Податок з доходів перераховується до бюджету при кожному випадку виплати працівнику оподатковуваного доходу
Лист Державної податкової адміністрації України від 01.11.2006 р. № 12412/6/17-0716
Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> і в межах своєї компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України та складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України «Про колективні договори та угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Як зазначено в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 14.04.2004 р. № 03-2/1228-018-15, за першу половину місяця заробітна плата (аванс) має виплачуватися за фактично відпрацьований час у пропорційному розмірі від усієї суми заробітної плати за місяць. Оскільки відсоткове співвідношення авансу та нарахованої заробітної плати чинним законодавством не встановлено, підприємство самостійно встановлює це співвідношення в колективному договорі.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 01.01.2004 р. регулюється Законом України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон).
Визначення поняття «заробітна плата» наведено в п. 1.3 «д» ст. 1 Закону, згідно з положеннями якого «
заробітна плата — це доходи, нараховані (виплачені, надані) унаслідок здійснення платником податків трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом». Крім того, для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати чи інші виплати і винагороди, що виплачуються (надаються) платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону).Відповідно до п. 3.5 ст. 3 Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які згідно із законом справляються за рахунок доходу найманої особи.
Порядок нарахування, утримання і сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб платнику податків до бюджету податковим агентом визначено у ст. 8 Закону, згідно з якою податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податків, утримує податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу
єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, що не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, котра його нараховує, то податок, що підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, установлені законом для місячного податкового періоду (п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону).Ураховуючи зазначене,
податковий агент, який нараховує та виплачує оподатковуваний дохід (основну заробітну плату, аванс, премію тощо) платнику податків кілька разів на місяць, має кожного разу нараховувати, утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб із виплачуваних сум*.* Докладніше див. матеріал на с. 35.
— Прим. ред.Заступник голови С. Лекарь
