Теми статей
Обрати теми

Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів

Редакція ПБО
Постанова від 31.01.2007 р. № 70

Кабiнет Мiнiстрiв України

 

Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Постанова від 31 січня 2007 р. № 70

 

Відповідно до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1.

Затвердити такі, що додаються:

Порядок реєстрації

підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю;

Порядок подання

підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування;

Порядок зарахування

кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів;

Порядок сплати

підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

Порядок використання

суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету;

Порядок проведення

перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

2. Визнати такими, що

втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Міністерству праці та соціальної політики привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем’єр-міністр України В. Янукович

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70

Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю

 

1. Цей Порядок визначає процедуру реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю,

в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі — роботодавці), у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі — відділення Фонду).

2. Роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців.

3. Для реєстрації роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну

заяву за формою, що затверджується Мінпраці, та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи — підприємця (далі — свідоцтво).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, які повністю

утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, подають (надсилають) також копію довідки про включення їх до реєстру неприбуткових установ, виданої органом державної податкової служби (далі — довідка).

Новостворені

роботодавці подають (надсилають) заяву, копії свідоцтва та довідки не пізніше ніж протягом десяти робочих днів після їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних
осіб — підприємців.

Роботодавець, у якого кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб або змінилася

назва чи місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові чи місце реєстрації проживання фізичної особи — підприємця, подає заяву, копії свідоцтва та довідки у строк, визначений для новостворених роботодавців.

Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи

, разом із заявою, копіями свідоцтва та довідки подають (надсилають) відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою Мінпраці.

Господарські об’єднання, утворені відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», разом із заявою, копіями свідоцтва та довідки подають:

копію установчого договору та/або статуту господарського об’єднання;

перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об’єднання, за формою, затвердженою Мінпраці;

копії свідоцтв підприємств, що увійшли до складу господарського об’єднання.

Оригінали документів пред’являються під час подання заяви. У разі надсилання заяви поштою копії документів засвідчуються нотаріально.

4.

Датою реєстрації роботодавця у відділенні Фонду вважається дата подання ним документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, а у разі надсилання їх поштою — дата на поштовому штемпелі.

5. Реєстрація роботодавців проводиться

безоплатно.

Реєстр роботодавців ведеться на електронних носіях інформації, до якого включаються дані їх звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Відділення Фонду надсилає роботодавцю протягом 10 робочих днів після реєстрації рекомендованим листом повідомлення про його реєстрацію за формою, затвердженою Мінпраці.

6. Документи, надіслані роботодавцем для проведення реєстрації, зберігаються у відділенні Фонду протягом трьох років після ліквідації або зміни місцезнаходження юридичної особи чи місця реєстрації проживання фізичної особи — підприємця.

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування

 

1. Цей Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі — роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі — відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів — центру зайнятості.

2.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою — дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)

для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, які утримуються

за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред’являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

3.

Роботодавець, який має відокремлені підрозділи, подає звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, підготовлений з урахуванням даних цих підрозділів. У разі зміни їх кількості роботодавець разом із звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів подає відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою Мінпраці.

Господарське об’єднання

, утворене відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», разом із зведеним звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів, підготовленим з урахуванням даних об’єднання та підприємств, що увійшли до його складу (далі — підприємства), подає:

окремі звіти об’єднання та підприємств про зайнятість і працевлаштування інвалідів;

перелік підприємств за формою, затвердженою Мінпраці;

копії договорів, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації інвалідів, яке входить до складу господарського об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), платіжних доручень за такими договорами, розрахунків витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації інвалідів та включення до цих витрат заробітної плати інвалідів, які працюють на зазначеному підприємстві.

Якщо до складу господарського об’єднання входить підприємство, яке зареєстроване або повинно бути зареєстроване в іншому відділенні Фонду

, відділення Фонду, якому господарське об’єднання подає звіт, інформує про це відповідне відділення Фонду.

4. Звіти роботодавців про зайнятість і працевлаштування інвалідів зберігаються у відділеннях Фонду протягом трьох років.

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70

Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів

 

1. Цей Порядок визначає процедуру зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об’єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів.

2. Підприємства, в тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, яким зараховується кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, можуть входити лише до складу одного господарського об’єднання.

3.

Кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів зараховується до нормативу таких робочих місць за звітний період господарському об’єднанню та підприємствам, що входять до його складу, у разі, коли:

кількість працюючих інвалідів на підприємстві громадської організації інвалідів за основним місцем роботи, що перевищує 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, є більша, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів на інших підприємствах, що входять до складу господарського об’єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць;

підприємства, що входять до складу господарського об’єднання, розмістили на підприємстві громадської організації інвалідів, яке входить до складу об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), що безпосередньо виготовляються зазначеним підприємством;

сума річної заробітної плати інвалідів, яка не менша ніж сума адміністративно-господарських санкцій, що повинна бути сплачена підприємством за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, входить у вартість замовлення, розміщеного на підприємстві громадської організації інвалідів.

4. Рішення щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць за звітний період господарському об’єднанню та підприємствам, що входять до його складу, приймається відділенням Фонду соціального захисту інвалідів протягом 30 календарних днів після подання господарським об’єднанням звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами,
що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів

 

1. Цей Порядок визначає процедуру сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі — роботодавці), суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі — сума адміністративно-господарських санкцій).

2.

Роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі — відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно

згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

3. У

разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

4.

Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.

5. Органи Державного казначейства щокварталу інформують відділення Фонду про суму адміністративно-господарських санкцій та пеню, що надійшли до державного бюджету.

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70

Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету

 

1. Цей Порядок визначає механізм використання Фондом соціального захисту інвалідів та його відділеннями суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету (далі — сума санкцій та пеня).

2.

Сума санкцій та пеня використовуються для:

1)

фінансування (надання фінансової допомоги на безповоротній основі) заходів, спрямованих на:

зміцнення матеріально-технічної бази центрів професійної, соціальної реабілітації інвалідів і центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, навчально-виробничих майстерень (класів) інтернатних установ для інвалідів та дітей-інвалідів;

зміцнення матеріально-технічної бази відділень реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів управлінь праці та соціального захисту населення, територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, інтернатних установ, клініки Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності, навчальних і санаторних закладів для інвалідів, що належать до сфери управління Мінпраці та центру медико-соціальної реабілітації інвалідів по зору Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності;

забезпечення кабінетів (спеціальних класів) з професійної орієнтації та психологічної реабілітації інвалідів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, в яких є спеціалізовані групи для навчання учнів та студентів з числа інвалідів, професійно-діагностичним та реабілітаційним обладнанням, тематичною літературою з питань професійної орієнтації та психологічної реабілітації інвалідів;

фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів (за поданням Національного комітету спорту інвалідів);

2)

надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (далі — роботодавці), цільової позики (на поворотній основі із строком повернення до трьох років) на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів;

3)

фінансування (надання фінансової допомоги на безповоротній основі) витрат на:

професійне навчання (професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку) інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітні та відповідно до законодавства не мають права на допомогу по безробіттю, у професійно-технічних, вищих (I — IV рівень акредитації) та інших навчальних закладах для здобуття професії за направленням державної служби зайнятості;

професійне навчання молоді з числа інвалідів після закінчення спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх навчальних закладів на спеціалізованих робочих місцях на підприємствах, організаціях громадських організацій інвалідів за наявності в них ліцензії на надання освітніх послуг, крім випадків, передбачених законодавством;

4)

надання фінансової допомоги на поворотній та безповоротній основі:

інвалідам I і II групи — шляхом передплати одного друкованого періодичного видання на рік на одного інваліда (сім’ю інваліда), засновником (засновниками) якого є всеукраїнська громадська організація інвалідів. Перелік цих друкованих видань визначається Мінпраці;

бібліотекам, клубам, навчально-інформаційним центрам, редакціям періодичних видань, будинкам звукозапису і друку, які засновані громадськими організаціями інвалідів, — для придбання спеціального обладнання;

усім інвалідам — шляхом оплати протезно-ортопедичним підприємствам вартості технічних засобів реабілітації (протезно-ортопедичних виробів підвищеної складності);

підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів — для здійснення заходів щодо фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, створення умов для занять фізичною культурою і спортом (за поданням Національного комітету спорту інвалідів), випуску для інвалідів по зору спеціальної літератури та аудіозаписів для їх професійної підготовки з метою комплектування власних бібліотек, технічного оснащення робочих місць для працевлаштування інвалідів, створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, а також для створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів;

непрацюючим інвалідам — шляхом оплати вартості їх навчання та перекваліфікації у професійно-технічних, вищих (I — IV рівня акредитації) та інших навчальних закладах для здобуття професії;

підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, державним (казенним) протезно-ортопедичним підприємствам — для технічного переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів;

5)

надання роботодавцям дотації на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, які зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні.

3.

Фінансова допомога на поворотній основі та цільова позика надаються роботодавцям, які:

виконали норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів і у році звернення або у році, що передував йому, отримали фінансову допомогу на безповоротній основі;

сплатили суму санкцій та пеню;

чисельність їх штатних працівників не перевищує восьми осіб.

Підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів фінансова допомога на поворотній і безповоротній основі (крім фінансової допомоги на здійснення заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію, яка надається за поданням Національного комітету спорту інвалідів) та цільова позика надаються за наявності рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (далі — Комісія) або комісій з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

4.

Фінансова допомога на поворотній основі та цільова позика є безвідсотковими і надаються із строком повернення до трьох років.

5.

Строк повернення фінансової допомоги на поворотній основі та цільової позики обчислюється з дати перерахування коштів на рахунок відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі — відділення Фонду) до повного їх погашення. Строк і порядок повернення фінансової допомоги на поворотній основі та цільової позики зазначаються у договорі про надання такої допомоги та позики.

У договорі про надання фінансової допомоги на поворотній основі та цільової позики передбачається забезпечення виконання зобов’язань, а також зазначається неможливість односторонньої відмови від виконання зобов’язання або зміни умов договору.

6.

Розмір фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики визначається відділенням Фонду на підставі наданих роботодавцем техніко-економічних обґрунтувань і кошторисів.

7.

Фінансова допомога на поворотній і безповоротній основі та цільова позика не надається у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

роботодавець не зареєстрований у відділенні Фонду, за винятком роботодавця, який має чисельність штатних працівників до восьми чоловік;

роботодавець має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством, суми санкцій та пені;

роботодавець, який звернувся за отриманням фінансової допомоги до відділення Фонду на придбання обладнання (устаткування), не має дозволу (ліцензії) на виконання відповідних робіт чи надання послуг;

роботодавець не забезпечив належне виконання попереднього договору, укладеного з відділенням Фонду;

роботодавець у встановленому порядку визнаний банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство.

Відділення Фонду

не надають фінансову допомогу та цільову позику неприбутковим установам та організаціям, крім установ, організацій та закладів, зазначених у пункті 2 цього Порядку.

8. Мінпраці щороку затверджує кошторис Фонду соціального захисту інвалідів на відповідний рік за його поданням в установленому законодавством порядку.

9. Перелік документів, порядок їх розгляду та механізм надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики затверджуються Мінпраці.

10. Роботодавці для отримання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики звертаються до відділення Фонду, в якому вони зареєстровані.

11.

Інваліди (законні представники інвалідів) звертаються:

для фінансування витрат на навчання — до відділення Фонду або центру зайнятості за місцем реєстрації проживання;

для передплати друкованих періодичних видань — до відділення Фонду за місцем реєстрації проживання;

для забезпечення технічними засобами реабілітації (протезно-ортопедичними виробами підвищеної складності) — до органів праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації проживання.

12. Фінансова допомога має цільове спрямування і використовується на умовах, визначених договором.

Роботодавцям забороняється нецільове використання фінансової допомоги

.

У разі нецільового використання роботодавцями фінансової допомоги та цільової позики або їх частини чи створення ними робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачено умовами надання фінансової допомоги на поворотній основі та цільової позики, відповідна сума, проіндексована з урахуванням рівня інфляції, підлягає поверненню до державного бюджету на підставі рішення Фонду соціального захисту інвалідів та Комісії (у межах її повноважень).

13. Фінансування видатків відділень Фонду здійснюється відповідними територіальними органами Державного казначейства на підставі кошторисів цих відділень, затверджених Фондом соціального захисту інвалідів, у межах загального кошторису відділень Фонду, затвердженого Мінпраці.

У кошторисах передбачаються видатки відділень Фонду на судові витрати, а також на організаційно-технічне забезпечення діяльності Фонду соціального захисту інвалідів, пов’язаної з реєстрацією та веденням обліку роботодавців, здійсненням контролю за надходженням суми санкцій та пені.

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю

 

1. Цей Порядок визначає механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів (далі — відділення Фонду) перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі — роботодавці), щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,

2.

Предметом проведення перевірки є:

реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду;

подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів;

виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

3. Відділення Фонду за наказом його керівника може проводити

планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

4.

Планові виїзні перевірки проводяться не частіше ніж один раз на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, затверджених наказом керівника відділення Фонду.

Невиїзні

перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Відділення Фонду не

пізніше ніж протягом десяти днів до початку проведення планової перевірки інформує у письмовій формі (з повідомленням) роботодавця про проведення перевірки із зазначенням дати її початку і закінчення.

5.

Позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, за вимогою контрольно-ревізійних, податкових, правоохоронних органів та органів прокуратури, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх не у повному обсязі.

6. Роботодавець повинен створити умови для проведення планових та позапланових виїзних перевірок уповноваженою посадовою особою відділення Фонду за умови пред’явлення ним службового посвідчення і направлення на перевірку, підписані керівником та скріплені печаткою відділення Фонду.

У направленні на перевірку зазначається дата його видачі, назва відділення, мета, вид перевірки (планова або позапланова), підстава, дата її початку і закінчення, посада та прізвище уповноваженої особи.

7.

Строк проведення перевірки (планової та позапланової) не перевищує трьох робочих днів. У разі виникнення непередбачених обставин (роботодавець не зміг своєчасно подати необхідні документи, має значну чисельність працівників, до складу роботодавця входить велика кількість відокремлених підрозділів), строк проведення перевірки може бути продовжено наказом керівника відділення Фонду або особи, яка виконує його обов’язки, але не більше ніж на три робочі дні. Подальше продовження строку проведення перевірки не допускається.

8.

Роботодавець зобов’язаний надавати уповноваженій посадовій особі відділення Фонду для ознайомлення і перевірки такі документи:

повідомлення про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду;

статут або установчий договір;

штатний розпис;

особові картки;

трудові книжки працівників;

звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

копії документів, що підтверджують інвалідність працівників;

накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору;

трудові договори (контракти), цивільно-правові договори та інші документи первинного та бухгалтерського обліку;

табель обліку використання робочого часу та розрахунок заробітної плати;

відомості нарахування заробітної плати;

розрахунково-платіжні, розрахункові та платіжні відомості;

табель виходу на роботу;

платіжні доручення;

товарні накладні, податкові накладні на придбання товарів (робіт, послуг), акти прийняття-передачі, що підтверджують цільове використання коштів;

бухгалтерські документи, які підтверджують взяття на баланс обладнання, придбаного за рахунок суми адміністративно-господарських санкцій та пені;

договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації інвалідів, яке входить до складу господарського об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг);

розрахунок витрат, що підтверджує виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації інвалідів.

9. Для проведення перевірок підприємств, організацій громадських організацій інвалідів залучаються представники відповідних комісій з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

10.

У разі виявлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів уповноважена посадова особа, яка проводила перевірку, складає протокол про адміністративне правопорушення.

Форма протоколу про адміністративне правопорушення та порядок її заповнення затверджуються Мінпраці.

11. Після проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа відділення Фонду складає

акт у двох примірниках.

Акт підписується уповноваженою посадовою особою відділення Фонду та роботодавцем в останній день перевірки. У разі відмови роботодавця підписати акт у ньому робиться відповідна позначка.

Перший примірник

акта залишається у відділенні Фонду, другий — передається роботодавцю , в якого проводилася перевірка.

У примірнику акта, який залишається у відділенні Фонду, робиться позначка про дату вручення акта роботодавцю та проставляється підпис особи, яка його отримала.

Пояснення або незгода з результатами перевірки подаються до акта в письмовій формі або надсилаються поштою протягом трьох робочих днів після підписання акта

.

Відділення Фонду повідомляє заявника про результати розгляду протягом десяти робочих днів після отримання пояснення або заперечення.

112. Роботодавець може усунути виявлені порушення під час проведення перевірки або протягом десяти робочих днів після підписання акта.

13. Керівники відділень Фонду на підставі актів перевірок вживають заходів до усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70

Перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

 

1. /font>Постанова Кабінету Міністрів України ввід 3 травня 1995 р. № 314 «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» (ЗП України, 1995 р., № 7, ст. 181).

2.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1767 «Про затвердження Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 52, ст. 2375).

3. /font>Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 19 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 2, ст. 67).

4. /font>Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 813 «Про внесення змін до Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів» (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26,
ст. 1697).

5.

Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2004 р. № 1686 ((Офіційний вісник України, 2004 р., № 51, ст. 3336).

 



коментар редакції

Працевлаштування інвалідів: шість нових порядків

Ті документи, про необхідність затвердження яких так давно говорив закон, нарешті... Але давайте подивимося на них уважно: схоже, що писані вони за студентською звичкою — у ніч перед затвердженням (настільки вихолощено їх зміст). От тепер є широке поле для роз’яснень Фонду соціального захисту інвалідів та Мінпраці!

Насамперед зауважимо, що на затвердження цих документів Кабмін уповноважено частиною третьою статті 18, частинами сьомою і восьмою статті 19, частиною восьмою статті 20 Закону України від 21.03.91 р. № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі — Закон про захищеність інвалідів). Причому установлені для цього строки давно минули.

Коментуючи цю постанову КМУ, найкраще спочатку звернути увагу на перелік постанов, які

втратили чинність, унаслідок чого сьогодні вже не діють ні Порядок сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджений у первісній редакції постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 (далі — Порядок № 1767), ні Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене в первісній редакції постановою КМУ від 03.05.95 р. № 314 (далі — Положення № 314).

Результатом відміни другого з цих документів є те, що на сьогодні (постанова КМУ від 31.01.2007 р. № 70

набрала чинності 31 січня 2007 року!) роботодавцю залишається керуватися безпосередньо і тільки частиною п’ятою статті 19 Закону про захищеність інвалідів, яка зазначає таке: «Виконанням нормативу робочих місць... вважається працевлаштування... інвалідів, для яких це місце роботи є основним». І тільки! Єдина вимога — щоб для працівника-інваліда це місце роботи було основним. Адже це тільки в Положенні № 314 можна (було) знайти як визначення для робочого місця інваліда, так і вказівку, що воно вважається створеним тільки за умови його спеціальної атестації. Якщо в Мінпраці нічого не винайдуть, то тепер виконувати норматив можна буде не оглядаючись на процедуру атестації робочого місця інваліда. Справедливість цього припущення побічно підтверджується таким фактом: серед переліку документів, які роботодавець зобов’язаний надати уповноваженій посадовій особі при перевірці, установленого пунктом 8 Порядку проведення перевірки... (затверджений постановою КМУ, що коментується) взагалі не згадується будь-який документ, який підтверджував би проведення атестації робочого місця інваліда.

Заради справедливості відмітимо, що в частині другій статті 17 Закону про захищеність інвалідів зазначається про створення

спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а частина третя статті 18 цього Закону починається словами: «Підприємства... зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця». Проте на такий випадок статтею 181 Закону про захищеність інвалідів передбачено особливий механізм, регламентований Порядком надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1836.

У будь-якому випадку, навіть за відсутності на сьогодні встановленого порядку атестації робочого місця інваліда, немає підстав ризикувати здоров’ям працівника-інваліда, допускаючи його на робоче місце, яке аж ніяк не відповідає нозології.

Акцентуємо увагу на деяких інших важливих моментах документів, затверджених постановою КМУ, що коментується.

Зокрема, у пункті 1 Порядку реєстрації... його автори обмежилися тим, що продублювали частину дев’яту статті 19 Закону про захищеність інвалідів. Формально кажучи,

виходить, що як тільки роботодавець прийняв за основним місцем роботи восьмого працівника, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з такої дати подати заяву для реєстрації у Фонді захисту інвалідів. Але це ж повний абсурд: так, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів установлено частиною першою статті 19 Закону про захищеність інвалідів починаючи з 8 осіб, але це не поточний показник, а усереднений за рік — середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу ЗА РІК! З цієї причини для «сумнівної» чисельності обов’язок реєструватися стає явним тільки після закінчення календарного року (припустимо, 8 штатників попрацювали тиждень-два, а решту року з них залишалося всього-то 2-3, тоді середньообліковий показник кількості за рік не перевищить 3!). Досі цей момент був зрозумілішим: якщо роботодавець досягав нижньої межі (8 осіб) середньооблікової кількості працівників за рік, тільки тоді він зобов’язаний був подавати Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за відповідний рік, а отже, і реєструватися.

З цієї ж причини вимагає уточнення третій абзац пункту 3 Порядку реєстрації... (стосується новостворених роботодавців): оскільки згідно з пунктом 1 цього документа

він поширюється тільки на тих роботодавців, у яких 8 і більше основних працівників, то, якщо новостворений роботодавець цьому критерію не відповідає і доти, поки він йому не відповідатиме, йому не варто поспішати з реєстрацією у Фонді захисту інвалідів!

Але повернемося до Звіту. Тут є два цікаві нюанси: по-перше,

для звітності за 2006 рік доводиться користуватися старою формою № 10-ПІ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, затвердженою наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 338. По-друге, це випливає з дати набрання чинності постановою КМУ, що коментується, (31 січня 2007 року) — оскільки старий Порядок № 1767, у якому було встановлено граничний строк подання звітності «не пізніше 1 лютого», припинив дію саме 31.01.2007 р., а новий Порядок надання..., затверджений постановою КМУ, що коментується, установив новий граничний строк — «до 1 березня», — вийшло, що граничний строк подання старого Звіту за 2006 рік виявився продовженим на цілий місяць! Важливо, що цю думку розділяють і у Фонді (див. с. 46 сьогоднішнього номера).

Залишається сподіватися, що Мінпраці вистачить наданих йому трьох місяців для затвердження нових форм звітності.

Зверніть увагу, що

граничний строк сплати адміністративно-господарської санкції фактично скоротився на один день: замість колишнього «не пізніше 15 квітня» тепер у пункті 2 Порядку сплати..., затвердженого постановою КМУ, що коментується, установлено «до 15 квітня».

На закінчення відмітимо, що Фонд соціального захисту інвалідів, по суті, на свою користь скористався ситуацією, коли втратив чинність старий Порядок № 1767, з пункту 5 якого випливало, що роботодавець, у якого показник середньооблікової кількості основних працівників склав

рівно 15 осіб, сплачує половинну адміністративно-господарську санкцію, тоді як новий Порядок сплати..., затверджений постановою КМУ, що коментується, подібної норми не містить. Звертаючись безпосередньо до частини першої статті 20 Закону про захищеність інвалідів, де зазначено «... до 15», Фонд стверджує, що верхня межа чисельності для половинної санкції — це рівно 14.

Щодо округлення показника кількості працівників, то корисно знову перечитати статтю «Округлення: нічого зайвого» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 27), а також консультацію фахівця Держкомстату (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 95, с. 56).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі