Теми статей
Обрати теми

Школа правових знань. Інші корисні міжнародні договори

Редакція ПБО
Стаття

Інші корисні міжнародні договори

 

У цьому матеріалі, що завершує початий нами цикл публікацій про міжнародні договори*, ми зупинимося на тих конвенціях та угодах, які хоча й не досить часто застосовуються на практиці, але теж можуть викликати інтерес як бухгалтера, так і юриста.

Андрій БРИЛЬОВ, юрист

 

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 77, с. 43; № 97, с. 53; 2007, № 9, с. 53.

 

Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів

У цій частині матеріалу йтиметься про багатосторонню Нью-Йоркську

Конвенцію ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74 р. (далі — Конвенція), яка набрала чинності для України 01.04.94 р.

Забігаючи наперед, слід зазначити, що

Конвенція в частині правовідносин щодо купівлі-продажу товарів у межах зовнішньоекономічної діяльності встановлює інший, порівняно з передбаченим законодавством України, строк позовної давності4 роки. Тому цей міжнародний договір у деяких випадках важливий для практичного застосування положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.2004 р. № 334/94-ВР у частині порядку відображення в податковому обліку кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, а також процедури врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, передбаченої статтею 12.

На сьогодні, виходячи зі змісту

листів Міністерства закордонних справ України від 27.10.2003 р. № 72/17-612-4085 та від 16.11.2004 р. № 72/14-612/1-6237, дія Конвенції поширюється на зовнішньоекономічні договори, укладені підприємствами України з резидентами таких країн:

Аргентина, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Бурунді, Гана, Гвінея, Домініканська Республіка, Єгипет, Замбія, Коста-Ріка, Куба, Мексика, Монголія, Нікарагуа, Норвегія, Парагвай, Польща, Республіка Молдова, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словаччина, Словенія, США, Уганда, Угорщина, Уругвай, Чеська Республіка.

Зверніть увагу, що з країн СНД дія

Конвенції поширюється лише на Україну та Республіку Молдова. Відносно інших країн-учасниць СНД Конвенція не діє.

Тепер перейдемо до характеристики тих основних положень

Конвенції, які регулюють питання застосування позовної давності.

1.

Конвенція не поширюється на купівлю-продаж таких товарів:

а)

товарів для особистого, сімейного або домашнього користування;

б)

товарів, придбаних на аукціоні;

в)

товарів, що придбавалися в порядку виконавчого провадження чи в іншому передбаченому законодавством порядку;

г) цінних паперів та грошових коштів;

д) морських та повітряних суден;

е) електроенергії.

Крім того,

Конвенція не діє відносно вимог, які ґрунтуються на:

a) заподіянні смерті або нанесенні шкоди здоров’ю;

б) ядерній шкоді, завданій проданими товарами;

в) заставі, іпотеці або іншому забезпеченні речового характеру;

г) рішенні або постанові, що винесено в результаті розгляду спору;

д) примусовому виконанні виконавчого документа;

е) виконанні зобов’язань за чеком або векселем.

2.

За загальним правилом, Конвенція не поширюється на зовнішньоекономічні договори, предметом яких є виконання робіт або надання послуг. Водночас Конвенція може діяти відносно договорів підряду на виготовлення (виробництво) товарів за умови, що всі матеріали (або їх істотна частина), необхідні для виконання таких робіт, надаватимуться підрядником.

3.

Конвенція передбачає, що право на позов (тобто початок перебігу строку позовної давності) виникає в день порушення тієї або іншої умови договору купівлі-продажу. Так, право на позов у зв’язку з неналежною якістю товару виникає з моменту прийняття товару або відмови від його прийняття. Право на позов у разі неоплати товару — у момент здійснення покупцем прострочення в оплаті товарів.

4.

Відповідно до ст. 13 Конвенції перебіг строку позовної давності зупиняється пред’явленням позову до боржника (або до одного із солідарних боржників) або заявленням додаткових вимог у межах уже початого судового розгляду. Крім того, строк позовної давності зупиняється наданням боржником кредитору письмового документа, який підтверджує визнання боргу, а також частковим погашенням заборгованості та сплатою боржником відсотків (пені).

5.

Перебіг строку позовної давності може бути перервано. Але Конвенція в цій частині також передбачає деякі особливості порівняно з установленим законодавством України порядком. Як передбачено Конвенцією, якщо перебіг строку позовної давності не може бути перервано кредитором унаслідок не залежних від нього обставин, то строк позовної давності не вважатиметься минулим до закінчення одного року з дня припинення дії відповідної обставини.

6.

Як уже зазначалося, загальний строк позовної давності в правовідносинах міжнародної купівлі-продажу товарів становить 4 роки. Однак Конвенція передбачає, що цей строк може бути продовжено за письмовою заявою боржника кредитору, зробленою в межах існуючого строку позовної давності. При цьому Конвенція обмежує максимальний строк позовної давності 10-ма роками. Крім цього, слід зазначити, що Конвенцією, на відміну від Цивільного кодексу України (далі — ЦК), не передбачено скорочені строки позовної давності за тими або іншими вимогами.

7.

Конвенцією, як і ст. 267 ЦК, передбачено, що сплив позовної давності береться до уваги тим або іншим судовим органом, уповноваженим розглядати спір, тільки за наявності заяви сторін, що беруть участь у справі. Наслідком спливу позовної давності (за наявності відповідної заяви від сторін) є відмова в позові. Винятки становлять взаємні вимоги сторін, за якими може бути здійснено взаємозалік.

8.

Сторони в зовнішньоекономічному контракті мають право передбачити умови, згідно з якими у своїх взаємовідносинах вони не застосовують Конвенцію. У цьому разі строк позовної давності визначатиметься правом тієї країни, яку обрали сторони стосовно зовнішньоекономічного контракту.

 

Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів

Цей міжнародно-правовий договір прийнято 11.04.80 р. Для України він набрав чинності 01.02.91 р.

Положення цієї

Конвенції застосовуються до договорів купівлі-продажу товарів, укладених між сторонами, підприємства яких знаходяться в різних державах, що виступають учасниками цього міжнародно-правового договору, а також до тих договорів купівлі-продажу, до яких згідно з нормами міжнародного приватного права має застосовуватися законодавство одної з країн-учасниць.

Ця

Конвенція, аналогічно до розглянутої вже нами Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, установлює перелік операцій з купівлі-продажу, які не є предметом її регулювання, застерігає її незастосування відносно договорів на виконання робіт (надання послуг), а також визначає, за яких умов договір підряду на виготовлення товарів прирівнюється до договору купівлі-продажу.

Зміст

Конвенції про міжнародну купівлю-продаж товарів можна умовно розбити на такі розділи:

а) порядок укладання та розірвання договору купівлі-продажу;

б) взаємні права і обов’язки продавця та покупця;

в) порядок розрахунків за поставлений товар;

г) порядок прийняття товару покупцем;

д) способи правового захисту в разі порушення договору купівлі-продажу, як продавцем, так і покупцем;

е) перехід ризиків, порядок виконання договору купівлі-продажу частинами;

ж) порядок відшкодування збитків, сплати відсотків та зберігання товарів продавцем.

Одночасно в

Конвенції, що розглядається, зроблено застереження, що її положення не регулюють питання дійсності договору, а також не встановлюють наслідки переходу права власності на товар від продавця до покупця.

 

Договори про правову допомогу та правові відносини в цивільних та кримінальних справах

Україною з деякими країнами підписано двосторонні

договори про правову допомогу та правові відносини в цивільних та кримінальних справах (далі — Договори). Їх метою є врегулювання процедури надання правової допомоги громадянам та підприємствам України на території іншої договірної держави. Аналогічно Договори визначають правила надання правової допомоги громадянам та підприємствам інших країн на території України.

Договорами

передбачається:

— правовий захист громадян та підприємств України в інших державах у тому ж обсязі, яким користуються резиденти цих країн;

— право громадян та підприємств України звертатися до уповноважених органів іншої договірної держави (суд, прокуратура, органи юстиції) за захистом своїх прав та інтересів;

— можливість здійснення необхідних процесуальних дій уповноважених органів однієї держави на території іншої (допит сторін, звинувачених та підсудних, огляд доказів, проведення експертиз, визнання та виконання рішень іноземних судів).

Договорами

визначаються уповноважені органи договірних держав, які координуватимуть надання правової допомоги. З боку України, як правило, такими органами виступають Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура. Правова допомога громадянину чи підприємству на території іншої держави надається на підставі спеціального документа — доручення. Слід зазначити, що істотна частина змісту більшості Договорів стосується громадян. Зокрема, Договорами регулюються питання, що стосуються правоздатності та дієздатності громадян тієї чи іншої договірної держави, сімейні відносини (укладання та розірвання шлюбу, взаємовідносини подружжя та дітей, усиновлення, установлення опіки та піклування), питання спадкоємства, передбачається порядок визнання громадянина безвісно відсутнім (померлим).

Проте той чи інший

Договір може стати у пригоді і юридичним особам. Так, у ряді Договорів міститься умова, згідно з якою документи, видані в одній договірній державі та скріплені печаткою уповноваженого органу, є чинними в іншій договірній державі без будь-якого спеціального посвідчення. Отже, цей документ вважається легалізованим і без проставляння апостилю (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 9, с. 53).

Крім того, у

Договорах, так само як і в Законі України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV (далі — Закон), містяться умови щодо того, законодавство якої з договірних сторін слід застосовувати у випадку:

— виникнення права власності на те чи інше майно;

— визначення форми угод, що укладаються;

— визначення форми та строку дії довіреності;

— визначення взаємних прав та обов’язків сторін щодо угоди;

— визначення порядку відшкодування заподіяної шкоди;

— застосування позовної давності.

Якщо правила, передбачені

Законом, відрізняються від тих, які закріплені Договором, застосовуються останні.

Крім того,

Договором може бути визначено механізм виконання рішень у цивільних, сімейних та кримінальних справах судів або інших органів юстиції однієї договірної держави на території іншої договірної держави.

 

Угоди щодо сприяння та взаємного захисту інвестицій

Міжнародні двосторонні угоди цього виду укладено Україною з 57 країнами. Перелік укладених Україною з іншими країнами

Угод щодо сприяння та взаємного захисту інвестицій (далі — Угоди) міститься в додатку 2 до листа Національного банку України від 19.08.2006 р. № 13-214/3031-8760.

Такі

Угоди можуть бути корисні насамперед у разі появи в законодавстві України дискримінаційних норм щодо діючих на її території підприємств з іноземними інвестиціями з країни, яка є однією зі сторін тієї чи іншої Угоди. Відповідно те або інше підприємство з інвестиціями з України, зареєстроване в країні-учасниці Угоди, також може посилатися на її положення в разі наявності в іноземному законодавстві норм, що мають дискримінаційний характер. Як приклад практичного застосування тієї чи іншої Угоди можна привести ситуацію, яка мала місце порівняно недавно. До 1 січня 2004 року п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР забороняв підприємствам з іноземними інвестиціями незалежно від часу внесення інвестицій виписувати податкові векселі при ввезенні товарів на митну територію України. Проте, використовуючи положення відповідної Угоди, згідно з якою інвесторам та інвестиціям з однієї договірної держави забезпечується в іншій державі режим не менш сприятливий, ніж національним інвесторам та інвестиціям, такі підприємства з іноземними інвестиціями все-таки видавали митним органам податкові векселі. Із застосуванням Угод у частині видачі податкових векселів були згодні і митні органи, про що свідчить лист Державної митної служби України від 04.11.2002 р. № 11/2-15-10454, який уже втратив чинність.

Власне зміст більшості двосторонніх

Угод достатньо стандартний та, як правило, включає:

1) визначення термінів «інвестор» та «інвестиція», а також «територія тієї чи іншої договірної держави»;

2) норми, що встановлюють гарантії захисту інвестицій на території іншої договірної держави;

3) норми, що проголошують недискримінацію іноземних інвестицій у відповідній договірній державі.

Інакше кажучи, основна частина

Угод проголошує, що в договірній державі іноземним інвесторам та іноземним інвестиціям забезпечується режим не менш сприятливий, ніж національним інвесторам та інвестиціям;

4) порядок виплати компенсацій інвесторам унаслідок настання форс-мажорних обставин у тій чи іншій договірній державі (війна, військові конфлікти, перевороти та інші збройні заколоти, введення надзвичайного стану тощо);

5) положення щодо недопущення експропріації, націоналізації та іншого примусового вилучення іноземних інвестицій з боку договірної держави, крім як для суспільних потреб;

6) умови вільного банківського переказу інвестицій та доходів від їх здійснення між договірними державами;

7) порядок вирішення інвестиційних спорів між інвесторами, а також спорів між договірними державами щодо порядку застосування

Угоди та тлумачення її умов.

Усі розглянуті в цій статті та попередніх матеріалах міжнародні договори можуть бути корисні для суб’єктів господарювання у зв’язку з тим, що передбачають інший, як правило, більш спрощений порівняно із законодавством України, порядок урегулювання тих або інших аспектів господарської діяльності.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі