році таку заяву слід подати не пізніше 14 грудня, оскільки Указом № 727 передбачено, що вона подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу), причому за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Зауважимо: є деякі випадки (неузгоджені суми податків, щодо яких відбувається адміністративне чи судове оскарження; розстрочені податкові зобов’язання за тим чи іншим податком; несплата пені за порушення строків розрахунків за ЗЕД; нестягнутий адмінштраф з приватного підприємця тощо), коли податківці не мають права відмовити платникам податків у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку. До речі, немає перешкод для переходу на єдиний податок, зокрема, і за наявності заборгованості зі сплати фінсанкцій за порушення законодавства про РРО (див.

лист ДПАУ від 28.03.2007 р. № 2963/6/15-0416).

Загальний підхід, яким слід керуватися, викладено в

постанові Вищого господарського суду України від 17.08.2005 р. у справі № 2-25/5152-2005: якщо якийсь платіж не входить до переліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що становлять вітчизняну систему оподаткування, не відноситься до категорії податкових зобов’язань і, отже, не може набути статусу податкового боргу згідно із Законом № 2181, то несплата таких окремих платежів не є підставою для відмови в переході на спрощену систему.

За допомогою тих же аргументів можна протистояти незаконним вимогам окремих податкових інспекцій на місцях подавати разом із заявою, передбаченою

Указом № 727, ще й довідку про відсутність заборгованості перед фондами соціального страхування. Між іншим, сама ДПАУ в листі від 27.03.2006 р. № 3442/5/15-0416 зазначає, що наявність у суб’єктів підприємницької діяльності заборгованості зі страхових внесків не повинна впливати на їх право реєструватися платником єдиного податку.

Форму заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку для юридичних осіб затверджено

наказом ДПАУ від 13.10.98 р. № 476. Фізичні особи подають заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599. Особливістю отримання відповідного свідоцтва для фізосіб є те, що заздалегідь необхідно сплатити єдиний податок не менше ніж за календарний місяць і разом із заявою подати платіжний документ, що підтверджує його сплату.

Заповнюючи заяву про перехід на спрощену систему, потрібно розуміти, що до моменту її подання до місцевої ДПІ величина річного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), основних фондів та іншого майна ще не відома. Тому у формі своєї заяви юрособи зазначають два показники: фактичний обсяг виручки з початку року за 11 місяців та розрахунковий обсяг за останній місяць (грудень) виходячи із середньомісячної фактичної виручки за період, що передує переходу. Приватні підприємці наводять обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку календарного року. Проте і для тих, і для інших дотримання відповідного граничного значення виручки (1 млн або 500 тис. грн.) до кінця року стає першорядним завданням, інакше їх перехід на спрощену систему може і не відбутися.

Свідоцтво про право сплати єдиного податку

органи держподатслужби зобов’язані безоплатно видати протягом 10 робочих днів з дня подання заяви або надати письмову мотивовану відмову.

Нагадаємо ще один момент, що стосується майбутніх «спрощенців», які були до цього зареєстровані платниками ПДВ. Якщо їх новий статус єдиноподатника припускає особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, то відповідно до

абз. «в» п. 9.8 Закону про ПДВ має відбуватися анулювання їх реєстрації платником ПДВ. Зауважимо: щодо юридичних осіб таке анулювання відбувається тільки в тому разі, якщо ними вибрано 10 % ставку єдиного податку. Для фізичних осіб п. 4 постанови КМУ від 16.03.2000 р. № 507 установлено, що вони можуть зніматися з реєстрації або залишатися платниками ПДВ на власний розсуд.

Для того щоб у новому році перестати сплачувати ПДВ, необхідно подати до податкового органу заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ, Свідоцтво платника ПДВ і всі його завірені копії. При неподанні будь-якого із названих документів заява до розгляду не приймається (

п. 25.1 Положення № 79).

Рішення про анулювання за заявою платника приймається податковим органом протягом 10 днів з моменту подання заяви.

Датою анулювання реєстрації вважатиметься дата подання заяви, якщо не встановлено граничний строк дії Свідоцтва. Такий граничний строк установлюється органом ДПС саме в разі переходу суб’єкта малого підприємництва, зареєстрованого платником ПДВ, якщо відносно нього прийнято рішення про перехід з певного звітного періоду на сплату єдиного податку за ставкою 10 %, але цей звітний період ще не настав. Те саме справедливо для фізосіб-підприємців, які планують відмовитися від сплати ПДВ при переході на спрощену систему. Тоді на Свідоцтві платника ПДВ у лівому верхньому кутку виконується спеціальний запис про строк його дії, який закінчується в останній день звітного періоду, що передує переходу на спрощену систему. Отже, остаточне анулювання такого Свідоцтва відбудеться 31 грудня, після чого його слід здати до місцевої ДПІ.

Якщо ж юридична особа або фізособа-підприємець вважають прийнятним для себе залишитися платником ПДВ при переході із загальної системи оподаткування на єдиний податок, головне, що у зв’язку з цим слід пам’ятати, — у них

з’являється право вибрати квартальний податковий (звітний) період. Які переваги це дає? Що потрібно зробити, щоб стати квартальним платником ПДВ? Розглянемо це питання дещо ширше, оскільки про перехід на квартальну сплату та звітність з ПДВ зараз саме час потурбуватися не тільки майбутнім єдиноподатникам, а й усім іншим, хто має на це право.

 

Зміна звітного періоду для платників ПДВ

За загальним правилом, установленим

п. 7.8 Закону про ПДВ, податковим періодом є один календарний місяць. Разом з тим в окремих випадках, особливо визначених цим Законом, є можливість застосовувати і такий звітний (податковий) період, як календарний квартал, причому за самостійним вибором платника податку. Проте право такого вибору у платника виникає тільки з початку звітного року і при дотриманні умови, що за останні 12 місячних податкових періодів обсяг оподатковуваних операцій не має перевищувати 300000 грн. (п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ).

Не зупинятимемося докладно на розбіжностях, що існують при підрахунку зазначеної величини. Зауважимо тільки, що, на нашу думку, для розрахунку граничного обсягу не повинні братися до уваги операції, які не є об’єктом оподаткування згідно зі

ст. 3 Закону про ПДВ, а також операції, пов’язані з придбанням товарів (імпорт, послуги від нерезидента з місцем поставки на території України). Водночас ДПАУ вважає за необхідне до розрахунку 300-тисячної межі включати в тому числі операції за ст. 5 Закону про ПДВ, тобто звільнені від оподаткування (див. лист ДПАУ від 30.04.2005 р. № 8533/7/15-2417).

Отже, якщо наведена вище умова виконується, то платнику слід

разом з декларацією за грудень 2007 року, граничний строк подання якої — 21 січня 2008 року, подати заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду. Форму такої заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 166. При цьому в декларації проставляється відмітка про подання зазначеної заяви. Нагадаємо, що квартальний звітний податковий період починає застосовуватися з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року, тобто з І кварталу 2008 року.

Крім того, подати заяву про вибір квартального періоду має той платник ПДВ, який у поточному році звітував поквартально і планує працювати на цьому ж періоді наступного року, якщо встановлені

Законом про ПДВ обмеження щодо обсягу оподатковуваних операцій виконуються. У цьому разі заяву має бути подано разом з декларацією з ПДВ за IV квартал 2007 року, тобто не пізніше 11 лютого наступного року.

Звертаємо увагу: податківцями було висловлено іншу думку з цього питання. Так, у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 19, зазначається, що ні

Закон про ПДВ, ні Порядок № 166 не передбачають необхідності подання заяви про щорічне продовження застосування квартального податкового періоду. Дійсно, прямо про таку необхідність не зазначено, проте у третьому абзаці п. 2.4 Порядку № 166 установлено, що в разі неподання заяви разом з декларацією за останній звітний податковий період календарного року платник податку повинен з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний період. Отже, якщо платник не подасть заяву про підтвердження квартального звітного (податкового) періоду разом з декларацією за IV квартал 2007 року, то в новому році подавати декларацію з ПДВ йому доведеться за кожний місяць.

Застосовуючи квартальний податковий період, звичайним платникам ПДВ (маємо на увазі суб’єктів загальної системи оподаткування) не можна забувати про обмеження за виручкою, перевіряти дотримання якого все одно доведеться щомісячно. І якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищить 300000 грн., платнику потрібно буде перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення.

Повертаючись до розмови про «спрощенців», підкреслимо, що викладене в попередньому абзаці їх не стосується. Єдине сумове обмеження, установлене для них, міститься не в

Законі про ПДВ, а в Указі № 727, і стосується обсягу виручки. Тому навіть перевищення ними 300-тисячної межі обсягу оподатковуваних операцій не спричиняє необхідності зворотного переходу на щомісячну звітність і сплату ПДВ (див. у зв’язку з цим лист ДПАУ від 27.10.2005 р. № 21067/7/16-1517-26).

До речі, можливість застосування квартального звітного періоду з ПДВ, незалежно від обсягів оподатковуваних операцій, надано суб’єктам малого підприємництва

п. 4 Указу № 727/98. При цьому податківці вважають, що застосування квартального періоду — це право, а не обов’язок єдиноподатника, і тому про свій вибір він має повідомити орган державної податкової служби під час оформлення документів про перехід на спрощену систему оподаткування. Така позиція ДПАУ залишається незмінною вже протягом багатьох років, підтвердженням чого є, наприклад, її листи від 27.08.2001 р. № 11563/7/16-1117 і від 19.01.2006 р. № 867/7/16-1517-26 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 23), а також консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 14.

А от Держпідприємництво дотримується дещо іншої думки. Так, у

листі від 18.02.2006 р. № 1267 ідеться про те, що платник єдиного податку може вибрати квартальний податковий період з ПДВ у разі, коли обсяг його оподатковуваних операцій за минулі 12 місячних податкових періодів не перевищував 300000 гривень (без урахування ПДВ).

Слід зауважити: подавати заяву про вибір звітного періоду з ПДВ під час оформлення документів про перехід на сплату єдиного податку має сенс лише тим суб’єктам малого підприємництва, які не є платниками ПДВ на момент такого переходу. Решта ж цілком можуть це зробити відповідно до вимог

п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ, тобто разом з декларацією за результатами останнього податкового періоду поточного року.

 

Касовий метод обліку ПДВ

Згідно з

п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ особа, яка протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує ті ж 300 тис. грн. (без ПДВ), що згадувались у попередньому розділі, може вибрати касовий метод податкового обліку.

Відповідно до

п. 1.11 цього Закону касовий метод — це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Решту подробиць обліку ПДВ за касовим методом можна дізнатись з однойменної статті в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 97. Тут же розглянемо лише порядок переходу на цей метод.

Як випливає з того ж

п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ, обмеження обсягу операцій застосовується до попередніх 12 календарних місяців, тобто сьогодні на сплату ПДВ за касовим методом платник податків може перейти в будь-який час протягом року. Проте оскільки при виборі квартального звітного періоду з ПДВ, про який ішлося вище, обсяг оподатковуваних операцій явно не перевищить зазначені 300 тисяч, може статися так, що одночасно має сенс звернути увагу й на касовий метод.

Якщо таке рішення прийнято, то вже діючому платнику ПДВ необхідно подати до податкового органу за місцем реєстрації заяву про вибір касового методу. Така заява подається разом з податковою декларацією за звітний період, протягом якого зроблено такий вибір. У нашому випадку цей строк знову ж таки обмежується граничним строком подання декларації за грудень 2007 року. При поданні такої заяви одночасно робиться відмітка в полі декларації «Рішення (заява) щодо вибору касового методу». Касовий метод для платника почне застосовуватися з наступного податкового періоду, тобто з січня (І кварталу) наступного року.

Якщо особа, яка вибрала касовий метод, тільки реєструється платником ПДВ (а це актуально, наприклад, для колишнього єдиноподатника, який з якихось причин не має наміру ним залишатися в новому році), то разом із заявою про реєстрацію (форма № 1-Р) подається заява про вибраний метод податкового обліку ПДВ. У цьому випадку застосування касового методу починається з моменту реєстрації.

Зауважимо, що форму заяви про перехід на касовий метод нормативними актами не встановлено, тому вона складається в довільній формі.

І останнє зауваження: платникам ПДВ, які працюють на касовому методі, слід пам’ятати про необхідність заповнення відповідної відмітки в полі «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку: дата початку застосування касового методу» всіх податкових декларацій, що подаються за ті звітні періоди, які передували зворотному переходу на правило першої події.

 

Застосування знижених норм амортизації

Ще одна турбота бухгалтера наступного року, про яку ми йому нагадаємо вже зараз, пов’язана зі втіленням у податковому обліку рішення його керівництва (якщо його, звичайно, буде прийнято) про застосування у 2008 році знижених норм амортизації. Що мається на увазі?

Як відомо,

Законом про податок на прибуток для кожної групи основних фондів у податковому обліку встановлено певні норми амортизації, які до того ж усередині кожної групи (крім групи 4) диференційовано залежно від первинної дати введення об’єктів ОФ в експлуатацію (до або після 01.01.2004 р.). У результаті сьогодні склалася ситуація, коли основні фонди амортизуються за 7 різними нормами.

Водночас згідно з

п.п. 8.6.1 Закону про податок на прибуток платник податків має право за власним рішенням використовувати інші норми амортизації, які не перевищують установлені ст. 8 цього Закону.

У цьому, наприклад, можуть бути зацікавлені збиткові підприємства або підприємства з незначним податковим прибутком, на балансі яких значаться дорогі основні фонди, а також суб’єкти господарювання, які не бажають обтяжувати себе труднощами податкового обліку, пов’язаними з амортизацією 7 підгруп основних фондів.

Для реалізації рішення про застосування таких знижених норм необхідно:

— оформити це рішення наказом до початку 2008 року;

— подати податковому органу разом з декларацією за І квартал 2008 року, тобто не пізніше 12 травня майбутнього року, копію наказу.

 

ФСП: останній у списку, але не останній за значенням

Завершимо статтю розділом, що стосується сільськогосподарських підприємств. Як відомо, для них існує своя спрощена система оподаткування зі сплатою фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), чинна до 31 грудня 2009 року.

Нагадаємо, що згідно з

ч. 1 ст. 2 Закону № 320 платником ФСП може бути зареєстровано:

— сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції;

— рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах)

у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 % загальної суми валового доходу.

Зауважимо, що

Закон № 320 не конкретизує, як саме те чи інше підприємство може зареєструватися платником ФСП. Відповідь на це запитання знаходимо в п. 5 Положення № 658, згідно з яким сільськогосподарські підприємства для набуття та підтвердження статусу платника ФСП самостійно заповнюють форму Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік і подають його разом з Податковим розрахунком суми ФСП до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцерозташуванням земельних ділянок до 1 лютого поточного року.

Отже, для врегулювання статусу платника ФСП у наступному році сільськогосподарські підприємства мають заявити про це відповідним чином

до 1 лютого 2008 року. Нову форму зазначеного Розрахунку критерію «сільськогосподарськості», яку необхідно подавати за підсумками 2007 року, установлено наказом Мінагрополітики України від 22 листопада 2007 року № 818 (див. с. 7 сьогоднішнього номера).

Згідно з

п. 11 Положення № 658 довідка про надання або підтвердження статусу платника ФСП видається протягом 10 робочих днів після дати подання податкового розрахунку органом державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку.

От і все, на що потрібно звернути увагу бухгалтеру, щоб протягом наступного року він не жалкував про упущені можливості щодо поліпшення податкового обліку на своєму підприємстві. Є, звичайно, ще багато інших передноворічних проблем, а саме: щорічна інвентаризація, зміна облікової політики, складання річної фінансової та податкової звітності, набуття чинності новими бухгалтерськими стандартами та ін. Одним словом, скучно бухгалтеру не буде ніколи, ні до Нового року, ні після. Давайте ж працювати і веселитися разом!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно