Автомобіль на підприємстві: деякі актуальні питання
Чи міг припускати німецький інженер Карл Фрідріх Бенц, який представив публіці в 1886 році перший у світі автомобіль, що до початку XXI століття у світі щорічно вироблятимуть та купуватимуть понад 50 млн нових машин? На сьогодні тільки в нашій країні налічується близько 8,5 млн транспортних засобів, власниками яких є як громадяни, так і юридичні особи. Зрозуміло, порядок утримання автомобіля на підприємстві має свої особливості. Про деякі з них і поговоримо в цій статті.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 1963
— Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-XII.Правила № 1388
— Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.Порядок № 1740
— Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740.Наказ № 373
— наказ ДПАУ «Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби» від 17.09.2001 р. № 373.Наказ № 352
— наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352.Положення № 102
— Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102.П(С)БО 7
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
Витрати на реєстрацію автомобіля: валові витрати або збільшення балансової вартості основних фондів групи 2?
Як відомо,
п. 7 Правил № 1388 зобов’язує власників транспортних засобів зареєструвати їх в органах ДАІ МВС України протягом 10 днів з моменту придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України або виникнення обставин, що стали підставою для внесення змін у реєстраційні документи.На зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту (див.
п. 15 Правил № 1388). При цьому реєстрація транспортних засобів проводиться лише після сплати передбачених законодавством податків, внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію чи перереєстрацію, а також відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.У податковому обліку підприємства витрати, пов’язані з реєстрацією автомобіля, його техоглядом та видачею номерних знаків,
збільшують балансову вартість основних фондів групи 2 на підставі п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток підприємства (нагадаємо, автомобільний транспорт відноситься саме до групи 2 основних фондів). З наступного кварталу після введення автомобіля в експлуатацію витрати на його придбання з урахуванням реєстраційних витрат почнуть амортизуватися. Це, звичайно, за умови, що транспортний засіб використовуватиметься в господарській діяльності платника податків.Тим часом деякі податківці схильні розглядати «автореєстраційні» витрати як складову валових витрат. Так, на думку представників ДПАУ, при належному документальному оформленні здійснених витрат і підтвердженні їх зв’язку з господарською діяльністю платника податків вартість послуг з реєстрації автомобіля та номерних знаків може бути включено до валових витрат на підставі
п. 5.1 Закону про податок на прибуток (див. консультацію, опубліковану в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 47).Що ж, можливо, найближчим часом ця думка знайде відображення не тільки в консультації, а й у листі ДПАУ. Поживемо — побачимо. А поки бухгалтерам, які звикли слідувати лише офіційним роз’ясненням, радимо дотримуватися старих позицій.
Придбання автомобіля: не забудьте подати Розрахунок транспортного податку
Придбання підприємством
протягом року автомобіля супроводжується заповненням та наданням Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі — Розрахунок), форма якого затверджена наказом № 373. Таку вимогу прямо встановлено ст. 5 Закону № 1963.Розрахунок щодо знову придбаних автомобілів надається до відповідного податкового органу в 10-денний строк після їх реєстрації в органах ДАІ. Цей строк може бути перенесено, якщо останній день строку подачі Розрахунку припадає на вихідний або святковий день. У такому разі звіт можна подати на наступний за вихідним або святковим робочий день (див.
п. 4 Порядку № 373).Майте на увазі: сам транспортний податок щодо придбаних протягом року автомобілів (крім тих, які вперше реєструються в Україні) сплачується
перед їх реєстрацією за місяці, що залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому здійснено реєстрацію. А за транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією (див. абзац четвертий ст. 5 Закону № 1963).Таким чином, якщо автомобіль придбано та зареєстровано, наприклад, 12 лютого 2007 року, то транспортний податок сплачується перед його реєстрацією за місяці, що залишилися до кінця 2007 року, включаючи місяць, у якому здійснено реєстрацію (тобто за
11 місяців).
При заповненні Розрахунку щодо придбаних протягом року транспортних засобів у спеціальних його полях «Загальний розрахунок» та «Розрахунок за придбані транспортні засоби» підприємство повинне поставити відмітку «Х».
Приклад.
Підприємство в лютому 2007 року придбало автомобіль Daewoo Lanos 1.6 16V з об’ємом циліндра двигуна 1598 куб. см. Автомобіль є легковим та відповідає коду 8703 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Річна ставка податку, що відповідає цьому об’єму двигуна, складає 5 грн. за 100 куб. см.Розрахуємо суму податку на рік:
(1598 куб. см х 5 грн.) : 100 куб. см = 79,9 грн.
Після округлення (див.
п. 11 Порядку № 373) річна сума податку складе 80 грн. Відповідно сума податку за 11 місяців, що підлягає сплаті перед реєстрацією автомобіля, складе:80 грн. : 12 місяців х 11 місяців = 73,33 грн.
Зверніть увагу: транспортний податок не сплачується і відповідно Розрахунок не подається, якщо автомобіль придбано
не для експлуатації, а для подальшого продажу. Адже в цьому випадку немає необхідності в реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України. З цим згодна і ДПАУ (див. лист від 14.11.2006 р. № 12878/6/17-0316 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 5).Крім того,
немає підстав для подання Розрахунку та сплати транспортного податку, якщо підприємство придбало автомобіль, але з яких-небудь причин ще не зареєструвало його в підрозділах ДАІ. У цій ситуації точкою відліку як для сплати податку (починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію), так і для подання Розрахунку буде дата реєстрації автомобіля.
Установлення автосигналізації: відображення витрат в обліку
Щоб правильно відобразити витрати на установлення автосигналізації в податковому та бухгалтерському обліку підприємства, потрібно, насамперед, розібратися, як класифікується такий захід.
Звернемося до
Положення № 102. Детальний аналіз його норм дозволяє зробити висновок, що обладнання автомобіля сигналізацією є не що інше, як його поліпшення. До такого висновку нас підводять пп. 3.8 і 3.19 цього Положення, що чітко зазначають, які заходи не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння, інших видів поліпшень транспортного засобу, — це щоденне обслуговування, технічне обслуговування, сезонне технічне обслуговування, а також операції із заміни шин та акумуляторних батарей.Виходить, що заходи, які
не входять до цього виняткового переліку, у тому числі й установлення сигналізації, розглядаються як поліпшення транспортного засобу.За умови, що автомобіль буде використовуватись у господарській діяльності підприємства, витрати на таке поліпшення в податковому обліку можуть бути віднесено або безпосередньо на валові витрати, або на збільшення балансової вартості основних фондів групи 2 (нагадаємо, автомобільний транспорт входить саме до цієї групи основних фондів).
Щоправда, зазначеним витратам відкрито шлях до валових витрат лише в сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшать балансову вартість основних фондів групи 2.
Сума ПДВ, сплачена у складі вартості сигналізації, за наявності податкової накладної
включається до податкового кредиту підприємства на підставі п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ. Виняток становлять випадки, коли вартість установленої автосигналізації оплачується безпосередньо при придбанні легкового автомобіля — тут починає діяти абзац другий п.п. 7.4.2 зазначеного Закону.Якщо ж автомобіль не бере участі в господарській діяльності платника податків, то витрати на обладнання його сигналізацією не можна ні віднести на валові витрати, ні амортизувати. Відповідно й ПДВ, який сплачено при придбанні сигналізації, не потрапить до податкового кредиту.
У
бухгалтерському обліку витрати на установлення автосигналізації згідно з п. 14 П(С)БО 7 збільшують первинну вартість автомобіля як витрати, пов’язані з його поліпшенням, яке приводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Ці витрати класифікуються як капітальні інвестиції і відображаються на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів».Проте за ситуації, коли раніше встановлену сигналізацію заміняють на досконалішу, говорити про поліпшення об’єкта основних засобів підстав немає. У цьому випадку понесені витрати, як пов’язані з підтриманням об’єкта в робочому стані, включаються до складу витрат звітного періоду та відображаються залежно від їх спрямованості на відповідних рахунках 91, 92, 93, 94.
Витрати на ремонт легкового автомобіля: податковий кредит зберігається
Пройшло вже немало часу з моменту появи у
Законі про ПДВ норми щодо неможливості включення до податкового кредиту суми ПДВ, яку сплачено при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що відноситься до основних фондів (див. п.п. 7.4.2).Платникам податків довелося змиритися також з тим, що ця сума не збільшує ні валові витрати, ні балансову вартість основних фондів групи 2. І все тому, що в
Законі про податок на прибуток цей нюанс не врегульовано. Так роз’яснює ДПАУ в листі від 27.07.2005 р. № 14787/7/15-1117 (див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 11).Проте ці обмеження абсолютно не стосуються порядку відображення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв’язку з
ремонтом (поліпшенням) легкових автомобілів. Так що «поліпшувальний» ПДВ потрапляє до податкового кредиту за загальними правилами, установленими п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.
Ліквідація автомобіля: коли не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ
Ви знаєте, що процедура ліквідації автомобіля досить складна: її повинна проводити спеціально створена комісія з оформленням багатьох документів. Причому до складання таких документів слід підійти дуже відповідально, адже від їх наявності залежить порядок відображення «ліквідаційного» ПДВ.
Річ у тому, що згідно з
абзацом першим п. 4.9 Закону про ПДВ ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податків розглядається як поставка основних фондів за звичайними цінами з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20 % та виписуванням (самому собі) податкової накладної.Проте набагато привабливіше в цій ситуації виглядає
абзац другий п. 4.9 Закону про ПДВ, який дозволяє не нараховувати податкові зобов’язання на вартість об’єкта, що ліквідується, якщо:— об’єкт основних фондів ліквідується у зв’язку з його знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;
— така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі при розкраданні основних фондів;
— платник податку надає податковому органу
відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення об’єкта основних фондів іншими способами, унаслідок чого такий об’єкт не може використовуватись у майбутньому за первинним призначенням.Отже, на думку ДПАУ, висловлену
в листі від 06.05.2001 р. № 2235/6/16-1215-26 (див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 11), для звільнення від ПДВ операції з ліквідації автомобіля платнику слід мати:—
по-перше, акт на списання автотранспортних засобів, типова форма № ОЗ-4 якого затверджена наказом № 352. До цього акта є сенс додати інвентарну картку обліку основних засобів (форма № ОЗ-6), в якій виконуються відповідні записи про вибуття, а також внести певні відмітки до опису інвентарних карток щодо обліку основних засобів (форма № ОЗ-7), картки обліку руху основних засобів (форма № ОЗ-8), інвентарного списку основних засобів (форма № ОЗ-9);—
по-друге, висновок відповідної експертної комісії про те, що ліквідовуваний автомобіль непридатний до подальшої експлуатації (не підлягає ремонту, знищений, розібраний), а не списаний для якихось цілей.На наявності висновку експертної комісії ДПАУ останнім часом наполягає досить активно (див. консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 44). І судячи з усього, без нього відстояти перед перевіряючими відсутність ПДВ буде непросто.
До речі, у зазначеній консультації податківці, як і раніше, вимагають від платників податків надавати документи, що підтверджують знищення (перетворення) основних фондів, до податкової інспекції
разом із декларацією з ПДВ за період, в якому об’єкт основних фондів ліквідовано.Проте цей висновок є досить спірним.
Придбання легкового автомобіля: збір до Пенсійного фонду включається до валових витрат
Ви знаєте, що згідно з
п. 12 Порядку № 1740 операція з придбання підприємством легкового автомобіля супроводжується сплатою збору до Пенсійного фонду в розмірі 3 % його вартості.Нагадаємо, що цей збір сплачується при:
— покупці легкового автомобіля, у тому числі у виробників або торгових організацій;
— міні;
— даруванні (безкоштовній передачі);
— спадкуванні (крім випадків спадкування легкового автомобіля згідно із законом);
— за іншими підставами, передбаченими законом.
Тривалий час податківці наполягали на тому, що суми сплаченого збору не включаються до валових витрат підприємства, а збільшують балансову вартість відповідної групи основних фондів з подальшою амортизацією (див. уже скасований
лист ДПАУ від 21.01.99 р. № 465/5/15-1116).Проте не так давно головний податковий орган докорінно змінив свою думку на користь платників податків, зазначивши в
листі від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 103), що сума цього збору включається до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток. Єдина умова — автомобіль, що придбано, повинен використовуватись у господарській діяльності підприємства.Сума сплаченого збору відображається в рядку 4.6.18 додатка Р1 до декларації з податку на прибуток підприємства.
Що стосується бухгалтерського обліку, то відповідно до
п. 8 П(С)БО 7 пенсійний збір збільшує первинну вартість придбаного автомобіля, а отже, підлягає подальшій амортизації.Ми розглянули окремі актуальні питання, що стосуються використання підприємствами власних автомобілів. Інформацію, що вас цікавить, про утримання орендованих транспортних засобів ви можете отримати зі статті «
Гаряча» десятка питань про оренду автомобіля» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 61.
