Щодо урахування фінансово-господарських збитків при розрахунку частини прибутку та щодо включення витрат на ремонт орендованого приміщення до складу валових
Лист Державної податкової адміністрації України від 24.01.2007 р. № 718/6/15-0316
(витяг)
Державна податкова адміністрація України <...> розглянула лист щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.
<...>
2. На виконання вимог статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 6 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році наказом ДПА України від 19.07.2006 № 421 затверджено форму Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році (далі — Розрахунок).
При отриманні платником податку від’ємного значення за результатами фінансово-господарської діяльності січня-лютого 2005 року, р. 07.1 Розрахунку заповнюється з прочерком.
<...>
коментар редакції
У розрахунку держдивідендів немає місця збиткам
Не можна сказати, що саме такий висновок однозначно випливає з норм відповідного
закону, а от, що він досить однозначно випливає з форми відповідного розрахунку, це доводиться визнати. Інакше кажучи, заперечити його правильність можна лише заперечивши правильність чинної звітної форми.Тут варто зазначити два моменти.
По-перше, цей висновок (практично дослівно) відповідає тому, який було зроблено в консультації фахівця ДПАУ, опублікованій нами раніше (див. матеріал «У розрахунку частини прибутки (доходу), яка підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, зазначаються тільки прибутки» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 99, с. 56). Отже, нашим читачам ця позиція ДПАУ відома давно.
По-друге, можна вказати на іншу консультацію іншого фахівця ДПАУ (див. «Вісник податкової служби України», 2006, № 44, с. 49), з якої у принципі можна зробити сприятливіший для платника висновок (що бухгалтерські прибутки та збитки за підсумками року згортаються). На жаль, у цій іншій консультації не роз’яснюється, як її реалізувати в діючій формі Розрахунку частини прибутку (доходу), яка підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, і якщо це про що і свідчить, то про відсутність у ДПАУ єдиної позиції з цього питання.
7. Відповідно до п.п. 8.3.7 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон), амортизація окремого об’єкта основних фондів першої групи провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (або 1700 грн.). Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.
Виходячи з вищевикладеного,
якщо сума витрат на ремонт орендованого приміщення менше 1700 грн., то включення до складу валових витрат можливо лише у кварталі, наступному за кварталом проведення відповідних поліпшень.<...>
Заступник голови Л. Боєнко
коментар редакції
Спочатку — група 1, потім — валові витрати до 1700 грн.
Може здатися дивним, але для прямої відповіді на запитання, чи можна взагалі
включати витрати на поліпшення (ремонт) орендованого об’єкта основних фондів групи 1, які склали менше 1700 грн., до складу валових витрат аналогічно тому, як це має право робити платник податку на прибуток у подібній ситуації з витратами на ремонт власного об’єкта основних фондів групи 1, ДПАУ знадобилося багато років!Нагадаємо, що перший лист, у якому ДПАУ у принципі визнала таке
право платника на збільшення валових витрат стосовно витрат на поліпшення (ремонт) саме орендованого об’єкта основних фондів групи 1, уперше було опубліковано в нашому виданні (див. лист ДПАУ від 20.12.2002 р. № 8656/6/15-2116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 9).І от вашій увазі пропонується перший лист ДПАУ з відповіддю на запитання, в
якому саме розрахунковому кварталі платник може цим своїм правом скористатися.Послідовність така: насамперед з відповідної суми витрат, понесених на поліпшення орендованого об’єкта основних фондів групи 1, наприклад, у І кварталі певного року, яка не вмістилася в межі ремонтного ліміту (якщо, звичайно, платник на нього взагалі має право), платнику слід створити «об’єкт» групи 1 з відповідною балансовою вартістю — це робиться на початок наступного розрахункового кварталу (у нашому прикладі — на початок II календарного кварталу того ж року), наступного за тим розрахунковим кварталом (у нашому прикладі це був І календарний квартал того ж року), протягом якого орендований об’єкт групи 1 було поліпшено. Після чого — після такого розрахункового кварталу (тобто II календарного кварталу) — на початок наступного розрахункового кварталу (тобто вже III календарного кварталу) балансова вартість створеного «об’єкта» групи 1, величина якої в нашій ситуації, як відомо, менша за 1700 грн., прирівнюється до нуля, а зазначена сума збільшує валові витрати в декларації з податку на прибуток за звітний період (за перше півріччя того ж року), який включає той розрахунковий квартал (тобто II календарний квартал), на початок якого було створено відповідний «об’єкт» групи 1 вартістю менше 1700 грн.
До речі, подібне роз’яснення, але тільки від імені нашої редакції і з докладним прикладом можна знайти в статті «Ремонт орендованих основних засобів» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 76).
Так що ДПАУ підтримала нашу думку.
